1. Інвентаризація заборонених і непридатних до використання пестицидів здійснюється згідно з "Тимчасовою інструкцією по проведенню інвентаризації заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві пестицидів на базах агрохімформувань та в колективних сільськогосподарських підприємствах" К. 1997 р. Заборонені та непридатні до використання метал-вмісткі пестициди (ртуть-, миш'як-, мідьвмісткі сполуки та інш.) підлягають захованню. При цьому галоїд-, фосфор-, сірко-, азотвмісткі заборонені і непридатні для використання пестициди, або їх суміші знезаражують хіміко-термічним засобом шляхом спалювання на полігонах згідно "Порядка накопления, транспортировки, обезвреживания и захоронения токсичных промышленных отходов" М. МОЗ СРСР 1985).
2. Знищення хлорсуміші, сірковуглецю, анабазин-сульфату і нікотин-сульфату проводять з додаванням до них подвійної (по вазі) кількості кашиці хлорного вапна.
3. Ціансплав знешкоджують сумішшю, шо складається зі свіжеприготованих 10%-них розчинів залізного купоросу і каустичної соди (на 100 р. пестициду застосовують 6 л. першого і 3 л. другого розчину). Пестицид вводять у знешкоджуючий розчин, поступово й обережно, уміст перемішують біля 30 хвилин, залишають для повноти знешкодження на 3-4 години і потім виливають у яму.
Кількість препаратів синильної кислоти, шо одночасно знищуються (ціаносплав та ін.), не повинна перевищувати 200 г.
4. Пестициди можуть бути знешкоджені методом органоґрунтового компостування відповідно до "Временной инструкции по обезвреживанию пришедших в негодность пестицидов методом органопочвенного компостирования".
5. Знищення пестицидів проводиться в присутності відповідальної особи, яка виділена керівником господарства, і оформляється актом за підписом керівника колективного сільськогосподарського підприємства. У акті вказується найменування організації, назва знищеного препарату, його кількість, місце і засіб знищення, прізвище особи, відповідальної за проведення цих робіт. Акт повинен зберігатися у комірника.
Додаток 8
ЖУРНАЛ
обліку протруєного насіння
|
N |
Вид насін- ня |
Кіль- кість насін- ня, (кг/т) |
Наймену- вання пестици- ду, пре- паративна форма |
Витра- та пести- циду (г, кг, л/т) |
Дата про- трую- вання |
Особа, що від- повідає за прот- руювання |
Кому, коли та в якій кількос- ті вида- не про- труєне насіння |
Під- пис |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Додаток 9
ЖУРНАЛ
обліку обробок пестицидами приміщень для утримання сільськогосподарських тварин і птиці
|
N |
Найме- нуван- ня |
Вид тварин, птиці, що утри- мується |
Лактуючі тварини, на відго- дівлі, молодняк, яйценосна птиця |
Наймену- вання пестици- ду, пре- паратив- на форма |
Концент- рація робочої рідини і її вит- рата (%, г/л, мг/кг) |
Засіб застосу- вання і тип апа- ратури |
Дата і час обробки |
Дата засе- лення примі- щення |
Відпо- відаль- ний за обробку |
|
|
поча- ток |
закін- чення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
Додаток 10
ЖУРНАЛ
обліку обробок пестицидами сільськогосподарських тварин і птиці
|
N |
Вид тварин, птиці |
Лактуючі тварини, на відго- дівлі, молодняк, яйценосна птиця |
Наймену- вання пестици- ду, пре- паратив- на форма |
Концент- рація робочої рідини та її витрати на обро- блювану одиницю |
Засіб застосу- вання і тип апа- ратури |
Дата і час обробки |
Дата і час першого після обробки доїння, забою, збору яєць |
Відпо- відаль- ний за обробку |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Додаток 11
ЖУРНАЛ
обліку застосування пестицидів/на посівах, у садах, теплицях і ін./у бригаді N _____
Господарство ____________________
району___________________
області ____________
|
N |
Куль- тура |
Сорт |
N поля |
Площа, що фактично оброблена (га) |
Фаза розвитку культури |
Наймену- вання пестици- ду, пре- паратив- на форма |
Засіб засто- сування і марка машини |
Дата засто- сування |
Концент- рація- по пре- парату, в %, по д.р. у г/л |
Витрата пести- цидів на га (кг) |
Дата збору врожаю |
Підписи осіб, що від- пові- дають за хім- обробку |
|
|
поча- ток |
закін- чення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Додаток 12
ПРАВИЛА
ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, АПАРАТУРИ, ПРИМІЩЕНЬ, ТАРИ І СПЕЦОДЯГУ
1. Залишки пестицидів на різних поверхнях (транспортні засоби, апаратура для застосування, тара і приміщення) видаляють водними розчинами технічних або синтетичних миючих засобів (СМЗ) відповідно до "Вказівок по застосуванню синтетичних миючих засобів".
Забруднені поверхні обробляють нагрітим до 50-80 град.С 5-10%-ми розчинами СМЗ або технічних миючих засобів, використовуючи розпилювачі різного типу, до повного видалення залишків.
2. Залізничні транспортні засоби (вагони, цистерни, платформи та ін.) знешкоджують відповідно до п. 1, з застосуванням засобів механізації (машини для прибирання підлоги, пилососи та ін.).
3. Після очищення забруднених поверхонь їх промивають водою і сушать на повітрі або шляхом використання гарячого повітря. Промивні води відводять і збирають у спеціально вириті ями глибиною 1 м, розташовані на ділянках, віддалених не менше, ніж на 200 м від житлової зони, виробничих приміщень, джерел водопостачання. Після заповнення ями її вміст оброблюють кашкою хлорного вапна. Ями засипають землею.
4. При розливах або розсипах пестицидів на залізничне полотно при аварійних ситуаціях забруднений ґрунт необхідно перекопати і обробити 20%-ним водним розчином залізного купоросу та 10%-ним розчином аміаку (об'ємне співвідношення 1:2). Через кілька годин ґрунт обробляють надлишком порошкоподібного вапна і перекопують.
5. Очищення і знешкодження вагонів і цистерн від пестицидів здійснює підприємство Укрзалізниці, вантажовідправники і вантажоодержувачі на стаціонарно або періодично діючих пунктах комплексної підготовки вагонів і промивочно-пропарювальних станціях обробки цистерн.
6. Знешкодження залишків пестицидів на водному транспорті (судна, баржі та ін.) здійснюються відповідно до п. 1.
7. Розливи фумігантів (бромистий метил, металил-хлорид, хлорпікрин) у трюмах і робочих приміщеннях водно-транспортних засобів знешкоджують відповідно до існуючого методу ("Временное методические рекомендации по химической дегазации емкостей от бромистого метила", затв. МОЗ СРСР, N 3252-75, М. 1976 р.).
8. Тара, розливи і розсипи фосфидів металів (цинку, алюмінію і т.і.) знешкоджують з застосуванням суміші, що отримана при розчиненні 15 ваг.ч. 37%-ного формаліну і 5 ваг.ч. 35%-ної соляної кислоти. Дана суміш придатна і у випадку аварійних ситуацій. Її зберігають у герметично закритій пластмасовій тарі.
9. Вантажний повітряний транспорт (літаки і вертольоти) із під пестицидів знешкоджують за допомогою технічних або синтетичних миючих засобів відповідно до п. 1. Після видалення забруднень поверхні промивають водою і сушать нагрітим повітрям.
10. Літаки і вертольоти сільськогосподарської апіації після застосування пестицидів підлягають очищенню і знешкодженню технічними миючими засобами відповідно до п. 1. Стічні води збирають у бетоновані відстійники і знешкоджують шляхом внесення в них кальцинованої або каустичної соди (5 кг/куб.м) і хлорного вапна (4 кг/куб.м).
11. Тару з-під ртутьорганічних препаратів знешкоджують однією із дегазуючих сумішей:
- 20%-ним розчином хлорного заліза;
- перекисом водню, 70%;
- 5%-ним розчином марганцевокислого калію, підкисленою соляною кислотою (5 мл/л);
Прн цьому тару заповнюють однією з сумішей і залишають на 5-6 годин, суміш періодично перемішують. Після знешкодження відпрацьовані розчини виливають в очисні споруди, тару промивають водою і піддають сушінню.
