1.11. Труби, зазначені в пункті 1.10 глави 1 розділу XVI цих Правил, необхідно також застосовувати для спорудження газопроводів парової фази зріджених вуглеводневих газів тиском до 1,6 МПа включно.

1.12. Під час будівництва газопроводів на труби, електроди, зварювальний дріт, флюси та інші матеріали обов'язково повинні бути сертифікати заводів-виробників або їх копії, які засвідчені власником сертифіката, що підтверджують відповідність труб, електродів та інших матеріалів вимогам цих Правил.

Труби, які не мають сертифікатів або їх копій, дозволяється застосовувати тільки після хімічного аналізу і механічних випробувань зразків, взятих від кожної партії труб однієї плавки або від кожної труби, якщо встановити належність до однієї плавки немає можливості (за умови відповідності їх вимогам цих Правил).

1.13. Під час виготовлення фасонних ділянок газопроводів повинні застосовуватися гнуті, зварні або штамповані коліна, кутики, переходи. Фітінги повинні бути сталевими.

1.14. Фланці, заглушки, прокладочні кільця, бобишки для підключення контрольно-вимірювальних приладів та інші елементи газопроводів повинні бути сталевими і відповідати матеріалу труб, а кріпильні вироби (болти, шпильки, гайки, шайби) повинні бути чистими і відповідати державним стандартам.

1.15. Вітчизняні труби, виготовлені за технічними умовами, імпортні труби і матеріали, що застосовуються для газопроводів, повинні відповідати вимогам цих Правил.

1.16. Виготовлення апаратів газових установок і труб зі сталевого листа повинно виконуватися відповідно до вимог СНиП III-18-75.

1.17. Ущільнення фланцевих з'єднань повинно виконуватися:

на газопроводах гарячого доменного газу - сухим плетеним азбестовим шнуром, що просочується насиченим розчином солі;

на газопроводах холодного доменного і конверторного газів діаметром до 500 мм - листовою гумою, а при діаметрі більше ніж 500 мм - плетеним азбестовим шнуром, прографіченим або змоченим суриком на натуральній оліфі;

на газопроводах коксового, феросплавного і природного газів низького тиску за будь-якого діаметра фланців - плетеним азбестовим шнуром, просоченим суриком на натуральній оліфі;

на газопроводі коксового, феросплавного та природного газів середнього та високого тиску незалежно від діаметра фланців - паронітом.

1.18. Для ущільнення нарізних з'єднань повинна використовуватися льняна пакля, змащена суриком або білилами на натуральній оліфі.

Не дозволяється використовувати конопляну паклю або замінники натуральної оліфи для ущільнення нарізних з'єднань.

2. Зварювальні роботи

2.1. Складання і зварювання газопроводів повинні здійснюватися відповідно до ДБН В.2.5-20-2001, СП 1009-73 "Санитарные правила при сварке, наплавке и резке металлов", ОСТ 25 1162-84 "Сварочные работы. Требования безопасности" і цих Правил.

2.2. Під час спорудження газопроводів зі зварних труб повздовжні зварні шви при стиковці труб повинні зміщуватися один щодо одного не менше ніж на 50 мм.

Під час спорудження газопроводів як зі зварних труб, так і з суцільнотягнутих патрубки відводів, штуцери, патрубки люків, свічок тощо, які приварюються до труби, повинні бути на відстані від зварювальних стиків не менше ніж 100 мм, починаючи від твірної патрубка, і їх не допускається розміщувати на зварних швах трубопроводів.

2.3. Роботи з приєднання нових ділянок газопроводів і газових установок до діючих газопроводів належать до газонебезпечних і повинні виконуватися з дотриманням вимог розділу XIX цих Правил.

3. Випробування газопроводів і газових установок. Загальні вимоги

3.1. Споруджені і капітально відремонтовані газопроводи, а також газові установки повинні бути піддані випробуванням на міцність і щільність відповідно до вимог цих Правил.

3.2. Випробування газопроводів і газових установок повинні проводитися будівельно-монтажною організацією за участю представників підприємства. Випробування проводиться відповідно до програми, складеної з урахуванням вимог цих Правил, узгодженої з керівництвом підприємства і затвердженої працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного інженера будівельно-монтажної організації.

3.3. Перед випробуваннями внутрішні порожнини змонтованих газопроводів і газових установок повинні бути очищені від будівельного сміття, сторонніх предметів і монтажних пристроїв, а також продуті повітрям або інертним газом (якщо доступ працівників усередину їх неможливий). Швидкість потоку в порожнині, що продувається, повинна в два рази перебільшувати максимальну швидкість газу, розраховану за умови одночасної роботи усіх споживачів.

