Споруди транспорту залізниці коліїї 1520 мм норми проектування

Улаштування переходів трубопроводів у тілі насипу забороняється.

Для забезпечення ремонтних робіт на трубопроводі необхідно передбачати за захисним футляром ремонтну ділянку, довжина якої визначається у проекті, але повинна бути не мен­ше ніж 10,0 м.

С. 66 ДБН В.2.3-19-2008

При улаштуванні перетинів водопроводу і напірної каналізації верховий кінець футляра після прокладки робочих труб замуровується бетоном або законопачується смоляним пас­мом, а низовий кінець виводиться у спостережний колодязь і залишається відкритим.

Для самопливних трубопроводів, як правило, простір між робочою трубою і захисним футляром (каналом, тунелем) заповнюється цементним розчином, при цьому ремонтна ділянка та оглядовий колодязь не обов'язкові.

Заглиблення трубопроводів, що перетинають земляне полотно, яке складене ґрун­- тами, що здимаються, визначається розрахунком за умов, при яких виключається вплив тепловиділення або впливу тепла на рівномірність морозного здимання ґрунту. Якщо немож­- ливо забезпечити заданий температурний режим за рахунок заглиблення трубопроводів пе­- редбачається вентиляція захисного футляра (каналу, тунелю), заміна або теплова ізоляція ґрунту, який здимається, на ділянці пересічення, надземна прокладка трубопроводу на еста­- каді чи у самонесучому футлярі.

Нормативні документи, що стосуються проектування трубопроводів різного при­- значення, повітряних ліній електропередачі, підвісних канатних і автомобільних доріг, ка­- бельних ліній зв'язку і електропостачання у частині пересічення ними залізничних ліній повинні бути погоджені з центральним органом державної виконавчої влади в галузі заліз­- ничного транспорту.

Проекти таких пересічень погоджуються з управлінням відповідних залізниць.

13 ПЕРЕТИН ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

13.1 При проектуванні нової залізничної лінії, що перетинає державний кордон України, слід передбачати будівництво спеціалізованої станції для виконання низки задач і призна­- чень, викликаних місцем її розташування;

технологічне призначення станції у процесі перевезення вантажів і пасажирів, обслуго­- вування прилеглих населених пунктів та промислових підприємств і прийнятої схеми тягового обслуговування;

виконання приймально-здавальних операцій з міждержавного обміну вантажами та рухомим складом;

виконання функцій пункту пропуску через державний кордон пасажирів, вантажів та рухомого складу.

Техніко-економічне обґрунтування щодо розміщення та облаштування такої станції розроблюється в складі ТЕО лінії на підставі додаткового технічного завдання, розробленого відповідно до вимог чинного законодавства. Цій роботі повинно передувати міждержавне рішення про відкриття пункту пропуску і визначення його статусу.

Тип залізничної станції, схема її колійного розвитку та технологічне облаштування визначаються її технологічним призначенням, а додатковий колійний розвиток і спеціальне технологічне облаштування визначаються згідно з вимогами до облаштування пунктів пропуску через державний кордон.

Станція розміщується якомога ближче до лінії державного кордону. Технологічне об-­ лаштування (вхідні світлофори, польові зчитувачі інформації САІРС УЗ, пристрої, що кон- тролюють технічний стан рухомого складу: засоби автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під часу руху поїзда, що обов'язково доповнюються сигнальними світловими покажчиками наявності у складі поїзда несправних рухомих одиниць - "покаж­- чик перегріву букс"; пристрої контролю сходу рухомого складу, волочіння, порушень габари­- ту рухомого складу чи вантажу тощо), яке встановлюється на підході до станції з боку кордону і підлягає обслуговуванню експлуатаційним штатом, що розташовується від нього на відстані не ближче ніж 200 м.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 67

Для визначення часу перетину рухомим складом державного кордону, що забезпечує точність у міждержавних розрахунках, станція обладнується пристроями автоматичної іден­- тифікації рухомого складу - "САІРС УЗ", зв'язаними із статистичним центром управління залізницею каналами передачі даних.

Для забезпечення необхідною інформацією технологічного персоналу пункту про-­ пуску, у тому числі і попередньою про переміщення поїздів і вантажів на адресу пункту про­- пуску, станція оснащується відповідним інформаційним центром і місцевою базою даних, до якої має доступ увесь технологічний персонал пункту пропуску.

З метою прискорення роботи пунктів пропуску і скорочення часу простою поїздів не­обхідно удосконалювати технологію роботи пунктів пропуску, впроваджувати використання електронної інформації І документообігу в процес перевезення вантажів.

