3.46. Перед бетонуванням слід впевнитись в тому, що дільниця, яка прогрівається, не знаходиться під струмом.

3.47. Під час бетонування на погано освітлених дільницях дозволяється користуватися переносними лампами напругою не більше 12 В.

3.48. Перед вивантаженням бетонної суміші бетонник повинен впевнитись у правильності розташування арматури і електродів. Відстань між електродами і арматурою повинна бути не менше . Бетонну суміш необхідно вивантажувати дуже обережно, не зсовуючи електроди.

3.49. Поливати бетон допускається тільки після зняття напруги з прогріваючої конструкції.

3.50. Перед електропрогрівом бетону, для кращого контакту з дротом, виступаючі кінці електродів необхідно очистити від бетонної суміші. Після закінчення електропрогріву кінці електродів, виступаючі з бетону, необхідно зрізати.

3.51. Працювати на ділянці, де проводиться електропрогрів бетону, не дозволяється.

3.52. Заміряти температуру бетону необхідно в діелектричних калошах і рукавичках. При цьому необхідно бути обережним, не підходити впритул до конструкції, а також спиратись на неї. Роботи виконують, при можливості, однією рукою, тримаючи другу за спиною чи збоку.

3.53. Торкатися водопровідних труб, кранів, колонок та інших відкритих частин водопровідних ліній, які знаходяться при електопрогріві під напругою, а також води, яка витікає з них, забороняється.

3.54. Перевіряти наявність напруги на частинах електроустановки рукою забороняється. Для цього слід застосовувати струмошукачі або контрольні лампи, які мають на кінцях проводів наконечники.

3.55. Ходити або перевозити бетон в зоні електропрогріву, який знаходиться під напругою, дозволяється тільки по спеціально збудованих сходах і риштуваннях.

3.56. Під час електропрогріву монолітних конструкцій, які бетонуються частинами, незабетонована арматура, зв'язана з дільницею, що прогрівається, повинна бути ретельно заземлена.

3.57. Під час роботи на висоті, пов'язаної зі зведенням залізобетонних труб, елеваторів і тому подібних конструкцій, включення напруги для електропрогріву дозволяється тільки після вилучення людей із зони прогріву.

3.58. Заміряти температуру бетону в зоні прогріву слід за допомогою дистанційних приладів або при виключеній напрузі.

3.59. Виконувати будь-які роботи усередині замкнених залізобетонних конструкцій (трубопроводів, тунелів і інше), які знаходяться під напругою, забороняється. Ці роботи дозволяється виконувати після відключення напруги.

4. Вимоги безпеки

під час обслуговування вібромайданчиків

4.1. Перед початком роботи по виготовленню залізобетонних виробів на віб

ромайданчиках, столах та інших вібраційних установках необхідно перевіри

ти:

4.1.1. Справність аварійних вимикачів і, в першу чергу, вимикачів, що відключають вібраційні установки.

4.1.2. Роботу сигнальних пристроїв.

4.1.3. Справність блокування люка входу (спуску) в траншею (приямок) вібромайданчика.

4.1.4. Наявність мастила в підшипниках дебалансів (при відсутності мастила виникає шум високих тонів).

4.1.5. Міцність кріплення дебалансів до вібромайданчика. Нещільність кріплення дебалансів, крім шуму, може призвести до відриву його від майданчика і виходу зі строю всієї вібромашини, а при деяких обставинах до нещасного випадку.

4.1.6. Відсутність людей в траншеї (приямку) вібромайданчика.

4.1.7. Надійність фіксації віброзанурюючого щита у верхньому положенні.

4.1.8. Справність вібромашини пробним пуском її вхолосту на нетривалий час.

4.2. Для зменшення дії шуму на організм слід користуватись спеціальними глушителями - антифорами-заглушками, які не пропускають шуму високих тонів.

4.3. Починаючи роботу, слід одягти спеціальне взуття з віброгасною підошвою.

