Виробник ЗІЗ виконує такі функції:
бере участь у розробленні ЗІЗ не пізніше, ніж на етапі технічного проекту/ вносить пропозиції щодо уніфікації ЗІЗ;
вносить пропозиції розробнику ЗІЗ щодо розробленої РКД;
виготовляє дослідний зразок або дослідну партію ЗІЗ;
надає пропозиції щодо опрацьовування конструкції на технологічність;
бере участь у попередніх і приймальних випробовуваннях дослідного зразка (дослідної партії);
забезпечує готування та освоєння серійного виробництва ЗІЗ;
аналізує зауваження та пропозиції замовника та експлуатаційних організацій, які спрямовані на поліпшення конструкції та експлуатаційних показників ЗІЗ, та інформує про це розробника ЗІЗ;
подає за встановленим порядком розробнику ЗІЗ пропозиції щодо доопрацьовування ЗІЗ і внесення змін до РД або виконує ці роботи сам на доручення розробника.
Розбіжності, які виникають під час вирішення технічних питань у взаємовідносинах між замовником, розробником і виробником, розглядають і вирішують на погоджувальних нарадах учасників розроблення ЗІЗ.
Замовником може бути:
центральні і місцеві органи виконавчої влади, якщо вони фінансують ДКР (виконують функції державного або головного замовника);
споживач, якому будуть поставляти продукцію;
установа, якій буде делеговано право виявлення інтересів споживача;
виробник, який збирається випускати продукцію за замовленою документацію;
виробник кінцевої продукції стосовно розробників матеріалів та комплектувальних виробів.
Розроблення ЗІЗ у загальному випадку охоплює:
встановлення вихідних вимог до ЗІЗ;
розроблення технічного завдання (ТЗ);
розроблення технічної та нормативної документації;
виготовлення та випробовування зразків продукції;
приймання результатів розроблення;
затвердження зразка-еталона або базового зразка.
Залежно від типу ЗІЗ наведений порядок можна доповнювати іншими роботами, не переліченими вище. Перелік методів випробовування повинен обов’язково охоплювати випробовування, які підтверджують спроможність виробів виконувати задекларовані захисні функції.
Розробник, на основі даних про основного споживача і враховуючи чинні нормативні документи, що регламентують вимоги до ЗІЗ, проводить за необхідності науково-дослідні (НДР), дослідно-технологічні (ДТР) і (або) дослідно-конструкторські (ДКР) роботи відповідності до ДСТУ 3973 та ДСТУ 3974.
Розроблення ТЗ на ЗІЗ
ТЗ є документом, що встановлює вимоги до змісту, обсягу та термінів виконання розроблення ЗІЗ. Розроблення ТЗ проводить організація-розробник ЗІЗ з обов’язковим затвердженням його замовником. Дозволено замість ТЗ використовувати зразок ЗІЗ, призначений для відтворення, а в разі ініціативного розроблення ЗІЗ — будь-який документ, який має необхідні і достатні вимоги для розроблення ЗІЗ.
ТЗ повинно містити вимоги, що визначають захисні властивості ЗІЗ, перелік нормативних документів, що регламентують вимоги до них, порядок здавання і приймання результатів розроблення.
ТЗ розробляють на основі наукового прогнозування та перспектив подальшого розвитку, результатів виконання попередніх розробок, аналізу патентної, науково-технічної документації, інформаційних матеріалів щодо новітніх досягнень вітчизняної та світової науки і техніки, а також досвіду попередньої експлуатації аналогічної продукції.
Необхідність проведення тих або інших робіт, які передують розробленню ТЗ, визначає замовник за участю розробника.
Конкретний зміст ТЗ, порядок його розроблення та затвердження, фізичних та юридичних осіб, що будуть брати участь у розробленні 313, визначає замовник спільно з головним виконавцем.
Розроблення ТЗ та його погодження у випадку ініціативного розроблення 313 є цілком прерогативою її виконавця.
За потреби до розроблення ТЗ можна залучати інші зацікавлені організації (підприємства): виробника, організацію з розроблення конкретних видів 313, інші організації і установи.
У вихідних вимогах на розроблення ТЗ замовник визначає вимоги у формі показників та характеристик, яким повинні відповідати розроблювані 313. Доручення на розроблення ТЗ замовник може дати кільком потенційним виконавцям для остаточного його вибору на конкурсній основі.
