7.7.3. Згідно з вимогою пункту 1.6.4 ГОСТ 23274 мобільні будівлі з металевою обшивкою або з використанням металевих підтримувальних конструкцій мають бути укомплектовані стрижнем діаметром від 20 до 40 мм, довжиною 1,2 м з привареним до верхнього кінця сталевим гнучким оцинкованим тросом діаметром не менше 6 мм і довжиною 10 м.

Вільний кінець сталевого троса повинен закінчуватися наконечником для під’єднання до затискача нульового проводу ввідної коробки затискачів (ввідного пристрою).

За відсутності в комплекті інвентарного заземлювача він має бути виготовлений власними силами.

7.7.4. Для підвищення рівня електробезпеки зазначеним інвентарним заземлювачем виконується вирівнювання потенціалів, для чого він має бути заглибленим у ґрунт біля входу в будівлю (вагончик) на глибину до верхнього кінця заземлювача не менше 0,7 м, а гнучкий сталевий трос заземлювача має бути надійно приєднаний до затискача нульового проводу у ввідній коробці затискачів або нульової шини ввідного пристрою.

Опір заземлювача не нормується.

7.7.5. Під час тривалої експлуатації побутових містечок замість використання інвентарних заземлювачів допускається виконувати магістральну мережу заземлення з підключенням її до захисного (вторинного) заземлення ввідно-розподільчого пристрою.

7.7.6. Магістральна мережа заземлення може бути виконана смуговою сталлю поперечним перерізом не менше 48 мм2 або зі сталі круглої діаметром не менше 10 мм (таблиця 1.7.1. ПВЕ).

7.7.7. Підключення будівлі (вагончика) до магістралі заземлення має бути виконане окремим відгалуженням, що є гнучким провідником діаметром не менше 10 мм з наконечником.

7.7.8. З’єднання магістралі заземлення з відгалуженнями повинно забезпечувати надійний контакт і виконуватися зварюванням з довжиною зварного шову не менше шести діаметрів або подвійної ширини зварюваних деталей.

7.7.9. Підключення відгалуження від магістралі заземлення до нульової шини (проводу) вагончика повинно виконуватися надійним болтовим з’єднанням (двома гайками).

7.7.10. Прокладання магістралі заземлення в землі повинно виконуватися на глибині від 0,5 до 0,7м, а відгалуження до вагончика – на глибині не менше 0,3 м.

7.7.11.Магістраль заземлення прокладається на відстані 0,8–1,0 м від входу у вагончик.

7.7.12. Металеві східці підйому в будівлю (вагончик) мають бути обладнані відкидною ізолювальною площадкою (підставкою), металеві поручні мають бути поміщені в гумовий шланг або обрамовані ізолювальними (дерев’яними) планками і пофарбовані.

7.7.13. Перед введенням мобільних будівель та споруд в експлуатацію (вперше та після передислокації), а також після проведення ремонтних робіт, електроустановки вище вказаних споруд повинні проходити технічне опосвідчення і випробування в обсязі, що передбачається главою1.8 ПВЕ та главою Е2.13 ПТЕ електроустановок споживачів.

8. ОПОСВІДЧЕННЯ СТАНУ БЕЗПЕКИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

8.1. Регламентні роботи по проведенню опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів виконуються підприємством (власником) згідно з орієнтовним переліком робіт.

Періодичність опосвідчень стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил.

Рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом, у якому оцінюється стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатаційної та оперативної документації в електрогосподарстві.

8.2. Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів (додаток 8), оформлюється комісією підприємства (організації) у складі:

– керівника (головного інженера) – голова комісії;

– начальника енергетичної служби (особи, відповідальної за електрогосподарство);

– начальника відділу охорони праці.

Акт затверджується керівником підприємства (організації), власником.

В разі відсутності на підприємстві (організації) у власника кваліфікованих спеціалістів вищевказані регламентні роботи виконуються залученими спеціалістами інших підприємств (організацій).