12. Галоїд-, фосфор-, фосфоргалоїдорганічні пестициди знешкоджують однією з наступних сумішей:
- розчином каустичної соди (10 кг) у монометиловому ефірі етиленгліколю (90 кг);
- розчином каустичної соди (10 кг) у монометиловому ефірі етиленгліколю (90 кг), змішаним безводним сірчанокислим натрієм (3 кг);
- розчином однохлористої міді (0,25 кг), моноетаноламину (24 кг), поташу (10,5 кг) і 80%-ного сульфанолу Б (11 кг) у 210 л води;
- розчином моноетилового ефіру етиленгліколю (71 кг), хлорної міді (60 г), поташу (4 кг), етилендіамину (4,5 кг) і 80%-ного сульфанолу Б (0,6 кг) у воді (20 л).
Суміши для знешкодження, зберігають у герметичній скляній або пластмасовій тарі. У випадку аварійних ситуацій однією з сумішей оброблюють забруднену ділянку і через 10-15 хвилин продукти обробки видаляють водою. Ці суміші придатні також для знешкодження незначних залишків пестицидів в умовах агрохімлабораторій, санепідстанцій, промислових, сільськогосподарських лабораторій, установ.
13. Тару з-під хлорсуміші промивають 10%-ним розчином хлорного вапна або пропарюють і залишають у перекинутому положенні (отвір на відстані 10 см від землі).
14. Карбамінові пестициди (тара, розсипи, розливи) знешкоджують сумішшю, що складається з води, гашеного і хлорного вапна (ваг. спів. 5:1:1). ТМТД у стічних водах заводів по протруєнню і дражуванню насіння сільськогосподарських культур знешкоджують у відповідності технології з "Методическими рекомендациями по химическому обезвреживанию тетраметилтиурамдисульфида в сточных водах семенных заводов", затв. МОЗ СРСР, N 1734277, М., 1977.
15. Дінітрофенольні пестициди (розсипи, розливи, тара, стічні води) знешкоджують у відповідності з "Методическими рекомендациями по химическому обезвреживанию динитрофенольных пестицидов", Союзсельхозхимия МСГ СРСР, М., 1985.
16. Гумовий спецодяг (взуття, рукавиці, фартухи та ін.) і одяг з тканин з плівковим покриттям знешкоджують водяною кашкою хлорного вапна (ваг. спів. 2:1) з наступним промиванням водою.
17. Спецодяг, забруднений фосфор- и дінітрофенольними пестицидами, витрушують, а потім замочують у мильно-содовому розчині протягом 6-8 годин. Після цього його 2-3 рази піддають пранню у вказаному гарячому мильно-содовому розчині.
16. Спецодяг, забруднений хлорорганічними пестицидами, замочують у гарячому 0,5%-ному содовому розчині (експозиція 6 годин), перемішують і тричі змінюють розчин. Його прання проводять у мильно-содовому розчині.
19. Спецодяг, забруднений ртутьорганічними препаратами, попередньо замочують у гарячому 1%-ному розчині кальцинованої соди на 12 годин, потім піддають триразому пранню в мильно-содовому розчині з додаванням алкилсульфонату.
20. Миття підлоги і прибирання приміщень здійснюють 5-10%-ними нагрітими водяними розчинами технічних миючих засобів.
Додаток 13
ПРАВИЛА
НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ ПЕСТИЦИДАМИ
Перша допомога включає само- і взаємодопомогу, яку здійснюють самі працюючі, і допомогу, що надають медичні працівники.
Потерпілого насамперед треба вивести з зони, шо містить пестицид, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від здавлюючого одягу.
Пестицид, що потрапив на шкіру, змити струменем води, краще з милом, або зняти за допомогою тканини або ватного тампона, а потім промити шкіру достатньою кількістю води.
При надходженні пестициду в очі необхідно негайно добре промити їх достатнью кількістю води.
При надходженні у шлунок потерпілому необхідно дати випити декілька стаканів води або розчину марганцевокислого калію слаборожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру повторити 2-3 рази. (Забороняється викликати блювоту у хворого, що знаходиться в непритомному стані або при наявності судомин). Після цього потерпілому дають випити 0,5-1 стакан води з 4-5 таблетками карболену або активованого вугілля (1 столова ложка на 0,5 склянки води). Потім дати тільки сольове проносне (20-30 гр гіркої солі на 0,5 склянки води).
Потерпілого необхідно зігріти. Якщо він у непритомному стані, грілки слід застосовувати з великою обережністю, щоб уникнути опіків.