ТЗ не повинно містити вимоги, які суперечать вимогам чинних стандартів та чинних документів з охорони праці.
Термін розроблення ТЗ встановлює замовник спільно з розробником.
Вимоги до побудови та змісту ТЗ на 313
ТЗ на розроблення ЗІЗ встановлює мету розроблення і призначеність продукції, яку розробляють або модернізують, сукупність вимог до її захисних властивостей, етапи розробляння ЗІЗ та терміни їх виконання.
Титульний і останній аркуш ТЗ на розробляння ЗІЗ виконують згідно з додатками В і Г відповідно.
У загальному випадку ТЗ містить такі розділи, як:
назва ЗІЗ, шифр та сфера його застосування;
підстава для виконання ДКР;
мета розробляння ЗІЗ і його призначеність;
технічні вимоги;
техніко-економічні вимоги;
вимоги до матеріалів, з яких треба виготовляти ЗІЗ;
спеціальні вимоги;
вимоги до пакування і маркування;
вимоги до розроблюваної документації;
стадії та етапи розробляння ЗІЗ;
порядок проведення випробовування ЗІЗ;
порядок приймання ЗІЗ;
виробник ЗІЗ;
вимоги щодо технічного захисту ІзОД (за необхідності);
додатки.
Залежно від специфіки та призначеності ЗІЗ ТЗ доповнюють або вилучають окремі вимоги.
Підписання, погодження та затвердження ТЗ
Перелік підприємств і організацій, керівники яких підписують і погоджують ТЗ, у кожному окремому випадку визначають замовник та розробник.
У загальному випадку ТЗ на розробляння ЗІЗ підписують:
керівник підприємства, організації — головного розробника ЗІЗ — на титульному аркуші, праворуч, нижче назви ЗІЗ;
керівник розробки ЗІЗ — на останньому аркуші;
керівники підрозділів стандартизації і метрології, якщо інше не встановлено замовником, на останньому аркуші.
Погодження ТЗ у загальному випадку оформлюють своїми підписами під грифом ПОГОДЖЕНО:
головний споживач — на титульному аркуші ліворуч, вище назви розробки ЗІЗ;
керівник науково-дослідної організації з виду продукції ЗІЗ (на вимогу замовника) — на титульному аркуші ліворуч, нижче назви розробки ЗІЗ;
керівники підприємств (організацій)-виконавців розробки 313 (на вимогу замовника) — на останньому аркуші;
керівник підприємства (організації)-розробника ТЗ, якщо він не є головним виконавцем, — на останньому аркуші.
Якщо підписи не вміщуються на одному аркуші, то їх переносять на наступний аркуш.
Дозволено погодження ТЗ окремим документом (листом, протоколом), на який роблять посилання під грифом ПОГОДЖЕНО.
Замовник затверджує ТЗ і оформлює це підписом на титульному аркуші у правому верхньому кутку, вище назви розробки 313, під грифом ЗАТВЕРДЖЕНО.
Розбіжності, що виникають під час погодження та затвердження ТЗ, розглядає і вирішує замовник з іншими учасниками розробки 313 на погоджувальних нарадах.
Внесення змін, облік та зберігання ТЗ
Зміни до ТЗ вносять до приймального випробовування у випадках:
уточнення замовником раніше затвердженого ТЗ;
уточнення виконавцем вимог до ЗІЗ за результатами виконання етапів роботи.
Зміни в затверджене ТЗ вносять доповненням, яке погоджують і затверджують за тим самим порядком, що й основний документ. Дозволено доповнення до ТЗ погоджувати тільки з тими організаціями, до компетенції яких воно належить.
Після випуску доповнення на титульному аркуші ТЗ нижче рядка «Шифр, індекс» роблять позначення «Діє з доповненням № ».
Заявка на розроблення та освоєння ЗІЗ та оригінал затвердженого ТЗ є складовою частиною договору, його зберігають у замовника, а другий примірник — у розробника разом із договором на розробку ЗІЗ.
Термін зберігання ТЗ — до зняття продукції з виробництва.
Інформація, що викладена у ТЗ, є конфіденційною, і її розмноження, розсилання стороннім організаціям, ознайомлення з нею будь-кого без дозволу замовника (за ініціативного розроблення — виконавця) заборонено.
Розробляння технічної та нормативної документації
Розробник ЗІЗ розробляє проекти технічної та нормативної документації відповідно до правил, встановлених стандартами національної стандартизації, стандартами ЄСКД, ЄСТД, ЄСПД, ДСТУ 3974 та цього стандарту.
