Улаштування переходів трубопроводів у тілі насипу забороняється.

Для забезпечення ремонтних робіт на трубопроводі необхідно передбачати за захисним футляром ремонтну ділянку, довжина якої визначається у проекті, але повинна бути не менше ніж 10,0 м.

С. 66 ДБН В.2.3-19-2008

При улаштуванні перетинів водопроводу і напірної каналізації верховий кінець футляра після прокладки робочих труб замуровується бетоном або законопачується смоляним пасмом, а низовий кінець виводиться у спостережний колодязь і залишається відкритим.

Для самопливних трубопроводів, як правило, простір між робочою трубою і захисним футляром (каналом, тунелем) заповнюється цементним розчином, при цьому ремонтна ділянка та оглядовий колодязь не обов'язкові.

  1. Заглиблення трубопроводів, що перетинають земляне полотно, яке складене ґрун-тами, що здимаються, визначається розрахунком за умов, при яких виключається впливтепловиділення або впливу тепла на рівномірність морозного здимання ґрунту. Якщо немож-ливо забезпечити заданий температурний режим за рахунок заглиблення трубопроводів пе-редбачається вентиляція захисного футляра (каналу, тунелю), заміна або теплова ізоляціяґрунту, який здимається, на ділянці пересічення, надземна прокладка трубопроводу на еста-каді чи у самонесучому футлярі.
  2. Нормативні документи, що стосуються проектування трубопроводів різного при-значення, повітряних ліній електропередачі, підвісних канатних і автомобільних доріг, ка-бельних ліній зв'язку і електропостачання у частині пересічення ними залізничних лінійповинні бути погоджені з центральним органом державної виконавчої влади в галузі заліз-ничного транспорту.

Проекти таких пересічень погоджуються з управлінням відповідних залізниць.

13 ПЕРЕТИН ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

13.1При проектуванні нової залізничної лінії, що перетинає державний кордон України,слід передбачати будівництво спеціалізованої станції для виконання низки задач і призна-чень, викликаних місцем її розташування;

  • технологічне призначення станції у процесі перевезення вантажів і пасажирів, обслуго-вування прилеглих населених пунктів та промислових підприємств і прийнятої схемитягового обслуговування;
  • виконання приймально-здавальних операцій з міждержавного обміну вантажами тарухомим складом;
  • виконання функцій пункту пропуску через державний кордон пасажирів, вантажів тарухомого складу.

  1. Техніко-економічне обґрунтування щодо розміщення та облаштування такої станціїрозроблюється в складі ТЕО лінії на підставі додаткового технічного завдання, розробленоговідповідно до вимог чинного законодавства. Цій роботі повинно передувати міждержавнерішення про відкриття пункту пропуску і визначення його статусу.
  2. Тип залізничної станції, схема її колійного розвитку та технологічне облаштуваннявизначаються її технологічним призначенням, а додатковий колійний розвиток і спеціальнетехнологічне облаштування визначаються згідно з вимогами до облаштування пунктівпропуску через державний кордон.
  3. Станція розміщується якомога ближче до лінії державного кордону. Технологічне об-лаштування (вхідні світлофори, польові зчитувачі інформації САІРС УЗ, пристрої, що кон-тролюють технічний стан рухомого складу: засоби автоматичного контролю технічногостану рухомого складу під часу руху поїзда, що обов'язково доповнюються сигнальнимисвітловими покажчиками наявності у складі поїзда несправних рухомих одиниць - "покаж-чик перегріву букс"; пристрої контролю сходу рухомого складу, волочіння, порушень габари-ту рухомого складу чи вантажу тощо), яке встановлюється на підході до станції з бокукордону і підлягає обслуговуванню експлуатаційним штатом, що розташовується від ньогона відстані не ближче ніж 200 м.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 67

  1. Для визначення часу перетину рухомим складом державного кордону, що забезпечуєточність у міждержавних розрахунках, станція обладнується пристроями автоматичної іден-тифікації рухомого складу - "САІРС УЗ", зв'язаними із статистичним центром управліннязалізницею каналами передачі даних.
  2. Для забезпечення необхідною інформацією технологічного персоналу пункту про-пуску, у тому числі і попередньою про переміщення поїздів і вантажів на адресу пункту про-пуску, станція оснащується відповідним інформаційним центром і місцевою базою даних, доякої має доступ увесь технологічний персонал пункту пропуску.

З метою прискорення роботи пунктів пропуску і скорочення часу простою поїздів необхідно удосконалювати технологію роботи пунктів пропуску, впроваджувати використання електронної інформації І документообігу в процес перевезення вантажів.

13.7Технологічні пристрої та обладнання для облаштування пунктів пропуску вказують-ся у додатку до технічного завдання згідно із переліком рекомендованого обладнання ітехнологічних пристроїв.

Перелік рекомендованого обладнання та технологічних пристроїв визначається на базі затверджених типових технологічних процесів пунктів пропуску, які уточнюються і додатково затверджуються для конкретного пункту пропуску залежно від місцевих умов та очікуваних обсягів роботи на розрахунковий період, який встановлюється на термін 10 років після введення пункту пропуску в експлуатацію.

Технологічні пристрої споруджуються за затвердженими типовими рішеннями чи проектами, рекомендованими для повторного використання.

  1. У випадку, коли на території суміжної країни колія має інший розмір у технічному за-вданні додатково вказується необхідність у спорудженні пункту перестановки вагонів та краї-на, на території якої він повинен будуватись. Для рухомого складу з розсувними коліснимипарами також уточнюється місце розташування пристрою для переходу із колії розміром1520 мм на колію 1435 мм.
  2. Для організації пункту пропуску на існуючій мережі залізниць вибираються станції,розташовані у безпосередній близькості до державного кордону, з відповідною їх реконст-рукцією і облаштуванням.

У разі необхідності, як тимчасове рішення, можливо використовувати з цією метою найближчі тилові дільничні чи сортувальні станції, колійний розвиток і технологічне облаштування яких дозволяє виконувати приймально-здавальні операції та технологічні операції пункту пропуску. При цьому ці станції також підлягають необхідній перебудові та облаштуванню у відповідності до "Загальних вимог до облаштування пунктів пропуску через державний кордон".

Те саме стосується і пунктів пропуску для пасажирського сполучення. При цьому рекомендується пункти пропуску для вантажних і пасажирських поїздів розташовувати на одній станції, що дозволить скоротити технологічний персонал і підвищить оперативність виконання роботи. Всі рішення, які приймаються за варіантами того чи іншого розміщення, повинні мати техніко-економічне обґрунтування.

13.10При виборі варіанта віддаленого розміщення пункту пропуску від державного кор-дону необхідно використовувати технологічні заходи, що забезпечать збереження вантажів ірухомого складу на ділянці між станцією і державним кордоном.

14 КОЛІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО

14.1 Для забезпечення ремонту колії в проектах нових залізничних ліній, додаткових головних колій необхідно передбачати будівництво нових або розширення існуючих об'єктів колійного господарства: дистанцій колій, кар'єрів, щебеневих заводів, баз спеціалізованих

С. 68 ДБН В.2.3-19-2008

організацій, які виконують ремонт і утримання верхньої будови колії, земляного полотна і штучних споруд.

14.2Довжина дистанцій колії, околотків і робочих відділків приймається за нормами Дер-жавної адміністрації залізничного транспорту України.

Кожна дистанція колії повинна мати адміністративний будинок; ремонтно-експлуатаційну базу з гаражами для стоянки і ремонту залізнично-будівельних машин, автомашин, знімних рухомих одиниць; склади для зберігання і комплектації будівельних матеріалів, зберігання паливно-мастильних матеріалів, елементів верхньої будови колії, а також конструкцій інженерних споруд; санітарно-побутові приміщення та інші службові і виробничі будинки.

Кожен околоток повинен мати експлуатаційну базу з гаражем для стоянки залізничних колійних машин та автомобільного транспорту, конторою, санітарно-побутовими приміщеннями, коморами.

На робочому відділку повинні бути передбачені: пункти збору працюючих, обігріву і прийняття їжі, комора для збереження матеріалів, інструментів і механізмів.

Допускається суміщення пункту обігріву з приміщеннями бригадирів колії, околотків та іншими службовими будинками.

  1. При проектуванні нових і реконструкції існуючих залізничних ліній або станцій не-обхідно на роздільних пунктах через кожні 40-50 км проектувати тупик корисною довжиноюне менше 75 м для відстою залізничних колійних машин.
  2. При проектуванні ліній значної довжини необхідно передбачати одне рейкозварю-вальне підприємство на кожні 4-5 тис. км розгорнутої довжини нової головної колії, а применшій довжині з відповідним обґрунтуванням - розширення існуючих підприємств суміж-них залізниць.
  3. Для технічного обслуговування і поточного ремонту залізнично-будівельних машин,снігоприбиральних машин і транспортних засобів необхідно передбачати будівництво цеху -одного на дирекцію перевезень (1000 км розгорнутої довжини колій). Виробничі потужностіцеху повинні забезпечувати ремонт і обслуговування необхідної кількості снігоприбираль-них і залізнично- будівельних машин у рік. При проектуванні дільниць менше зазначеноїдовжини необхідно передбачати, при відповідному обґрунтуванні, розширення і розвитокіснуючої ремонтної бази.
  4. Для виконання періодичних планово-попереджувальних ремонтів верхньої будовиколії і земляного полотна на кожні 500 км розгорнутої довжини нових і других колій повиннабути передбачена механізована виробнича база колійної машинної станції (КМС). Місце роз-ташування бази визначається за узгодженням із залізницею. При довжині будівництва новихколій менше 500 км (головні колії, з'єднувальні внутрішньостанційні і додаткові головніколії, приймально-відправні колії і т.ін.) необхідно передбачати розширення існуючих ме-ханізованих виробничих баз КМС відповідно до зростання обсягу ремонтно-колійних іземляних робіт.

