Страница 18: НПАОП 0.00-1.66-13. Про затвердження правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (31475)

2) якщо корпус судна та щоглу виготовлено з металу та вони мають надійний електричний контакт, а на топі металевої щогли встановлено будь-яке електричне або електронне устаткування, тоді на щоглі треба облаштовувати блискавкоприймач, який височить над цим устаткуванням не менше ніж на ;

3) якщо корпус судна виготовлено з непровідного матеріалу, а щоглу з металу, на частині корпуса, що знаходиться у воді, треба встановлювати заземлювальний лист, до якого приєднують щоглу. У разі коли на топі щогли встановлено будь-яке електричне або електронне устаткування, потрібно виконувати вимогу підпункту 2 цього пункту;

4) якщо щоглу виготовлено з дерева або іншого непровідного матеріалу, на ній треба встановлювати блискавкоприймач, який піднімається не менше ніж на над будь-яким пристроєм, що знаходиться на топі щогли.

Блискавкоприймач потрібно з'єднати за допомогою струмовідводу з металевим корпусом судна або із заземлювальним листом на судні з непровідним корпусом.

10.2. Блискавкоприймач для установлення на щоглах повинен бути металевим стрижнем діаметром не менше ніж . Матеріалом для його виготовлення можуть бути мідь, мідні сплави або сталь, захищена металевим антикорозійним покриттям.

10.3. Як струмовідвід на суднах необхідно використовувати шину, трос, стрижень або провід з міді площею перерізу не менше ніж 70 мм-2 або сталі площею перерізу не менше ніж 100 мм-2; у цьому разі струмовідвід має бути захищений від корозії.

10.4. Струмовідводи треба прокладати на зовнішній стороні щогл і надбудов.

10.5. На суднах з корпусом з непровідного матеріалу як заземлювачі необхідно застосовувати листи з вуглецевої сталі площею не менше ніж 1,5 м-2 і товщиною 5-, занурені у воду за будь-якої осадки та найбільшого допустимого крену судна.

10.6. З'єднання між блискавкоприймачем, струмовідводом і заземлювачем треба виконувати шляхом зварювання або болтовими затискачами. У разі застосування болтових затискачів контактна поверхня між струмовідводом і блискавкоприймачем або заземлювачем має бути не менше ніж 100 мм-2 для міді та її сплавів і 1000 мм-2 для сталі.

10.7. Якщо судно обладнане щоглами, що завалюються, то між стандерсом і стійкою щогли треба встановлювати гнучку перемичку на струмовідводі площею перерізу не менше ніж 70 мм-2 для міді та 100 мм-2 для сталевого багатожильного провідника.

11. Проектування та приймання блискавкозахисту складів вибухових матеріалів

11.1. Проект повинен містити:

план складу з усіма прилеглими до нього спорудами;

розрахунок зон захисту від прямих ударів блискавки з обґрунтуванням і розмірами всіх блискавкозахисних елементів;

розрахунок захисту від вторинних впливів блискавки (якщо це потрібно) або мотивування недоцільності його виконання;

робочі креслення всіх конструкцій;

специфікацію матеріалів.

11.2. Змонтовані блискавкозахисні пристрої можна ввести в експлуатацію тільки після приймання їх комісією у встановленому порядку.

12. Перевірка блискавкозахисту

12.1. Перевірку блискавкозахисту потрібно проводити у передгрозовий період, але не рідше одного разу на рік, а також після виявлення пошкоджень комісією, призначеною керівником суб’єкта господарювання, у складі:

енергетика (електромеханіка) або посадової особи, яка виконує його обов’язки;

завідувача складом ВМ;

керівника підривних робіт, у веденні якого знаходиться склад.

Зовнішній огляд блискавкозахисних пристроїв періодично, але не рідше одного разу на місяць, проводить завідувач складом.

До перевірки блискавкозахисту входять:

зовнішній огляд блискавкозахисних пристроїв;

вимірювання електричного опору заземлювачів блискавкозахисту;

перевірка перехідного електричного опору контактів пристроїв захисту від вторинних впливів блискавки.

12.2. Вимірювання електричного опору заземлювачів проводять у період найбільшого просихання ґрунту. У тих районах, де в період грозової активності існує промерзлий шар ґрунту, вимірювання проводять під час його відтаювання.

12.3. Результати зовнішнього огляду блискавкозахисту оформлюють актом, а результати вимірювання опору заземлювачів заносять у відомість стану заземлювачів блискавкозахисту.

12.4. Зовнішнім оглядом блискавкозахисних пристроїв (з обов'язковим застосуванням бінокля) треба визначати стан: блискавкоприймачів, струмовідводів, місць пайки та з'єднань, опорних щогл і надземних частин захисту від вторинних впливів блискавки.

12.5. Під час огляду блискавкоприймачів необхідно установити цілісність конічного наконечника, стан його лудіння, надійність і щільність з'єднання зі струмовідводом, наявність іржі, чистоту поверхонь у з'єднаннях на болтах.

Блискавковідвід з опаленим або ушкодженим конічним наконечником і ушкоджений іржею більше ніж на третину площі поперечного перерізу потрібно замінити новим.

Ушкоджені лудіння, оцинкування треба відновити, іржу з контактних поверхонь вилучити, а слабкі з'єднання - закріпити.

12.6. Під час огляду струмовідводів визначають відсутність перегинів і петель у них, цілісність і щільність з'єднань, відсутність іржі й пошкоджень.

Струмовідводи, що пошкоджені іржею, якщо площа їх перерізу залишається менше ніж 50 мм-2, потрібно замінити новими.

12.7. Оглядаючи дерев'яні опорні щогли, визначають ступінь ураження їх гнилизними грибками. Якщо він досягає третини площі їх перерізу, щогли треба замінити новими.

