5. Світильники загального освітлення напругою 220 В повинні бути встановлені на висоті не менше 2,5 м від землі, підлоги або настилу.
Якщо висота підвіски менше 2,5 м, необхідно застосовувати світильники спеціальної конструкції або світильники напругою до 42 В.
6. Штепсельні розетки та вилки, які застосовуються в мережах напругою до 42 В, повинні мати конструкцію, відмінну від конструкції розеток і вилок мережі напругою більше 42 В.
7. Усі електропускові пристрої необхідно розміщувати так, щоб унеможливити пуск машин, механізмів і устаткування працівниками, не причетними до цих робіт.
Не дозволяється підключати декілька споживачів на один пусковий пристрій.
Розподільні щити та рубильники повинні замикатися на замок.
8. Металеві будівельні риштування, металева огорожа місця робіт, рейкові колії вантажопідіймальних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і механізмів з електричним приводом повинні бути заземлені (занулені) відповідно до вимог будови електроустановок відразу після їхньої установки на місце.
2.6. Вимоги безпеки під час експлуатації інструменту і технологічного оснащення
1. Під час ремонту та експлуатації будівель і споруд необхідно застосовувати технологічне оснащення та будівельний ручний інструмент, які передбачені технологічною документацією.
Експлуатація технологічного оснащення та будівельного ручного інструменту повинна здійснюватися відповідно до експлуатаційних документів підприємств-виробників та вимог нормативно-правових актів.
2. Засоби підмощування й інше пристосування, що забезпечує безпеку виконання робіт, повинні відповідати вимогам «Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия» (далі — ГОСТ 27372-87), ГОСТ 24258-88, ГОСТ 28012-89, ГОСТ 26887-86, чинних нормативно-правових актів.
3. Засоби підмощування повинні мати рівні міцні настили із зазором між дошками не більше ніж 5 мм, а в разі розташування настилу на висоті 1,3 м і більше — захисні огорожі, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059-89.
З’єднувати щити настилів з перекриттям необхідно тільки по довжині, причому кінці з’єднаних елементів повинні бути розташовані на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.
Не дозволяється використовувати для настилу окремі дошки, не з’єднані в щити.
4. Поверхню ґрунту, на яку необхідно встановлювати риштування, потрібно спланувати, утрамбувати та забезпечити відведення з неї поверхневих вод.
Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку необхідно укладати суцільні підкладки із дощок завтовшки не менше 5 см.
Не дозволяється вирівнювати підкладку під риштування за допомогою цегли, каміння, обрізок дощок та клинів.
5. Риштування повинно кріпитись до стіни будівлі, що будується або ремонтується.
Місця та способи кріплення повинні бути вказані в ПВР.
У разі відсутності цих указівок у ПВР кріплення риштувань до стін будівель необхідно здійснювати не менше ніж через один ярус для крайніх стійок, через два прольоти для верхнього ярусу та одного кріплення на кожні 10 м2 проекції поверхні риштувань на фасад будівлі.
6. Поблизу проїздів засоби підмощування повинні бути встановлені на відстані, яка не заважає проходу працівників та проїзду транспорту.
7. Риштування повинні збиратися та розбиратися з додержанням послідовності, передбаченої ПВР або керівництвом з експлуатації, у якому є вимоги із забезпечення охорони праці.
8. Риштування повинні експлуатуватися відповідно до вимог ГОСТ 24258-88 та ГОСТ 28012-89.
9. У разі потреби розташування на риштуваннях та підмостках додаткового обладнання (механізми для підіймання матеріалів, вантажопідіймальні площадки тощо) їх конструкція повинна враховувати ці навантаження.
10. Ухил площадки, по якій переміщуються риштування, не повинен перевищувати вказаного в керівництві з експлуатації риштувань.
Перед переміщенням пересувні риштування повинні бути звільнені від матеріалів, тари та працівників.
Не дозволяється переміщувати риштування під час вітру швидкістю понад 10 м/с.