8.3. Опосвідченням передбачається:

– перевірка наявності експлуатаційної і виконавчої документації в обсягах, передбачених вимогами ПВЕ, ПТЕ і ПБ, СНиП, державних стандартів, під час експлуатації електроустановок споживачів, паспортно-технічних даних, інструкцій щодо експлуатації устаткування;

– визначення достатності і працездатності захисно-блокувальних пристроїв;

– оцінка стану безпеки електроустаткування, а також стану будівельної частини будівель і споруд енергетичних об’єктів;

– перевірка періодичності і якості виконання регламентних робіт щодо обслуговування електроустаткування;

– оцінка рівня фахової підготовки працівників з питань безпеки, відповідності кваліфікації до робіт, що виконуються.

8.4. Акти опосвідчення стану безпеки електроустановок реєструються та зберігаються на підприємстві (організації), у власника.

Копії актів, по закінченні звітного періоду, направляються в територіальні органи Держнаглядохоронпраці, Держенергоспоживнагляду та в відділи охорони праці Держадміністрацій.

8.5. Позачергове опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів повинне бути вмотивованим і проводиться за вимогами та участю наглядових органів Держнаглядохоронпраці у випадку істотного зростання електротравматизму, наявності категорійних аварій та в інших обґрунтованих випадках.

8.6. Опосвідчення стану безпеки тих електроустановок споживачів, що вичерпали свій ресурс, провадиться експертно-технічними центрами Держнаглядохоронпраці або іншими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання таких робіт. За необхідності до вказаних робіт залучаються представники заводів-виробників електроустаткування, представники експлуатаційних організацій.

8.7. Під час проведення опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів необхідно перевірити:

– стан безпеки електроустановок;

– відповідність експлуатації електроустановок нормативним вимогам безпеки;

– наявність та стан документації.

8.7.1. Критерії перевірки стану безпеки по видах електроустановок.

Повітряні лінії електропередавання: наявність відповідних оперативних написів, відповідність габаритів Правилам, стан проводів, опор, ізоляторів, заземлення, стан виводів, кабельних воронок, спусків заземлення, плакатів безпеки.

Кабельні лінії: стан кабельних каналів, конструкцій, оболонок, вводів в будівлю, переходів, розпізнавальних знаків; перетинів з комунікаціями, спорудами; наявність маркування; захист від механічних пошкоджень, корозії; заземлення оболонок, броні, контроль температури нагрівання, кінцеві заробки і з’єднувальні муфти.

Трансформатори: наявність оперативних написів, стан пристроїв рівня і температури мастила, заземлення, ізоляторів, ошинування, кабелів; наявність і стан засобів пожежогасіння, стан систем охолодження, терміни виконання регламентних робіт.

Підстанції, розподільчі пристрої: наявність оперативних написів, стан масляних, повітряних вимикачів, роз’єднувачів, блокувань, заземлень; наявність мастила в маслонаповнювальних апаратах; стан збірних шин і їхньої ізоляції, кабелів, проводів, електровимірювальних приладів.

Релейний захист: стан пристроїв захисту ліній, що відходять, трансформаторів, потужних електродвигунів; види захисту, відповідність установок до проекту; наявність АПВ, АВР, АЧР, періодична перевірка і контроль справності пристроїв РЗА, наявність інструкцій щодо обслуговування.

Електродвигуни: стан вводів, ошиновки, заземлення, відповідність захисту, наявність оперативних написів.

Комплектувальні пристрої: стан ізоляторів, корпусів конденсаторів, заземлення, огороджень, захисні і протипожежні засоби, наявність і стан блокувань, наявність однолінійної схеми установки, експлуатаційного журналу.

Внутрішньоцехові установки: стан безпеки, відповідність електропроводок ПВЕ, ПТЕ, ПБ, дотримання термінів перевірки ізоляції електропроводки і наявність протоколів випробування. Правильність виконання заземлення (занулення) струмоприймачів, апаратури, наявність плакатів безпеки, наявність оперативних написів і написів за функціональним призначенням на збірках, наявність і справність запірних пристроїв та огороджень. Відповідність переносних електросвітильників, електроінструменту, трансформаторів безпеки і зварювальних трансформаторів вимогам ПТЕ і ПБ.

8.7.2. Відповідність експлуатації електроустановок нормативним вимогам безпеки.

Утримання правил приймання електрообладнання після ремонту: ведення записів про результати ремонту електрообладнання в формулярах, ремонтному журналі, паспорті електроустановки, наявність необхідних протоколів і актів.

Наявність оперативної документації і стан оперативної роботи.

Стан охорони праці на робочих місцях.

Організація перевірки знань ПТЕ, ПБ експлуатації електроустановок споживачів.

Присвоєння груп з електробезпеки, відповідність комісії, оформлення результатів перевірки знань.

Наявність плану робіт щодо профілактики електротравматизму.

Організація проведення робіт в електроустановках, допуск до роботи.

Укомплектованість електроустановок захисними і протипожежними засобами. Дотримання термінів випробування захисних засобів і правил користування ними. Наявність плакатів з безпеки.

Порядок зберігання, видавання і обліку електроінструменту.

Заземлювальні пристрої, їх стан і періодичність випробування.

Наявність відповідних приміщень для чергового персоналу, забезпечення санітарно-гігієнічних умов згідно з нормативними вимогами, забезпеченість засобами подання першої медичної допомоги і телефонним зв’язком.

Облік і аналіз нещасних випадків, що сталися внаслідок ураження електричним струмом.

8.7.3. Наявність та стан документації.

Наказ про особу, відповідальну за електрогосподарство, її професійна відповідність.

Список осіб, які мають право віддавати оперативні розпорядження, вести оперативні переговори, а також наявність переліку телефонів диспетчерів енергопостачальної організації та доступність зв’язку.

Журнал перевірки знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих Правил.

Список електротехнічних працівників.

Медичний висновок про дозвіл на право роботи електротехнічних працівників в електроустановках.

Список осіб, які можуть призначатися відповідальними особами.

Перелік робіт, які можуть виконуватися за нарядом і за розпорядженням.

Перелік робіт, які проводяться в порядку поточної експлуатації.

Однолінійна схема електроустановок.

Комплект експлуатаційних інструкцій та інструкцій з охорони праці.

Журнал інструктажів.

Журнал обліку електроінструменту.

План навчання електротехнічних працівників безпеці праці.

План протиаварійних тренувань.

Журнал обліку протиаварійних і протипожежних тренувань.

Оперативний журнал.

Журнал обліку відмов і аварій в роботі електрообладнання і мереж.

Журнал обліку захисних засобів.

Журнал реєстрації протоколів випробування засобів захисту і інструменту з ізолювальними ручками, переносних світильників, знижувальних трансформаторів; журнал випробувань засобів захисту із діелектричних матеріалів.

Журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

Графік огляду кабельних трас, кабельних споруд і повітряних ліній.

Протоколи перевірок і випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв РЗ і А, електромереж і заземлювальних пристроїв.

Паспортні карти або журнали з описом електрообладнання, що експлуатується, і захисні засоби з зазначенням технічних характеристик і зазначенням інвентарних номерів.

Креслення електромереж, установок і споруд; кабельні журнали, виконавчі креслення ПЛ і кабельних трас.

Виконавча документація підземних кабельних трас і заземлювальних пристроїв з прив’язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місць встановлення з’єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями.

Додаток 1

до пункту 2.1.3 Правил безпечної

експлуатації електроустановок споживачів

Мінімальний стаж роботи

в електроустановках достатній для присвоєння чергової групи з електробезпеки

Категорія персоналу

Мінімальний стаж роботи в електроустановках з посередньою групою для одержання групи, (місяців)3

ІІ

IIІ1

IV1

V1

1. Електротехнологічні працівники2

2

– –

– –

– –

2. Електротехнічні працівники.

Адміністративно-технічні, інспектувальні, чергові, ремонтні та оперативно-ремонтні працівники:

2.1. З вищою технічною, спеціальною електротехнічною середньою освітою

не нормується

1

3

6

2.2. Що закінчили спеціалізовані ПТУ

1

2

3

12

2.3. Без спеціальної освіти

2

2

12

24

3. Практиканти:

3.1. Університетів, коледжів

1

3

– –

– –

3.2. Профтехучилищ

1

6

– –

– –

Примітки:

1) для одержання III–V груп вимагається спеціальне навчання стосовно посади, яку займає працівник;