3.4. Випробування газопроводів та газових установок на міцність і щільність повинно проводитися повітрям або інертним газом, за винятком випробувань на міцність зовнішніх газопроводів високого тиску вище ніж 0,3 МПа, які повинні проводитися водою.

Взимку, а також при діаметрі газопроводу більше ніж 300 мм можлива заміна води повітрям або інертним газом, якщо будуть вжиті додаткові заходи щодо безпеки згідно з вимогами пункту 4.2 глави 4 розділу XVI цих Правил.

3.5. Випробування повинні проводитися при закритій вимикальній арматурі, без заглушок.

Якщо арматура, обладнання, запобіжні та регулюючі пристрої або прилади не розраховані на тиск випробувань, вони повинні бути на час випробувань на міцність відключені за допомогою заглушок. Відключення газопроводу, що випробовується, від устаткування та інших газопроводів, які перебувають під тиском, повинно проводитися тільки заглушками; використовувати для цього запірну арматуру не дозволяється.

3.6. Заглушки, які встановлюють на об'єкті, що випробовується, повинні бути розраховані відповідно до проекту організації робіт на максимальний випробувальний тиск і відповідати вимогам пункту 5.28 розділу V цих Правил.

3.7. Під час проведення випробувань газопроводів і газових установок повинні застосовуватися манометри, які забезпечують необхідну точність вимірів тиску, а саме:

за тиску випробування до 0,1 МПа включно - U-подібні рідинні манометри або пружинні контрольні манометри;

за тиску випробування вище ніж 0,1 МПа на міцність необхідно застосовувати пружинні манометри класу не нижче 1,5 згідно з ГОСТ 2405-88 "Манометры, вакуумметры, мановакуумметры, напоромеры, тягомеры и тягонапоромеры. Общие технические условия", а на щільність - зразкові манометри і манометри пружинні контрольні. Кожний манометр і дифманометр повинен мати непрострочене і непорушене державне перевірочне тавро.

3.8. Дозволяється проводити випробування на тиск 0,07 МПа і більше при зовнішній температурі повітря вище мінус 20° C, випробування на тиск до 0,07 МПа - при температурі повітря вище мінус 30° C.

4. Випробування газопроводів

4.1. Міжцехові та цехові газопроводи повинні підлягати випробуванню окремо. Зовнішні цехові газопроводи, прокладені на опорах, що стоять окремо, по стінах зовні будівель і по дахах, повинні випробовуватися окремо від внутрішньоцехових газопроводів.

4.2. Перед пневматичним випробовуванням газопроводів на міцність повинні бути визначені небезпечні зони, з яких потрібно вивести працівників, які не пов'язані з проведенням випробовувань. Межа зони на час випробування повинна бути позначена червоними прапорцями і охоронятися. Розміри небезпечної зони повинні бути:

для газопроводів, розміщених поза приміщеннями, - не менше ніж 50 м в усі боки від об'єкта, що випробовується, при тиску випробувань вище за 0,3 МПа і не менше як 25 м - при тиску випробувань понад 0,1 до 0,3 МПа;

для газопроводів, розміщених усередині приміщення, небезпечна зона повинна бути визначена за узгодженням з керівником відповідного цеху, але не менше ніж 10 м в усі боки від об'єкта.

Також повинні бути передбачені заходи захисту трубопроводів і посудин, розміщених у небезпечній зоні та тих, що перебувають під тиском газу або повітря понад 0,07 МПа. Ці заходи повинні бути розроблені будівельно-монтажною організацією, узгоджені з підприємством і зазначені в програмі випробувань, передбаченій у пункті 3.2 глави 3 розділу XVI цих Правил. Під час проведення випробувань на щільність після випробувань на міцність небезпечна зона не встановлюється.

4.3. Пічні газові колектори з відводами до пальників повинні випробуватися на міцність з обов'язковим встановленням заглушок за кранами або засувок перед пальниками. Випробування на щільність усього відводу до кожної печі від цехового колектора до пальників повинно проводитися за наявності всієї встановленої арматури без встановлення заглушок.

4.4. Норми тисків для випробування на міцність і щільність надземних міжцехових і цехових газопроводів повинні відповідати даним додатка 6.

Зазначені в додатку 6 норми тисків для випробувань не поширюються на газопроводи біля газоочистки доменних печей.

4.5. Цехові та міжцехові газопроводи, призначені для роботи під розрідженням, необхідно піддавати пневматичному випробуванню на міцність тиском, який дорівнює розрідженню з коефіцієнтом 2, і на щільність з коефіцієнтом 1,25. Після цього газопроводи повинні бути випробувані під розрідженням, створеним тягодуттьовими засобами системи, і витримані під випробувальним розрідженням впродовж одної години.