Розміри та технологічне оснащення механізованої виробничої бази КМС визначаються діючими технологічними процесами виконання робіт та технічним завданням на розробку проекту.

При розробленні проекту технологічні колії і виробничі будівлі необхідно розміщувати на території виробничої бази КМС, адміністративні та санітарно-побутові будівлі - у безпосередній близькості від неї.

14.7При проектуванні нових і реконструкції існуючих залізниць необхідно передбачатиорганізацію і будівництво адміністративних і санітарно-побутових будинків, дистанцій за-хисних лісонасаджень.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 69

Дільниця майстра організовується при створенні та експлуатації майбутніх захисних насаджень і природних лісів у смузі відведення залізниць загальною площею в межах від 50 га до 100 га, виробнича дільниця - від 200 га до 400 га (дві-чотири дільниці майстра), дистанція захисних лісонасаджень - від 800 га до 1600 га (три-п'ять виробничих дільниць).

Кожна дільниця майстра повинна мати контору, яка включає також санітарно-побутові приміщення, гараж на 3-5 боксів, комору для збереження техніки та інвентарю, склад пали-во-мастильних матеріалів (ПММ).

Виробнича дільниця повинна мати контору, санітарно-побутове приміщення, майстерню зі слюсарним цехом і кузнею, гараж на 4-5 боксів, комору для збереження техніки та інвентарю, склад ПММ, склад збереження отрутохімікатів площею 30 м2.

Дистанція захисних лісонасаджень повинна мати виробничу будівлю загальною площею 200 м2, майстерні з кузнею, слюсарним і зварювальним відділеннями, столярним цехом, акумуляторною, навіс для збереження техніки та інвентарю площею 150 м2, гараж на 5-7 боксів, склад отрутохімікатів, склад ПММ.

У випадках збільшення обсягів робіт існуючих дистанцій необхідно передбачати відповідне розширення і реконструкцію їх виробничих баз.

15 ПАСАЖИРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

15.1На всіх станціях і пасажирських зупинних пунктах, а також на роз'їздах і обгіннихпунктах, де передбачається посадка і висадка пасажирів, необхідно проектувати приміщення іпристрої для обслуговування пасажирів.

Перелік і розміри приміщень і пристроїв для обслуговування пасажирів встановлюються в проекті відповідно до ВСН 01-91 та ВСН ЦЛ-87.

  1. При проектуванні вокзалів, як правило, необхідно передбачати об'єднання в однійбудівлі ізольованих приміщень, призначених для обслуговування пасажирів, включаючиприймання і видачу багажу, і управління роботою станції.
  2. Проекти нових вокзалів і вокзалів, що підлягають реконструкції, повинні передбача-ти комплекс будівель, споруд і пристроїв, необхідних для забезпечення швидкого, зручного ібезпечного виконання операцій, пов'язаних із обслуговуванням і перевезеннями пасажирів(пасажирські будівлі, службові приміщення, платформи, пішохідні тунелі, мости і переходи,пандуси, пристрої для збереження багажу і ручної поклажі, вбудовані поштові і торгові кіоскиі ін.), і повинні враховувати застосування нових технічних засобів і систем автоматизації роз-поділу місць і продажу квитків, довідково-інформаційної апаратури, пристроїв телемеханіки,зв'язку, механізації операцій з навантаження, розвантаження і транспортування багажу, а та-кож з прибирання приміщень і пасажирських платформ.

Проекти вокзалів необхідно розробляти з урахуванням планувальної структури населеного пункту і станції, а також архітектури будівель і споруд привокзальної площі для забезпечення єдиної архітектурно-планувальної композиції комплексної забудови залізничних ліній.

У проектах вокзальних комплексів необхідно враховувати вимоги ДБН В 2.2-17 щодо потреб людей із обмеженими фізичними можливостями.