МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Український науково-виробничий інженерний центр по охороні
праці у сільському господарстві “Укрсільгоспохоронпраці”
СИСТЕМА САМОКОНТРОЛЮ БЕЗПЕКИ
І ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ І ОДНООСІБНИХ ПІДПРИЄМЦІВ,
ЯКІ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ НАЙМАНУ ПРАЦЮ
Рекомендовано Міністерством аграрної політики України як допоміжний посібник по організації самоконтролю безпеки праці для фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств, де не використовується наймана праця
1. Загальні положення
1.1. Визначення понять і термінів
Система самоконтролю безпеки і охорони праці для фермерів і одноосібні підприємців, які не використовують найману працю (далі - Система) - це сукупність заходів, дії яких спрямовані на збереження життя й здоров’я працюючих і які пов’язані між собою спільною метою, завданнями й функціями.
Фермер та одноосібний підприємець, який не використовує найману працю (далі – одноосібний підприємець) - суб’єкт підприємницької діяльності, що самостійно виробляє та реалізує різну сільськогосподарську та іншу продукцію, надає послуги іншим приватним особам, організаціям, підприємствам, установам тощо.
1.2. Сфера дії Системи
Сфера дії цієї Системи поширюється на фермерів та одноосібних підприємців, які не використовують найману працю зайнятих у сільському господарстві.
2. Законодавчі та нормативно–правові документи, що регламентують організаційні функції з охорони праці
Законодавство про охорону праці складається з Закону України „Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актів: правила, норми, регламенти, положення, стандарти, iнструкцiї та iншi документи, обов’язкові для виконання.
Законом України „Про охорону праці” визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Законом України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатност” визначається правова основа, економічний механізм та організаційна структура страхування громадян від нещасних випадків на виробництві.
При організації виробництва та в процесі своєї діяльності одноосібними підприємцями опрацьовуються (визначаються та розробляються) внутрішні нормативно-правові акти та спрямовуються на створення безпечних і нешкідливих умов праці, що регламентується Порядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що чинні на підприємстві (ДНАОП 0.00-6.03-93), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 № 132, зареєстрованим у Мін’юсті України 07.02.94 за № 20/229.
3. Організація самоконтролю безпеки і охорони праці
3.1. Організаційні заходи з охорони праці при створенні підприємства і в процесі його діяльності
На усі види трудової діяльності підприємець повинен мати дозвіл (ліцензію) відповідних державних органів, а в процесі виконання робіт, пов’язаних з використанням різних машин, механізмів, шкідливих та небезпечних речовин та матеріалів, електричної, теплової та інших видів енергії, вибухо- та вогненебезпечних речовин та матеріалів тощо він повинен чітко дотримуватись вимог чинних норм і правил безпеки.
При створенні підприємства і в процесі його діяльності одноосібний підприємець може отримати певну допомогу від служби охорони праці районного управління агропромислового розвитку. Допомога може бути організована шляхом надання консультативних послуг з питань охорони праці в конкретних умовах виробництва. Це може стосуватися організації проведення навчань та організації перевірки знань з питань охорони праці одноосібних підприємців тощо.
Одноосібні підприємі можуть застрахуватися від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за письмовою заявою, добровільно.
Необхідну консультацію з питань страхування від нещасного випадку і професійного захворювання одноосібний підприємець може отримати у районному відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
З окремих питань певну допомогу зазначеній категорії підприємців можуть надавати районні пожежні служби та служби державної автоінспекції.
Одноосібні підприємці можуть звертатись до місцевих органів самоуправління (органів адміністративно-територіальної громади), дорадчих служб усіх рівнів, районних та обласних державних адміністрацій, до Асоціації фермерів і приватних землевласників, інших громадських організацій та органів державної влади, компетентних з питань безпеки і гігієни праці, екологічного та санітарного благополуччя населення щодо запобігання можливим наслідкам негативного впливу на довкілля, здоров’я працюючих та інших представників територіальної громади небезпек, що виникли внаслідок грубих порушень існуючих правил безпеки і гігієни з боку окремих громадян, підприємців, керівників різних підприємств тощо при зберіганні, транспортуванні та застосуванні небезпечних речовин, експлуатації об’єктів підвищеного рівня безпеки, дорожнього руху, при ліквідації наслідків аварій, пошкодженнях мостів, ліній електропередач, покриття доріг тощо.
3.2. Забезпечення самоконтролю безпеки та охорони праці
3.2.1. Обов’язки одноосібних підприємців з самоконтролю безпеки та охорони праці
Одноосібні підприємці з урахуванням специфіки виробництва повинні знати та дотримуватись вимог нормативно-правових актів з охорони праці. На діяльність одноосібних підприємців поширюються вимоги усіх існуючих Законів і інших нормативно-правових актів з безпеки та охорони праці, що є чинними і регламентують їх діяльність.
Самостійну роботу за професією, або виконання відповідного виду робіт, здійснюють особи, які пройшли навчання з питань охорони праці, попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань для виконання даної роботи, володіють необхідними знаннями з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів.
