---

Якщо радіографічне зображення не показує валика посилення зварного шва, то по обидва боки шва потрібно встановити високопоглинальні знаки (обмежники).

На кожну ділянку об’єкта контролю, що підлягає просвічуванню, потрібно прикріпити знаки. Якщо можливо, зображення цих знаків на радіографічному знімку повинні з’являтися за межами ділянки контролю, щоб забезпечити однозначне підпорядкування ділянки.

На об’єкт контролю потрібно нанести довгострокове марковання для точного визначення локалізації радіографічного знімка.

Якщо тип матеріалу і (або) умови його експлуатації не дозволяють довгострокового марко­вання, локалізація може бути описана за допомогою точних ескізів.

Якщо для контролю ділянки застосовують дві або більше плівки, їх потрібно накласти. По­трібно точно встановити, що знята (сфотографована) уся ділянка контролю. Це підтверджують за допомогою маркувального матеріалу високого поглинання на зовнішній поверхні об’єкта кон­тролю, що проявляється на кожній плівці.

Якість зображення потрібно підтвердити за допомогою ІЯЗ згідно з EN 462-1 або EN 462-2.Застосовуваний ІЯЗ бажано розташовувати на зверненій до джерела стороні об’єкта конт­ролю в центрі контрольованої ділянки і на основному матеріалі біля зварного шва. ІЯЗ повинен щільно прилягати до зовнішньої поверхні об’єкта контролю. Його треба розміщувати на ділянці, що характеризуватиметься рівномірною оптичною густиною плівки. Залежно від застосовувано­го ІЯЗ потрібно враховувати два моменти:

1. під час використовування ІЯЗ дротового типу дротики повинні бути спрямовані перпен­дикулярно до зварного шва, а для їхнього положення потрібно встановити, що не менше ніж 10 мм довжини дротика перебуває в зоні рівномірної оптичної густини, що, як правило, наявна у при­леглому до зварного шва основному матеріалі. Під час радіографічного знімання відповідно до 6.1.5 і 6.1.6 ІЯЗ може бути розташований таким чином, що його дротики будуть спрямовані по­перек осі труби; вони не повинні втручатися в зображення зварного шва;

2. під час використовування ІЯЗ типу східець/отвір (східчастого типу), його потрібно розмі­стити таким чином, щоб необхідний номер отвору впритул прилягав до зварного шва.

Під час радіографічного знімання відповідно до 6.1.5 і 6.1.6 ІЯЗ можна розташувати або на стороні, зверненій до джерела, або на стороні, зверненій до плівки. Якщо ІЯЗ неможливо розта­шувати з дотриманням вищевикладених умов, його (ІЯЗ) потрібно розмістити на зверненій до плівки стороні, а якість зображення треба щонайменше один раз перевірити за допомогою по­рівняльного знімка, на якому один ІЯЗ розташований на зверненій до джерела стороні, а другий — на стороні, зверненій до плівки. Однак, у разі просвічування через дві стінки, якщо ІЯЗ розта­шований на стороні, зверненій до плівки, таке перевірення не потрібно, у цьому випадку потрібно посилатися на таблиці в додатку В.

Якщо ІЯЗ розташовують на стороні, зверненій до плівки, біля ІЯЗ потрібно розмістити букву «F» і вказати це в протоколі контролю.

Якщо встановлено, що радіографічні зображення тих самих об’єктів і ділянок контролю от­римано з використанням однакового способу знімання й обробляння, і що не передбачається нія­кої різниці в показнику якості зображення, тоді не потрібно підтвердження якості зображення для кожного знімка. У цьому разі рамки підтвердження якості зображення встановлюють у специфі­кації.

Під час радіографічного знімання труб з діаметром 200 мм і більше за допомогою централь­ного джерела по периметру труби потрібно рівномірно розташувати щонайменше З ІЯЗ. Тоді плівки з зображенням ІЯЗ можна розглядати як показові для всього кола.

Плівки потрібно розглядати згідно з EN 25580. Визначають показник найменшого дротика або найменшого отвору, який можна розрізнити на зображенні ІЯЗ на радіографічному знімку. Розпі­знаним вважають зображення дротика, якщо воно в зоні рівномірної оптичної щільності однознач­но проглядається на 10-міліметровому відрізку суцільної протяжності. Якщо під час використо­вування східчастого ІЯЗ є 2 отвори однакового діаметра, то для визначання видимої сходинки по­трібно розрізняти обидва отвори.

Отриману якість зображення потрібно вказувати у протоколі радіографічного контролю. У всіх випадках потрібно чітко вказувати тип застосовуваного зразка, як це показано на ІЯЗ.

У таблицях В.1 — В. 12 наведено мінімальні показники якості зображення для сталевих ма­теріалів. Для інших матеріалів ці або відповідні вимоги можна визначати в специфікації. Вимоги потрібно визначати згідно з EN 462-4.

Персонал, що виконує неруйнівний контроль згідно з цим стандартом, повинен бути квалі­фікований і сертифікований згідно з EN 473 або аналогічним стандартом на необхідний рівень кваліфікації у відповідному промисловому секторі.

4. РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПОРЯДОК РАДІОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ

   1. . Розташування (розміщення) під час знімання

      1. Загальні положення

Як правило, застосовують способи радіографічного знімання відповідно до 6.1.2 — 6.1.9.

Спосіб просвічування на еліпс (через дві стінки/подвійне зображення) відповідно до рисунка 11 не потрібно застосовувати для труб зовнішнього діаметра D_e > 100 мм, товщини стінки t > 8 мм і ши­рини зварного шва > £>е/4. Двох переміщених на 90° знімків буде досить для t/D_e <0,12. Відстань між двома знімками зварного шва повинна приблизно відповідати ширині зварного шва.

Якщо за D_e< 100 мм використовувати спосіб просвічування на еліпс недоцільно, можна за­стосувати спосіб поперечного просвічування відповідно до 6.1.7 (див. рисунок 12). У цьому разі потрібно три знімки з переміщенням на 120° або 60°.

При схемах просвічування, відповідно до рисунків 11, 13 і 14, кут нахилу променя повинен бути якнайменшим і спрямованим таким чином, щоб уникнути накладення двох зображень шва. Відстань джерело випромінювання — об’єкт контролю повинна бути максимально скорочена з урахуванням вимог 6.6. ІЯЗ повинен бути розташований близько до плівки зі свинцевою буквою «F».

Можуть бути встановлені інші способи просвічування, наприклад, через геометричні особ­ливості об’єкта контролю або через перепади товщини металу. У 6.1.9 наведено приклад одно­го з таких випадків. Спосіб багаторазового фотографування не можна застосовувати для скоро­чення часу експозиції однотипних ділянок.

Примітка. У додатку А наведено мінімальну рекомендовану кількість необхідних радіографічних знімків, щоб домог­тися достатньо повного контролю усього обсягу кільцевого шва.

Експлікація:

S — джерело випромінювання;

F— плівка.

Рисунок 1— Схема просвічування для плоских зварних швів

і просвічування через одну стінку (f, b, t — див. розділ 3)

Рисунок 2 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю

Рисунок 3 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю (зварний шов із заглибленням патрубка)

Рисунок 4 — Схема просвічування через одну стінку вигнутих об’єктів контролю (зварний шов без заглиблення патрубка)

Рисунок 5 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю

Рисунок 6 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю (зварний шов із заглибленням патрубка)

Рисунок 8 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю

Рисунок 9 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю (зварний шов із заглибленням патрубка)

Рисунок 10 — Схема просвічування через одну стінку неплоских (вигнутих) об’єктів контролю (зварний шов без заглиблення патрубка)

S S

Рисунок 11 — Схема просвічування через дві стінки (подвійне зображення) неплоских об’єктів контролю для оцінювання обох стінок (джерело випромінювання і плівка зовні об’єкта контролю)

Рисунок 12 — Схема просвічування через дві стінки (подвійне зображення) неплоских об’єктів контролю для оцінювання обох стінок (джерело випромінювання і плівка зовні об’єкта контролю)

Рисунок 13 — Схема просвічування через дві стінки (одинарний знімок) неплоских (вигнутих) об’єктів контролю для оцінювання стінки, наближеної до плівки.

ІЯЗ розміщений біля плівки

Рисунок 14 — Схема просвічування через дві стінки (одинарний знімок)

Рисунок 15 — Схема просвічування через дві стінки (одинарний знімок) прямолінійних швів

Рисунок 16 — Схема просвічування через дві стінки (одинарний знімок) неплоских об’єктів контролю для оцінювання стінки, наближеної до плівки

Рисунок 17 — Схема просвічування кутових швів

Рисунок 18 — Схема просвічування кутових швів

6.1.9 Спосіб просвічування для об’єктів з перепадами товщини (див. рисунок 19)

Рисунок 19 — Спосіб багаторазового просвічування

Р,пя одержання високого рівня виявлення дефектів напруга трубки повинна бути якнай­нижчою. Максимальні значення напруги трубки наведено на рисунку 20.

Для випадків, коли змінюється товщина в просвічуваній ділянці об’єкта контролю, допускаєть­ся змінення способу контролю, за якого буде використана більш висока напруга; але при цьому треба враховувати той факт, що надмірне перевищення напруги трубки веде до зниження рівня виявлення дефектів. Для сталі збільшення напруги не повинне перевищувати 50 кВ, для титану — 40 кВ, а для алюмінію — ЗО кВ.

Просвічувана товщина w

Експлікація:

1. — мідь/нікель і сплави;

2. — сталь;

3. — титан і сплави;

4. — алюміній і сплави.

Рисунок 20 — Максимальна напруга трубок рентген-випромінювачів до 500 кВ залежно від просвічуваної товщини і матеріалу

5. .2.2 Інші джерела випромінювання

Допустимі діапазони просвічуваної товщини для гамма-дефектоскопів і рентгенівських апа­ратів від 1 МеВ наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 — Діапазон товщини об'єкта контролю для гамма-дефектоскопів і рентгенівських апаратів від 1МеВ граничної енергії для сплавів на основі сталі, міді і нікелю

^а Для алюмінію і титану просвічувана товщина матеріалу становить 10 мм < w < 70 мм для класу А і 25 мм < w < 55 мм для класу В.