5.3.6. Для підімкнення світильників до електричної мережі необхідно застосовувати провід з мідними жилами перерізом від 0,75 до 1,5 мм2 з пластмасовою або гумовою ізоляцією в полівінілхлоридній або гумовій оболонці, що відповідає вимогам ГОСТ 7399. Провід у місцях, де він вводиться у світильник, повинен бути захищений від стирання та перегинання.

5.3.7. Провід світильника повинен бути захищений від випадкового пошкодження і зіткнення його з гарячими, вологими та масляними поверхнями.

5.3.8. Перед видаванням світильників працівники, які видають та приймають їх, зобов'язані переконатись у справності ламп, патронів, штепсельних вилок, проводів тощо.

5.3.9. У разі виявлення під час роботи несправності світильник необхідно спочатку вимкнути з електричної мережі, і тільки після цього замінити несправні електролампи, проводи або трансформатор на справні.

Ремонт світильників повинні виконувати електротехнічні працівники у майстерні.

5.3.10. Переносні світильники необхідно зберігати в сухому приміщенні.

5.3.11. У світильників, що перебувають в експлуатації, необхідно періодично, не рідше 1 разу на 6 міс., проводити мегомметром на напругу 1000 В вимірювання опору ізоляції, який повинен бути не менше 0,5 МОм.

5.4. Вимоги до ручного слюсарно-ковальського інструмента

5.4.1. Ручний слюсарно-ковальський інструмент, призначений для повсякденного застосування, повинен закріплюватись за працівниками для індивідуального або бригадного користування.

5.4.2. Бойки молотків та кувалд повинні мати гладку, трохи опуклу поверхню без косини, вибоїн, відколів, тріщин та задирок.

5.4.3. Рукоятки молотків, ковадел та іншого інструмента ударної дії повинні виготовлятись із сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясеня, горобини, кизилу, граба) без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність у роботі; використання рукояток, виготовлених з деревини м'яких та великошарових порід дерев (ялини, сосни тощо), а також із сирої деревини,заборонено.

Рукоятки молотків, зубил тощо повинні мати по всій довжині в перерізі овальну форму, бути гладкими, не мати тріщин і до вільного кінця рукоятки повинні дещо потовщуватись (крім кувалд) — для запобігання висковзуванню рукоятки з рук працівника під час змахів та ударів інструментом.

У кувалд рукоятка до вільного кінця повинна дещо стоншуватись, кувалда повинна насаджуватись на рукоятку в бік потовщеного кінця без застосування клинів.

Вісь рукоятки повинна бути строго перпендикулярна до поздовжньої осі інструмента. Клини для закріплювання інструмента на рукоятці повинні виготовлятись з м'якої сталі; вони повинні мати насічки (йоржі). Під час забивання клинів у рукоятки молотків вони повинні утримуватись кліщами.

5.4.4. Не дозволяється працювати з інструментом, рукоятки якого насаджено на загострені кінці (напилки, шабери тощо) без металевих бандажних кілець.

5.4.5. Рукоятки (держаки) лопат повинні виготовлятись з деревини без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів та міцно закріплюватись у тримачах, причому частину рукоятки, що виступає з тримача, необхідно зрізувати похило до поверхні лопати.

5.4.6. Ломи повинні бути прямими з відтягненими та загостреними кінцями.

5.4.7. Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, бородки, просічки, керни тощо) повинен мати гладку затилкову частину без тріщин, задирок, наклепу та скосів, і на його робочому кінці не повинно бути пошкоджень. Довжина інструмента ударної дії повинна бути не менше .

Кут загострення робочої частини зубила повинен відповідати оброблюваному матеріалу.

Цей кут повинен дорівнювати:

- 70° — для рубання чавуну та бронзи;

- 60° — для рубання сталі середньої твердості;

- 45° — для рубання міді та латуні;

- 35° — для рубання алюмінію та цинку.

Середня частина зубила повинна мати овальний або багатогранний переріз без гострих ребер та задирок на бокових гранях, ударна — форму зрізаного конуса.

Поверхнева твердість робочої частини зубила для виконання ковальських робіт на довжині ЗО мм повинна бути:

- від 54 до 58 НКС — для холодного рубання;

- від 50 до 55 НЯС — для гарячого рубання. Твердість ударної частини на довжині повинна бути від ЗО до 40 НКС.

5.4.8. Під час виконання робіт із застосуванням клинів або зубил за допомогою кувалд працівники повинні використовувати клинотримачі з рукояткою завдовжки не менше .

5.4.9. Під час робіт із застосуванням інструмента ударної дії працівники повинні користуватись захисними окулярами — для запобігання попаданню в очі твердих частинок, що відлітають від інструмента.

5.4.10. У разі використання кліщів необхідно застосовувати кільця, розміри яких повинні відповідати розмірам оброблюваних заготовок. З внутрішнього боку ручок кліщів повинен бути упор — для запобігання здавлюванню пальців руки працівника.

Поверхні металевих ручок кліщів повинні бути гладкими (без вм'ятин, зазубрин і задирок) та очищеними від огару.

5.4.11. Працівники повинні працювати викруткою, у якої ширина робочої частини (лопатки) відповідає розміру шліца у головці шурупа або гвинта.

5.4.12. Розміри зіву (захвата) гайкових ключів не повинні перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на .

Забороняється застосовувати для ключів підкладки, якщо прозір між площинами губок і головок болтів або гайок більший за допустимий.

Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а рукоятки — задирок. На рукоятці ключа повинен зазначатись його розмір.

Під час відкручування і закручування гайок та болтів за необхідності слід застосовувати ключі з довгими рукоятками; подовжувати рукоятки ключів допускається тільки додатковими важелями типу "зірочка". Не дозволяється застосовувати для подовження гайкових ключів додаткові важелі, інші ключі або труби.

5.4.13. Інструмент на робочому місці необхідно розміщувати так, щоб запобігти його скочуванню або падінню.

Забороняється класти інструмент на поручні огороджень або на не-обгороджений край площадки риштувань, помосту, а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.

5.4.14. Під час перенесення або перевезення інструмента з гострими частинами ці частини повинні бути захищені.

5.4.15. Весь ручний слюсарно-ковальський інструмент (як той, що зберігається в інструментальній кладовій, так і виданий на руки) повинен періодично, не рідше 1 разу на 3 міс., оглядатись відповідальними інженерно-технічними працівниками, призначеними розпорядженням по підрозділу, і у разі виявлення несправностей вилучатись з експлуатації.

5.5. Вимоги до пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням

5.5.1. До робіт з пневматичним інструментом згідно з ДНАОП 0.03.-8.07-94 "Перелік важких робіт, робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх" повинні допускатись працівники, які пройшли виробниче навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".

5.5.2. Робоча частина пневматичного інструмента повинна бути правильно заточена і не мати пошкоджень, тріщин, вибоїн та задирок. Бокові грані інструмента не повинні мати гострих ребер; хвостовик інструмента повинен бути рівний, не мати скосів та тріщин, відповідати розмірам втулки, бути щільно пригнаний і правильно центрований — для запобігання самочинному випаданню.

Забороняється працювати із пневматичним інструментом у разі наявності люфту у втулці або застосовувати підкладки (заклинювати) інструмент.

5.5.3. Клапан увімкнення пневматичного інструмента повинен легко і: Швидко, без застосування зусиль, відкриватись та закриватись і не пропускати повітря в закритому положенні; цей клапан повинен бути відрегульованим до початку роботи пневматичного інструмента.

5.5.4. Для пневматичного інструмента необхідно застосовувати непошкоджені гнучкі шланги, які повинні приєднуватись до інструмента і з'єднуватись між собою за допомогою ніпелів або штуцерів та стяжних хомутів;

не дозволяється закріплювати шланги проволокою.

Місця приєднання повітряних шлангів до пневматичних інструментів, трубопроводів та місця з'єднання шлангів між собою не повинні пропускати повітря.

5.5.5. Перед приєднанням гнучкого шланга до пневматичного інструмента повітряну магістраль необхідно продути, а після приєднання шланга до магістралі необхідно продути також і шланг, вільний кінець якого , перед продуванням повинен бути закріплений. Інструмент повинен приєднуватись до шланга після, прочищення сітки в футорці.

5.5.6. На повітропідвідному трубопроводі повинна бути запірна арматура.

Підімкнення шланга до магістралі та інструмента, а також його роз'єднання необхідно виконувати за умови критої арматури.

Гнучкий шланг повинен бути розміщений так, щоб унеможливлювалось його випадкове пошкодження або наїзд на нього транспорту.

5.5.7. Не допускається під час виконання робіт натягувати і перегинати шланги пневматичного інструмента, а також перетинати їх тросами, кабелями та рукавами газозварювання.

5.5.8. Повітря до пневматичного інструмента необхідно подавати тільки після установлення його в робоче положення. Робота інструмента вхолосту допускається лише під час його випробування, яке проводиться перед початком виконання робіт або під час проведення ремонту.

5.5.9. Працювати пневматичним інструментом ударної дії необхідно в захисних окулярах та з використанням рукавиць.

5.5.10. Забороняється працювати з пневматичним інструментом з приставних драбин.

5.5.11. Справляти, регулювати та замінювати робочу частину інструмента дозволяється тільки за умови відсутності в гнучкому шланзі стисненого повітря.

5.5.12. Працювати з пневматичним інструментом необхідно із застосуванням засобів віброзахисту та керування, а також із застосуванням глушника шуму.

Працівники, які виконують роботу з пневматичним інструментом у зоні підвищеного шуму, повинні використовувати засоби індивідуального захисту (протишумні навушники, протишумні вкладиші типу "беруші" і антифони).

5.5.13. Працювати з пневматичним інструментом ударної дії дозволяється із застосування пристроїв, що запобігають самочинному випаданню робочої частини інструмента під час холостих ударів.

5.5.14. Забороняється під час виконання робіт з пневматичним інструментом тримати його за робочу частину.

Натискування на пневматичний інструмент необхідно здійснювати плавним поступовим зусиллям.

5.5.15. Переносити пневматичний інструмент дозволяється тільки за рукоятку; використовувати шланг або робочу частину пневматичного інструмента для його перенесення забороняється.

5.5.16. Під час перерв у роботі, у випадку обривання або пошкодження шлангів чи пневматичного інструмента необхідно терміново припинити доступ до нього стисненого повітря (перекрити запірну арматуру).

5.5.17. Гнучкі шланги до пневматичного інструмента необхідно зберігати в закритому приміщенні за плюсової температури повітря.

5.5.18. Робочі частини пневматичних шліфувальних машин, пилок та рубанків повинні мати захисні огородження.

5.5.19. Пневматичний інструмент, незалежно від умов його роботи та справності, необхідно періодично, не рідше 1 разу на 6 міс., розбирати, промивати, змащувати його деталі, роторні лопатки — заправляти, а виявлені під час огляду пошкодження або дуже спрацьовані частини — замінювати новими. Після складання інструмента необхідно проводити регулювання частоти обертання шпинделя на відповідність паспортним даним, а також протягом 5 хв. перевіряти його роботу на холостому ходу.

Після проведення вищезазначених робіт, у разі позитивних результатів випробування, необхідно зробити запис про справність інструмента у журналі (форма журналу довільна).

5.5.20. Вібраційні параметри, які повинні визначатись відповідно до ГОСТ 16519, ГОСТ 16844 та за стандартами на конкретні види інструмента і заноситись у паспорт інструмента, а також шумові характеристики пневматичного інструмента необхідно контролювати після його ремонту, під час проведення якого інструмент розбирався.

Під час проведення випробувань після ремонту пневматичного інструмента рівень звукової потужності інструмента, що випробовується, не повинен більше ніж на 6 дБ перевищувати рівень завад стаціонарного шумового фону.

6. РОБОТИ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ,

ВАНТАЖОЗАХВАТНИХ ОРГАНІВ ТА ПРИСТРОЇВ

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Вантажопідіймальні механізми (талі, лебідки), знімні вантажозахватні органи (гаки, грейфери), змінні вантажозахватні пристрої (стропи, захвати, траверси тощо) та тару необхідно зберігати та експлуатувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" та до вимог цих Правил.

6.1.2. Вантажопідіймальні механізми (лебідки, талі, кішки, блоки, поліспасти тощо), що перебувають в експлуатації, повинні мати реєстраційний або інвентарний номер (якщо механізм не підлягає реєстрації в Держнаглядохоронпраці), позначення вантажопідйомності та дати наступного випробування.

Знімні вантажозахватні пристрої повинні мати клеймо або міцно закріплену металеву бирку з позначенням номера, вантажопідйомності та дати проведення випробування.

6.1.3. До керування вантажопідіймальними механізмами та вантажопідіймальними машинами та до обслуговування їх, до стропування вантажів та виконання такелажних робіт повинні допускатись працівники віком не молодше 18 років, спеціально навчені та атестовані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" і які мають про це запис у посвідченні про перевірку знань.

Працівники основних професій, які за характером роботи пов'язані з експлуатацією вантажопідіймальних механізмів і вантажопідіймальних машин, керованих з підлоги, і до підвішування вантажу на гак машини або механізму, повинні знати суміжну професію за спеціальною програмою.