5.4.39. Перед початком і після закінчення робіт шланги і сопла продуваються повітрям
5.4.40. З’єднуються шланги за допомогою двосторонніх ніпелів із застосуванням стяжних стандартних хомутів. Аналогічно приєднуються шланги до пневматичного інструменту.
5.4.41. Не допускається під час роботи натягувати, перегинати і скручувати шланги пневмоінструментів.
5.4.42. Під час роботи ручним динамометричним ключем у стиснених умовах працівник прикріпляється карабіном запобіжного поясу до конструкції чи риштувань і знаходиться збоку від вузла.
5.4.43. Всі роботи в районі насування прогінної будови (на відстані від конструкції, яку насувають, не менше висоти від рівня землі (води) до верху конструкції) зупиняються і не допускаються особи, які не зайняті роботою з насування.
5.4.44. Працівники під час насування прогінної будови знаходяться на відведених їм безпечних робочих місцях, які обладнуються в необхідних випадках засобами підмащування з огородженням.
5.4.45. Під час насування прогінної будови на котках не допускається знаходження людей по осі накатувальних колій. Для запобігання викиду котків після звільнення їх від навантаження використовуються захисні улаштування.
5.4.46. Приймання з накатувальних колій звільнених котків і перенесення їх для подальшого використання проводиться захоплювальними кліщами.
5.4.47. Поздовжнє насування прогінних будов з використанням антифрикційних матеріалів забезпечується автоматичними кінцевими вимикачами, які зупиняють роботу насувних механізмів у разі перевищення горизонтальних переміщень оголовків опор.
5.4.48. Робочі місця під час насування прогінної будови забезпечуються двосторонньою світловою сигналізацією, гучномовцями чи радіотелефонним зв’язком.
5.4.49. Установку (закладку) антифрикційних переставних прокладок виконують тримаючи прокладку руками на відстані не ближче 10 см від кромки, протилежної напрямку насування.
5.4.50. Під час підіймання або опускання прогінної будови на опори домкратами одночасно працюють домкрати тільки в двох точках на одній із опор. Кінець прогінної будови опускається рівномірно, без перекосів. Під домкратами викладаються страхувальні клітки, нарощування або розбирання яких проводиться поступово в міру підіймання або опускання прогінної будови.
5.4.51. Скидання прогінних будов проводиться згідно з ПВР. Межа небезпечної зони визначається: уздовж прогону – довжиною прогінної будови плюс дві його висоти; поперек прогону – висотою прогінної будови плюс висота опори, плюс ширина прогінної будови.
5.4.52. Під час скидання прогінних будов знаходження людей в небезпечній зоні не допускається. Виведення людей з небезпечної зони проводиться керівником робіт за звуковим сигналом.
5.4.53. Пульти керування механізмами скидання прогінних будов установлюються за межами небезпечної зони.
5.4.54. Тимчасові і капітальні опори під час скидання прогінних будов захищаються від ударів та пошкоджень.
5.4.55. Улаштування мостового полотна на поперечинах проводиться з тротуарів, що улаштовуються раніше. Працівники користуються запобіжними поясами.
5.4.56. Під час роботи з мостовими брусами, що просочені антисептиками (кам’яновугільними і сланцевими маслами), відкриті ділянки шкірного покриву працівників захищаються від дії шкідливих речовин і сонячного проміння, яке посилює цю дію.
Працівники забезпечуються шпалоносками.
5.4.57. Стропування елементів секцій металевих гофрованих труб проводиться за допомогою спеціальних гаків, що встановлюються в монтажні отвори елементів.
5.4.58. Не допускається знаходитися всередині труби під елементом, що монтується, установлювати з’єднувальні болти до фіксування оправками положення елемента не менше ніж в двох крайніх точках.
Оправки встановлюються з зовнішньої сторони елемента.
5.4.59. Під час перекочування ручним способом змонтованої труби або окремих її секцій працівники знаходяться з боку, протилежного напряму перекочування.
5.4.60. Під час мостіння укосів, які мають висоту більше 3 м, або зволожених укосів з крутизною 1:2 працівник прикріпляється запобіжним поясом за надійну опору або металевий штир, вбитий в грунт.
5.5. Проведення ізоляційних і облицювальних робіт.
Роботи з епоксидними смолами
5.5.1. Бітумоварильні агрегати (бітумні котли) встановлюються на відстані не менше 10 м від вогненебезпечних будов, складів бітуму, лісоматеріалів і гідроізоляційних матеріалів, а від газопроводів, електричних і телефонних кабелів – на відстані не менше 3 м.
5.5.2. Зона обігріву бітумоварильного агрегату не повинна перевищувати рівня бітумної мастики в ній.
5.5.3. Бітум завантажується у котел механізованим способом не більше як на 3/4 ємності. Завантаження вологих матеріалів, попадання в котел льоду, снігу і води не допускається.