Нормативна документація на етапі її розробляння повинна проходити обов’язкову експертизу на відповідність чинним нормативним документам у Національному науково-дослідному інституті охорони праці, який є головним у вирішенні питань розроблення нових видів ЗІЗ [1], [2].
У процесі розробляння документації вибирання та перевіряння нових технічних вирішень, які будуть забезпечувати одержання основних споживчих властивостей ЗІЗ, треба виконувати під час лабораторних, стендових та інших дослідних випробовувань експериментальних зразків чи їх складових частин в умовах, наближених до реальних.
Обсяг та зміст таких випробовувань зразків визначає розробник з ураховуванням їх новизни, складності, особливостей їх виробництва та застосовування.
Відповідно до технічної документації розроблюють дослідний зразок (дослідну партію).
Результатом розроблення є комплект відповідної технічної документації і дослідний зразок (дослідна партія) ЗІЗ.
Порядок проведення попереднього і експлуатаційного випробовування дослідного зразка (дослідної партії) визначають згідно з чинними стандартами або типовими ПМ, які стосуються даного виду ЗІЗ. За їх відсутності або недостатньої повноти випробовують згідно з ПМ, підготовленою разом із замовником. Розробляння та оформлювання ПМ — згідно з ГОСТ 2.106.
ПМ повинна передбачати дослідження фізіологічних функцій організму під час використовування ЗІЗ (згідно з ГОСТ 12.4.061 або іншими чинними стандартами) та містити вимоги щодо обсягу та три- валості випробовування, режиму дослідного носіння (використовування) та догляду за виробами (календарні терміни видавання в ношення, розподіл серед носіїв, періодичність огляду для реєстрації появи та видів пошкоджень і (або) руйнування, одержання відгуків від носіїв, графік огляду).
Випробовування проводять спеціалізовані випробовувальні лабораторії (центри), акредитовані на право виконання цих робіт.
Результати випробування реєструють протоколом, на підставі якого складають акт попереднього випробовування дослідного зразка. Затверджує акт керівник випробовувальної лабораторії (центру).
За результатами випробування дослідного зразка (дослідної партії) коригують робочу документацію з наданням літери «О» та затверджують її в установленому порядку.
Приймання результатів розроблення
Для приймання результатів розроблення і проведення приймального випробовування призначають приймальну комісію, у склад якої входять представники замовника, основного споживача, виробника, головного розробника, а також органів нагляду. За поданням замовника та головного розробника у її склад додатково можуть бути долучені представники інших зацікавлених організацій і підприємств.
Приймальну комісію призначають наказом (розпорядженням) замовника. Головою комісії призначають представника замовника, а за його відсутності — основного споживача.
До приймання ЗІЗ у загальному випадку подають:
програму приймання;
затверджене ТЗ;
дослідний зразок (дослідну партію) ЗІЗ;
акт попереднього випробовування дослідного зразка (дослідної партії);
проект програми та методики приймального випробовування дослідного зразка;
акт про завершення доопрацювання дослідного зразка та коригування РД;
РКД з літерою «О», зокрема експлуатаційну документацію і проект ТУ;
довідку щодо наявності розробленої документації на технологічне, контрольно-вимірювальне устатковання і технологічне оснащення;
висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність нормативної документації і якості ЗІЗ вимогам санітарного законодавства України. Без нього ПК не може прийняти рішення про поставлення ЗІЗ на виробництво.
Приймальна комісія:
визначає відповідність дослідного зразка вимогам ТЗ та нормативній і технічній документації;
проводить приймальне випробовування дослідного зразка ЗІЗ, результати якого оформляють протоколом та актом приймального випробовування встановленого зразка;
визначає готовність до масового (серійного) випуску ЗІЗ;
приймає рішення (за необхідності) про доопрацювання зразка ЗІЗ;
рекомендує виготовлення установчої серії ЗІЗ і її обсяг;
затверджує: для засобів захисту органів дихання, ніг, голови, очей, обличчя, засобів захисту від вібрації, падіння з висоти, дерматологічних засобів захисту — зразок-еталон; для ізолювальних костюмів, спеціального та захисного одягу, засобів захисту рук, органів слуху, комплексних засобів захисту — базовий зразок з рекомендованими варіантами технології обробляння складових одиниць та деталей.