13.7 Технологічні пристрої та обладнання для облаштування пунктів пропуску вказують­- ся у додатку до технічного завдання згідно із переліком рекомендованого обладнання і технологічних пристроїв.

Перелік рекомендованого обладнання та технологічних пристроїв визначається на базі затверджених типових технологічних процесів пунктів пропуску, які уточнюються і додатко­во затверджуються для конкретного пункту пропуску залежно від місцевих умов та очікува­них обсягів роботи на розрахунковий період, який встановлюється на термін 10 років після введення пункту пропуску в експлуатацію.

Технологічні пристрої споруджуються за затвердженими типовими рішеннями чи проек­тами, рекомендованими для повторного використання.

У випадку, коли на території суміжної країни колія має інший розмір у технічному за-­ вданні додатково вказується необхідність у спорудженні пункту перестановки вагонів та краї­- на, на території якої він повинен будуватись. Для рухомого складу з розсувними колісними парами також уточнюється місце розташування пристрою для переходу із колії розміром 1520 мм на колію 1435 мм.

Для організації пункту пропуску на існуючій мережі залізниць вибираються станції, розташовані у безпосередній близькості до державного кордону, з відповідною їх реконст­- рукцією і облаштуванням.

У разі необхідності, як тимчасове рішення, можливо використовувати з цією метою най­ближчі тилові дільничні чи сортувальні станції, колійний розвиток і технологічне облашту­вання яких дозволяє виконувати приймально-здавальні операції та технологічні операції пункту пропуску. При цьому ці станції також підлягають необхідній перебудові та облашту­ванню у відповідності до "Загальних вимог до облаштування пунктів пропуску через держав­ний кордон".

Те саме стосується і пунктів пропуску для пасажирського сполучення. При цьому реко­мендується пункти пропуску для вантажних і пасажирських поїздів розташовувати на одній станції, що дозволить скоротити технологічний персонал і підвищить оперативність вико­нання роботи. Всі рішення, які приймаються за варіантами того чи іншого розміщення, по­винні мати техніко-економічне обґрунтування.

13.10 При виборі варіанта віддаленого розміщення пункту пропуску від державного кор-­ дону необхідно використовувати технологічні заходи, що забезпечать збереження вантажів і рухомого складу на ділянці між станцією і державним кордоном.

14 КОЛІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО

14.1 Для забезпечення ремонту колії в проектах нових залізничних ліній, додаткових го­ловних колій необхідно передбачати будівництво нових або розширення існуючих об'єктів колійного господарства: дистанцій колій, кар'єрів, щебеневих заводів, баз спеціалізованих

С. 68 ДБН В.2.3-19-2008

організацій, які виконують ремонт і утримання верхньої будови колії, земляного полотна і штучних споруд.

14.2 Довжина дистанцій колії, околотків і робочих відділків приймається за нормами Дер­- жавної адміністрації залізничного транспорту України.

Кожна дистанція колії повинна мати адміністративний будинок; ремонтно-експлуа­таційну базу з гаражами для стоянки і ремонту залізнично-будівельних машин, автомашин, знімних рухомих одиниць; склади для зберігання і комплектації будівельних матеріалів, зберігання паливно-мастильних матеріалів, елементів верхньої будови колії, а також ко­нструкцій інженерних споруд; санітарно-побутові приміщення та інші службові і виробничі будинки.

Кожен околоток повинен мати експлуатаційну базу з гаражем для стоянки залізничних колійних машин та автомобільного транспорту, конторою, санітарно-побутовими примі­щеннями, коморами.

На робочому відділку повинні бути передбачені: пункти збору працюючих, обігріву і при­йняття їжі, комора для збереження матеріалів, інструментів і механізмів.

Допускається суміщення пункту обігріву з приміщеннями бригадирів колії, околотків та іншими службовими будинками.

При проектуванні нових і реконструкції існуючих залізничних ліній або станцій не­- обхідно на роздільних пунктах через кожні 40-50 км проектувати тупик корисною довжиною не менше 75 м для відстою залізничних колійних машин.

При проектуванні ліній значної довжини необхідно передбачати одне рейкозварю- вальне підприємство на кожні 4-5 тис. км розгорнутої довжини нової головної колії, а при меншій довжині з відповідним обґрунтуванням - розширення існуючих підприємств суміж­- них залізниць.

