Споруди транспорту залізниці коліїї 1520 мм норми проектування

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип і продуктивність устат­кування необхідно встановлювати проектом залежно від роду вантажів, які перероблюються, термінів зберігання вантажів, розмірів і характеру вантажної роботи з урахуванням комплек­сної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт, наявності чи доцільності розташування відповідних пристроїв і устаткування на підприємствах (органі­заціях), які обслуговуються станцією.

Обладнання вантажних районів слід проектувати з урахуванням обслуговування усіх взаємодіючих підрозділів - станцій та вантажних дистанцій.

С. 74 ДБН В.2.3-19-2008

Вантажні пристрої і колійний розвиток, необхідний для майбутньої вантажної робо-­ ти, необхідно концентрувати в одному вантажному районі станції зі спеціалізованими для пе-­ реробки однорідних вантажів площадками. В межах станції можуть створюватися декілька спеціалізованих вантажних районів для переробки окремих видів вантажів.

Розташування вантажного району на станції має забезпечувати:

зручне сполучення з найближчими населеними пунктами, промисловими і сільськогос­- подарськими підприємствами;

вільний під'їзд транспортних засобів до складських приміщень з найменшою кількістю пересічень залізничних колій;

зручні стоянки транспортних засобів на території вантажного району при виконанні операцій з огляду, приймання, навантаження і розвантаження вантажів (у тому числі - в нічний час), а також в очікуванні в'їзду на територію вантажного району перед конт­- рольно-пропускним пунктом;

виконання вимог діючих санітарних норм і правил;

охорону навколишнього природного середовища та дотримання норм екологічної без­ пеки.

Територія вантажного району повинна бути огороджена й обладнана охоронною сиг­- налізацією по всьому периметру огородження, обладнана протипожежними засобами, зв'яз­- ком, освітленням і мати водовідвідні споруди, які забезпечують відведення і очищення поверхневих вод із території району; автомобільні дороги і вантажно-розвантажувальні площадки повинні мати тверде покриття.

На вантажних станціях, а в обґрунтованих випадках - і на вантажних районах, не- обхідно проектувати пневматичну або іншого виду механізовану пошту (для прискорення передачі паперової вантажної документації), засоби зв'язку з вантажовідправниками і ванта­- жоодержувачами, а в окремих випадках - диспетчерську систему управління і промислове телебачення.

Вантажні станції і райони слід обладнувати:

пристроями оперативного, технологічного й інформаційного зв'язку (телефони, теле-­ тайпи, переносні радіостанції, електронний документообіг й ін.);

електричною централізацією стрілок;

автоматизованими системами управління вантажними станціями (АСУ ВС), включаю­ чи приміщення для ЕОМ, периферійну апаратуру і канали зв'язку.

Пристрої технологічного зв'язку слід проектувати з урахуванням автоматичного прий-мання-передавання і реєстрації зовнішньої інформації, що надходить, а також забезпечення автоматичного запису й обміну інформацією між об'єктами станції.

16.7 Для тарних і штучних вантажів, що вимагають зберігання у критих складах, слід про­- ектувати одноповерхові криті склади з внутрішнім чи зовнішнім розташуванням вантаж-­ но-розвантажувальних колій.

Криті склади повинні бути оснащені засобами механізації для виконання навантажуваль­но-розвантажувальних і складських операцій - дизельними або електричними навантажува­чами, штабелерами та ін., а також пристроями пожежної й охоронної сигналізації, стелажами та огородженими місцями для підзарядки акумуляторів, які облаштовуються відповідно до вимог технічної, санітарної і протипожежної нормативної документації. Одноповерхові скла­ди з внутрішнім розташуванням навантажувально-розвантажувальних колій допускається проектувати багатосекційними. Кількість колій і платформ у багатосекційних складах повин­на відповідати характеру і обсягам операцій, що виконуються.

У складах необхідно передбачати опалювані приміщення для приймальників-здаваль-ників.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 75

Розміри критих складів, критих і відкритих вантажних платформ слід встановлювати проектом залежно від кількості і роду вантажу, який зберігається, прийнятих термінів зберігання, характеру операцій, що з ним виконуються, і засобів механізації та автоматизації, що застосовуються. Ширина зовнішньої рампи біля критих складів повинна забезпечувати роботу вантажно-розвантажувальних машин і має бути не менше 3 м із боку колії і не менше 1,5 м із боку під'їзду автомобільного транспорту. Зовнішня рампа може обладнуватися консольно-поворотним краном для навантаження і розвантаження автомашин.

Для сортування тарних і штучних вантажів проектуються спеціальні платформи. Розміри їх встановлюються залежно від обсягу вантажосортувальної роботи та засобів ме-­ ханізації і автоматизації.

