ДБН Г.1-8-2000 сторінка 3 з 9

Норми розрахунку витрат палива, теплової та електричної енергії при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних

Кількість і потужність устаткування визначається для кожного конкретного виробництва.

11.2 Технологічну, загальновиробничу цехову та загальновиробничу заводську питому витрату електричної енергії визначають згідно з 7.1-7.5.

11.3 Витрату електричної енергії визначають за найбільш завантажену зміну, місяць, рік.

11.4 Витрату електричної енергії електроприймачами, які беруть участь у виробництві продукції, W, кВт  год, визначають за формулою

(11.1)

де W₁, W₂, ... W_n - витрата електричної енергії кожним електроприймачем, що бере участь у виробництві продукції за розрахунковий період, кВт • год.

11.4.1 Витрата активної W_a, кВт  год, та реактивної W_p , квар · год, електроенергії одним електроприймачем у максимально навантажену зміну складає:

W_a=P_зм.T_зм.=K_в.Р_н.Т_зм.
, (11.2)

W_р.=Q_зм.T_зм.=P_зм.tgφТ_зм , (11.3)

де р_зм_. - середнє активне навантаження, кВт;

Т_зм. - кількість годин роботи електроприймача, год;

К_в. - коефіцієнт використання для даної групи електроприймачів (таблиця Д. 1);

Р_н_. - номінальна активна (встановлена) потужність електродвигуна, кВт;

Q_зм. - середнє реактивне навантаження, квар;

tgφ - функція від характерного cosφ для даної групи електроприймачів (таблиця Д. 1).

С. 12 ДБН Г.1-8-2000

11.4.2 3 урахуванням нерівномірності навантаження по змінах, днях і т. ін. річна витрата активної W_а.р., кВт  год, та реактивної W_р.р., квар  год, електроенергії окремим споживачем відповідно визначається

W_а.р.=К_в.Р_н.α_а.Т_р.ф., (11.4)

W_р.р.=Q_н.α_р.Т_р.ф.=К_в.Р_н.tgφ α_р.Т_р.ф. (11.5)

де Т_р._ф. - фактична кількість годин роботи споживача за рік;

α_а. - коефіцієнт змінності з енерговикористання активної енергії, який у даному розрахунку може бути прийнятий 0,75-0,85;

α_р. - коефіцієнт змінності з енерговикористання реактивної енергії

α_р.(1,05-1,1) α_а;

Р_н., Q_н. - номінальне активне та реактивне навантаження, кВт, квар.

11.4.3 Витрата електроенергії для однофазних електроприймачів розраховується як для трьох-фазних за формулами (11.6) та (11.7).

За наявності групи однофазних електроприймачів, які розподілені за фазами з нерівномірністю не більше 15 % по відношенню до загальної потужності, вони можуть бути представлені у розрахунку як еквівалентна група трьохфазних електроприймачів з тією самою сумарною номінальною потужністю. У випадку перевищення вказаної нерівномірності потужність еквівалентної групи трьохфазних електроприймачів приймається такою, що дорівнює потроєному значенню найбільш завантаженої фази.

При включенні однофазного електроприймача на фазну напругу він враховується як еквівалентний трьохфазний електроприймач з номінальною потужністю:

Р_н. = 3 Р_н.одн., кВт; Q_н = 3 Q_н.одн., квар, (11.6)

де Р_н.одн. , Q_н.одн. - відповідно активна і реактивна номінальна потужності однофазного електроприймача, кВт, квар,

При включенні однофазного електроприймача на лінійну напругу він враховується як еквівалентний трьохфазний електроприймач з номінальною потужністю:

Р_н = , кВт; Q_н = , квар. (11.7)

11.4.4 Для багатодвигунових приводів ураховуються всі одночасно працюючі електродвигуни даного приводу.

11.4.5 Резервні електроприймачі, ремонтні, зварювальні трансформатори та інші електроприй-мачі, що працюють короткочасно, при підрахунку витрати електроенергії не враховуються.

11.4.6 Для електродвигунів з повторно-короткочасним режимом роботи не виконують приведення їх номінальної потужності до тривалого режиму (ТВ = 100 %).

11.4.7 За наявності у групі (цеху, підприємстві) приймачів, що працюють з випереджаючим струмом (синхронних компенсаторів, батарей статичних конденсаторів чи синхронних двигунів, що працюють з перезбудженням), реактивна енергія, що виробляється ними, вираховується окремо та віднімається від загальної кількості реактивної енергії, яка споживається приймачами з відстаючим струмом.

Загальна річна кількість реактивної енергії W_р.р. , квар  год, що віддається синхронними двигунами і конденсаторами, визначається за формулою

W_р.р.=(Р_н.tgφ/η_н.+Q_н.к.)Т_р.ф. (11.8)

де Р_н. - номінальна потужність робочих синхронних двигунів, кВт;

Q_н.
к - номінальна потужність конденсаторів, квар;

η_н - середній коефіцієнт корисної дії синхронних двигунів.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 13

11.5 Річна витрата активної електроенергії освітлювальними установками W_{а.р.осв.}, кВт · год, визначається за формулою

W_{а.р.осв.}=К_п.осв.Р_н.осв.Т_м.осв., (11.9)

де К_п.осв. - коефіцієнт попиту, який залежить від характеру освітлювальних приміщень (таблиця Д.2);

Р_н.осв. - встановлена потужність освітлювальних установок по підприємству, цеху і т.ін., кВт;

Т_м.осв. - річна кількість годин використання максимуму освітлювального навантаження (таблиці Д. 3, Д. 4), год.

Річна витрата реактивної енергії W_{р.р.осв.}, квар · год, освітлювального навантаження з газорозрядними лампами визначається за формулою

W_{р.р.осв.}=Q_зм.осв.Т_м.осв.; (11.10)

де Q_зм.осв - середня реактивна потужність освітлювальних установок по підприємству, цеху і т.ін., квар.

11.6 Річна кількість годин роботи силових електроприймачів Т_р. залежить від характеру виробництва та технологічного процесу і може бути, у загальному випадку, визначена

Т_р.=(365-m)nТ_зм.-Т_пр. , год , (11.11)

де m - кількість неробочих днів на рік;

п - кількість змін;

Т_зм.- тривалість зміни, год;

Т_пр. - річна кількість годин, на яку скорочена тривалість роботи у передвихідні та передсвяткові дні, год.

Розрахункова річна кількість годин роботи

Т_р.р. = Т_р.К_т.в., (11.12)

де К_т.
в. - коефіцієнт технологічного використання обладнання, який ураховує витрати часу на технічне обслуговування та планово-виробничі ремонти, в загальному випадку приймають таким, що дорівнює 0,95.

11.7 У випадку підключення кар'єру до енергосистеми підприємства річна витрата електроенергії силовими електроприймачами кар'єру W_{а.
р. кар.}, кВт  год., визначається:

W_{а.
р. кар.} =P_зм.T_р., (11.13)

або W_{а.р.кар.} = К_п.P_н.Т_р., (11.14)

де К_п. - коефіцієнт попиту (таблиця Д. 6);

Р_н. - загальна номінальна потужність групи електроприймачів, кВт. Для бурових верстатів:

1 шт - W_а.р.б. = 0,9 Р_зм.Т_р., кВт  год; (11.15)

2 шт і більше – W_а.р.б. = 0,7 Р_зм.Т_р., кВт  год . (11.16)

Для одноковшових екскаваторів річна витрата електроенергії W_а.
р.ек. , кВт · год , визначається за формулою

W_а.р.ек.=К_ΣК_п.Р_н.Т_р._, (11.17)

де К_Σ - коефіцієнт суміщення максимумів навантажень (таблиця Д. 5).

Кількість робочих днів а для одного екскаватора при циклічній роботі визначається

а = (N К) / (K+ mt), (11.18)

де N - кількість робочих днів на рік за вирахуванням свят, вихідних днів та днів простоїв за кліматичних умов; кількість днів простоїв за кліматичних умов для температурних зон 5, 6 та поза зонами приймається до 15;

К - міжремонтний цикл, маш.-год;

m - кількість діб простоїв у ремонтах впродовж ремонтного циклу, доба;

t - кількість годин роботи екскаваторів на добу, год.

С. 14 ДБН Г. 1-8-2000

Міжремонтний цикл екскаваторів (тривалість годин роботи між капітальними ремонтами) та кількість діб простоїв у ремонтах (за повний цикл) приймаються за таблицею Д.6.

Для орієнтовних підрахунків визначення річної витрати електроенергії екскаваторами, відвалоутворювачами та горизонтальними конвеєрами виконується за питомою витратою електроенергії (таблиця Д. 7).

