відстань від підлоги майданчика до верхньої полиці підкранової балки повинна бути не менше 2 м;
для доступу до барабана-сепаратора повинні бути облаштовані похилі сходи;
внутрішньобалочний простір повинен провітрюватися;
вздовж підкранових балок повинні бути облаштовані ходові майданчики;
відстань від майданчиків до нижніх частин крана, що виступають, повинна бути не менше 2 м у вертикальному напрямку і не менше 0,5 м в горизонтальному.
4.2.6. Ходовий майданчик, що розташований над піччю, повинен бути огороджений суцільними стінками з листового заліза на висоту не менше 1,8 м. Підлога і стінки майданчика повинні бути захищені від нагрівання й тепловипромінювання екранами згідно з ДСТУ 2894-94.
4.2.7. Запірна арматура системи випарного охолодження повинна бути розташована в доступних і безпечних для обслуговування місцях.
Не допускається розміщувати запірну арматуру над склепіннями та головками мартенівських печей.
4.2.8. Облаштування, виготовлення, монтаж, ремонт, експлуатація барабанів-сепараторів, паропроводів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177 ( z0636-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
4.2.9. Трубопроводи й арматура системи випарного охолодження, розташовані в зоні обслуговування печі, повинні бути теплоізольованими.
4.2.10. Свічки від запобіжних клапанів барабанів-сепараторів повинні бути виведені в місця, що виключають можливість опіку працівників парою.
4.2.11. Випуск пари з системи випарного охолодження назовні дозволяється тільки за наявності глушителів шуму.
4.2.12. Підтримання рівня води в барабанах-сепараторах системи випарного охолодження повинно здійснюватися автоматично. При проектуванні та будівництві нових установок слід передбачати дистанційне керування регулятором рівня води, розташоване на посту керування піччю або на центральному посту керування випарним охолодженням кількох мартенівських печей, і ручне керування - за місцем.
4.2.13. При зміні рівня води в барабані-сепараторі на 150 мм вище чи нижче норми на пост керування мартенівською піччю повинні подаватися звукові і світлові сигнали.
Справність роботи сигналізації граничних рівнів повинна перевірятися вмиканням її (на нижній і верхній граничний рівень) не рідше одного разу за зміну.
У випадку спуску води з барабанів-сепараторів підживлення їх не допускається.
4.2.14. Пости керування випарним охолодженням печей повинні бути обладнані установками кондиціонування повітря чи припливно-витяжною вентиляцією. Вентиляційні установки повинні забезпечувати не менше ніж полуторний обмін повітря за годину.
Заскління постів керування повинно виконуватися з теплостійкого скла.
4.2.15. Печі з випарним охолодженням повинні бути обладнані пристроями переключення системи на охолодження технічною водою.
4.2.16. Пуск, зупинка, переключення і спостереження за роботою системи випарного охолодження повинні здійснюватися з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників, та вимог, передбачених проектом цієї системи.
4.2.17. Пуск системи випарного охолодження печі, а також переведення печі з випарного охолодження на водяне і навпаки повинні здійснюватися під керівництвом особи, відповідальної за цю систему.
4.2.18. Стан системи охолодження печей необхідно перевіряти щозмінно. Результати перевірок необхідно заносити в журнал ремонту та експлуатації системи охолодження печей. У журнал слід заносити також дані про проведені ремонти, несправності і вжиті заходи щодо їх усунення.
4.2.19. У галереї барабанів-сепараторів або у приміщенні вартового персоналу та поста керування піччю повинна бути вивішена схема випарного охолодження печі та виписка з інструкції з охорони праці, розробленої з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ), щодо експлуатації у випадку аварійних ситуацій.
4.2.20. При появі течі в системі випарного охолодження негайно повинні бути вжиті заходи, що виключають попадання води на склепіння печі й регенератори.
4.2.21. Роботи з ремонту системи випарного охолодження повинні здійснюватися за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, і тільки після зняття тиску пари в системі. У разі необхідності роботи з ремонту дозволяються після переведення системи на охолодження технічною водою.
4.2.22. Під час зливу чавуну в піч не допускається проводити продувку системи випарного охолодження.
5. Плавлення та доводка плавки
5.1. Спуск шлаку з печі необхідно здійснювати у шлакові ковші, установлені під робочим майданчиком. Для цього в майданчику слід облаштувати отвір з жолобом.
У період між спусками шлаку і при зміні ковшів отвір повинен бути закритим.