4.4. При відсутності на формувальному агрегаті механізмів по автоматичному розрівнюванню бетонної суміші слід користуватися спеціальними шкрябчаками чи розрівнювачами з віброізольованою рукояткою.

Користуватися для розрівнювання суміші лопатами та іншими інструментами з дерев'яними чи металевими ручками забороняється, так як при цьому вібрація буде передаватися по рукоятці.

4.5. Під час роботи віброобладнання не дозволяється наявність сторонніх предметів на вібромайданчику, віброщиті і формі, які можуть бути додатковим джерелом шуму.

4.6. Особливо необхідно слідкувати за справним станом форми, кріпленням на ній деталей і окремих елементів. Кріплення клинів, осей, шпинделів та іншого кріплення за допомогою ланцюгів, а також вільна затяжка деталей форм, при котрій шайби знаходяться в незатягнутому стані, не допускається.

4.7. Для усунення шкідливої дії вібрації на організм працюючих розрівнювання бетонної суміші і оброблення верхньої поверхні виробу необхідно виконувати тільки зі спеціальних залізобетонних пасивно-віброізольованих площадок.

4.8. Настили-площадки не повинні з'єднуватись з працюючим вібромайданчиком, тому під час роботи необхідно слідкувати, щоб бетонна суміш не попадала між ними. У випадку їх заклинення бетоном, арматурою чи сторонніми предметами необхідно очистити ці дільниці і постійно слідкувати за їх чистотою.

4.9. При обслуговуванні вібромайданчика необхідно слідкувати за наявністю та справністю огорож на передачі до дебалансів; вона повинна бути огороджена міцним кожухом.

4.10. При встановленні на вібромайданчик форми, щоб не було зсуву, її необхідно міцно закріпити спеціальними притискувачами (замками) чи за допомогою магнітних плит.

4.11. Розподіляти бетонну суміш вручну по формі дозволяється тільки при виключеному вібромайданчику інструментом з віброізольованою рукояткою.

4.12. Необхідно слідкувати, щоб бетонна суміш, а також негабаритний заповнювач не попадали в механізм вібромайданчика, що може привести до виходу з ладу чи заклинення пасивно-ізольованої площадки.

4.13. При ущільнені бетонної суміші за допомогою вібромайданчика становитися ногами чи однією ногою на вібріруючу форму (майданчик) не дозволяється. Забороняється знаходитись чи виконувати будь-які роботи на сирій масі під час роботи вібромайданчика, а також утримувати монтажні петлі, утоплять в масу бетону каркаси чи кінці арматури та інше.

4.14. Не допускається збільшувати масу віброзанурюючого щита встановленням на нього незакріпленого додаткового вантажу.

4.15. Під час віброущільнення бетонної суміші становитися на віброзанурюючий щит забороняється.

4.16. Очищати віброзанурюючий щит чи виконувати ремонтні роботи дозволяється тільки після виключення вібрації.

4.17. Під час виконання ремонтних робіт в приямках вібромайданчика необхідно зняти напругу, а на пульті керування вивісити плакат "Не включати – працюють люди".

4.18. Про всі види ремонтних робіт на обладнанні необхідно сповіщати машиніста вібромайданчика.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. Відключити устаткування.

5.2. Перевірити устаткування і привести його в належний стан.

5.3. Протерти і змазати поверхні машин, механізмів, що труться.

5.4. Зібрати всі такелажні засоби, інструмент, пристрої, очистити їх від бруду і скласти у відведене для них місце.

5.5. Прибрати робоче місце.

5.6. Помити обличчя, руки з милом, при змозі, прийняти душ.

5.7. Доповісти майстру про всі несправності, які мали місце під час роботи.

6. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

6.1. Негайно припинити роботу; виключити напругу; не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

6.2. Повідомити про те, що сталося, майстра.

6.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

6.4. Надання першої медичної допомоги.

6.4.1. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

6.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

6.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.

Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом, снігом чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

6.4.4. Перша допомога при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

6.4.5. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

6.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.

6.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

________________________ ________________ _________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)