Усі газонебезпечні місця повинні бути позначені відповідними плакатами і покажчиками групи газонебезпечності.

4.2.3. Перевірка місць витоку газу, щільності з'єднань газопроводів, арматури та пристроїв повинна проводитися із застосуванням мильного розчину (піни).

4.2.4. Тепловий режим нагрівальних пристроїв повинен бути автоматизований.

4.2.5. Перед пуском газу в нагрівальні пристрої повинна бути перевірена справність усіх механізмів печі, контрольно-вимірювальної апаратури, а також стан засувок, дросельних пристроїв, відсічних клапанів та іншої арматури.

4.2.6. Сальники штоків перекидних клапанів повинні бути ущільнені. Перевірка їх повинна проводитися кожної зміни.

4.2.7. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що виключає можливість одночасного перекидання газових і повітряних клапанів.

Перед початком та під час перекидання клапанів повинен автоматично подаватися звуковий чи світловий сигнал.

Не дозволяється перебування працівників поблизу клапанів під час їх перекидання.

4.2.8. Робочий майданчик навколо перекидних пристроїв клапанів повинен мати ширину не менше 0,8 м.

4.2.9. Заглушки, які влаштовуються на газопроводах, повинні розраховуватися на максимальний тиск газу в них і забезпечуватися чітко видимими хвостовиками, що виступають за межі фланців. При встановленні та вийманні заглушок, а також вимірювальних діафрагм, на фланцях, що розтискуються, повинні влаштовуватися струмопровідні перетинки, які виключають накопичення статичної електрики.

4.2.10. Склепіння та стінки лежаків печей повинні бути герметичними. Лежаки повинні бути покриті спеціальними ущільнюючими обмазками.

4.2.11. Лази для доступу в лежаки печей повинні бути розташовані зверху лежака. Для спуску в лази лежаків повинні бути влаштовані міцно замуровані скоби або стрем'янки.

Оглядові лази повинні мати подвійні кришки, що щільно посаджені у гнізда.

4.2.12. Лежаки нагрівальних пристроїв повинні бути захищені від проникання в них води, а у разі попадання вода повинна вчасно відкачуватися.

4.2.13. Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь для відігріву газопроводів, їх необхідно відігрівати гарячою водою чи парою.

4.2.14. Для швидкого закривання газових засувок, розміщених в різних зонах, за змінним персоналом цеху заздалегідь повинні закріплюватися певні групи засувок.

4.3. Експлуатація нагрівальних пристроїв, що працюють на рідкому паливі

4.3.1. Зберігання нафти та нафтопродуктів повинно відповідати вимогам ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение" та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

4.3.2. Ємності для прогрівання нафти та нафтопродуктів повинні бути обладнані паровими змійовиками, температура нагрівання яких не повинна перевищувати 50 град.С для нафти та 75 град.С для мазуту. Контроль за температурою нагрівання повинен здійснюватися термопарою або термометром.

4.3.3. Для попередження переливання рідкого палива ємності повинні обладнуватися покажчиками рівня (поплавцями), а також обладнуватися спеціальними переливальними трубами.

Не дозволяється застосування на ємностях скляних покажчиків рівня.

4.3.4. Витратні баки з рідким паливом повинні бути щільно закриті кришками та забезпечені рівнемірами, витяжними трубами із запобіжними сітками для відведення парів палива, трубопроводами аварійного зливання палива та переливними трубопроводами, що виключають можливість переповнення баків.

4.3.5. Перетин зливних трубопроводів повинен забезпечувати зливання палива з баків протягом 2-3 хв. Спускові вентилі повинні розташовуватися в легкодоступних місцях. На дільниці зливного трубопроводу від бака до спускового вентиля (крана) не дозволяється застигання палива.

4.3.6. Аварійні ємності для зливання палива при спорожнюванні трубопроводів повинні встановлюватися поза будинками цеху.

4.3.7. Для зливання палива у випадку пожежі витратні баки повинні бути з'єднані закритими трубопроводами, що мають спеціальні ємності, до яких повинні бути підведені переливні трубки витратних баків.

4.3.8. Для швидкого відключення палива у випадку аварії чи пожежі на паливопроводах повинні бути спеціальні вентилі, розміщені в доступних для обслуговування місцях.

4.3.9. Паливопроводи повинні бути теплоізольованими та мати ухил не менше ніж 0,003 у бік можливого їх спорожнювання.

Паралельно з паливопроводом у спільній з ним ізоляції повинен прокладатися обігрівний паропровід.

При цьому повинна бути забезпечена можливість продування паливопроводу парою від верхньої його позначки до нижньої.

4.3.10. На вводі паливопроводу в цех повинна бути встановлена вимикальна засувка.

4.3.11. Паливо, що подається для спалювання в печі, повинно бути профільтрованим та підігрітим до температури, яка не перевищує температури спалаху парів, встановленої для даної марки палива.

4.3.12. При роботі печі на рідкому паливі до форсунок повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування та ремонту.

Печі зі склепінними форсунками повинні бути обладнані стаціонарними площадками з теплоізоляційною підшивкою.

Використання переносного настилу не дозволяється.

Для запобігання опікам при зворотному ударі полум'я отвори для установки форсунок повинні перекриватися засувками, а вентилі повинні бути трішки зміщені убік.

4.3.13. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом.

4.3.14. Для запобігання вибухам та ударам у разі припинення надходження повітря подачу пального треба негайно припинити.

4.3.15. Перед чисткою форсунок подача палива та повітря в них повинна бути припинена.

4.3.16. Розлите паливо біля печі повинно бути негайно прибране.

4.3.17. Доступ працівників у ємності для нафтопродуктів можливий лише за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, після відключення баків від трубопроводів засувкою та заглушкою, спорожнення, пропарювання, провітрювання та аналізу повітря в них на вміст шкідливих речовин. При проведенні ремонтів трубопроводів із зварювальними роботами, крім звільнення їх від пального і продування парою, вони додатково повинні продуватися повітрям.

4.3.18. Під час перебування працівників у ємностях усі люки повинні бути відкриті та необхідно застосовувати примусове провітрювання.

4.3.19. Під час роботи працівників всередині ємностей для освітлення повинні використовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище 12 В, а їх включення повинно проводитися ззовні баків.

4.3.20. Роботи в ємності повинні виконуватися не менше як трьома працівниками, двоє з яких повинні перебувати нагорі ємності і безперервно спостерігати за працівником, що перебуває всередині ємності, та тримати кінець мотузки, прив'язаної до запобіжного пояса, який повинен одягнути працівник перед спусканням у бак.

4.4. Нагрівальні колодязі

4.4.1. Габарити наближення нагрівальних колодязів до залізничних колій повинні відповідати ГОСТ 9238-83.

З боку залізничної колії групи колодязів повинні огороджуватися від рівня підлоги цеху до робочого майданчика колодязів. Захисні плити колодязів, що встановлюються з боку залізничних колій для подачі рухомого складу із зливками, повинні укладатися так, щоб не порушувалися габарити наближення рухомого складу.

Не дозволяється притуляти зливки до захисних плит колодязів.

4.4.2. Не дозволяється складувати та захаращувати зливками та запасним устаткуванням робочі майданчики колодязів.

4.4.3. Під час відкривання кришки камери колодязя повинна автоматично відключатися подача газу.

4.4.4. Робочі майданчики нагрівальних колодязів з усіх боків, за винятком сторони переносу зливків, огороджуються поручнями із суцільною обшивкою знизу.

Для огляду і ремонту скатів наземно-кришкових кранів з боку гарячих колій повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безпеку робіт. На коліях пересування наземно-кришкових машин необхідно влаштовувати тупикові упори. Крани повинні бути оснащені звуковою і світловою сигналізацією.

Під час ремонту чарунок нагрівальних колодязів навколо них встановлюються тимчасові огородження.

4.4.5. Для забезпечення безпечних умов праці та якісного нагрівання зливків і заготовок необхідно за допомогою автоматичних приладів регулювати температуру у колодязях і рекуператорах, підтримувати необхідне співвідношення обсягів газу та повітря, тиску газів у камері, передбачити відключення газу при відкриванні кришок і переключенні газових та повітряних клапанів.

4.4.6. Склепіння та оглядові вікна регенераторів і рекуператорів повинні бути ущільнені газонепроникною масою для запобігання просочуванню газу.

Не допускається експлуатація регенераторів і рекуператорів за наявності тріщин та щілин. Стіни регенераторів і рекуператорів повинні бути непроникними.

4.4.7. Кришки нагрівальних колодязів повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують щільність їх посадки на камери та виключають можливість вибивання полум'я. Зазор між кришкою й камерою повинен ущільнюватися відповідним матеріалом.

4.4.8. Для герметичності кришок люків газових перекидних клапанів їх необхідно ущільнювати азбестовою набивкою, просоченою газонепроникною жаростійкою масою, а лежаки герметизувати тією ж масою.