11.8 Втрати активної Δ Р_т, кВт, та реактивної Δ Q_т_., квар, потужності у трансформаторах орієнтовно приймаються такими, що дорівнюють:

Δ Р_т.. = ( 0,02 - 0,025) S , (11.19)

Δ Q_т. = (0,105 - 0,125) S, (11.20)

де S - розрахункова потужність на шинах трансформаторів, кВА;

Втрати активної Δ Р_м., кВт, та реактивної Δ Q_м., квар, потужностей у розподільних мережах орієнтовно приймаються такими, що дорівнюють:

Δ Р_м.= 0,03 S, кВт; Δ Q_м. = 0,02 S, квар.

11.9 За наявності даних про питому витрату електроенергії на одиницю продукції w_а., кВт · год/т, річна витрата активної електроенергії W_а.р., кВт · год, яку споживає цех або підприємство в цілому, визначається за формулою

W_а.р.= w_а.р.· П_вап. (11.21)

Формула (11.21) може застосовуватись і до будь-якого іншого відмінного від року періоду.

Значення w_а..р.є інтегральним показником витрати електроенергії на одиницю продукції. У величину w_а..р.входить і витрата електроенергії на всі допоміжні потреби виробництва та освітлення цехів. Розрахунок річної витрати активної електроенергії за формулою (11.21) є контрольним по відношенню до витрати за наведеним вище визначенням W_а.р.

Розрахунки, виконані за формулами (11.4), (11.5), повинні бути співставлені з результатами розрахунків за формулою (11.21). При розбіжності більш ніж на 10 % мусять бути з'ясовані причини розбіжності та внесені відповідні корективи у розрахунки.

11.10 Орієнтовні питомі витрати електроенергії на виробництво вапна в залежності від типу випалювальних печей приймають за таблицею 11.1.

Таблиця 11.1 - Орієнтовні питомі витрати електроенергії на виробництво вапна Тип печі

Питома витрата електроенергії, кВт · год/т

Шахтні пересипні печі

15-20

Шахтні печі, що працюють на природному газі

18-26

Обертові печі

40-60

Примітка. Більші значення стосуються випуску вапна 1-го сорту, менші - 3-го сорту.

12 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

12.1 Питому витрату теплової енергії на виробництво цегли і каменів силікатних визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на реалізацію технологічного процесу, додаткових витрат на потреби цеху та потреби всього заводу.

12.2 Технологічну питому витрату теплової енергії q , тис.кДж/1000 шт.ум. цегли визначають з урахуванням конкретних технологічних умов:

=Q / П_с.ц.; (12.1)

ДБН Г.1-8-2000 С. 15

де - витрата теплової енергії на технологічні потреби, тис. кДж;

- обсяг випуску силікатної цегли за розрахунковий період, тис. шт. ум. цегли;

- витрата теплоти на підігрівання піску (відтавання, розігрівання тощо), тис. кДж;

- витрата теплоти на підігрівання сировинної суміші при гашенні, тис. кДж;

- витрата теплоти на запарювання цегли в автоклаві, тис. кДж.

12.3 Загальновиробничу цехову витрату теплової енергії , тис. кДж/1000 шт. ум. цегли, на виробництво силікатної цегли визначають;

; (12.2)

де - витрати теплової енергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб, тис. кДж;

- витрати теплової енергії на опалення, тис. кДж;

- витрати теплової енергії на вентиляцію, тис. кДж;

- витрати теплової енергії на гаряче водопостачання, тис. кДж.

Витрати теплової енергії на ці потреби можуть бути частково компенсовані використанням вторинних теплоносіїв (скидної пари тощо).

12.4 Загальновиробничу заводську питому витрату теплової енергії ,тис.кДж/1000 шт. ум. цегли, на виробництво силікатної цегли визначають:

(12.2)

де - витрата теплової енергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на виробничі потреби в допоміжних цехах, насосних, адміністративних будинках тощо, тис. кДж;

- витрата теплової енергії в заводських теплових мережах, тис. кДж.

13 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ЦЕГЛИ І КАМЕНІВ СИЛІКАТНИХ

13.1 Витрату електричної енергії визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на всіх стадіях технологічного процесу виробництва цегли і каменів силікатних, додаткових витрат у виробничих, допоміжних цехах і дільницях підприємства.

13.2 Технологічну витрату електричної енергії на виробництво цегли і каменів силікатних у загальному вигляді , кВт · год, визначають

, (13.1)

де W_д. - витрата електроенергії на добування піску, кВт · год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії на складування піску, кВт · год,

С. 16 ДБН Г. 1-8-2000