Страница 6: НПАОП 22.1-1.02-07. Правила охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості (32242)

ємкостей і насосних установок;

регенерації;

відстоювання і зневоднювання осаду;

реагентну;

контрольно-вимірювальних приладів, автоматики і енергопостачання;

комору;

кімнату для персоналу.

Експлуатацію очисних споруд необхідно контролювати і результати контролю записувати в спеціальному журналі.

1. Обслуговувати очисні установки повинні спеціально підготовлені працівники в кількості не менше 3 осіб.
2. Роботи на очисних спорудах треба виконувати з застосуванням відповідних ЗІЗ. Місця постійного перебування працівників треба радіофікувати, обладнати вентиляцією, забезпечити телефоном.
3. Приміщення повинні бути обладнані раковинами, ємкостями з нейтралізуючими розчинами, бачками з водою для змивання шкідливих речовин.

Проводити роботи у разі несправної загальнообмінної вентиляції заборонено.

1. Вимоги до пакування паперових відходів
2. Вертикальні преси для пакування паперових відходів слід обладнати пристроями для зупинення рухомої плити в крайньому верхньому та нижньому положеннях, горизонтальні преси - в крайньому задньому положенні.
3. Дріт для пакування паперових відходів зберігають в дерев’яних ящиках.
4. Паковання необхідно укладати в виокремлених місцях. Висота стопи від підлоги - не більше ніж 1,6 м. Паковання масою більше 50 кг необхідно транспортувати і укладати з використанням підіймально-транспортного устатковання.
5. ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ТА ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ
6. Електроустановки
7. Обладнувати та експлуатувати електроустановки необхідно згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, затвердженого наказом Мінпраці України від 21.06.2001 № 272, НПАОП 40.1-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованого в Мін’юсті України 10.02.98 за

№93/2533, ГОСТ 12.1.018-93“ССБТ. Пожаровзрывобезопасность

статического электричества. Общие требования», ГОСТ 12.1.019-79 “ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты», ГОСТ 12.1.030-81 “ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», ДСН 3.3.6.096-02, а також відповідно до вимог розділу 5.1 Правил пожежної безпеки в Україні.

1. Обслуговувати електроустановки, проводити ремонтні, монтажні та налагоджувальні роботи повинна енергетична служба (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації). У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок працівниками підприємства повинен бути укладений договір планового обслуговування зі спеціалізованою організацією (кваліфікованими фахівцями).

За відсутності енергетичної служби або договору зі спеціалізованою організацією експлуатувати електроустановки заборонено.

Електрозахисні засоби слід експлуатувати згідно з Правилами експлуатації електрозахисних засобів, затвердженими наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).

1. Після монтажу, реконструкції, ремонту або технічного переоснащення електроустановок слід проводити приймально-здавальні, а в процесі експлуатації - періодичні випробування згідно з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
2. Електроустатковання в приміщеннях з вологим або хімічно активним середовищем чи в запилених приміщеннях має бути хімічно стійким, вологостійким та пилонепроникним.
3. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу можна застосовувати електричні машини напругою до 10 кВ за умови, що їхня оболонка має ступінь захисту згідно з ГОСТ 17494-87 “Машины электрические вращающиеся.

Классификация степеней защиты, обеспечиваемых оболочками вращающихся электрических машин».

1. Кожна машина або група машин (автоматична лінія) повинна бути обладнана ввідним вимикачем ручної дії, розміщеним в безпечному для обслуговування місці.

Автоматичні лінії слід обладнати запасним вимикачем. За його відсутності кожну одиницю устатковання слід обладнати ввідним вимикачем з двома фіксованими положеннями: “включено” або “виключено”.

1. На корпусах апаратів керування та роз’єднувальних апаратах повинні бути нанесені чіткі знаки положення ручки керування: “включено”, “виключено”.

На головних пультах керування устаткованням, електрошафах повинна бути світлова сигналізація.