4.6. Міжцехові та цехові газопроводи під час випробування на міцність необхідно витримувати під випробувальним тиском не менше ніж одну годину, після чого тиск необхідно знижувати до норми, встановленої для випробування на щільність, і після цього проводиться огляд газопроводу та арматури. При цьому, якщо газопроводи випробовують пневматично, необхідно перевіряти щільність зварних швів, фланцевих і нарізних з'єднань мильним розчином або незамерзаючим пінним індикатором.

Під час огляду та перевірки з'єднань мильним розчином або незамерзаючим пінним індикатором газопровід повинен бути під постійним тиском.

Усунення виявлених під час випробування дефектів необхідно проводити після зниження тиску в газопроводі до атмосферного. Підвищення і зниження тиску в газопроводах під час проведення випробування необхідно проводити повільно.

Газопровід вважається таким, що витримав випробування, за відсутності деформацій і ушкоджень елементів газопроводів, видимого падіння тиску за манометром і витікання повітря або води за час випробування на міцність.

4.7. Випробування газопроводу на щільність як в приміщеннях, так і зовні приміщень повинно проводитися тільки після того, як температура в газопроводі буде вирівняна, а також зрівняна з температурою навколишнього середовища. Для спостереження за температурою в газопроводі на початку і в кінці випробувальної ділянки повинні бути встановлені термометри. Тиск і температура повітря в газопроводі визначаються як середнє арифметичне показань усіх манометрів і термометрів, встановлених на газопроводі під час випробувань.

4.8. Міжцехові та цехові газопроводи під час випробування на щільність повинні витримуватися під випробувальним тиском не менше ніж дві години, а газопроводи середнього і високого тиску - не менше ніж 12 годин, після чого, не знижуючи тиску, необхідно провести огляд траси газопроводу і перевірку щільності фланцевих і нарізних з'єднань, а також сальникових ущільнень мильним розчином або пінним індикатором.

4.9. Газопровід вважається таким, що витримав випробування, якщо падіння тиску в ньому за час випробування його на щільність визначене за формулою

   

 , МПа, 

де: P - фактична величина падіння тиску, % від початкового випробуваного Pкін тиску;

Pпоч - сума манометричного і барометричного тисків на початку випробування, МПа;

Pкін - сума манометричного і барометричного тисків укінці випробування, МПа;

Tпоч - абсолютна температура повітря в газопроводі на початку випробування, К;

Tкін- абсолютна температура повітря в газопроводі вкінці випробування, К.

Падіння тиску повинно бути:

для внутрішньоцехових газопроводів - не більше ніж 1 %;

для зовнішніх газопроводів - не більше таких значень:

при діаметрі газопроводу до 300 мм і менше - 2,0 %;

понад 300 до 1000 мм - 1,5 %;

понад 1000 мм - 1,0 %.

Крім цього, під час перевірки фланцевих та нарізних з'єднань і сальникових ущільнень мильним розчином не повинно бути витікання повітря або інертного газу.

5. Випробування газорегулюючих пунктів і газорегулюючих установок

5.1. Випробування газопроводів і газового обладнання ГРП і ГРУ повинно проводитися на міцність і щільність повітрям або інертним газом від засувки на вхідному газопроводі до засувки на вихідному газопроводі з усіма імпульсними лініями до контрольно-вимірювальних приладів та до кранів перед цими приладами.

Елементи керування регуляторів тиску і головок скидних запобіжних клапанів під час випробування на міцність і щільність відкриваються, якщо вони не розраховані за паспортом на ці тиски.

5.2. Норми випробувальних тисків у ГРП і ГРУ повинні бути:

на міцність - 1,25 P; на щільність - P, де P - розрахунковий тиск газу в трубопроводі на високому боці.

5.3. Під час випробування ГРП і ГРУ на міцність випробувальний тиск в системі повинен витримуватися протягом одної години, після чого тиск знижують до норм, визначених для випробувань на щільність, і проводять зовнішній огляд обладнання та перевірку мильною емульсією усіх з'єднань для виявлення дефектних місць. ГРП і ГРУ вважаються такими, що витримали випробування, якщо видимого падіння тиску за манометром під час випробувань не було, а також немає деформацій, тріщин та інших пошкоджень.

5.4. Випробування ГРП і ГРУ на щільність повинно проводитися впродовж 12 годин. При цьому падіння тиску, обчислене за формулою пункту 4.9 глави 4 розділу XVI цих Правил, під час випробування не повинно перевищувати 1 % початкового тиску. Після випробування ГРП на щільність з вимкненими регуляторами і головками скидних запобіжних клапанів повинно бути проведено друге випробування на щільність з ввімкненими регуляторами і головками запобіжних скидних клапанів відповідно до норм, зазначених у паспортах на це обладнання.