Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та наладку установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих робіт.

  1. Регламентні роботи з технічного обслуговування (далі — ТО) та планово-попереджувального ремонту (далі — ППР) повинні визначатися на кожний вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка, котрий опрацьовується на підставі вимог технічної документації заводів-виробників щодо змісту і термінів виконання робіт. Цим планом-графіком слід передбачати і матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення робіт. ТО та ППР повинні виконуватися спеціалізованою організацієюабо спеціально навченими людьми з числа персоналу підприємства (з урахуванням пункту 2.10 цих Правил).
  2. На період проведення робіт з ТО чи ППР, для яких передбачається відключення установок, адміністрація підприємства зобов'язана вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень, що захищаються, та технологічного устаткування, повідомивши про це пожежну охорону об'єкта (ДПД),якщо вона є.
  3. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюватися на режим "Готовність" та піддаватися періодичним випробуванням на режим "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.
  4. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) та інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування має бути вивішена інструкція про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про не справність в УПС або АУП. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути обладнаний телефонним зв'язком, укомплектований електричним ліхтарем та мати природне й аварійне освітлення.
  5. Диспетчерські пункти (пожежні пости), операторські технологічних цехів і станції пожежегасіння повинні бути забезпечені схемою пожежної сигналізації та (або) установок пожежогасіння, а також інструктивними матеріалами про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про аварію і (або) пожежу.

6.1.9.На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних постів), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла керування і розподільчого пристроюсистем пожежогасіння повинні бути вивішені (установлені) таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування.

В установках водяного і пінного пожежогасіння на вузлах керування слід також вивішувати функціональні схеми обв'язки, на табличках указувати типи та кількість зрошувачів у секції, а засувки й крани нумерувати відповідно до схеми обв'язки. Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватися і в насосних АУП.

6.1.10.На об'єкті повинна вестись експлуатаційна документація, в якій необхідно реєструвати:

  • зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) проведення ТО та ППР;
  • дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань УПС та АУП, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків;
  • дату й результати контрольних перевірок і періодичних випробувань УПС та АУП.

На об'єкті також має бути така документація:

  • проектна документація та виконавчі креслення на установку;
  • акт приймання і здавання установки в експлуатацію;
  • паспорти на устаткування та прилади;
  • інструкція з експлуатації установки і посадові інструкції.

6.1.11.Для якісної експлуатації УПС та АУП на об'єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:

  • особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП;
  • оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал — для щоденного контролю; черговий персонал — для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.

6.1.12.Особа, відповідальна за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:

  • виконання вимог правил утримання установок пожежної сигналізації і пожежогасіння;
  • утримання УПС та АУП у працездатному стані шляхом своєчасного проведення ТО та ППР;
  • навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у захищуваних приміщеннях;
  • розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за систематичним її веденням;
  • інформування адміністрації об'єкта про всі випадки відмов та спрацювань установок;
  • своєчасне пред'явлення рекламацій:

а)заводам-виробникам — у разі поставки некомплектних або неякісних приладів та устаткування;

б)монтажним організаціям — у разі виявлення неякісного монтажу або відхилень від проектної документації, не узгоджених із розробником проекту чи органами нагляду;

в)спеціальним обслуговуючим організаціям — за неякісне і несвоєчасне технічне обслуговування та ремонт установок.

6.1.13.Оперативний (черговий) персонал повинен знати:

  • назву та місцезнаходження захищуваних приміщень;
  • порядок виклику пожежної охорони у разі одержання сигналу тривоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків;
  • порядок визначення працездатності установки в період експлуатації;
  • порядок ведення експлуатаційної документації.

6.1.14.Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на об'єкті повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.

  1. Комплекс охоронно-пожежної сигналізації (далі — КОПС) повинен забезпечувати відокремлену видачу сигналів від пожежних сповіщувачів та охороннихдатчиків.
  2. Апаратура УПС та КОПС повинна встановлюватися в місцях, недоступних для сторонніх осіб, і бути опломбована.
  3. Пожежні сповіщувачі (далі — ПС) слід установлювати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації заводів-виробників. Сповіщувачі повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацювань. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність.

Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо, так і разом з автоматичними пожежними сповіщувачами.

6.1.18.Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті.

До них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання до спо-віщувачів повинна бути не менше 0,6 м.

  1. Не допускається встановлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф сигналізації завідсутності сповіщувача у місці його встановлення.
  2. У разі ремонту або несправності ручного ПС поруч має бути вивішена табличка з відповідним написом.

6.1.21. Прокладання шлейфів та з'єднувальних ліній УПС та КОПС повинно здійснюватися відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

6.1.22.У разі введення в експлуатацію УПС або КОПС ємність приймально-контрольного приладу та станції повинна забезпечувати захист необхідної кількості зон (приміщень) об'єкта і мати не менше 10% вільного запасу резервних (незадіяних) шлейфів.

6.1.23.Клемні коробки приладів повинні бути закриті захисними кришками і опломбовані, а корпуси приладів — заземлені.

  1. Місце підключення приладів УПС та КОПС до абонентської телефонної лінії повинно бути обмежене для доступу сторонніх осіб.
  2. Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями має бути сухим і добре вентильованим, а також обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.
  3. Електроживлення УПС, КОПС та АУП має здійснюватися згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01.

У разі використання, як джерела резервного живлення, акумуляторної батареї її ємність повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в режимі чергування і не менше трьох годин — у режимі "Тривога".

  1. Розміщення світлових і звукових сигнальних пристроїв тривоги повинно здійснюватися відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів.
  2. Приймально-контрольні прилади і станції УПС та КОПС треба встановлювати у приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу. В обґрунтованихвипадках допускається встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передавання сповіщень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення з постійним цілодобовим перебуванням людей і забезпечення контролю каналів зв'язку. У цьому разімають бути передбачені заходи, які перешкоджають доступові сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів.

За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів УПС та АУП слід виводити на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.

6.1.29.Автоматичні установки пожежогасіння, змонтовані та введені в експлуатацію, повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів.

Унесення будь-яких змін у конструкцію установки, перекомпонування захищуваних приміщень та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією з інформуванням про це органів державного пожежного нагляду.

6.1.30.Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах.

Пристрої ручного пуску АУП повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки, розміщені як усередині, так і поза приміщенням.

  1. Елементи та вузли АУП мають бути пофарбовані відповідно до вимог чинних стандартів.
  2. Зрошувачі й насадки повинні постійно утримуватися в чистоті, під час проведення ремонтних робіт бути захищеними від потрапляння на них фарби, побілки тощо. У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, їх необхідно захищати надійними огорожами, які не впливають на поширення тепла (для спринклерних зрошувачів) і не змінюють карту зрошування. Не допускається встановлювати замість тих, що спрацювали, та несправних зрошувачів пробки й заглушки.

6.1.33.Забороняється:

  • використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;
  • приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП;
  • установлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення та розподільчих трубопроводах.
  1. Вузли керування систем водяного та пінного пожежогасіння повинні бути розташовані у приміщеннях з мінімальною температурою повітря впродовж рокуне менше +4 °С.
  2. Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими.

Приміщення станцій пожежогасіння, насосних станцій слід забезпечити телефонним зв'язком із диспетчерським пунктом (пожежним постом). Ключі від приміщень повинні бути в обслуговуючого і оперативного (чергового) персоналу. Біля входу в приміщення має висіти табло з написом: "Станція (вузол керування) пожежогасіння".

Необхідно проводити щотижневі випробування насосів автоматичних систем пожежогасіння, про що робити записи в журналі.

6.1.36.Підлягають дозарядці (перезарядці) посудини та балони установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини або тиск середовища в яких знизилися відносно значень, установлених експлуатаційною документа цією, на 10% і більше.

Посудини та балони АУП треба захищати від потрапляння на них прямих сонячних променів та безпосереднього впливу опалювальних або нагрівальних приладів.

  1. Приміщення, захищувані установками об'ємного пожежогасіння, повинні бути обладнані самозачинними дверима.
  2. Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння, котрі мають електричну частину і призначені для захисту приміщень з перебуванням у них людей, повиннімати:
  • звукову и світлову сигналізацію, яка оповіщає про подавання у ці приміщення вогнегасної речовини;
  • пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з видаванням відповідного сигналу у приміщення чергового персоналу;
  • пристрої затримання випуску вогнегасної речовини у захищуваний об'єм.

Усередині захищуваного приміщення повинен видаватися світловий сигнал у вигляді напису на світлових табло "Газ — виходь!" ("Піна — виходь!" тощо) та звуковий сигнал оповіщення. Біля входу до захищуваного приміщення повинен установлюватися світловий сигнал "Газ — не заходити!" ("Піна — не заходити!" тощо), а в приміщенні чергового персоналу — відповідний сигнал з інформацією про подавання вогнегасної речовини.

6.1.39. Модульні автономні установки пожежогасіння слід застосовувати для захисту вибухопожежонебез-печних і пожежонебезпечних приміщень категорій А, Б, В, площа або об'єм яких не перевищують значень показників "захищувана площа" або "захищуваний об'єм" відповідної установки. Ці установки експлуатуються, як правило, в приміщеннях, де немає постійного персоналу. Приміщення, обладнані модульними автономними установками пожежогасіння, можуть забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння на 50% від їх норм належності для цих приміщень.

Проектування, монтаж і експлуатацію модульних установок пожежогасіння необхідно здійснювати відповідно до технічної документації підприємств-виробників цих установок.

6.2. Системи протидимного захисту, оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією, засоби зв'язку

6.2.1.Необхідність обладнання будинків і приміщень системами протидимного захисту та технічними засобами оповіщення про пожежу, вимоги до їхнього улаштування встановлюються будівельними нормами.

На системи протидимного захисту, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією поширюються вимоги пунктів 6.1.1-6.1.5, 6.1.26 цих Правил.

6.2.2.Системи протидимного захисту