На вантажних районах необхідно передбачати навантажувально-розвантажувальні колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження із вагона в авто­- мобілі і навпаки. Кількість таких колій І платформ визначається проектом.

Площадки для переробки середньотоннажних контейнерів повинні бути обладнані електрокозловими кранами вантажопідйомністю не менше 6,3 т із автоматизованими захва­- тами (автостропами) для навантаження та розвантаження контейнерів. Прогін крана слід приймати розміром 16 м, 25 м і 32 м відповідно до даних розрахунку.

Пункти переробки великотоннажних контейнерів слід оснащувати електрокозловими кранами прогоном 25 м і 32 м вантажопідйомністю на спредері 24,0 і 30,5 т. В умовах застосу­вання АСУ повинен забезпечуватися зв'язок крана з ЕОМ.

При значних обсягах великотоннажного контейнеропотоку, при організації контейнер­них терміналів, доцільно розглядати використання більш продуктивної навантажувально-розвантажувальної техніки - спеціалізованих автонавантажувачів тощо з обов'язковою організацією пунктів їх технічного обслуговування.

Необхідно передбачати приміщення для розташування засобів обчислювальної техніки автоматизованої системи управління контейнерним пунктом (АСУ КП). На робочих місцях приймальників-здавальників контейнерного пункту повинні бути передбачені утеплені при­міщення, у яких обладнуються відеотермінали.

Довжину контейнерних площадок встановлюють відповідно до необхідної місткості пло­щадки, яка визначається на підставі розрахункових нормативів і місцевих умов роботи (спів­відношення між кількістю місцевих і транзитних контейнерів, нерівномірність завезення і вивезення контейнерів автотранспортом, частки контейнерів, які перевантажуються без зберігання на площадці та ін.). Необхідно передбачати місце для розміщення несправних кон­тейнерів та відповідне облаштування для організації їхнього поточного ремонту.

Місткість площадок для переробки великотоннажних контейнерів повинна дорівнювати збільшеному у чотири рази розрахунковому добовому обсягу перевантаження.

Допускається поетапне введення в експлуатацію об'єктів контейнерних пунктів із від­повідним нарощуванням їх переробної спроможності.

Для сортування транзитних середньотоннажних і великотоннажних контейнерів слід передбачати сортувальні контейнерні пункти, а в обґрунтованих випадках - спеціалізо­- вані станції, розраховані на приймання і обробку спеціальних контейнерних поїздів.

Для ремонту і технічного обслуговування контейнерів, виходячи з вантажопотоків, забезпеченості об'єктами ремонту, трудовими ресурсами на мережі залізниць, необхідно передбачати:

депо ремонту контейнерів;

дільниці ремонту контейнерів;

пункти для поточного або періодичного ремонту контейнерів.

С. 76 ДБН В.2.3-19-2008

16.14 Депо ремонту контейнерів необхідно розміщувати у великих залізничних вузлах та пунктах масової переробки і накопичення контейнерів. Програма депо і дільниць ремонту ве-­ ликотоннажних контейнерів визначається в проекті.

Програма ремонту середньотоннажних контейнерів установлюється замовником. Пункти розташування депо ремонту контейнерів вибираються так, щоб сумарні витрати з перевезення контейнерів у ремонт і з ремонту були мінімальні.

16.15 Висота вантажних платформ над рівнем верху головки рейки і відстань від осі колії до краю платформи приймається відповідно до ГОСТ 9238.

Висота вантажних платформ з боку під'їзду автомобілів повинна бути не менше 1200 мм над рівнем автопроїзду.

16.16 На вантажних районах у необхідних випадках слід передбачати високі платформи з торцевими та боковими фронтами навантаження і розвантаження колісної техніки.

В'їзди з торцевого боку на відкриті платформи, які споруджуються на рівні підлоги ва­гонів, повинні мати поздовжній ухил не крутіше 1:7, а для навантажувально-розвантажуваль­них механізмів - не крутіше 1:10.

Спеціалізовані площадки для розвантаження насипних вантажів, вугілля, нерудних матеріалів тощо, слід розташовувати з урахуванням напрямку переважних вітрів у даному ра­- йоні на відстані не менше 50 м від складів тарно штучних вантажів, контейнерних пунктів та контактної мережі електрифікованих колій. Розташування складів на станції для навантажен­- ня і розвантаження хімічних (неотруйних) і пиловидних вантажів повинне здійснюватися з урахуванням вимог охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Для розвантаження вугілля, інертних мінерально-будівельних матеріалів та інших насипних вантажів із піввагонів у вантажному районі слід передбачати підвищені колії, а при- значних вантажопотоках - естакади з улаштуванням пішохідних містків уздовж вагона для проходу вантажників.