11. Конструкція приставних драбин повинна відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.
12. Вантажозахоплювальні пристрої і тара в процесі експлуатації повинні піддаватися технічному огляду особою, відповідальною за їх справний стан, у терміни, установлені вимогами Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за № 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94).
Результати огляду повинні бути зареєстровані в журналі періодичного огляду тари та такелажних засобів, механізмів і пристроїв.
13. Під час перенесення або перевезення інструменту його гострі частини повинні бути закриті чохлами.
14. Під час заточування інструменту на абразивних верстатах працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами, а на верстаті повинен бути встановлений захисний екран.
15. Ручні пневматичні машини повинні відповідати вимогам «ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности» (ГОСТ 12.2.010-75).
Під час роботи пневматичними машинами:
не дозволяється робота машин на холостому ходу (крім випадків випробування);
у разі виявлення несправностей негайно припинити роботу, а машину направити в ремонт;
стежити за тиском повітря в магістралі або в пересувній компресорній станції, щоб він відповідав робочому тиску, на який розрахована машина.
Заміняти робочі насадки в інструменті дозволяється тільки після зняття тиску повітря в магістралі.
16. Ручний електричний інструмент повинен використовуватися відповідно до вимог «ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытания» (ГОСТ 12.2.013.0-91).
17. Не дозволяється виконувати роботи пневматичним та електрифікованим інструментом з приставних драбин.
18. Працівникам, що застосовують електроінструмент, не дозволяється:
передавати електроінструмент іншим працівникам;
розбирати електроінструмент і проводити самостійно будь-який ремонт (як самого електроінструменту, так і кабелів, штепсельних з’єднань тощо);
триматися за кабель електроінструменту або торкатися деталей інструменту, що обертаються;
видаляти руками стружку або тирсу;
уносити всередину барабанів котлів, металевих резервуарів тощо переносні трансформатори та перетворювачі частот.
19. В електропилках диск, який обертається, повинен бути міцно закріплений на шпинделі електропилки.
Не дозволяється експлуатувати дискову електропилку без справного нерухомого або рухомого запобіжного кожуха.
20. Кожна паяльна лампа, яка використовується в паяльних роботах, повинна бути на обліку, мати інвентарний номер, а також паспорт із зазначеними результатами заводського гідравлічного випробування робочим тиском.
21. Паяльні лампи повинні перевірятися на герметичність корпусу лампи, стан нарізки регулювального вентиля, сальникової втулки, наливної пробки та сальникової набивки.
Перевірку паяльних ламп на герметичність необхідно проводити 1 раз на місяць накачуванням повітря в лампу.
Паяльні лампи, які рідко використовуються, допускається перевіряти на герметичність безпосередньо перед використанням, але не рідше 1 разу на 6 місяців.
Крім того, 1 раз на 12 місяців необхідно проводити контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском із записом результатів перевірки в журналі обліку та випробувань.
22. Паяльна лампа повинна мати ручку з теплоізоляційного матеріалу, запобіжну пружину з клапаном, відрегульованим на робочий тиск, манометр, на шкалі якого нанесена червона риска максимально допустимого робочого тиску, та пристрій для спуску повітря.
23. Наливати в резервуар паяльної лампи пальне дозволяється не більше 3/4 його об’єму.
24. Не дозволяється під час роботи з гасовими паяльними лампами наливати в лампу бензин, газолін та інші легкозаймисті рідини.
25. Не дозволяється наливати в лампу та виливати з неї пальне поблизу вогню, розбирати лампу, відкручувати головку тощо.
26. Не дозволяється користуватися лампою в разі виявлення несправностей.
27. Не дозволяється зберігати несправні паяльні лампи разом із справними.
28. Не дозволяється накачувати лампу повітрям понад максимально допустимий робочий тиск.
29. Спускати повітря з резервуара лампи через наливну пробку допускається тільки після того, як лампа загашена, а її пальник повністю охолов.
2.7. Вимоги безпеки під час експлуатації машин і устаткування, які застосовуються під час ремонту та експлуатації будівель і споруд
1. Будівельні машини (механізми, засоби малої механізації) (далі — машини) повинні експлуа-туватися відповідно до вимог «ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации» (далі — ГОСТ 12.3.033-84) та інструкцій заводів-виробників.
Вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати з урахуванням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, заре-єстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі — НПАОП 0.00-1.01-07).
2. До початку роботи із застосуванням машин керівник робіт відповідно до розробленого та затвердженого ПВР повинен визначити схему руху та місце установки машин, місця та способи занулення (заземлення) машин, що мають електропривід, указати способи взаємодії та сигналізації машиніста (оператора) з працівником, який виконує обов’язки сигналіста, та працівником, який обслуговує машину, визначити у разі необхідності місце перебування цього працівника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.
3. Місце роботи машин необхідно визначати так, щоб був забезпечений простір, достатній для огляду місця робіт та зони маневрування.
У разі коли машиніст або моторист, що управляє машиною, не має достатнього огляду місця робіт або не бачить працівника, який має подавати йому сигнали, між машиністом і працівником необхідно встановити двосторонній радіозв’язок або телефонний зв’язок.
Для зв’язку між стропальником і машиністом крана відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за № 372/908 (далі — НПАОП 0.00-5.04-95), допускається призначати проміжних сигнальників.
4. Значення сигналів, що подаються в процесі роботи або пересування машини, необхідно роз’яснювати всім працівникам, пов’язаним з її роботою.
5. Не дозволяється залишати без нагляду машини з двигуном, що працює.
6. Переміщення, установка та робота машин поблизу виїмок (котлованів, траншей, канав тощо) з неукріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення ґрунту на відстані, установленій у ПВР.
У разі відсутності відповідних указівок у ПВР допустиму відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор машин необхідно приймати відповідно до вимог СНиП III-4-80* та таблиці цих Правил.
Таблиця
Глибина виїмки, м |
Ґрунт |
|||
|
піщаний |
супіщаний |
суглинний |
глинистий |
|
відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчої опори машини, м |
|||
1,0 |
1,5 |
1,25 |
1,00 |
1,00 |
2,0 |
3,0 |
2,40 |
2,00 |
1,50 |
3,0 |
4,0 |
3, 60 |
3,25 |
1,75 |
4,0 |
5,0 |
4,40 |
4,00 |
3,00 |
5,0 |
6,0 |
5,30 |
4,75 |
3,50 |
7. Під час експлуатації машин необхідно вживати заходів, які унеможливлюють їх перекидання або самовільне переміщення під дією вітру, або в разі наявності ухилу місцевості.
8. Установлювати та експлуатувати кран стрілового типу біля охоронної зони повітряних ліній електропередачі на відстані менше 40 м від розподільчого устаткування та крайнього проводу повітряних ліній електропередачі, що перебуває під напругою, необхідно лише за нарядом-допуском відповідно до вимог НПАОП 60.1-1.48-00.
Наряд-допуск оформлюється роботодавцем відповідно до вимог СНиП III-4-80* та НПАОП 60.1-1.48-00 і повинен видаватися на руки машиністу крана перед початком роботи.
Машиністу крана не дозволяється самовільно встановлювати вантажопідіймальний кран поблизу повітряних ліній електропередачі і розподільчого устаткування.
9. Будівельно-монтажні роботи з використанням будівельних машин і вантажопідіймальних кранів в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.1.013-78 під безпосереднім керівництвом відповідального за безпечне проведення робіт та за згодою організації — власника розподільчого устаткування чи повітряних ліній електропередачі, відповідно до наряду-допуску, підписаного вповноваженою особою будівельно-монтажної організації і особою, відповідальною за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства будівельно-монтажної організації.
10. Під час технічного обслуговування машин з електроприводом необхідно вживати заходів, що унеможливлюють випадкову подачу напруги.