12.8. Під час огляду наземних частин захисту від вторинних впливів блискавки, обумовлених електростатичною індукцією, перевіряють цілісність сітки та струмовідводів, щільність і надійність їх з'єднань, ступінь пошкодження іржею.

У разі пошкодження іржею сітки та струмовідводів до площі перерізу більше ніж 16 мм-2 пошкоджені ділянки потрібно замінити.

12.9. Під час перевірки пристроїв захисту від вторинних впливів визначають цілісність перемичок, їх стан і вимірюють перехідний опір контактів, що має бути не більше величини, зазначеної в пункті 2.7 цього розділу. У цьому разі необхідно перевіряти зв'язок всіх заземлювальних елементів із заземлювачами захисту від вторинних впливів.

12.10. Опір заземлювачів блискавкозахисту вимірюють спеціальними електровимірювальними приладами або методом трьох вимірювань вольтметра-амперметра за високого питомого опору ґрунтів. Опір стиків необхідно вимірювати мікроомметром. Виміряні опори необхідно занести у відомість стану заземлювачів блискавкозахисту на складі ВМ.

12.11. Під час вимірювання опору заземлювачів за триелектродною схемою треба застосовувати схеми розташування струмового Т і потенціального П електродів, показаних на рис. 16 (додаток 35).

За D> розмір а має бути не меншим, ніж D. При D< розмір а=40 м. При D=10 м розмір а=20 м. Місце розміщення вимірювальних електродів потрібно визначати під час проектування блискавкозахисту.

Вимірювальні електроди треба встановлювати під час спорудження заземлювачів блискавкозахисту.

Як допоміжне заземлення можна використовувати один із заземлювачів сусідніх блискавковідводів, що не зв'язаний з вимірюваним заземлювачем.

12.12. Опір заземлювача можна виміряти способом трьох вимірювань вольтметра-амперметра.

На рис. 17 (додаток 36) зображено чотири окремі заземлювачі від чотирьох блискавковідводів. Вимірювання опору трьох заземлювачів №№ 1, 2, 3 необхідно проводити попарно: I вимірювання R1+R2=a, Ом; II вимірювання R1+R3=b, Ом; III вимірювання R2+R3=c, Ом; звідки опір кожного заземлювача:

Для одержання опору заземлювача № 4 проводять ще два (четверте і п'яте) додаткові вимірювання: IV вимірювання R4+R3=d, Ом; V вимірювання R4+R2=e, Ом; звідки опір заземлювача № 4 визначається за формулою

Таким самим чином можна виміряти опори й інших заземлювачів, якщо вони є.

За використання одного або двох заземлювачів необхідно зробити два або одне допоміжне заземлення.

12.13. Щоб визначити імпульсний опір R1 заземлювача потрібно його виміряний опір помножити на імпульсний коефіцієнт α, взятий в табл. 6 цього розділу, залежно від типу заземлювача та питомого опору ґрунту.

Питомий опір ґрунту треба вимірювати на стадії передпроектних досліджень. В умовах експлуатації та реконструкції вимірювання проводять за чотириелектродною схемою, застосовуючи мегомметр. Розрахункову величину ρ визначають за формулою

ХIІІ. Визначення відстаней, безпечних за розкиданням кусків породи

1.1. Відстань rроз, що є небезпечною для людей за розкиданням окремих кусків породи під час МВ свердловинних зарядів, розрахованих на дроблення та розпушування гірського масиву, визначають за формулою

Коефіцієнт заповнення свердловини ВР чисельно дорівнює відношенню довжини заряду в свердловині lз, м, до глибини пробуреної свердловини L, м:

Коефіцієнт заповнення свердловини забійкою ηзаб дорівнює відношенню довжини забійки lзаб, м, до довжини вільної від заряду верхньої частини свердловини lн, м:

У разі цілковитого заповнення забійкою вільної від заряду верхньої ділянки свердловини ηзаб=1, у разі вибуху без забійки - ηзаб=0.

Коефіцієнт міцності породи:

Під час ведення підривних робіт у гірських породах, класифікацію яких здійснено за будівельними нормами та правилами, у разі недостатньої показності даних з міцносних характеристик ґрунтів, що розробляються, (σст), коефіцієнт міцності f визначають за формулою

1.2. Під час підривання серії свердловинних зарядів однакового діаметра зі змінними параметрами a, ηз, ηзаб розрахунок безпечної відстані за формулою (1) треба проводити за найменшими значеннями a, ηзаб і найбільшим ηз з усіх наявних у цій серії.

Якщо ділянка масиву, що підлягає підриванню, представлена породами з різною міцністю, необхідно в розрахунку rроз приймати максимальне значення коефіцієнта міцності ґрунту f. Під час підривання паралельно зближених (кущів, пучків) свердловинних зарядів діаметром d необхідно приймати їхній еквівалентний діаметр:

1.3. Під час визначення небезпечних відстаней необхідно враховувати можливі в процесі проведення підривних робіт відхилення окремих параметрів свердловинних зарядів a, ηзаб, ηз, від прийнятих проектних значень. Тому розрахунок rроз за формулою (1) необхідно проводити з певним запасом, приймаючи для цього мінімально можливі в процесі ведення підривних робіт значення параметрів a, ηзаб і максимально можливе значення ηз.

1.4. У разі ведення вибухів на косогорах, а також в умовах перевищення верхньої відмітки вибухової ділянки над ділянками границі небезпечної зони більше ніж на розміри небезпечної зони rроз у напрямку донизу по схилу треба збільшувати відповідно до формули

Під час проведення підривних робіт на косогорі:

У тих випадках, коли замість кута β відоме перевищення місця підривання над границею небезпечної зони: