МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Головного державного

санітарного лікаря України

від 1 грудня 1999 р. N 39

Державні санітарні норми

виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 3.3.6.039-99

Терміни та визначення

Вивчення небезпечності для здоров'я людини певного

Гігієнічна оцінка чинника навколишнього середовища з метою

обгрунтування системи профілактичних та оздоровчих

заходів.

Кількісний показник, який характеризує оптимальний

Гігієнічний чи допустимий рівень фізичних, хімічних,

норматив біологічних факторів навколишньою і виробничого

середовища.

Вібрація Механічні коливання твердого тіла.

Вібрація загальна Вібрація, яка передається людині через опорні

поверхні тіла.

Вібрація, яка передається через руки працюючих при

Вібрація локальна контакті з ручним механізованим інструментом,

органами керування машинами і обладнанням,

деталями, які обробляються та ін.

Обладнання, що Обладнання, під час роботи з яким виникає вібрація,

вібрує рівень якої становить не менше 20 % від

гігієнічного норматива.

Найменший інтервал часу, через який під час

Період вібрації періодичної вібрації повторюється кожне значення

величини, яка характеризує вібрацію.

Частота вібрації Величина, обернена до періоду вібрації.

Середнє квадратичне Квадратний корінь із середнього арифметичного або

значення (коливної середнього інтегрального значення квадрата коливної

величини) величини в певному інтервалі часу.

Пікове значення Найбільше абсолютне значення коливної величини в

(коливної величини) певному інтервалі часу.

Миттєве значення кожної з координат, які описують

Вібропереміщення положення тіла, чи матеріальної точки під час

вібрації.

Кінематичний параметр, що дорівнює швидкості

Віброшвидкість (V) переміщення (перша похідна вібропереміщення) точки,

яка коливається з певною частотою.

Віброприскорення Кінематичний параметр, що дорівнює прискоренню

(а) переміщення (друга похідна вібропереміщення) точки,

яка коливається з певною частотою.

Діапазон середньогеометричних частот октавних або

Спектр частот (1-n) третинооктавних смуг (nі), в якому вимірюється

даний кінематичний параметр (V, а).

Числова поправка до абсолютного або логарифмічного

Ваговий коефіцієнт значення кінематичного параметра, що відображає

(Кі) вібраційну чутливість організму в і-тій смузі

частот.

Коректований рівень Інтегральна оцінка виміряних по спектру значень

вібрації (Lкор.) кінематичного параметра (V, а), з урахуванням

вагових коефіцієнтів Кі.

Еквівалентний Інтегральний показник вібраційного "навантаження"

коректований рівень на працюючого за робочу зміну, що відповідає рівню

вібрації (L) постійної вібрації, яка має таку ж саму енергію

(Lкор.екв.) при дії протягом зміни 8 год.

1. Призначення та галузь застосування

1.1. Санітарні норми поширюються на загальну та локальну вібрацію,

що впливає на людину у процесі її трудової діяльності, за винятком

робіт на залізничному, водному та повітряному транспорті.

1.2. Санітарні норми встановлюють:

- класифікацію виробничих вібрацій;

- методи гігієнічної оцінки виробничих вібрацій;

- параметри, які нормуються та їх допустимі величини;

- вимоги до вимірювань на робочих місцях;

- основні заходи профілактики.

1.3. Санітарні норми є обов'язковими для всіх міністерств,

відомств, підприємств, об'єднань, організацій, установ, незалежно

від відомчої приналежності та форм власності; організацій, грома-

дян, які проектують, виготовляють та експлуатують вібронебезпечне

устаткування, механізми і інструменти; які розробляють та впровад-

жують заходи щодо зниження шкідливого впливу виробничих вібрацій;

які виконують державний санітарний нагляд за умовами праці.

1.4. Вимоги цих норм повинні бути враховані у нормативно-технічних

документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах,

інструкціях, методичних вказівках та ін., які регламентують конс-

труктивні та експлуатаційні вимоги до вібронебезпечних машин, ус-

таткування, обладнання та інструменту, технологічних процесів і

регламентів, зарубіжних виробів.

1.5. Галузеві (відомчі) документи повинні бути приведені у

відповідність до положень даних норм.

1.6. З введенням в дію цих санітарних правил втрачають силу: Сани-

тарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, соз-

дающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих N

3041-84, Санитарные нормы вибрации рабочих мест N 3044-84, Методи-

ческие указания по проведению измерений и гигиенической оценки

производственных вибраций N 3911-85, Методические указания к раз-

работке режимов труда работников виброопасных профессий N 4013-85,

Методические рекомендации по измерению импульсной локальной вибра-

ции N 2946-83, Методы и критерии гигиенической оценки импульсной

локальной вибрации (1987).

2. Класифікація виробничої вібрації

2.1. За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та

локальну вібрацію. Загальна вібрація передається на тіло людини,

яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні. Локальна

вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним

механізованим інструментом, органами керування машинами і облад-

нанням, деталями, які обробляються та ін. (далі - обладнання, яке

вібрує).

2.2. Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі

категорії:

Категорія 1 - транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих

місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час

руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх

будівництві).

До джерел транспортної вібрації відносять, наприклад, трактори

сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські

машини (у тому числі комбайни); автомобілі вантажні (в тому числі

тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.); снігоприбирачі, са-

мохідний гірничошахтний рейковий транспорт.

Категорія 2 - транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину

на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що руха-

ються тільки по спеціально підготовленим поверхням виробничих

приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок.

До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять, наприклад,

екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та

будівельні, машини для завантаження мартенівських печей (зава-

лочні), гірничі комбайни, самохідні бурильні каретки, шляхові ма-

шини, бетоноукладчики, транспорт виробничих приміщень.

Категорія 3 - технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих

місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не

мають джерел вібрації.

До джерел технологічної вібрації відносяться, наприклад, верстати

та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнання, ли-

варні машини, електричні машини, стаціонарні електричні установки,

насосні агрегати та вентилятори, обладнання для буріння свердло-

вин, бурові верстати, машини для тваринництва, очищення та сорту-

вання зерна (у тому числі сушарні), обладнання промисловості буд-

матеріалів (крім бетоноукладачів), установки хімічної та наф-

тохімічної промисловості та ін.

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

а) на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;

б) на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та

інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

в) на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабо-

раторій, учбових пунктів, обчислювальних центрів, медпунктів, кон-

торських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для

працівників розумової праці.

2.3. За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку,

що передається від:

- ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів ке-

рування машинами та устаткуванням;

- ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молот-

ки) та деталей, які оброблюються.

2.4. За напрямком дії загальну вібрацію характеризують з урахуван-

ням осей ортогональної системи координат (Х 3, Y 3, Z 3): як діючу

у вертикальному (перпендикулярному опорним поверхням тіла) напрям-

ку - вісь Z 3 , горизонтальному повздовжньому (спина - груди) нап-

рямку - вісь Х 3, та горизонтальному поперечному (плече - плече)

напрямку - вісь Y3.

За напрямком дії локальну вібрацію характеризують з урахуванням

осей ортогональної системи координат (Хл, Y л, Zл): як діючу

вздовж осі Хл, що паралельна осі місця захвату джерела вібрації

(держака, кермового колеса, важелів керування, які тримають у ру-

ках та ін.), як діючу вздовж осі Zл (паралельна передпліччю руки

працюючого) та осі Y л, то перпендикулярна по відношенню до осей Х

л та Zл. Напрямки координатних осей наведені у Додатку 1 та Додат-

ку 2.

2.5. За часовими характеристиками загальні та локальні вібрації

поділяють на:

- постійні, для яких величина віброприскорення або віброшвидкості

змінюється менше ніж у 2 рази (менше 6 дБ) за робочу зміну;

- непостійні, для яких величина віброприскорення або віброшвид-

кості змінюється не менше ніж у 2 рази (6 дБ і більше) за робочу

зміну.

2.5.1. Непостійні вібрації поділяють на:

- коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі;

- переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи перери-

вається, причому довжина інтервалів, під час яких має місце кон-

такт, становить більше 1 с;

- імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних

впливів (наприклад, ударів), кожен довжиною менше ніж 1 с, при

частоті їх дії менше ніж 5,6 Гц.

3. Параметри виробничої вібрації, що нормується, та методи її

гігієнічної оцінки

3.1. Гігієнічна оцінка вібрації, яка діє на людину у виробничих

умовах, здійснюється за допомогою таких методів:

- частотного (спектрального) аналізу її параметрів;

- інтегральної оцінки по спектру частот параметрів, що нормуються;

- дози вібрації.

3.2. При дії постійної локальної та загальної вібрації параметром,

що нормується, є середньоквадратичне значення віброшвидкості (V)

та віброприскорення (а) або їх логарифмічні рівні у дБ в діапазоні

октавних смуг із середньогеометричними частотами:

8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц - для ло-

кальної вібрації;

та 1,0; 2,0; 4,0; 8,0; 16,0; 31,5; 63,0 Гц або в діапазоні 1/3 ок-

тавних смуг 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3;

8,0; 10,0; 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц

- дня загальної вібрації.

3.2.1. Логарифмічні рівні віброшвидкості (Lv) в дБ визначають за

формулою:

V

Lv = 20 Lg -------- (1)

де V - середнє квадратичне значення віброшвидкості, м/с;

V о - опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5 х 10 -8 м/с

(для локальної та загальної вібрації).

Співвідношення між логарифмічними рівнями віброшвидкості в дБ та

їх значення у м/с наведені у Додатку 3.

3.2.2. Логарифмічні рівні віброприскорення (L а ) в дБ визначають

за формулою:

а

L а = 20 Lg ----------- (2)

ао

де а - середнє квадратичне значення віброприскорення, м/с2;

а о - опорне значення віброприскорення, що дорівнює 3 х 10-4 м/с

(для локальної та загальної вібрації).

Співвідношення між логарифмічними рівнями віброприскорення в дБ та

їх значення у м/с2 наведені у Додатку 4.

3.3. Середнє значення рівнів віброшвидкості або віброприскорення

обчислюють шляхом попарного енергетичного додавання з додатком дL

до більшого рівня, як визначають за таблицею Додатка 5.

3.4. Параметром, що нормується, при інтегральній оцінці по спектру

частот є коректоване значення віброшвидкості або віброприскорення

(U), або їх логарифмічні рівні (L), які вимірюються за допомогою

коректуючих фільтрів або обчислюються.

3.4.1. Коректоване значення віброшвидкості або віброприскорення

визначається за формулою:

кв. корінь

U = (Uі х Кі)2 (3)

Еnі+1

де U і - середнє квадратичне значення віброшвидкості або віброп-

рискорення і-й частотній смузі;

n - кількість частотних смуг (1/3 або 1/1 октавних) у частотному

діапазоні, що нормується;

Кі - ваговий коефіцієнт для і-ї частотної смуги відповідно до аб-

солютних значень віброшвидкості та віброприскорення локальної та

загальної вібрації (Додаток 6 і 7).

Приклад застосування даної формули наведено у таблиці Додатка 8.

3.4.2. Коректоване значення логарифмічних рівнів віброшвидкості

або віброприскорення обчислюється за методом, приклад якого наве-

дено в таблиці Додатка 9.