Про затвердження інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях


Про затвердження Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях

(назва із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

України з питань технічного регулювання та споживчої політики

від 01.11.2005 р. № 319)

Наказ Комітету України з питань стандартизації,

метрології та сертифікації

від 12 серпня 1999 року № 99

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

2 грудня 1999 р. за № 833/4126

Із змінами і доповненнями, внесеними

 наказом Державного комітету України з питань технічного

регулювання та споживчої політики

 від 1 листопада 2005 року № 319

З метою реалізації положень статей 1, 10, 13, 21, 22, 29 та 42 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та забезпечення проведення єдиної технічної політики під час виконання вимірювань у вимірювальних лабораторіях НАКАЗУЮ:

(преамбула із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

1. Затвердити Інструкцію про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях, що додається.

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

2. Управлінню системного аналізу та координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду (Л. Віткін) погодити наказ "Про затвердження Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях" та забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

3. Українському державному науково-виробничому центру стандартизації, метрології та сертифікації (М. Мухаровський) в місячний термін після державної реєстрації наказу "Про затвердження Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях" в Міністерстві юстиції України розробити заходи щодо його впровадження та подати їх на затвердження до Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації.

(пункт 3 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

4. Українському науково-дослідному інституту стандартизації, сертифікації та інформатики (Б. Угаров) після державної реєстрації наказу "Про затвердження Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях" в Міністерстві юстиції України в місячний термін забезпечити його публікацію в бюлетені зі стандартизації, метрології та сертифікації.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

5. Управлінню системного аналізу та координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду (Л. Віткін) та управлінню метрології, єдиного часу та еталонних частот (Б. Салганик) забезпечити контроль за впровадженням Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях.

(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

6. Українському державному науково-виробничому центру стандартизації, метрології та сертифікації (М. Мухаровський) за 15 днів до початку наступного, після звітного, року надавати Комітетові України з питань стандартизації, метрології та сертифікації інформацію щодо результатів перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях.

7. Наказ "Про затвердження Інструкції про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях" набуває чинності через один місяць після його реєстрації в Міністерстві юстиції України.

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

8. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Виконуючий обов'язки Голови 

Ю. Рубан 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Державний комітет України з

питань розвитку підприємництва 

 

В. Загородній 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Держстандарту України

від 12 серпня 1999 р. N 99

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

2 грудня 1999 р. за N 833/4126 

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях

(назва із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету

 України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 від 01.11.2005 р. N 319)

(За всім текстом Інструкції слова "Держстандарт України" замінено на слово "ЦОВМ", слова "орган з акредитації" - на слова "орган з атестації", слово "акредитація" - на слово "атестація", слово "акредитовані" - на слово "атестовані" у відповідних відмінках, слова та цифри "постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.98 N 770 "Про оплату метрологічних робіт, пов'язаних із здійсненням усіх видів державного метрологічного контролю" - на слова "чинним законодавством щодо вартості метрологічних робіт" згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 листопада 2005 року N 319)

1. Галузь використання

Інструкція про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях (далі - Інструкція) встановлює порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях шляхом міжлабораторних порівнянь результатів вимірювань і реалізує положення статей 1, 10, 13, 21, 22, 29 та 42 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (далі - Закон) стосовно забезпечення єдності вимірювань в Україні.

(абзац перший розділу 1 із змінами, внесеними згідно з наказом

 Державного комітету України з питань технічного регулювання та

 споживчої політики від 01.11.2005 р. N 319)

Інструкція поширюється на державні наукові метрологічні центри (далі - ДНМЦ) та територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології, орган з атестації/акредитації вимірювальних лабораторій, координаторів та вимірювальні лабораторії підприємств, установ і організацій усіх форм власності і підпорядкування.

(абзац другий розділу 1 в редакції наказу Державного комітету України з

 питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.11.2005 р. N 319)

Участь вимірювальних лабораторій, які виконують вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у міжлабораторних порівняннях результатів вимірювань є обов'язковою. Вимірювальні лабораторії, які виконують вимірювання, що не належать до сфери державного метрологічного нагляду, беруть участь у міжлабораторних порівняннях результатів вимірювань на добровільних засадах.

2. Визначення

2.1. У цій Інструкції використовуються такі терміни та їх визначення:

вимірювальна лабораторія (далі - ВЛ) - організація чи окремий підрозділ організації, підприємства, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції. До вимірювальних лабораторій належать аналітичні, хімічні, випробувальні лабораторії, що виконують зазначені вище вимірювання;

міжлабораторні порівняння результатів вимірювань (далі - МПР) - вимірювання дійсних значень метрологічних характеристик зразків для контролю точності результатів вимірювань вимірювальними лабораторіями за програмою та порівняння й оцінка одержаних результатів;

програма МПР - організаційно-методичний документ, який установлює умови проведення МПР, а саме:

об'єкт та мету;

види, послідовність та обсяг здійснюваних вимірювань;

місце і терміни проведення МПР;

показники оцінки точності результатів вимірювань у ВЛ;