1. Для захисту електроустатковання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.
2. Металеві частини устатковання, які у разі пошкодження ізоляції електроустатковання можуть опинитися під напругою небезпечної величини, необхідно заземлити (занулити) або застосовувати інші методи захисту.
3. На апарати керування, розподільні коробки треба нанести знак електричної напруги.
4. Устатковання має бути захищене від електростатичних зарядів.
5. Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання треба використовувати напругу: в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище ніж 42 В, у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних - не вище ніж 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 - 220 В дозволено застосовувати для місцевого освітлення за умови захищеності струмопровідних частин від випадкових доторкань.

У приміщеннях з хімічно активним середовищем, жарким чи вологим слід використовувати люмінесцентні лампи для місцевого освітлення в арматурі спеціальної конструкції.

1. Освітлення
2. Освітленість виробничих і допоміжних приміщень повинна бути відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 “Природне і штучне освітлення”.
3. За системи комбінованого освітлення для загального освітлення треба передбачити газорозрядні лампи незалежно від типу місцевого освітлення.

Прямі і відбиті світлові промені не повинні попадати безпосередньо в органи зору.

1. Для місцевого освітлення необхідно передбачати світильники зі світлорозсіювальним склом і захисним кутом не менше ніж 30°. За висоти підвісу світильників відносно робочого місця від 1,5 м до 2,0 м слід застосовувати світильники зі зміною положення в просторі для отримання оптимальної освітленості і кута падіння світла.
2. Роботи зі встановлення та очищення світильників загального освітлення, заміни перегорілих ламп і ремонту освітлювальної мережі слід виконувати за вимкненої напруги електромережі.

Освітлювальні установки висотою підвісу до 5 м повинні обслуговувати два працівники з приставних або розсувних драбин. Для виконання робіт на висоті понад 5 м необхідно застосовувати телескопічні підйомники.

1. Газорозрядні лампи з ртуттю, які вийшли з ладу, необхідно зберігати спакованими в спеціальних приміщеннях і періодично вивозити з підприємства відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99.
2. Водопостачання, каналізація
3. Експлуатувати системи водопостачання та водовідведення потрібно відповідно до ГОСТ 12.3.006-75“ССБТ. Эксплуатация водопроводных и

канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности” і Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць відповідно до вимог розділу 5.4 Правил пожежної безпеки в Україні.

1. Якість питної води повинна бути відповідно до ДСанПіН 383-97 “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 № 383 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за № 136/1940.

За відсутності водопроводу слід встановлювати бачки для питної води, воду в бачках щодня міняти.

Цехи слід обладнувати автоматами з газованою водою.

1. Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій тощо необхідно, залежно від умов, закрити кришками, бетонними плитами, листами рифленого заліза.
2. Колодязі та камери мереж водопостачання і каналізації слід обладнати пристроями для спускання в них (скобами, драбинами). У камерах з відкритими каналами (лотками) треба облаштувати робочі майданчики з огорожами.
3. Опалення, вентиляція і кондиціювання
4. Параметри мікроклімату робочої зони повинні бути згідно з ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6-042.
5. Опалювально-вентиляційне устаткування та трубопроводи слід позначати згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
6. Опалювальні та вентиляційні системи після монтажу, реконструкції чи капітального ремонту треба відрегулювати, довести до проектної потужності та здійснити їх приймальні випробування.
7. Металеві трубопроводи та повітроводи систем вентиляції приміщень категорій А та Б, систем місцевих відсмоктувачів для транспортування вибухонебезпечних сумішей повинні бути заземлені та захищені від електростатичних зарядів.
8. Для зручності прибирання рекомендовано застосовувати опалювальні прилади з гладкою поверхнею (радіатори чи гладкі труби).
9. Опалення має відповідати таким вимогам:
10. 1. Будова, експлуатація систем опалення повинні бути відповідно до вимог розділу 5.2 Правил пожежної безпеки в Україні та розділу 6.2 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості.
    2. Повітронагрівальні й опалювальні прилади слід розміщати в приміщенні задля рівномірного прогрівання повітря робочої зони.

Рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного опалення, а в невеликих приміщеннях дозволено місцеве (пічне) опалення.

В окремих приміщеннях дозволено застосовувати електричні прилади з закритими спіралями, калориферні установки тощо.

1. Опалювальні прилади потрібно розміщати на відстані 0,1 м від поверхні стін в місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення. Не можна розміщати опалювальні прилади в нішах стін. На сходових маршах опалювальні прилади слід розміщати на нижніх поверхах, у відсіках тамбурів без зовнішніх дверей.
2. 1. У теплий період року рекомендовано використовувати системи для охолодження повітря робочих зон.
3. Вентиляція, кондиціювання повинні відповідати таким вимогам:
4. 1. Будова і експлуатація систем вентиляції повинні бути відповідно до ГОСТ 12.4.021-75 “ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования», вимог розділу 5.3 Правил пожежної безпеки в Україні та розділу 6.3 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості.
   2. Вилучати шкідливі гази, пари, аерозолі та пил, які можуть утворюватися в процесі виробництва, потрібно:

через місцеву та загальнообмінну штучну вентиляцію за категорій виробництва А, Б і шкідливих речовин 1 -го та 2-го класів небезпеки;

через місцеву, загальнообмінну штучну і природну вентиляцію через фрамуги та двері за решти категорій.

1. Окремо потрібно встановлювати:

системи вентиляції, кондиціювання повітря для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами;

системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин від систем загальнообмінної вентиляції;

системи місцевих відсмоктувачів речовин, у разі зміщування яких можуть утворитися вибухонебезпечна суміш або ще небезпечніші речовини;

системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають (паперовий пил) або конденсуються (масляний аерозоль оцтової кислоти) в повітропроводах і вентиляційному устаткованні для кожного приміщення або кожної одиниці устатковання.

1. Припливне повітря не повинно порушувати роботу місцевих відсмоктувачів і не повинно поступати в робочу зону крізь зони з більшим забрудненням шкідливими речовинами.

Припливне повітря потрібно подавати у робочу або верхню зону приміщення. Швидкість руху повітря в робочій зоні не повинна перевищувати 0,3 м/с залежно від категорії виконуваної роботи.

У друкарські та брошурувально-палітурні цехи із запиленим середовищем припливне повітря потрібно подавати слабоконвективним струменем, спрямованим зверху вниз, з повітро-розподільників, розташованих у верхній зоні.

1. Повітряні та повітряно-теплові завіси потрібно встановлювати біля відкритих отворів у зовнішніх стінах, воріт.
2. 1. Вентиляційне устатковання для видалення вибухонебезпечних сумішей повинно бути у вибухозахищеному виконанні, розміщене у виокремленому приміщенні (крім підвального).
   2. Біля вентилятора потрібно встановити огорожу для захисту працівників від випадкового доторкання до обертової клинопасової передачі від двигуна до вентилятора.
3. Г азове устатковання та котельні
4. Облаштовувати та експлуатувати газове устатковання необхідно згідно з ДБН В.2.5-20-2001 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» і Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 № 254, зареєстрованих в Мін’юсті України 15.05.98 за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.2098), відповідно до вимог розділу 5.5 Правил пожежної безпеки в Україні.
5. Конструкція, ремонт і експлуатація парових і водогрійних котлів повинні бути згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 № 51 (НПАОП 0.00-1.08-94). Будова і безпечна експлуатація парових котлів з тиском пари не більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з

о

температурою нагріву води не вище 115 С повинна бути згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою

о

нагріву води не вище 115 С, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 № 125, зареєстрованим в Мін’юсті України 05.11.96 за № 655/1680 (НПАОП 0.00-1.26-96).

1. ВИМОГИ ДО АВТОТРАНСПОРТУ, ВАНТАЖНО- РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ, ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКОВАННЯ ТА ВНУТРІШНЬОГО ТРАНСПОРТУ