6.7.27. Після капітального ремонту електроінструмента чи ремонту його електричної частини він підлягає випробуванню, в такому обсязі і послідовності:
– перевірка правильності складання зовнішнім оглядом та триразовим ввімкненням і вимиканням вимикача у підключеного на номінальну напругу електроінструмента, в цьому разі не має бути відмов пускання і зупинення;
– перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу безпеки І);
– випробування ізоляції на електричну міцність;
– обкатка в робочому режимі не менше 30 хв.
6.7.28. Після капітального ремонту електроінструмента опір ізоляції між деталями, що перебувають під напругою і корпусом, або деталями для основної ізоляції має бути не нижче 2 МОм, для додаткової – 5 МОм, для підсиленої – 7 МОм.
6.7.29. Випробування електричної міцності ізоляції електроінструмента слід проводити напругою змінного струму частотою 50 Гц :
для електроінструмента класу безпеки І – 1000 В,
класу безпеки ІІ – 2500 В,
класу безпеки ІІІ – 400 В.
Електроди випробувальної установки прикладаються до одного з контактів штепсельної вилки та до шпинделя або металевого корпусу, або ж до фольги, накладеної на корпус електроінструмента, виконаного із ізоляційного матеріалу (вимикач має бути ввімкнений).
Ізоляція електроінструмента має витримати зазначену напругу протягом 1 хв.
6.7.30. Зберігати електроінструмент та допоміжне обладнання до нього слід у сухому приміщенні, обладнаному стелажами, полицями, скринями, що надійно забезпечують його збереження, згідно з вимогами до умов зберігання, зазначеними в паспорті електроінструмента.
Забороняється складати електроінструмент в два ряди і більше без спеціального упакування.
Під час транспортування електроінструмента слід вжити застережних заходів, що унеможливлюють його пошкодження. Забороняється перевозити електроінструмент разом з металевими деталями та виробами.
6.7.31. Переносні знижувальні трансформатори, розподільчі трансформатори безпеки та перетворювачі повинні мати на стороні вищої напруги кабель із штепсельною вилкою для приєднання до електромережі. Довжина кабелю має бути не більше 2 м. Кінці кабелю мають бути прикріплені до затискачів трансформатора за допомогою паяння (зварювання) або надійного болтового з’єднання.
З боку нижчої напруги трансформатора мають бути гнізда під штепсельну вилку.
6.7.32. Корпуси розподільчих трансформаторів безпеки, знижувальних трансформаторів та перетворювачів частоти, в залежності від режиму нейтралі мережі, яка живить первинну обмотку, мають бути заземлені або занулені відповідно до вимог пунктів 1.7.39 і 1.7.44 “Правил устройства электроустановок /Москва, Энергоатомиздат, 1985“, затверджених Міненерго СРСР 04.07.84 (далі – ПВЕ).
Вторинну обмотку знижувальних трансформаторів без роздільних обмоток слід заземлювати.
Не допускається заземлення вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів частоти з роздільними обмотками.
6.7.33. Забороняється заносити всередину топок і барабанів котлів, конденсаторів турбін, баків трансформаторів та інших місткостей трансформатор або перетворювач частоти, до якого приєднаний електроінструмент.
Під час робіт в підземних спорудах (колодязях, камерах тощо), а також під час виконання земляних робіт трансформатор слід розміщувати поза цими спорудами, котлованами.
6.7.34. Підключення (відключення) допоміжного обладнання (трансформаторів, перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв тощо) до мережі, його перевірку, а також усунення неполадок мають проводити спеціально підготовлені працівники, що мають ІІІ групу.
6.7.35. Під час введення в експлуатацію, а також після капітального ремонту знижувальних та розподільчих трансформаторів безпеки, перетворювачів частоти та захисно-вимикальних пристроїв, випробування ізоляції їх обмоток слід проводити підвищеною (випробувальною) напругою, що прикладається почергово до кожної з обмоток. В цьому разі решта обмоток мають бути електрично з’єднані з заземленим корпусом та магнітопроводом. Тривалість випробувань – 1 хв.
Випробувальна напруга повинна набувати таких значень:
– 550 В – за номінальної напруги вторинної обмотки трансформатора та перетворювача частоти до 42 В;
– 1350 В – за номінальної напруги відносно первинної і вторинної обмоток трансформатора та перетворювача частоти струму (127–220) В і напруги живильної мережі захисно-вимикального пристрою (127–220) В;
– 1800 В – за номінальної напруги відповідно первинної та вторинної обмоток трансформатора і перетворювача частоти струму (380–400) В і напруги живильної мережі захисно-вимикального пристрою (380–400) В.
6.7.36. Результати перевірок і випробувань електроінструменту, знижувальних і розподільчих трансформаторів безпеки, перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв та кабелів слід заносити в «Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників» за формою, встановленою додатком 6. Журнал повинна вести призначена розпорядженням по підрозділу особа, відповідальна за збереження та справність електроінструменту.
6.7.37. На корпусах електроінструмента слід зазначити інвентарні номери, а також дати наступних перевірок, а на знижувальних та розподільчих трансформаторах безпеки, перетворювачах частоти та захисно-вимикальних пристроях – інвентарні номери і дати наступних вимірювань опору ізоляції.
Вимоги до робіт із застосуванням переносних електричних світильників
6.7.38. Переносні ручні електричні світильники (далі за текстом – «світильники») повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування та шланговий провід з вилкою. Сітка повинна бути закріплена на рукоятці гвинтами або хомутами. Патрон повинен бути вбудований в корпус світильника так, щоб струмовідні частини патрона і цоколя лампи були недоступні для дотику.
6.7.39. Вилки напругою 12 і 42 В не повинні пасувати до розеток 127 і 220 В. Штепсельні розетки напругою 12 і 42 В повинні візуально різнитися від розеток 127 і 220 В.
6.7.40. Для живлення світильників в особливо небезпечних приміщеннях та у приміщеннях з підвищеною небезпекою слід застосовувати напругу не вище 12 і 42 В відповідно.
6.7.41. Забороняється вносити досередини барабана, газоходів та топок котлів, тунелів і т.ін. переносний знижувальний трансформатор.
Заземлення корпусу та вторинної обмотки знижувального трансформатора, а також вимірювання опору ізоляції і випробування її електричної міцності має відповідати вимогам пунктів 6.7.24, 6.7.32 і 6.7.35 цих Правил.
6.7.42. Забороняється для зниження напруги живлення електросвітильників використовувати автотрансформатори, дросельні котушки та реостати.
6.7.43. Для підключення до електромережі електросвітильників слід застосовувати гнучкий провід з мідними жилами від 0,75 до 1,5 мм2 з пластмасовою або гумовою ізоляцією в полівінілхлоридній або гумовій оболонці. Провід в місцях введення у світильник має бути захищений від витирання та перегинів.
Провід світильників не повинен торкатися вогких, гарячих та масних поверхонь.
6.7.44. Якщо під час роботи виявиться несправність електролампи, проводу або трансформатора, то їх необхідно замінити справними, спочатку відімкнувши від електромережі.
Ремонт світильників повинні виконувати електротехнічні працівники у майстерні.
6.7.45. Переносні світильники слід зберігати у сухому приміщенні. Під час видавання світильників відповідальні особи, які видають та приймають їх, зобов’язані переконатись у справності ламп, патронів, штепсельних вилок, проводів і т.ін.
6.7.46. У світильників, що експлуатуються, слід періодично, не рідше 1 разу на 6 місяців, проводити вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 1000 В; в цьому разі опір ізоляції має бути не меншим ніж 0,5 МОм.
Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання
6.7.47. Електрозварювальні роботи слід виконувати згідно з вимогами “Правил техники безопасности и производственной санитарии при электросварочных работах”, затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85, та Правил пожежної безпеки в Україні.
Електрозварювальне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.8 та ПВЕ.
6.7.48. До електрозварювальних робіт допускаються робітники, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та перевірку теоретичних знань і практичних навиків, знань інструкцій з охорони праці і мають кваліфікаційне посвідчення з записом про допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.
Порядок організації та проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежного мінімуму, встановлено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах і в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 №628, зареєстрованим в Мінюсті України 22.12.94 за №307/517.
Електрозварювальники повинні мати II групу з електробезпеки. Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з електробезпеки.
6.7.49. Підготовка електрозварювальників має проводитись у спеціалізованих професійно-технічних училищах, на курсах зі зварювання, на підприємствах чи в учбових комбінатах.
Атестація зварювальників на право виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремонту об’єктів, що підлягають реєстрації в Держнаглядохоронпраці, має проводитись відповідно до Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 19.04.96 №61, зареєстрованих в Мінюсті України 31.05.96 за № 262/1287.
6.7.50. Для електрозварювальних установок та зварювальних постів, призначених для постійних електрозварювальних робіт у будовах поза збірно-зварювальними цехами та ділянками, мають бути передбачені спеціальні вентильовані приміщення зі стінами із негорючих матеріалів.
У приміщенні для електрозварювальних установок слід передбачити достатні за шириною проходи, які забезпечують зручність та безпеку виконання зварювальних робіт та доставки виробів до місця зварювання та назад, але не менше 0,8 м.
Площа окремого приміщення для електрозварювальних установок має бути не менше 10 м2, причому площа, вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 м2 для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою – 50 мм, ця щілина має бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних газів – 300 мм.
6.7.51. Проходи між однопостовими джерелами зварювального струму, перетворювальними установками зварювання (різання, наплавлення) мають бути шириною не менше 0,8 м, між багатопостовими – не менше 1,5 м, відстань від одного та багатопостових джерел зварювального струму до стіни має бути не менше 0,5 м.
Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами, які стоять в одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансформатором та ацетиленовим генератором – не менше 3 м.
Забороняється встановлення зварювального трансформатора над регулятором струму. Регулятор зварювального струму може розміщуватись поряд із зварювальним трансформатором або над ним.
6.7.52. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі провадиться тільки через комутаційні апарати.
6.7.53. Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мереж.
6.7.54. Схема приєднання декількох джерел зварювального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.
6.7.55. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі не повинна перевищувати:
– 80 В ефективного значення – для джерел змінного струму ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;
– 140 В ефективного значення – для джерел змінного струму автоматичного зварювання;
– 100 В середнього значення – для джерел постійного струму.
6.7.56. Одно- та багатопостові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматичними вимикачами з боку живильної мережі. Установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення зварювального струму (амперметром або шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зварювальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі повинні також мати і автоматичний вимикач чи контактор (для підключення джерела струму до розподільчої цехової мережі) у загальному проводі зварювального кола та запобіжника на кожному проводі до зварювального поста.
6.7.57. Для запобігання займанню електропроводів та зварювального обладнання слід правильно добирати переріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за гранично допустимим струмом.
6.7.58. Приєднання до мережі живлення та відключення від неї зварювальних установок повинні виконувати електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу.
6.7.59. Пересувні джерела зварювального струму на час їх пересування мають бути відключені від мережі.
6.7.60. Електрозварювальну установку на весь час роботи слід заземлити мідним проводом перерізом не менше 6 мм2 або сталевим прутом (смужкою) перерізом не менше 12 мм2. Заземлення здійснюється через спеціальний болт, що має бути на корпусі установки.
Крім заземлення основного електрозварювального обладнання у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).