У цехах, де спускання шлаку в ковші неможливе, прийом його слід здійснювати у шлаковні, установлені під робочі вікна печі.
5.2. Ковші, установлені для прийому шлаку, повинні бути сухі та покриті вапняним розчином. На дно ковша повинен бути підсипаний сухий матеріал.
Не допускається проводити спуск шлаку в ковші, в яких є сирі і промаслені матеріали.
Підлога під робочим майданчиком у місцях установлення ковшів повинна бути сухою.
5.3. Охолодь, що утворюється на шлаковому жолобі, повинна своєчасно вилучатися. Під час очищення жолоба перебування працівників внизу під жолобами не допускається.
5.4. Перед початком спуску шлаку під робочий майданчик сталевар повинен переконатися у відсутності працівників у небезпечній зоні.
5.5. Наповнення ковшів сталлю і шлакових чаш шлаком повинно здійснюватися до рівня, який не перевищує 250 мм від верху ковша, чаші.
Безпечний спосіб осадки шлаку визначається цеховою інструкцією з охорони праці, розробленою та затвердженою на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ). Осадка шлаку на доводці й випуску плавки вологими матеріалами та водою не допускається.
Під час спуску шлаку необхідно виключити попадання металу в ковші.
5.6. Приймання ковшів зі шлаком з-під робочого майданчика печі повинно бути механізованим. У разі використання для цього лебідки влаштування блоків повинно виключати можливість зіскакування каната з них.
Пульт керування лебідкою повинен бути розташований у безпечній зоні, яка забезпечує видимість руху з ковшами.
Під час ремонту тягових пристроїв канатів і роликів пусковий пристрій лебідки повинен бути знеструмленим.
Експлуатація та ремонт устаткування шлакоприбирання повинні проводитися із застосуванням ключа-бирки.
5.7. У цехах, де під робочим майданчиком для установки шлакозбиральних засобів облаштовані тунелі, ширина вільних проміжків між рухомим складом і стінами тунелю повинна бути не менше 0,7 м.
5.8. Перекидні пристрої клапанів, розташовані в безпосередній близькості від місця установлення ковшів для прийому шлаку, повинні бути захищені від випліскування шлаку перегородкою з вогнестійкого матеріалу.
5.9. Прибирання шлаку і сміття з-під печі повинно здійснюватися в період завалки і прогріву шихти з відома сталевара печі.
Простір під робочим майданчиком печі повинен бути освітленим.
5.10. Не допускається проводити заливку шлакового жолоба водою за наявності під ним ковшів.
5.11. Під час присадки руди, розкислювачів і легуючих добавок у піч перекидка клапанів не дозволяється.
5.12. Доливка чавуну в мартенівські і двованні сталеплавильні печі допускається лише з дозволу уповноваженої особи. Під час доливки чавуну в піч подача палива в робочий простір печі повинна бути скорочена до безпечних меж, установлених інструкцією підприємства з охорони праці, розробленою та затвердженою з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ), а продувальні фурми підняті на 1-1,5 м над рівнем шлаку.
5.13. Матеріали, що присаджуються в піч у період доводки плавки, повинні бути сухими та подаватися порціями, які виключають викиди з печі. Присадка матеріалів повинна здійснюватися при зменшенні теплового навантаження печі.
Феросплави та легуючі матеріали, що присаджуються в печі й ковші, повинні бути сухими.
5.14. Під час присадки матеріалів у піч перебування працівників на склепінні, а також на майданчику печі навпроти завалочних вікон не допускається.
5.15. За станом ванни мартенівської печі повинно здійснюватися постійне спостереження.
У разі виявлення ознаки можливого прориву металу необхідно вжити заходів щодо запобігання його виходу.
6. Взяття проб металу
6.1. Взяття проби з печі повинно здійснюватися сухим і підігрітим інструментом.
Взяття проби під час перекидання клапанів не дозволяється.
6.2. Під час відбору проб у двованній сталеплавильній печі завалка шихтових матеріалів у сусідню ванну повинна бути припинена.
6.3. Вибивка проби із стакана повинна здійснюватися після затвердіння металу.
6.4. Доставка проби металу до лабораторії, що знаходиться на відстані 50 м і більше від місця взяття проби, повинна здійснюватися пневмопоштою.
7. Догляд за порогами печей
7.1. Заправка порогів повинна бути механізованою. Матеріал, що застосовується для підсипки порогів, повинен бути сухим.
7.2. Під час перекидання клапанів не дозволяється проводити заправку та очищення порогів.
7.3. Перед заправкою порогів необхідно здійснити ретельне очищення їх від металу і скрапу.
7.4. Під час пересування состава з мульдами роботи щодо заправки порогів і прибирання матеріалів повинні бути припинені, а працівники відведені від печі на безпечну відстань.
7.5. Не дозволяється проводити пересування з аправної машини від одного вікна до другого за допомогою завалочної машини, а також очищення гратів заправної машини проти завалочного вікна машини.
7.6. Рівень розплавленого металу у ванні не повинен бути вище основних порогів печі.
8. Догляд за подиною печі
8.1. Конструкція робочого простору печей та стан подини, відкосів і випускного отвору повинні забезпечувати повний схід металу і шлаку при випуску металу і зливі шлаку з печі. Футеровка печей повинна виключати можливість прориву металу.
8.2. Після випуску плавки подина печі повинна бути оглянута сталеваром. Дозвіл на завалку шихти в піч повинна давати уповноважена особа.
Заправлення і підсипка подини повинні здійснюватися сухим матеріалом.
8.3. Видувка металу з ям подини повинна здійснюватися у сталевипускний отвір стислим повітрям або киснем, як правило, через вічка у кришках вікон.
8.4. До початку видувки металу з ям посеред сталевипускного отвору повинен бути встановлений захисний екран для запобігання розбризкуванню металу і шлаку, а також перевірена справність шлангів, з'єднувальних штуцерів, труб та вентилів для подачі кисню чи повітря.
Шланги, що застосовувались раніше для видувки металу повітрям, не дозволяється використовувати для видувки металу киснем.
8.5. Видувка металу з ям повинна здійснюватися зі спеціального переносного майданчика або з рухомого состава, призначеного для ремонту подин, а також з мульд, навантажених сипкими матеріалами з встановленням огороджувальних сигналів.
8.6. Огляд, заправка та ремонт подини двованної сталеплавильної печі повинні здійснюватися за умов відводу газу "на себе" і скорочення інтенсивності продувки до безпечної межі, установленої інструкцією з охорони праці, розробленою на підприємстві з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ).
8.7. Заправка подини та інших елементів печі повинна бути механізованою.
Не дозволяється проводити заправку мартенівських і двованних сталеплавильних печей при відкритому отворі в майданчику для спуску шлаку.
9. Опалення мартенівських і двованних сталеплавильних печей
9.1. Опалення печей газом
9.1.1. Керування тепловим режимом печі повинно бути автоматизованим.
9.1.2. Схема "перекидки" клапанів печі повинна виключати утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші.
9.1.3. Тиск газу, що надходить у піч, повинен бути вище тиску повітря на величину, передбачену інструкцією підприємства, затвердженою уповноваженою особою.
9.1.4. Перед пуском газу в піч повинна бути перевірена справність перекидних пристроїв, механізмів підйому кришок завалочних вікон, виконавчих механізмів, контрольно-вимірювальної апаратури, а також стан люків, шиберів, клапанів дроселів і відсічних клапанів.
9.1.5. Для спостереження за запаленням газу при пуску його в піч два завалочні вікна, найближчі до головки, через яку пускають газ, повинні бути повністю відкриті.
Для зниження тиску в печі (у разі виникнення удару) усі інші вікна під час пуску газу повинні бути відкриті наполовину.
Перед пуском газу в піч працівники повинні бути відведені від печі.
9.1.6. Для запобігання ударам і вибухам при пуску газу в піч, крім нагріву верху насадок газового регенератора до температури 700-750 град.С, необхідно вжити заходів щодо витиснення повітря з газових лежаків і регенератора шляхом наповнення системи димом від спалювання палива в робочому просторі печі, продувки системи газових лежаків та регенераторів парою.
9.1.7. Температура верху газової насадки, що нагрівається, перед першою перекидкою клапанів повинна бути не нижче 900 град.С.
Під час роботи печей на змішаному газі при перших перекидках повинна бути припинена (відсічена) подача коксового газу. Для зменшення підсмоктування зовнішнього повітря при перших перекидках необхідно зменшити розрідження, що утворюється димовою трубою, опусканням наполовину димового шибера.
9.1.8. Перед початком і протягом перекидки клапанів повинен автоматично подаватися світловий сигнал на робочий майданчик і під нього.
9.1.9. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що виключає можливість одночасної перекидки газових і повітряних клапанів.
9.1.10. При перекиді газових клапанів повинно здійснюватися відсікання коксового газу.