З метою запобігання випадковим негативним впливам приватної діяльності зазначеної категорії підприємців на громадські, державні та інші об’єкти, на здоров’я та життя своє та членів своєї родини, а також на членів громади одноосібний підприємець повинен знати:
основні законодавчі положення щодо своїх прав та обов’язків, види і значущість відповідальності за можливе спричинення шкоди іншим суб’єктам;
принципи державної політики щодо захисту прав людини на безпеку, гігієну праці та на умови свого проживання та діяльності;
про існуючі у державі органи нагляду за охороною праці, життя та діяльності людей, захисту їх прав, здоров’я тощо, функції та права цих органів;
правила безпечного виконання робіт, в т. ч. робіт підвищеної небезпеки, які є предметом діяльності підприємця;
Одноосібний підприємець повинен уміти:
своєчасно виявляти потенційні виробничі небезпеки, їх аналізувати аж до визначення можливості виникнення наслідку у вигляді виробничої травми, аварії, пожежі тощо;
своєчасно приймати заходи щодо запобігання можливим наслідкам при виявленні існуючої небезпеки;
своєчасно надати долікарську допомогу потерпілому при отриманні механічної травми, опіку, отруєння, утопленні та при електричному ударі та ударі блискавки;
З метою запобігання можливості виникнення забруднень доріг, територій, що є державною власністю або власністю інших суб’єктів господарювання шкідливими або небезпечними речовинами, можливістю виникнення пожеж або спричинення іншої шкоди довкіллю одноосібний підприємець повинен мати необхідні професійні знання і навики.
Одноосібні підприємці, які порушили вимоги нормативно-правових актів несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
3.2.2. Професійна відповідність
Одноосібні підприємці визначають перелік робіт що виконуються в їхніх господарствах з метою розробки методики (інструкції) з безпеки виконання цих робіт та безпечного використання обладнання, інструментів тощо. Якщо виконуються важкі роботи, роботи зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба у професійному доборі то працівники цих категорій повинні проходити попередній та періодичні медичні огляди.
Переліки вказаних професій наведено в Положенні про медичний огляд працівників певних категорій (ДНАОП 0.03-4.02-94), затвердженому наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45, зареєстрованому в Мін`юсті України 21.06.94 за № 136/345, Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі (ДНАОП 0.03-8.06-94), затвердженому наказом МОЗ України, Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/12, зареєстрованому у Мін’юсті України 25.01.95 за № 18/554, Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх (ДНАОП 0.03-8.07-94), затвердженому наказом МОЗ України від 31.03.94 № 46, зареєстрованому у Мін’юсті України 28.07.94 за № 176/385, Переліку важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок (ДНАОП 0.03-8.08-93), затвердженому наказом МОЗ України від 29.12.93 № 256, зареєстрованому у Мін`юсті України 30.03.94 за № 51/260.
3.2.3. Навчання з питань охорони праці
Одноосібні підприємці періодично (один раз на три роки) проходять навчання з питань охорони праці у навчальних закладах та установах, які отримали відповідний дозвіл на навчання з питань охорони праці.
Порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності встановлює Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) затверджене наказом Держнаглядохоронпраці № 15 від 26 січня 2005 р. та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 231/10511. Порядок проведення і види інструктажів також викладено в зазначеному Типовому положенні.
Одноосібні підприємці проводять самоінструктаж, тобто самостійно (чи за допомоги компетентних органів) розробляють, а потім дотримуються методики чи інструкції безпечного виконання робіт та використання обладнання, машин, інструментів тощо.
Суб’єкти підприємницької діяльності, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. за № 15 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 232/10512, проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Одноосібні підприємці у своїй виробничій діяльності можуть використовувати різні засоби (об’єкти) підвищеного рівня небезпеки лише в тому разі, коли для обслуговування такого засобу достатньо однієї особи і коли відповідно до технічних норм і правил експлуатації такого засобу працюючий підприємець зможе дотримуватись існуючих у державі режимів праці і відпочинку.
На підприємствах, на яких застосовуються небезпечні речовини, необхідно провести ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки, а за необхідності подальше декларування їх безпеки. Порядок ідентифікації та декларування регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 „Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки”.
Суб’єктам підприємницької діяльності, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, проводити роботи не дозволяється.
3.2.4. Режими праці та відпочинку
Для забезпечення охорони здоров’я і безпеки працюючих необхідна відповідна організація режиму їх праці та відпочинку. При цьому повинні враховуватися вимоги Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів щодо робочого часу та відпочинку, профілактичних та лікувально-оздоровчих процедур.
Ці вимоги стосуються всіх працюючих. Має бути визначено робочий час, час відпочинку, перерви, тривалість роботи у нічний час.
3.2.5. Порядок здійснення самоконтролю за станом будівель, виробничих приміщень та робочого місця
Порядок забезпечення безаварійної експлуатації будівель і споруд, організації догляду та системи планово-попереджувальних ремонтів викладено у нормативних документах з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд згідно з вимогами Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 за № 32/288, зареєстрованого у Мін’юсті України 6 липня 1998 р. за № 424/2864.
Вимоги до обладнання та технологічних процесів встановлено у нормативно-правових документах, які регламентують безпечність виробничого обладнання та його використання (стандартах, технічних умовах, технологічних регламентах тощо). Має бути задокументовано той порядок дій, організації праці, який найбільш оптимально забезпечить виконання вимог вказаних нормативів.
Відповідно до цього одноосібний підприємець:
здійснює загальні (восени та навесні) та часткові огляди будівель та їх окремих елементів;
постійно слідкує за технічним станом будівель та виробничих приміщень;
пожежонебезпечні виробничі будівлі обладнує системами захисту від блискавки.