Підвищені колії та естакади необхідно обладнувати комплексом механізмів і пристроїв, що забезпечують механізоване відкривання-закривання люків піввагонів, у тому числі "вер­тушок" із піввагонів з новими запірними пристроями (автозамками), очищення вагонів і колій від залишків вантажів, завантаження вантажів в автомобілі, механізоване розвантажен­ня платформ, розпушування вантажів, що змерзлися в піввагонах.

При надходженні під розвантаження більше 10 піввагонів у середньому за добу підвищені колії висотою 3,0 м і більше необхідно облаштовувати електрокозловими кранами прогоном 25 м і 32 м із необхідним вантажно-розвантажувальним пристосуванням. Додатково в цьому районі необхідно передбачати резервні площадки для складування вантажів у штабелі, які формуються ковшовими навантажувачами і бульдозерами.

16.19 Для вантаження і вивантаження тварин проектуються навантажувальні платформи і допоміжні пристрої відповідно до санітарно-ветеринарних вимог.

Довжина платформи встановлюється залежно від кількості вагонів, що одночасно знахо­дяться під навантаженням (розвантаженням), а ширина - не менше 3 м при окремих сходах і не менше 1 м при суцільному сході з платформи; сходи з платформи для виведення та введен­ня тварин у вагони повинні мати поздовжні ухили не крутіше 1:8.

Для разового сезонного перевезення тварин необхідно використовувати існуючі високі платформи загального призначення або типові трапи.

16.20 На станціях масового вивантаження тварин та сировини тваринного походження і на найближчих до них станціях на шляху прямування порожнього потоку вагонів після ви- вантаження цих вантажів необхідно передбачати дезінфекційно-промивальні станції (пун­- кти), які повинні мати санітарно-захисну зону від будівель і споруд відповідно до вимог санітарних норм проектування промислових підприємств.

ДБН В.2,3-19-2008 С. 77

Розташування дезінфекційно-промивальних пристроїв на станціях повинне відповідати вимогам норм з ветеринарного, санітарного нагляду та екологічного законодавства.

Для обслуговування транзитних перевезень тварин на окремих сортувальних і дільничних станціях необхідно проектувати пристрої для водопою тварин, а в необхідних ви­- падках - спеціально обладнані колії для очищення вагонів від гною.

Для переробки і збереження легкозаймистих та інших небезпечних у пожежному відношенні вантажів, а також вантажів, шкідливих для здоров'я людей, у необхідних випад­ ках проектуються спеціальні приміщення і колії до них із дотриманням встановлених правил їх розташування і протипожежних норм.

На вантажних, сортувальних, дільничних і проміжних станціях у необхідних випад­- ках необхідно передбачати вагонні ваги, тип і місце розташування яких визначаються в про-­ екті з урахуванням кількості і роду вантажів.

Колія до вагонних вагів повинна бути наскрізною, прямою і горизонтальною на ділянці не менше 25 м із кожної сторони вагонних вагів.

При застосуванні тензометричних вагів прямі і горизонтальні ділянки колії слід передба­чати відповідно до технічних вимог на установку таких вагів.

16.24 На станціях, де потрібна перевірка контуру вантажів на відкритому рухомому складі, передбачаються габаритні ворота або спеціальні пристрої для автоматичної сиг­- налізації про негабаритність вантажів.

16.25 Пункти комерційного огляду поїздів на станції оснащуються сучасними технічними засобами: оглядовими вежами, пристроями промислового телебачення або цифрового фо­- тографування, електронними габаритними воротами, засобами зв'язку.

Для усунення комерційного браку у відчеплених від поїзда вагонах на станції створюють­ся механізовані пункти із застосуванням новітніх технічних засобів і споруд, які при вико­нанні ремонтних робіт забезпечують збереження вантажів, прискорення їх доставки і підвищення безпеки руху.

Механізований пункт повинен бути оснащений необхідними механізмами і пристроями (електрокозловими і стріловими кранами, універсальними електричними і дизельними на­вантажувачами, перевантажувальною платформою, пересувною рампою-причепом та ін.) для усунення комерційного браку на відкритому рухомому складі і для перевантаження ван­тажу з критих вагонів.

17 ЛОКОМОТИВНЕ ГОСПОДАРСТВО

17.1 Для поточного ремонту, технічного обслуговування і підготовки до експлуатації ло-­ комотивів і мотор-вагонного рухомого складу (електро- і дизель-поїздів), при проектуванні нових ліній, других колій, дільниць електрифікації, при застосуванні для тяги поїздів нових серій локомотивів, необхідно передбачати будівництво, реконструкцію або технічне пере­- оснащення об'єктів (пристроїв) локомотивного господарства: