16.8. Робота на екрануючому проводі системи ЕПП виконується аналогічно, як на проводах зворотного струму, що викладено в цьому розділі, але з урахуванням відстані між екрануючим і підсилюючим проводами (0,8-) і можливою наявністю напруги в контактній мережі і проводах ДПР, що повинно бути враховано при організації безпечного виконання робіт: визначення категорії робіт, здійснення необхідних відключень і заземлень.

17. Вимоги безпеки під час виконання робіт на контактній мережі, пристроях станцій стикування електричної тяги змінного і постійного струму

17.1. Роботи на контактній мережі станцій стикування можуть бути віднесені до різних категорій, і їх слід виконувати, використовуючи ізолюючі знімні вишки, драбини, автомотриси (автодрезини), які призначені для застосування на ділянках змінного струму.

17.2. Робота в місцях стиків двох різнопотенційних секцій контактної мережі повинна виконуватися зі зняттям напруги з обох секцій і заземленням їх або під напругою за наявності на обох секціях напруги одного роду струму.

17.3. Перед початком робіт в місцях стикування постійного і змінного струмів зі зняттям напруги і заземленням необхідно:

після відключення обох секцій і перевірки відсутності напруги на них установити заземлювальні штанги на кожну секцію контактної мережі;

зашунтувати проводи різних секцій шунтуючими штангами ізолюючої вишки, робочої площадки дрезини, автомотриси;

установити переносну шунтуючу перемичку з мідного проводу перерізом не менше 50 мм2 і тільки після цього приступити до роботи.

17.4. Роботи зі зняттям напруги і заземленням в межах однієї секції дозволяється виконувати тільки одній бригаді. При цьому бригада повинна постійно перебувати між двома заземлювальними штангами, що знаходяться на відстані не більше одна від одної.

17.5. Перед початком роботи в місцях стикування під напругою необхідно:

керівнику робіт переконатися в наявності в секціях напруги одного роду струму;

завісити на проводи обох секцій шунтуючі штанги ізолюючої знімної вишки;

установити переносну шунтуючу перемичку з мідного проводу перерізом не менше 50 мм2 на обидві секції контактної мережі.

17.6. При роботах у межах секції або місцях секціонування необхідно попередньо зробити запис в журналі у чергового по станції (форма ДУ-46) і вилучити запобіжники в ланцюгах керування перемикачами обох секцій. Додатковим заходом безпеки є викочування перемикачів з комірок відповідних секцій.

17.7. При роботах в місцях стикування контактної мережі під напругою забороняється:

одночасна робота на контактній мережі і обладнанні пункту групування, що живить секцію контактної мережі;

виконання будь-яких операцій перемикачем пункту групування.

17.8. Ревізія і ремонт перемикачів, роз'єднувачів, шин, захисних та інших пристроїв на пунктах групування повинні виконуватися після зняття напруги і заземлення їх з усіх боків можливої подачі напруги.

18. Вимоги безпеки під час заміни жорсткої поперечини (ригеля) з використанням вантажопідіймального крана на залізничному ходу

18.1. Роботи повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.01-07 зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів і устаткування, розташованих як на самій жорсткій поперечині, так і на підтримуючих її опорах.

Керівником робіт повинен бути начальник району контактної мережі або електромеханік із V групою з електробезпеки, що в установленому порядку пройшов навчання та перевірку знань з безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Один із членів бригади повинен мати посвідчення стропальника.

18.2. Робота повинна виконуватися відповідно до ПВР та за технологічною картою, затвердженою установленим порядком.

Вантажопідйомність крана повинна відповідати масі жорсткої поперечини.

18.3. Для безпеки демонтажу жорсткої поперечини роботи повинні виконувати в такій послідовності:

після заземлення всіх проводів і конструкцій виконують демонтаж проводів та інших елементів, закріплених на жорсткій поперечині. Опускати їх вниз слід без ривків з використанням поліспастних блоків і “вудок”;

контактну підвіску відводять убік за межі руху стріли вантажопідіймального крана і закріплюють її в такому положенні;

закріплюють чотири стропи по центру ваги жорсткої поперечини відповідно до схеми стропування, зазначеної в технологічній карті, підтримуючи їх без навантаження вантажопідіймальним краном;

з дев'ятиметрових драбин, розташованих з польової сторони опор, за кінці кутника закріплюють чотири відтяжки (по дві з кожної сторони жорсткої поперечини) і пропускають їх (по дві) убік колії, на якій стоїть кран, по різні сторони від жорсткої поперечини;

з дев'ятиметрових драбин звільняють від закріплення на опорах оголовники жорсткої поперечини і спускаються вниз;

за командою керівника робіт підіймають жорстку поперечину над вершинами опор на 200-, перевіряючи тим самим правильність стропування і надійність строп;

після перевірки жорстку поперечину підіймають над проводами на висоту не менше ніж , розвертають за допомогою відтяжок уздовж колій і опускають вниз.

18.4. Для безпеки монтажу жорсткої поперечини роботи повинні виконувати в такому порядку:

закріплюють оголовники на новій жорсткій поперечині на відстані між центрами, що відповідає відстані у демонтованої жорсткої поперечини;

кріплять чотири відтяжки за кути нижнього кутника і розклинюють дерев'яними клинами хомути оголовників на ширину, рівну довжині стягуючих їх болтів;

закріплюють чотири стропи по центру ваги і за командою керівника робіт підіймають поперечину краном на 200- від поверхні ґрунту, вивіряючи центр ваги. Після цього поперечину опускають і чотири відтяжки перекидають (по дві) до опор;

за командою керівника робіт підіймають нову жорстку поперечину на необхідну висоту над опорами і за допомогою чотирьох відтяжок оголовники направляють на вершини опор. Жорстку поперечину опускають краном настільки, щоб оголовники повністю наділися на вершини опор;

знаходячись на драбинах, вибивають дерев'яні клини, затягують болти на хомутах оголовників, а потім болти кріплення ригеля до оголовників;

після закріплення ригеля на обох опорах знімають стропи та відтяжки і виконують монтаж демонтованої контактної мережі.

18.5. Розкріплення і закріплення поперечини, а також відтяжок і строп допускається виконувати з робочої площадки автомотриси (автодрезини).

18.6.При виконанні робіт з демонтажу і монтажу жорстких поперечин забороняється:

перебувати ближче ніж 7 м від зони проекції переміщуваної на висоті жорсткої поперечини;

залишатися на ригелі в момент його переміщення;

підніматися на ригель до його повного закріплення на опорах.

19. Вимоги безпеки під час заміни опор вантажопідіймальним краном на залізничному ходу або краном автомотриси

19.1. Роботи повинні виконуватися згідно з НПАОП 0.00-1.01-07 зі зняттям напруги і заземленням проводів і обладнання, що знаходяться на замінюваній опорі.

Керівником робіт повинен бути начальник або електромеханік району контактної мережі з V групою з електробезпеки, який пройшов навчання безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та несе відповідальність як за безпечне виконання робіт в електроустановці, так і за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Один із членів бригади повинен мати посвідчення стропальника. Роботу необхідно виконувати у повній відповідності з технологічною картою (ПВР), затвердженою керівництвом дистанції електропостачання.

Вантажопідйомність крана повинна відповідати масі залізобетонної опори.

19.2. Для безпечного виконання робіт установка залізобетонної опори повинна виконуватися в такій послідовності:

закріплюють петлю-строп за опору вище центра ваги і прикріплюють розчалювання;

краном підіймають опору у вертикальне положення на 50- від поверхні, перевіряючи тим самим правильність стропування і надійність строп;

підняту опору підводять до котловану чи фундаменту, виконують її регулювання за допомогою відтяжок і опускають у котлован чи стакан фундаменту;

регулюють положення опори по вертикалі, одержуючи необхідний кут нахилу за допомогою дерев'яних клинів або закиданням у котлован ґрунту; цю роботу слід виконувати, використовуючи відтяжки і кран;

після регулювання опору слід закріпити засипанням ґрунту в котлован і його ущільненням або заливанням розчину в стакан фундаменту.

Після закріплення опори за командою керівника робіт машиніст крана опускає гак і виводить його із зачеплення з петлею стропа, а потім електромонтер знімає з приставної драбини строп і відтяжки з опори.

19.3. Для безпечного виконання демонтажу залізобетонних опор необхідно виконувати роботи в такій послідовності:

навантаження із опори, що замінюється, переводять на знову встановлену, потім з неї спускають униз усі демонтовані конструкції і обладнання;

закріплюють строп за опору вище центра ваги і встановлюють відтяжки;

передають навантаження від опори на кран і звільняють фундаментну частину на глибину не більше ніж: у піщаних і гравелисних ґрунтах; у супісях; у суглинних, глинах і сухих лісовидних ґрунтах; в особливо щільних ґрунтах (у процесі звільнення фундаментної частини забороняється переміщати кран, опора повинна бути розчалена);

витягують опору з ґрунту.

19.4. Під час виконання робіт зі зміни опор забороняється:

знаходитися ближче від зони проекції опори, що переміщується на висоті;

підійматися на опору до її повного розклинювання і закріплення;

розташовувати руки, в процесі регулювання, в місцях можливого їх защемлення;

перевантажувати кран і строп у процесі вилучення опори з ґрунту.

19.5. Опори повітряних ліній електропередачі повинні також установлюватися в порядку, що встановлений у цьому розділі.

20. Вимоги безпеки під час розкочування проводів контактної мережі та повітряних ліній, які розташовані в зоні електромагнітного впливу діючих ліній змінного струму

20.1. Робота повинна виконуватися за нарядом-допуском. Керівником робіт повинен бути начальник або електромеханік району контактної мережі з V групою з електробезпеки. Робота виконується відповідно до технологічної карти, затвердженої керівництвом ЕЧ.

20.2. Провід, що розкочується (демонтується), повинен бути надійно заземлений на весь період робіт у такий спосіб і порядок:

кінець нового проводу анкерується через ізолятори;

на кінці проводу, що анкерується, встановлюється перша заземлювальна штанга;

провід на барабані (бухті), що переміщується, надійно заземлюється на весь період розкатки ковзним контактом на рейку або на заземлену платформу;

після проходження розкочувальна платформа з барабаном зупиняється, і на провід, що розкочується, встановлюється друга заземлювальна штанга;

після цього перша заземлювальна штанга за командою керівника робіт знімається для її наступної установки;

у цей час розкочувальна платформа може продовжувати розкочування на наступні ;

процес установки і зняття штанги повторюється до другої анкеровки. Друга анкеровка виконується також через ізолятори. Провід, що демонтується, заземлюється і переміщується аналогічним порядком.

Усі роботи, які проводяться за межами заземлюючої штанги і барабана з проводом, який заземлений, повинні вважатися під напругою і виконуватись із ізольованих засобів захисту.

20.3. Сідла, ролики, підтримувальні гачки тощо, які використовуються при розкочуванні проводів і тросів, повинні кріпитися до підтримуючих конструкцій через ізолятори, якщо самі конструкції неізольовані.

20.4. Під час розкочування проводів забороняється:

завішувати чи залишати штанги далі від розкочувальної платформи;

виконувати роботи з укладання проводів у сідла за межами заземленої ділянки довжиною ;

у межах однієї анкерної ділянки працювати зі зняттям напруги і заземленням більше ніж в одному місці.

21. Вимоги безпеки під час виконання робіт на контактній мережі, що обладнана електрорепелентним захистом

21.1. На контактній мережі змінного струму робота на проводах електрорепелентного захисту, підвішених паралельно до контактної мережі або ДПР, або всередині ригелів повинна виконуватися зі зняттям наведеної напруги шляхом їх заземлення з відстанню між заземлювальними штангами не більше двох прольотів.

21.2. На контактній мережі постійного струму робота на проводах електрорепелентного захисту всередині жорсткої поперечини і живлячих проводах повинна виконуватися тільки після відключення трансформатора захисту на стороні низької напруги (220-380 В), вживання заходів проти помилкової подачі напруги (відключення рубильника, зняття запобіжника, від’єднання або закорочування проводів низької напруги) і заземлення електрорепелентних проводів.

21.3. Контактна мережа і проводи інших ліній, над якими виконуються роботи на проводах електрорепелентного захисту, повинні бути відключені і заземлені.

21.4. При роботах на пристроях контактної мережі з необхідністю наближення до проводів електрорепелентного захисту на відстань менше ніж 0,8 м останні повинні бути відключені і заземлені.

22. Вимоги безпеки під час виконання робіт на ізолюючих спряженнях нейтральних вставок контактної мережі

22.1. На контактній мережі змінного струму робота на ізолюючих спряженнях нейтральної вставки виконується зі зняттям напруги і заземленням.

При цьому допускається робота на одному із спряжень або одночасно на обох спряженнях з включенням роз'єднувачів, встановленням шунтуючих штанг та заземлень в необхідній кількості.