4.4.9. Попередження вибухів у регенераторах і лежаках досягається усуненням підсосів повітря в них шляхом включення повітряного клапана через 10-15 с. після газового, а також тим, що після спорудження або ремонту колодязів їх сушіння виконують до тієї пори, поки температура в газових лежаках і насадках не досягне температури займання газу (500 град.С).

Не дозволяється одночасне переключення газового та повітряного клапанів.

4.4.10. Перед пультами керування кришками нагрівальних колодязів повинні бути встановлені теплозахисні екрани.

У діючих цехах, де біля пульта керування не може бути забезпечено достатнього припливу свіжого повітря через стулки вікон, робочі місця біля пультів повинні бути забезпечені припливною вентиляцією з регулюванням температури повітря, що подається.

Керування наземно-кришковими кранами повинно бути дистанційним. У разі відсутності дистанційного керування кабіни керування таких кранів повинні бути обладнані установками для кондиціонування повітря чи повітряного душування.

Не дозволяється перебування працівників на робочому майданчику перед відкритими камерами колодязів, а також внизу на нульовій відмітці в зоні транспортування зливків під час їх посадки і видавання.

Майданчики для приміщення КВП і пульти керування з боку нагрівальних колодязів повинні бути екрановані.

4.4.11. Застосовувати для переносу зливків кліщі зі спрацьованими кернами не дозволяється. Керни повинні бути виготовлені зі зносостійкого металу або наплавлятися твердим сплавом.

Брати холодні зливки неохолодженими кліщами не дозволяється. Баки для замочування кліщів повинні бути забезпечені проточною водою, температура якої не повинна перевищувати 45 град.С.

4.4.12. Стіни та підлога кабіни кліщових кранів повинні бути ізольованими. Для захисту машиніста крана від тепловипромінювання у вікнах кабіни повинно бути подвійне скління.

Зовнішні шибки повинні бути тепловідбивними. Кабіни повинні бути обладнані кондиціонерами.

4.4.13. Керування зливковозом повинно бути дистанційним. Перекидач повинен забезпечувати надійну стійкість зливків і виключати можливість їх падіння на бік. При човниковому русі зливковозів колія в кінці будинку повинна бути обладнана надійним тупиком.

При кільцевій зливкоподачі в районі закруглення повинна бути встановлена світлова сигналізація, яка попереджає про рух зливковоза. Холоста гілка зливковозної колії повинна бути огороджена поручневим огородженням висотою не менше 1,2 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.

У прокатних цехах прибирання окалини та шлаку з колій зливковоза повинно бути механізованим.

4.4.14. Пост керування зливковозом повинен бути розташований так, щоб забезпечувалась хороша видимість усього шляху руху зливковоза.

4.4.15. Не дозволяється перебувати поблизу шлакових льоток при їх відкриванні.

4.4.16. Вилучення шлаку з нагрівальних колодязів повинно бути механізованим.

Рідке шлаковидалення слід проводити за допомогою кліщового крана, який обладнаний спеціальним гребком. Для більш безпечного й ефективного вилучення рідкого шлаку підошву камери нагрівального колодязя треба посипати порошком магнезиту, феросиліцію, алюмінію або іншими речовинами-витравлювачами.

4.4.17. Не дозволяється розчищення та вибивання шлаку вологим інструментом.

Для доступу до шлакових льоток повинні бути влаштовані ґратчасті майданчики з поручнями та суцільною обшивкою знизу на висоту 0,14-0,15 м.

4.4.18. Коробки та ковші під шлак повинні бути справними та сухими.

Переповнення ковшів (коробок) рідким шлаком не дозволяється. Прибирання коробок (ковшів), що наповнені рідким шлаком, повинно проводитися вчасно. Грануляція рідкого зварювального шлаку водою не дозволяється. Робочі місця біля шлакових льоток повинні мати повітряне душування. Стіни нагрівальних колодязів у районі шлакових льоток повинні бути закриті екранами.

4.4.19. Вилучення шлаку з-під колодязів у шлакові приміщення повинно бути механізованим.

Шлакові візки повинні бути забезпечені звуковою сигналізацією та за необхідності обладнані захисним козирком для водія.

4.4.20. Транспортування й кантування ковшів або коробок зі шлаком у залізничні вагони повинні здійснюватися тільки після остигання шлаку.

4.4.21. Не дозволяється проводити вилучення шлаку на підлогу шлакового тунелю, льоток при їх відкриванні.

4.5. Печі нагрівальні

4.5.1. Подавання металу до нагрівальних печей і видавання металу з печей повинні бути механізованими.

Біля приймальних пристроїв повинні бути обслуговуючі майданчики, огороджені поручнями.