Для технічного обслуговування і поточного ремонту залізнично-будівельних машин, снігоприбиральних машин і транспортних засобів необхідно передбачати будівництво цеху - одного на дирекцію перевезень (1000 км розгорнутої довжини колій). Виробничі потужності цеху повинні забезпечувати ремонт і обслуговування необхідної кількості снігоприбираль­- них і залізнично- будівельних машин у рік. При проектуванні дільниць менше зазначеної довжини необхідно передбачати, при відповідному обґрунтуванні, розширення і розвиток існуючої ремонтної бази.

Для виконання періодичних планово-попереджувальних ремонтів верхньої будови колії і земляного полотна на кожні 500 км розгорнутої довжини нових і других колій повинна бути передбачена механізована виробнича база колійної машинної станції (КМС). Місце роз-­ ташування бази визначається за узгодженням із залізницею. При довжині будівництва нових колій менше 500 км (головні колії, з'єднувальні внутрішньостанційні і додаткові головні колії, приймально-відправні колії і т.ін.) необхідно передбачати розширення існуючих ме­- ханізованих виробничих баз КМС відповідно до зростання обсягу ремонтно-колійних і земляних робіт.

Розміри та технологічне оснащення механізованої виробничої бази КМС визначаються діючими технологічними процесами виконання робіт та технічним завданням на розробку проекту.

При розробленні проекту технологічні колії і виробничі будівлі необхідно розміщувати на території виробничої бази КМС, адміністративні та санітарно-побутові будівлі - у безпо­середній близькості від неї.

14.7 При проектуванні нових і реконструкції існуючих залізниць необхідно передбачати організацію і будівництво адміністративних і санітарно-побутових будинків, дистанцій за­- хисних лісонасаджень.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 69

Дільниця майстра організовується при створенні та експлуатації майбутніх захисних на­саджень і природних лісів у смузі відведення залізниць загальною площею в межах від 50 га до 100 га, виробнича дільниця - від 200 га до 400 га (дві-чотири дільниці майстра), дистанція за­хисних лісонасаджень - від 800 га до 1600 га (три-п'ять виробничих дільниць).

Кожна дільниця майстра повинна мати контору, яка включає також санітарно-побутові приміщення, гараж на 3-5 боксів, комору для збереження техніки та інвентарю, склад пали-во-мастильних матеріалів (ПММ).

Виробнича дільниця повинна мати контору, санітарно-побутове приміщення, майстерню зі слюсарним цехом і кузнею, гараж на 4-5 боксів, комору для збереження техніки та інвента­рю, склад ПММ, склад збереження отрутохімікатів площею 30 м².

Дистанція захисних лісонасаджень повинна мати виробничу будівлю загальною площею 200 м², майстерні з кузнею, слюсарним і зварювальним відділеннями, столярним цехом, аку­муляторною, навіс для збереження техніки та інвентарю площею 150 м², гараж на 5-7 боксів, склад отрутохімікатів, склад ПММ.

У випадках збільшення обсягів робіт існуючих дистанцій необхідно передбачати відповідне розширення і реконструкцію їх виробничих баз.

15 ПАСАЖИРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

15.1 На всіх станціях і пасажирських зупинних пунктах, а також на роз'їздах і обгінних пунктах, де передбачається посадка і висадка пасажирів, необхідно проектувати приміщення і пристрої для обслуговування пасажирів.

Перелік і розміри приміщень і пристроїв для обслуговування пасажирів встановлюються в проекті відповідно до ВСН 01-91 та ВСН ЦЛ-87.

При проектуванні вокзалів, як правило, необхідно передбачати об'єднання в одній будівлі ізольованих приміщень, призначених для обслуговування пасажирів, включаючи приймання і видачу багажу, і управління роботою станції.

Проекти нових вокзалів і вокзалів, що підлягають реконструкції, повинні передбача­- ти комплекс будівель, споруд і пристроїв, необхідних для забезпечення швидкого, зручного і безпечного виконання операцій, пов'язаних із обслуговуванням і перевезеннями пасажирів (пасажирські будівлі, службові приміщення, платформи, пішохідні тунелі, мости і переходи, пандуси, пристрої для збереження багажу і ручної поклажі, вбудовані поштові і торгові кіоски і ін.), і повинні враховувати застосування нових технічних засобів і систем автоматизації роз­- поділу місць і продажу квитків, довідково-інформаційної апаратури, пристроїв телемеханіки, зв'язку, механізації операцій з навантаження, розвантаження і транспортування багажу, а та­- кож з прибирання приміщень і пасажирських платформ.

Проекти вокзалів необхідно розробляти з урахуванням планувальної структури населе­ного пункту і станції, а також архітектури будівель і споруд привокзальної площі для забезпе­чення єдиної архітектурно-планувальної композиції комплексної забудови залізничних ліній.