Страница 15: НПАОП 0.00.-1.30-01. Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями (31713)

6.4.14. Для проведення випробувань блок або поліспаст необхідно оснастити канатом відповідної вантажопідйомності, який повинен розмотуватись на всю довжину.

Випробування однорольних блоків необхідно проводити на стендах для випробування такелажа або за схемами, наведеними на малюнку 2, а, б, в.

У разі проведення випробувань однорольних блоків із застосуванням динамометра останній повинен бути врізаний:

- між якорем (ліворуч) та блоком, — якщо вантажопідйомність блока менша, ніж вантажопідйомність динамометра. У цьому разі динамометр показує повне випробне навантаження, що безпосередньо прикладається;

- в одну з віток каната, який обгинає блок і спрямований до тягового механізму, — якщо вантажопідйомність блока більша, ніж вантажопідйомність динамометра. За такої схеми динамометр показуватиме 50% випробного навантаження (без урахування ККД блока).

Малюнок 2. Схема випробувань одно- та багаторольних блоків та поліспастів

6.4.15. Випробування багаторольних блоків повинно проводитись так само, як поліспастів (малоюнок , д, е, ж).

Якщо вантажопідйомність динамометра недостатня для проведення випробувань поліспаста за схемами малюнка , д, то повинні застосовуватись схеми, наведені на рисунку 2, е, ж. У цьому разі динамометр необхідно врізати в одну з віток каната, що обгинають зрівнювальний блок, або в ходову вітку троса. Під час визначення випробного навантаження необхідно враховувати ККД усіх роликів.

6.4.16. Після закінчення випробувань блоків необхідно провести їхній зовнішній огляд, під час якого необхідно звернути увагу на стан осей та втулок. Не допускається вигинання осей; задирки на осях та втулках повинні бути відсутні. Не повинно бути також тріщин в гаках та щоках, заклинювання тросів між роликами та обоймою, розгинання гака тощо.

У разі виявлення вищезазначених або будь-яких дефектів їх необхідно усунути і випробування провести знову.

Якщо під час проведення випробувань не виявлено несправностей або будь-яких дефектів, поліспаст або блок вважається таким, що витримав випробування.

Після проведення випробувань на блоках та поліспастах необхідно прикріпити бирки із зазначенням номера блока або поліспаста, його вантажопідйомності та дати проведення наступного випробування, а на кінцях канатів поліспастів — бирки із зазначенням тільки номера блока або поліспаста.

6.5. Вимоги до застосування канатів, строп, ланцюгів та шнурів Вимоги до канатів

6.5 1. Сталеві канати, що застосовуються для такелажних робіт та у вантажопідіймальних машинах, повинні відповідати вимогам чинних нормативним документів та мати сертифікат або копію сертифіката заводу-виробника відповідно до вимог ГОСТ 3241. У разі отримання канатів, що не мають зазначеного сертифіката, вони повинні пройти випробування згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

6.5.2. Сталеві канати, що застосовують як вантажні, стрілові, вантові, тримальні та тягові, повинні вибиратись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

Під час проектування, замінювання, а також перед установлюванням на вантажопідіймальну машину розривне зусилля канатів повинно перевірятись за формулою:

F0 ≥ S Zp (1)

де F0 — розривне зусилля каната в цілому, Н, що приймається за сертифікатом;

S — найбільший натяг вітки каната, Н, зазначений в паспорті крана;

Zp — мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), який визначається за даними таблиць 6.1 і 6.2.

Якщо в сертифікаті про випробування зазначено сумарне розривне зусилля, величину F0 можна визначити перемноженням сумарного розривного зусилля на коефіцієнт 0,83.

Забороняється застосовувати групу класифікації механізму нижче М5 за ГОСТ 25835 під час виконання робіт в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних та вибухових речовин).

У разі установлювання канатів на лебідках, що призначені для піднімання працівників, розрахунок коефіцієнта Zp необхідно проводити так само, як для групи класифікації М8.

6.5.3. Підіймальні та тягові канати повинні мати подвійне сукання з осердям з волокнистого матеріалу.

Підіймальні канати повинні мати також хрестове сукання.

Допускається застосування канатів однобокого сукання, — якщо унеможливлено розкручування каната або закручування віток поліспаста.

Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок та опор повинні застосовуватись переважно канати однобокого сукання.

6.5.4. Тримальні канати та способи закріплення їх на опорах та в муфтах повинні задовольняти таким вимогам:

- канати повинні мати закриту конструкцію і виконуватись з одного куска. Як тримальні канати на гакових кранах, що призначені для монтажних робіт, допускається застосовувати багатопрядні канати з металевим осердям;

- тримальний канат повинен закріплюватись на опорах за допомогою шарнірних пристроїв, що дозволяють регулювати його натягування;

- у разі застосування кількох тримальних канатів повинно забезпечуватись рівномірне натягування їх;

- тримальний канат повинен закріплюватись в муфті клинами або залитим металевим сплавом. На кранах із змінюваним прольотом допускається закріплювати тримальний канат затискачами. Таке закріплення повинно розраховуватись на зусилля, не менше за розривне зусилля каната в цілому.

6.5.5. Діаметр барабанів та напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримувальних та замикальних) канатів повинен визначатись за формулою:

Д ≥ h d, (2)

де Д — діаметр барабана, блока, який вимірюється по середній лінії каната, мм;

h — коефіцієнт вибору діаметра барабана, блока;

d — діаметр каната, мм.

Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp, та коефіцієнта вибору діаметра барабана або блока h повинні прийматись відповідно до таблиці 6.3.

Таблиця 6 1.

Мінімально допустимий коефіцієнт застосування каната

Таблиця 6.2.

Мінімальні коефіцієнти використання канатів для стрілових самохідних кранів

6.5.6. Закріплення та розміщення канатів на вантажопідіймальній машині повинні бути такими, щоб унеможливлювалось спадання їх з барабанів або блоків, а також перетирання їх внаслідок дотикання до елементів конструкції або до канатів інших поліспастів.

6.5.7. Петлю на кінці каната для закріплювання його на вантажопідіймальній машині, а також петлю стропа, що сполучається з кільцями, гаками га іншими деталями, необхідно виконувати із застосуванням:

- коуша із заплітанням вільного кінця каната або установлюванням затискачів;

- сталевої кованої, штампованої або литої втулки із закріпленням клином або заливанням легкоплавким сплавом. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих кромок, на яких може перетиратись канат;

- інших способів згідно з вимогами нормативних документів. Не допускається застосування зварних втулок, — крім закріплення кінця каната у втулці електроталі.

6.5.8. Не допускається перетинання та зіткнення канатів з електричними кабелями та електричними проводами.

Вимоги до стропів

6.5.9. Виготовляти стропи повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання та перевірку знань, а також працівники, які мають професію заплітальника.

Перед початком рубання для запобігання розкручуванню кінці каната у двох місцях слід перев'язати м'яким відпаленим сталевим дротом. Відстань між перев'язками .повинна бути від чотирьох до п'яти діаметрів каната, а довжина обмотки — не менше п'яти діаметрів каната. Кінці цього дроту необхідно ретельно скрутити та загнути між сталками каната.

Таблиця 6.3.

Мінімальні коефіцієнти використання каната

Таблиця 6.4.

Кількість проколювань каната сталками під час заплітання

6.5.10. Кількість проколювань каната кожною сталкою під час заплітання повинна відповідати зазначеній в таблиці 6.4.

Останнє проколювання каната сталкою необхідно проводити половинною кількістю її дротів (половинним перерізом сталки). Допускається останнє проколювання проводити половинною кількістю сталок каната.

Кількість затискачів необхідно визначати під час проектування, проте затискачів повинно бути не менше трьох. Крок розміщення затискачів та довжина вільного кінця каната від останнього затискача повинні бути не менше шести діаметрів каната. Скоби затискача необхідно установлювати на вільний кінець каната.

Не дозволяється установлювати затискачі гарячим (ковальським) способом.

У конструкціях стискачів повинні передбачатись контргайки або замки для фіксації гайок. Обидві гайки стискача повинні затягуватись рівномірно, без перекошування. Під час експлуатації необхідно періодично перевіряти щільність затягування стискачів та технічний стан каната під ними.