5.5.4. Гасіння бітуму (мастики) у разі самозапалювання під час варення проводиться сухим піском або вогнегасником. Не допускається гасити самозапалену мастику водою.
5.5.5. У разі виявлення дефектів у котлі та при ознаках витікання бітуму варення зупиняється.
5.5.6. Бітумний котел укомплектовується протипожежними засобами: два вогнегасники, дві лопати і не менше 1 м3 сухого піску.
5.5.7. Гарячий бітум допускається розріджувати бензином на відстані не менше 20 м від варильної установки.
Бітум з температурою не більше 70°С вливається в бензин (а не навпаки) з перемішуванням дерев’яними мішалками.
Етильований бензин використовувати як розчинник бітуму не допускається.
5.5.8. Ємність заповнюється бітумом не більше ніж на 10 см від низу зливного крана котла.
5.5.9. Гарячий бітум допускається транспортувати в ємностях з щільно закритими кришками, що мають форму зрізаного конуса. Ємності наповнюються не більше 3/4 і транспортуються в спеціальних візках, передавання ємностей із рук у руки не допускається.
5.5.10. Перенесення ємностей з гарячою бітумною мастикою на плечових шестах, по драбинах і стрем’янках не допускається.
5.5.11. Для влаштування гідроізоляції на проїзній частині моста гарячу бітумну мастику транспортують автогудронаторами і бітумовозами.
5.5.12. Під час улаштування гідроізоляції на проїзній частині на відстані менше 1,5 м від кромки прогінної будови місце робіт огороджується тимчасовими або постійними перилами.
5.5.13. Подача гарячого бітуму в котловани допускається по бітумопроводу діаметром не менше 100 мм, верх якого обладнується металевою воронкою, а нижня частина закінчується краном з ручкою довжиною 40 см і запобіжним затвором. Навколо труби бітумопроводу улаштовується площадка з щільним дощатим настилом з бар’єром і суцільним бортом.
Персонал, який обслуговує бітумопровід, забезпечується звуковим зв’язком.
5.5.14. Додаткові вимоги безпеки до влаштування термопластичної гідроізоляції з механізованим нанесенням гарячої бітумної мастики автогудронатором:
– крани установки обладнуються незнімними ручками повороту;
– до початку роботи установки перевіряється герметичність парової турбіни;
– резервуар заповнюється мастикою в разі відсутності в ньому води;
– бітумна мастика в горловину резервуара заливається через воронку з сітчастим дном;
– температура мастики контролюється термометром, вмонтованим у резервуар установки;
– механізми розміщуються на рівній горизонтальній площадці, вільній від побічних предметів і ємностей з горючими матеріалами;
– ємність заповнюється бітумною мастикою не менше як на 2/3 висоти резервуара;
– у разі появи в шланзі течі, пошкоджень установки роботи зупиняються;
– під час роботи установки в радіусі 10 м вивішуються попереджувальні знаки “Небезпечна зона”;
– по закінченні робіт установка звільняється від залишеного в ній невикористаного бітуму, шланг продувається гарячим повітрям (150–180°С) протягом 10 хв., звертається в бухту і прибирається;
– резервуар закривається кришкою.
5.5.15. Гідроізоляційні роботи виконувати одночасно в двох ярусах по одній вертикалі на прогінних будовах, устоях, трубах або підпірних стінах не допускається.
5.5.16. Під час проведення робіт із застосуванням лаків, грунтовок, тіоколових мастик та інших сполук, до складу яких входять розчинники, не допускається:
– працювати в радіусі 25 м з відкритим вогнем, виконувати зварювальні та інші роботи, які можуть викликати утворення іскор та самозапалення парів розчинника;
– палити;
– працювати у взутті з металевими цвяхами або підковками на підошвах;
– використовувати металеві засоби підмащування;
– тримати в кармінах сірники або металеві предмети.
5.5.17. Фарбування внутрішніх поверхонь металевих коробчатих прогінних будов або закритих ємностей проводиться з забезпеченням припливно-витяжної вентиляції; працівники ведуть роботи в ізолюючих дихальних апаратах.
5.5.18. Оброблення каменя на будівельному майданчику проводиться у спеціально огороджених місцях.
5.5.19. Каменярі-гранітники працюють на відстані не менше 3 м один від одного. Якщо робочі місця каменярів розташовуються ближче 3 м, між ними установлюються захисні екрани.
5.5.20. Під час роботи каменярів-гранітників у закритому приміщенні установлюється припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Кожне робоче місце обладнується пилевідсмоктуючим пристроєм.
5.5.21. Каменярі-гранітники повинні працювати в окулярах з небитким склом, рукавицях і респіраторах.
5.5.22. Робочі місця каменярів-гранітників очищаються від кам’яного пилу і окалини.
5.5.23. Навісне облицювання проводиться по вертикалі тільки в одному ярусі.
5.5.24. Очищення облицювання піскоструминним та іншими пневматичними апаратами проводиться з дотриманням вимог, які встановлені для робіт із пневматичною апаратурою.
Піскоструминники забезпечуються скафандрами або шлемами з примусовим подаванням повітря згідно з п.5.4.37 цих Правил.
5.5.25. Роботи із застосуванням клею на основі епоксидних смол для з’єднання елементів залізобетонних мостових конструкцій, приготування клею на будівельному майданчику проводяться згідно з ДНАОП 0.03-1.47-89.
5.5.26. Приготування і застосування клею на основі епоксидних смол проводиться в ізоляційних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, де не допускається проведення інших робіт, або на спеціально обладнаних площадках.
Дозволяється приготування клею в невеликих кількостях (10–15 кг у зміну) в загальному приміщенні (з рамами і фрамугами, що легко відкриваються для провітрювання кімнати), але на спеціальних робочих місцях, обладнаних місцевим відсосом повітря.
5.5.27. Компоненти, які використовуються для приготування епоксидних клеїв, зберігаються на складі згідно з вимогами щодо зберігання хімічних матеріалів.
У виробничих приміщеннях незатверділі епоксидні смоли, компаунди і клеї зберігаються в невеликих кількостях (10–15 кг) в добре провітрюваній витяжній шафі.
5.5.28. Для перенесення готового для застосування клею до місця його нанесення використовуються відра з оцинкованої сталі; відро потрібно не доливати клеєм на висоту 10 см.
5.6. Роботи на воді і на льоду
5.6.1. Всі плаваючі засоби (човни, катери, баржі, понтони, плашкоути і т. ін.), призначені для перевезення вантажів і людей та для улаштування плавучих споруд і установок, знаходяться у підпорядкуванні відповідальної особи, що призначена наказом власника, і експлуатуються згідно з вимогами “Правил плавания по внутренним водным путям УССР” і цих Правил.
5.6.2. На плавзасоби наноситься реєстраційний номер, що видається в установленому порядку.
Відповідальність за експлуатацію суден та інших плавучих засобів, за виконання всіх вимог і забезпечення безпеки плавання несуть власники.
5.6.3. Підрозділ, який виконує роботи на акваторіях завширшки більше 500 м, організує цілодобову диспетчерську службу, яка підтримує постійний зв’язок із суднами і ділянками робіт та сповіщає їм прогнози погоди і штормові попередження.
На час непогоди судна відстоюються біля обладнаних причалів.
5.6.4. Установка та експлуатація сухопутних кранів, копрів, бетонних заводів, електростанцій, іншого обладнання на плавучі засоби здійснюється згідно з робочою документацією, яка включає інструкції щодо експлуатації плавучих установок.
5.6.5. До керування самохідними суднами допускаються особи, які мають посвідчення на право судноводіння механізмами.
5.6.6. На кожний весловий човен для перевезення людей призначається спеціально навчений змінний човняр.
5.6.7. Перевезення людей на веслових або моторних (з підвісним чи стаціонарним мотором) шлюпках (човнах) допускається на відстань до 2 км з коливанням до трьох балів і швидкості вітру не більше 9 м/с.
5.6.8. Перевезення людей і вантажів на одиночних палубних понтонах не допускається.
5.6.9. На палубних суднах, що використовуються для перевезення людей, улаштовуються перила заввишки 1 м по всьому периметру площі, яка відведена для розміщення людей.
Проходи для посадки і висадки людей під час плавання закриваються знімними огородженнями.
5.6.10. Веслові і моторні човни під час плавання в темний час доби забезпечуються ліхтарем з білим вогнем, що прикріпляється на носу човна.
5.6.11. Громіздкі і тяжкі вантажі перевозяться на човнах і катерах, якщо вони не заважають роботі веслярів і мотористів.
Вогненебезпечні і вибухові речовини перевозяться окремо від людей.
5.6.12. Посадка людей і навантаження вантажів на плавучі засоби проводиться у присутності відповідальної особи.
Вантажі, що перевозяться, встановлюються у положення, яке забезпечує стійкість плавзасобів.
5.6.13. Не дозволяється купатися на акваторії будівництва та з причалів, плавзасобів, човнів, риштувань опор тощо.
5.6.14. Пасажирські і вантажні причали улаштовуються окремо.
5.6.15. Причали і підходи до них огороджуються. Висота огородження – 1 м з розривом у місцях знаходження проходів і проїздів з боку берега і в місцях причалювання плавзасобів. На пасажирських причалах ширина розривів допускається не більше 1,5 м. Розриви закриваються знімними огородженнями.
