Для виконання гасорізальних робіт необхідно застосовувати тільки гасорізи заводського виготовлення, які повинні бути на обліку і мати інвентарні номери.

8.4.2. Під час виконання робіт із застосуванням гасоріза робоче місце повинно бути організовано так само, як і для зварювальних робіт: площадка, на якій виконується робота із застосуванням гасоріза, повинна бути повністю звільнена від сторонніх предметів, сміття, горючих матеріалів та обладнана засобами пожежогасіння (пінним вогнегасником, листовим азбестом, ящиком з піском та лопатою).

Вид та кількість застосовуваних на робочому місці гасорізальника засобів пожежогасіння повинні визначатись у наряді-допуску на виконання вогневих робіт, форма якого наведена в додатку 8 до цих Правил, з урахуванням рекомендацій НАПБ А.01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні" та НАПБ В.01.034-99/111 (ГКД 34.03.303-99) "Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України".

8.4.3. Для подавання гасу в різак повинні застосовуватись рукави з бензостійкої гуми згідно з ГОСТ 9356.

Довжина рукава не повинна перевищувати ЗО м, з'єднання між рукавами та із штуцерами різаків, гасових бачків, балонів з киснем повинно відповідати вимогам пункту 8.3.34 цих Правил.

Зовнішній шар рукавів, призначених для гасу, повинен мати жовтий колір, а для кисню — синій.

8.4.4. Бачок для гасу повинен бути герметичний, мати установлений па ньому манометр та запобіжний клапан — для запобігання підвищенню тиску в бачку більше 0,49 МПа (5 кгс/см2).

Кожен бачок повинен випробовуватись гідравлічним тиском 1 МПа (10 кгс/см2) під час введення в експлуатацію та періодично, не рідше 1 разу на 12 міс., а також після ремонту — із записом результатів випробувань в спеціальний журнал (довільної форми).

Не допускається вводити в експлуатацію бачки, що не пройшли гідравлічне випробування і мають витікання горючої рідини або несправний насос.

Для виявлення нещільностей у з'єднаннях бачка та різака слід користуватись мильною емульсією.

8.4.5. Наливати гас у бачок дозволяється не більше ніж на 3/4 його місткості і тільки після відстоювання або фільтрування гасу через сукно або дрібну сітку.

Не дозволяється доливати гас у бачок під час виконання робіт.

Розлитий гас необхідно негайно прибрати.

Забороняється застосовувати в гасорізі бензин як пальне.

8.4.6. Запас гасу на місці проведення гасорізальних робіт не повинен перевищувати його потребу протягом однієї зміни.

Гас необхідно зберігати в справній вогнетривкій тарі, яка не б'ється та щільно закривається. Тара з гасом повинна бути на відстані не менше від місця проведення вогневих робіт.

8.4.7. Бачок з гасом повинен бути справний і розміщуватись на відстані не менше від балонів з киснем та від джерел відкритого вогню і не менше ніж за від робочого місця різальника.

Бачок повинен розміщуватись так, щоб під час виконання роботи на нього не могли попасти полум'я та іскри.

8.4.8. Забороняється працювати з гасорізом у резервуарах та підземних спорудах.

8.4.9. Перед початком виконання гасорізальних робіт необхідно перевірити: справність арматури гасоріза, щільність з'єднань рукавів на ніпелях, справність нарізі в накидних гайках та головках.

8.4.10. Різак повинен запалюватись так: спочатку необхідно подати гас, що підігріває кисень, та запалити полум'я, потім, після підігрівання випарника, подати різальний кисень.

Під час гасіння різака спочатку необхідно перекрити вентиль подавання гасу, а потім — кисню.

Випарник різака не повинен перегріватись до вишневого кольору .

Під час роботи гасоріз повинен давати рівне блакитне полум'я, не повинен самочинно гаснути, викидати гас, давати хлопки та зворотні удари полум'я.

8.4.11. У разі виявлення під час виконання робіт несправності пальника або гасоріза, а також у разі зворотного удару полум'я необхідно негайно погасити різак, а саме: спочатку перекрити вентиль подавання кисню на різаку, потім припинити подавання кисню від балона або киснепроводу, після чого перекрити вентиль подавання гасу на різаку та бачку.

8.4.12. Не дозволяється працювати з несправним гасовим пальником або гасорізом, а також у випадку попадання бризок гасу на одяг працівника.

8.4.13. Рукави, по яких подається кисень та гас до різака, не повинні бути затиснені, перекручені або переламані; не дозволяється використовувати кисневі рукави для підведення гасу до різака.

8.4.14. У разі застосування одночасно кількох різаків усі працівники, які виконують роботу, зобов'язані стежити за тим, щоб полум'я не перекинулось на тих, хто працює поруч з ними.

8.4.15. Не дозволяється стояти навпроти гасоріза, що горить або починає працювати, а також під час виконання роботи підвішувати різак вертикально, головкою догори.

8.4.16. Під час підкачування повітря вентиль різального кисню повинен бути перекритий, а різак повинен бути на спеціальній підставці.

Забороняється підходити із запаленим різаком до бачка для підкачування повітря.

8.4.17. Виконувати різання необхідно за умови, що тиск повітря у бачку з гасом не перевищує робочий тиск кисню в різаку.

8.4.18. Під час перерв у роботі необхідно перекрити пальне гасовим вентилем або краном, розміщеним на рукоятці. Після припинення роботи різак необхідно покласти або підвісити головкою донизу.

8.4.19. Після закінчення роботи необхідно спочатку погасити полум'я різака, а потім випустити повітря з бачка з гасом; не дозволяється відкручувати кришку (гайку) насоса до повного випускання повітря з бачка.

8.4.20. Після закінчення роботи гас з рукавів необхідно злити в бак, рукави продути стисненим повітрям, різаки очистити.

Залишок гасу необхідно здати в кладову пальномастильних матеріалів, а гасоріз та рукави — в інструментальну кладову.

8.4.21. Не дозволяється під час виконання гасорізальних робіт:

- перегрівати випарник різака до вишневого кольору та працювати з таким перегрітим випарником;

- застосовувати пальне із сторонніми домішками та водою;

- розігрівати випарник різака запалюванням налитих на робочому місці легкозаймистих та горючих речовин;

- палити на площадці, на якій виконується робота з гасорізом;

- гасити гас, що загорівся, водою;

  • перевозити бачок з легкозаймистими та горючими речовинами разом з кисневим балоном на одному візку.

8.5. Вимоги до виконання робіт із застосуванням термітних патронів та сірників до них

8.5.1. Термітні патрони та сірники до них, що застосовуються для зварювання рейок залізничної колії, проводів зв'язку, електрокабелів тощо, повинні задовольняти тим самим вимогам, що ставляться до вогненебезпечних матеріалів.

8.5.2. Термітні патрони, що мають незначну чутливість до механічної та теплової дії, необхідно загорнути в один шар парафінованого паперу кількістю від 2 до 10 шт. та укласти в поліетиленові пакети, торці яких заварюються, або загорнути в два шари парафінованого паперу — без укладання в поліетиленові пакети. На упаковці з патронами необхідно зазначити тип патронів.

Термітні сірники, які дуже чутливі до механічної та теплової дії, повинні упаковуватись окремо від термітних патронів. Їх необхідно укладати по 35 шт. у картонні коробки горизонтальними рядами головками, що легко займаються, в протилежні боки. Коробки із сірниками, попередньо загорненими у пергамент, слід укладати в мішки з поліетилену.

Пакети з патронами та мішки з сірниками повинні укладатись в ящики та розділятись парафінованим папером або поліетиленовою плівкою.

8.5.3. Допускається зберігати термітні патрони та сірники в упакованому вигляді в одному складському приміщенні, але обов'язково роздільно.

Допускається ящики з термітними сірниками зберігати в металевих шафах, обкладених листовим азбестом. Складські приміщення повинні замикатись на замок, бути вогнетривкими, сухими, добре провітрюватись і мати відносну вологість повітря не більше 80 %.

В складському приміщенні одночасно з сірниками та патронами не повинні зберігатись інші легкозаймисті матеріали.

8.5.4. Термітні патрони необхідно перевозити в заводській упаковці автомашиною, обладнаною закритим кузовом. В автомашині повинні бути брезент, 2 вуглекислотних вогнегасники та лопата. В кузові автомашини не повинно бути горючих та мастильних матеріалів, а також сторонніх вантажів. З лівого боку кабіни автомашини необхідно прикріпити червоний прапорець, що вказує на небезпечність вантажу, що перевозиться.

Під час перевезення, навантажування та розвантажування ящиків з термітними патронами та сірниками не повинно бути сильних поштовхів та кидків.

8.5.5. Перед початком проведення зварювальних робіт із застосуванням термітних патронів та сірників до них поблизу спалимих конструкцій та горючих матеріалів (дерев'яних опор, помосту тощо) робоче місце необхідно очистити від горючих матеріалів, а під спалимі конструкції підкласти листовий азбест, сталевий лист тощо, — щоб уникнути зіткнення термітного сірника та шашки, що горять, з цими конструкціями.

Згорілі термітні сірники необхідно класти в спеціальну сталеву коробку, підвішену біля місця проведення робіт, або на заздалегідь підготовлену вогнетривку площадку.

8.5.6. Запасні термітні патрони повинні бути в робочій сумці — окремо від термітних сірників, які повинні бути в заводській упаковці.

8.5.7. Під час проведення зварювальних робіт із застосуванням термітних патронів та сірників до них необхідно слідкувати за тим, щоб термітні патрони не були зволожені, — щоб уникнути вибуху та можливих опіків у разі попадання води на термітний патрон, що горить.

8.5.8. Запалювати термітні сірники і підпалювати термітні шашки необхідно в захисних окулярах із світлофільтрами Д-2 або Д-3, перебуваючи від шашки, що загорілась, на відстані не менше .

8.5.9. Забороняється торкатись рукою до патрона, що горить чи охолоджується, або поправляти його рукою, а також нахилятись над термітною шашкою, що горить.

8.5.10. Після охолодження термітної шашки до темного кольору шлак, що утворився, необхідно збивати у напрямку від себе на заздалегідь підготовлену площадку. Виконувати цю роботу необхідно із застосуванням щитків або закритих захисних окулярів із світлофільтрами. Світлофільтри повинні відповідати вимогам пункту 8.1.30 цих Правил.

8.6. Вимоги до виконання паяльних робіт

8.6.1. Робоче місце для виконання паяльних робіт необхідно до початку їхнього виконання очистити від горючих матеріалів, а спалимі конструкції, розташовані на відстані ближче 5м, — надійно захистити від займання металевими екранами або полити водою.

8.6.2. Кожна паяльна лампа, що використовується під час виконання паяльних робіт, повинна бути на обліку, мати інвентарний номер, а також паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого робочого тиску.

Паяльні лампи повинні бути оснащені пружинними запобіжними клапанами, відрегульованими на заданий тиск.

8.6.3. До початку виконання робіт із застосуванням паяльної лампи необхідно перевірити:

- чи не викручується повністю без послаблення натискної втулки вентиль, що регулює подавання пального з балона лампи в пальник. Якщо регулювальний вентиль викручується, розпалювати лампу заборонено;

- щільність резервуара (бачка) — на відсутність підтікання, витікання газу через нарізь пальника;

- правильність наповнення (заливати пальне в резервуар (бачок) паяльної лампи необхідно не більше ніж на 3/4 його ємкості);

- щільність закручування заливної пробки.

8.6.4. Не дозволяється заправляти або виливати з лампи пальне, розбирати та ремонтувати лампу, відкручувати пальник поблизу відкритого вогню, а також палити.

8.6.5. Під час виконання паяльних робіт слід дотримуватись таких вимог:

- паяльна лампа повинна заправлятись тільки в спеціально відведених для цього місцях очищеним від сторонніх домішок та води пальним. Не дозволяється як пальне для лампи, що працює на гасі, використовувати бензин або суміш бензину та гасу;

- полум'я паяльної лампи необхідно правильно регулювати;

- необхідно уникати нахилу паяльної лампи та ударів по ній;

- необхідно розташовуватись якомога ближче до витяжних шаф, зонтів або лійок витяжної вентиляції.

8.6.6. У разі виявлення несправностей у вигляді підтікання резервуара (бачка), витікання газу через нещільності нарізі пальника, деформації резервуара (бачка) тощо роботу необхідно негайно припинити, а лампу повернути в інструментальну кладову для ремонту.

8.6.7. Щоденно після закінчення роботи паяльну лампу необхідно здавати в інструментальну кладову.

Порядок здавання лампи після закінчення роботи може бути іншим, виходячи з місцевих умов.

8.6.8. Паяльні лампи не дозволяється використовувати для відігрівання замерзлих водопровідних, каналізаційних труб, а також труб пароводяного опалення в будівлях, що мають спалимі будівельні конструкції або оздоблення.

8.6.9. Паяльні лампи необхідно перевіряти на герметичність корпусу лампи, стан нарізки регулювального вентиля, сальникової втулки, заливної пробки та сальникового ущільнення, а також на герметичність (щільність).

Перевірка паяльних ламп на герметичність (щільність) повинна проводитись не рідше 1 разу на місяць накачуванням поршнем насоса повітря у лампу та змащуванням мильною емульсією можливих місць витікання або занурюванням лампи у ванну з водою.

Паяльні лампи, які рідко використовуються, допускається перевіряти на герметичність безпосередньо перед застосуванням їх, але не рідше 1 разу на 6 міс. Крім того, не рідше 1 разу на рік необхідно проводити контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.

Перевірку паяльних ламп повинен проводити майстер або спеціально виділений працівник, призначений наказом (розпорядженням) по підприємству (підрозділу), із записом результатів перевірки в журнал обліку та перевірок (довільної форми).

8.6.10. Щоб уникнути вибуху паяльної лампи, забороняється: