1.4. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях має бути позначено знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
1.5. Виробничі будівлі та споруди має бути обладнано технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание».
1.6. Типи покриття підлог виробничих приміщень необхідно приймати залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до влаштування підлог СНиП 2.03.13-88 «Полы», затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 № 82.
1.7. Підвальні приміщення можна використовувати під складські приміщення нехімічних речовин, якщо вони відповідають вимогам безпеки та пожежної безпеки. Виробнича діяльність у них не допускається.
1.8. Ступінь вогнестійкості будівель, визначений мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій, має бути наведено у проектній документації, затвердженій в установленому порядку.
1.9. У приміщеннях категорій А і Б повинно бути:
передбачено зовнішні огороджувальні конструкції, що є легкоскидними;
виконано підлоги з негорючих матеріалів, які під час ударів не дають іскор;
унеможливлено іскроутворення в конструкціях вікон та дверей;
передбачено протипожежні тамбури-шлюзи 1-го типу з постійним підпором повітря в місцях отворів у протипожежних перешкодах, що відокремлюють приміщення інших категорій.
1.10. Розташування приміщень категорій А і Б у підземних та на цокольних поверхах не допускається.
1.11. Кількість і розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації має бути наведено у проектній документації, затвердженій в установленому порядку.
Глава 2. Санітарно-побутові приміщення
2.1. Санітарно-побутові приміщення мають відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.
Під час улаштування санітарно-побутових приміщень потрібно враховувати чисельність працівників, режим праці, щільність розміщення робочих місць на підприємстві, санітарні особливості виробничих процесів.
2.2. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розташовувати допоміжні приміщення у виробничих будівлях, враховуючи вимоги СНиП 2.09.02-85* «Производственные здания», затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 та введених в дію 01.01.87.
2.3. Якість води для господарсько-питних потреб та душових регламентовано Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 № 400, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10), та ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством».
IX. Вимоги безпеки під час експлуатації виробничого устаткування
Глава 1. Загальні вимоги
1.1. Виробниче устаткування і оснащення підприємств з виробництв продукції основної хімічної промисловості повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывоопасность. Общие требования», СНиП 3.05.05-84 «Технологическое оборудование и технологические трубопроводы», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 № 72 та введених у дію 01.01.85, законодавства, експлуатаційної документації заводів-виробників і цих Правил.
1.2. Гідроприводи та мастильні системи устаткування мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086-83 «ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации».
Система змащення механізмів, розташованих у небезпечних для працівників місцях, має бути автоматичною або дистанційною.
1.3. Пневмоприводи мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.001-85 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации».
1.4. У процесі проектування, будівництва, реконструкції вибухопожежонебезпечних технологічних систем, обладнання та трубопроводів, які під час експлуатації піддаються вібрації, треба передбачати заходи для її зменшення та унеможливлення аварійної руйнації обладнання й розгерметизації систем.
Допустимі рівні вібрації для окремих видів обладнання та його вузлів, деталей, методи та засоби контролю цих величин і засоби зниження її рівня мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования» та ДСН 3.3.6.039-99 «Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39.
1.5. Вимоги до шумових характеристик мають відповідати ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» та ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ульт-развуку та інфразвуку», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37.
1.6. Вибираючи обладнання відповідно до вимог чинних НД та цих Правил, треба враховувати умови забезпечення мінімального рівня пожежовибухонебезпечності технологічних систем.
Вибираючи обладнання за показниками надійності та рівня пожежовибухозахищеності, треба враховувати категорії пожежовибухонебезпечності технологічних систем (об’єкта).
Не допускається експлуатація обладнання в разі невідповідності паспорта заводу-виробника вимогам проектних, технологічних, чинних НД та цих Правил.
1.7. Для основного технологічного обладнання встановлюють граничний технічний строк експлуатації (ресурс) з урахуванням конкретних умов роботи. Дані щодо ресурсу роботи має бути наведено в паспортах на обладнання.
1.8. Для трубопроводів та арматури проектна організація має встановити розрахунковий строк експлуатації, який має бути зазначено в проектній документації та паспорті на трубопровід.
1.9. Технічний стан запірної арматури трубопроводів має відповідати ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности» та ГОСТ 9544-75 «Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов».
1.10. Фланцеві з’єднання на трубопроводах для гарячих та лужних розчинів треба закривати захисними кожухами.
Не допускається фланцеві з’єднання трубопроводів замуровувати у стіни, перекриття або фундаменти.
1.11. Обертові і рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів має бути надійно огороджено відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные» або розташовано так, щоб унеможливити травмування працівників.
1.12. Запобіжні клапани, які встановлено на апарати, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-2002 «Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохрани-тельные. Требования безопасности».
1.13. Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, яке відпрацювало встановлений ресурс, допускається за результатами експертного обстеження експертної організації за її висновками відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.
1.14. Виготовляти технологічне обладнання мають спеціалізовані підприємства.
Якість виготовленого технологічного обладнання та трубопроводів має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, паспортним даним та документу заводу-виробника, що засвідчує якість виготовлення.
1.15. Конструкція та надійність теплообмінних елементів технологічного обладнання мають унеможливити взаємне проникнення теплоносія та продукту, що нагрівається.