відповідальність координатора та ВЛ за проведення МПР;

оцінку точності результатів вимірювань у ВЛ;

раунд програми МПР є окремим самостійним етапом програми МПР. Залежно від мети та обсягів експериментів є однораундні і багатораундні програми МПР;

координатор - атестована відповідно до чинного законодавства вимірювальна лабораторія, яка розробляє та реалізує програми МПР під науково-методичним керівництвом одного із ДНМЦ згідно з його спеціалізацією та є незалежною від вимірювальних лабораторій, що беруть участь у МПР;

(абзац шостий пункту 2.1 розділу 2 в редакції наказу Державного комітету України з

 питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.11.2005 р. N 319)

зразок для контролю точності результатів вимірювань (далі - зразок) - засіб вимірювальної техніки (технічний засіб або певна кількість речовини чи матеріалу), що наданий залученій до участі у МПР вимірювальній лабораторії і має дійсні метрологічні характеристики відповідно до вимог програми МПР.

3. Основні положення

3.1. Перевірку точності результатів вимірювань у ВЛ за відповідним видом вимірювань шляхом МПР здійснює координатор.

3.2. Результати участі ВЛ у МПР підлягають офіційному визнанню і беруться до уваги при проведенні її атестації і переакредитації.

3.3. Рекомендована періодичність проведення МПР та участі в них вимірювальних лабораторій, які виконують роботи у сфері поширення державного метрологічного нагляду, - один раз на квартал, але не менше двох разів на рік. Для атестованих вимірювальних лабораторій орган з атестації ВЛ може встановлювати періодичність їх участі у МПР.

Вимірювальні лабораторії, які виконують вимірювання, що не належать до сфери державного метрологічного нагляду, свою участь у МПР визначають самостійно.

4. Вимоги до програм МПР

4.1. Програми МПР будуються за різними схемами і передбачають різні показники оцінки точності результатів вимірювань. Нижче наведені найбільш поширені у світовій практиці схеми реалізації програм МПР.

4.1.1. Схеми з послідовним передаванням зразків передбачають послідовне передавання зразка від однієї ВЛ до іншої. Ці схеми мають такі особливості:

дійсні значення вимірюваної величини у зразку надаються ДНМЦ чи координатором. Під час проведення МПР може виникати потреба в перевірці зразка. Перевірка робиться з тим, щоб переконатися у відсутності будь-яких істотних змін дійсного значення вимірюваної величини в процесі МПР;

ці схеми вимагають багато часу для їх реалізації (іноді кілька років). Це пов'язано з потребою забезпечити стабільність зразка; потребою суворого контролю за графіком передачі зразка та часом для проведення вимірювань; потребою подати звітні дані про точність результатів вимірювань у ВЛ під час реалізації програми, не очікуючи закінчення МПР;

результати окремих вимірювань порівнюються з дійсними значеннями вимірюваної величини, встановленими для зразка. Координатор повинен ураховувати заявлену кожною залученою ВЛ похибку вимірювань;

прикладами зразків, які використовуються в цій схемі реалізації програм МПР, можуть слугувати міри ємності, котушки електричного опору, кінцеві міри довжини.

4.1.2. Схеми з паралельним передаванням зразків передбачають одночасне розіслання залученим вимірювальним лабораторіям одного і того самого зразка певної речовини. Після завершення МПР результати повертаються координаторові і порівнюються з дійсним значенням вимірюваної величини зразка, після чого здійснюється аналіз показників оцінки точності результатів вимірювань як в окремій ВЛ, так і в групі вимірювальних лабораторій у цілому.

До числа зразків, що використовуються в цій схемі реалізації програми МПР, можуть належати харчові продукти, вода, ґрунти та інші природні матеріали.

Важливо, щоб зразки, які направляються ВЛ у кожному раунді програми, були однорідними, з тим щоб результати, які оцінюються як промахи, не були визнані наслідком будь-якої істотної розбіжності в характеристиках зразків.

Такі схеми використовують для оцінювання збіжності отриманих ВЛ результатів вимірювань для певного діапазону вимірюваної величини.

4.1.3. Схеми з радіальним передаванням зразка передбачають послідовне передавання координатором зразка кожній залученій до МПР лабораторії з обов'язковим його поверненням координатору разом з результатами вимірювань для контролю і уточнення метрологічних характеристик зразка. Ці схеми використовуються тоді, коли є сумніви у стабільності метрологічних характеристик зразка або з метою підвищення достовірності результатів вимірювань.

4.1.4. Схеми з розділенням зразка на частини передбачають розділення партії матеріалу чи речовини зразка на дві чи більше частин і вимірювання кожною залученою ВЛ метрологічних характеристик однієї такої частини. Вони відрізняються від схеми, описаної в пункті 4.1.3 цієї Інструкції, тим, що в них, як правило, бере участь дуже обмежена кількість вимірювальних лабораторій (часто дві). Схеми цього типу можуть використовуватися для виявлення незадовільної збіжності результатів вимірювання, оцінки систематичної похибки та перевірки ефективності коригувальних заходів.