Вимоги до обладнання, виготовлення, надійності, порядок випробування, контролювання стану та експлуатації теплообмінних елементів визначено чинними НД.
1.16. Виробниче обладнання треба розміщувати раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними й безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.
Експлуатувати устаткування, що не відповідає санітарно-гігієнічним нормам і правилам та технічним вимогам, не допускається.
Технічне обслуговування та ремонт обладнання треба виконувати відповідно до ГОСТ 28.001-83 «Система технического обслуживания и ремонта техники. Основные положения».
1.17. Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів проводять відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84 та чинного законодавства.
1.18. Не допускається розташовувати технологічне обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв:
зверху або знизу допоміжних приміщень;
знизу естакад технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухопожежонебезпечними продуктами;
зверху майданчиків незахищених насосних та компресорних установок, крім випадків використання герметичних безсальникових насосів або в разі вживання спеціальних заходів безпеки, що унеможливлюють попадання вибухопожежонебезпечних речовин на встановлене нижче обладнання.
1.19. Не допускається застосовувати обладнання й трубопроводи, матеріали та комплектувальні вироби, якщо не мають документів, що засвідчують якість їх виготовлення та відповідність вимогам чинних НД.
1.20. Не допускається зварювати трубопроводи та резервуари, що перебувають під тиском, незалежно від того, чим їх заповнено.
Під час виконання зварювальних робіт на сталевих трубопроводах на місцях монтажу трубопроводів І категорії, які входять до складу блоків І категорії вибухонебезпечності, проводять 100 % контроль зварних з’єднань неруйнівними методами (ультразвук).
1.21. Для герметичного з’єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР і ГР, використовують ущільнення торцевого типу.
1.22. Усі тепловипромінювальні апарати, паропроводи та устаткування повинні мати ефективну та надійну теплову ізоляцію згідно з вимогами СНиП 2.04.14-88, температура поверхонь не повинна перевищувати 43 °С згідно з вимогами ДСТУ ЕN 563-2001.
За потреби розташування теплоізоляції на зовнішній поверхні технологічних апаратів та трубопроводів передбачають заходи захисту від попадання на теплоізоляцію горючих продуктів.
1.23. На кожному підприємстві, у відділенні має бути схема розташування та взаємозв’язку технологічного обладнання і трубопроводів, виконана в умовних кольорах, із зазначенням запірної та регулювальної арматури, КВПіА.
1.24. Розміщення технологічного обладнання та засобів вибухо- і пожежозахисту в виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках має забезпечувати зручну і безпечну їх експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.
1.25. Резервуари і ємності, призначені для зберігання скраплених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45 °С, має бути розраховано на тиск, не нижчий від пружності пари цих рідин за температури 50 °С, а також на вакуум або має бути забезпечено захист цього устаткування від утворення в ньому вакууму. У разі утворення вакууму в систему допускається вводити тільки інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.
Зазначена вимога не поширюється на ємнісне устаткування, що використовується під час ізотермічного або напівізотермічного зберігання цих речовин.
Глава 2. Насоси та компресори
2.1. При експлуатації насосів та компресорів на підприємствах основної хімічної промисловості треба дотримуватись вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 № 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2004 за № 704/9303, ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности», законодавства, а також цих Правил.
2.2. Облаштування компресорів та насосів має відповідати вимогам чинних НД та цих Правил.
Компресори та насоси, які використовують для переміщення ЛЗР та ГР, за надійністю і конструктивними відмінностями вибирають, враховуючи критичні значення фізико-хімічних параметрів продуктів, які перекачують, та параметрів технологічного процесу.
Кількість насосів та компресорів має забезпечувати вимоги технологічного процесу, а в деяких випадках треба передбачати резервні одиниці.
2.3. Компресорне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та чинних нормативно-правових актів щодо правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок.
2.4. Компресори, оснащені засобами сигналізації й блокування відповідно до НД заводу-виробника, за необхідності можуть бути обладнані додатковими засобами аварійної сигналізації й блокування, які забезпечують умови ведення технологічного процесу.
2.5. Для запобігання потраплянню рідини в компресор за можливої конденсації пари і газів необхідно передбачати на всмоктувальному трубопроводі встановлення віддільника рідини (сепаратора). Всмоктувальні трубопроводи треба прокладати з ухилом у бік віддільника рідини, а за неможливості — в нижній точці трубопроводу треба передбачити постійно діючий дренаж.
При перевищенні встановленого рівня рідини в сепараторі необхідно передбачати можливість автоматичного відключення компресора.
2.6. У разі замкнутої системи охолодження компресорів на відвідному трубопроводі води необхідно передбачати оглядові вікна або контрольні крани, в разі відкритої системи охолодження — зливальні воронки.
У разі припинення подачі рідини до трубопроводу, в випадку відключення електродвигуна компресора або насоса, аварійна зупинка устаткування забезпечується спрацьовуванням автоматичного реле протоку. Реле протоку має відповідати вимогам ГОСТ 12997-84 «Изделия ГСП. Общие технические условия». Встановлюють реле протоку на горизонтальному відрізку трубопроводу на знач-ній відстані від турбулентного потоку рідини (трубопровідної арматури). Напрямок руху рідини має відповідати напрямку, що вказаний стрілкою на корпусі реле.
