13.2.2.2 Полотнища накочують м'якими щітками і валиками, рух яких має бути від осі рулону по діагоналі до його країв. Особливо ретельно пригладжують кромки матеріалу.

13.2.2.3 За наявності міхурів, що свідчить про відсутність приклеювання до основи, їх усувають, розрізаючи міхур навхрест.

Неприклеєні кінці матеріалу відгинають, приклеюють плавленням нижньої поверхні і покривають ушкоджене місце латкою з перекриванням розрізів на .

На дозволено накладати не більше трьох латок.

13.2.2.4 Взимку під час розкочування рулонів їх підігрівають полум'ям пальника з зовнішньої сторони.

13.2.2.5 Для наклейки гідроізоляції застосовують газ пропан з витратою від 0,3л/м2 до 0,6л/м2 залежно від температури повітря. Наклейку роблять одно- або багатофакельними пальниками.

13.2.2.6 У разі витікання на гідроізоляцію олії, бензину, дизельного палива або інших розчинників місця ушкодження вирізують і накладають латку.

13.2.2.7 Захисний шар дозволено укладати тільки після приймання робіт з улаштування гідроізоляції із складанням акта на приховані роботи.

13.2.2.8 Після влаштування гідроізоляції наплавного типу на монолітній плиті мостового полотна влаштовують захисний шар - литий асфальтобетон завтовшки .

Вирівнювальний (середній) шар асфальтобетону та верхній шар асфальтобетонного покриття улаштовують завтовшки кожний.

13.2.2.9 Гідроізоляцію блоків залізобетонних прогонових будівель залізничних мостів улаштовують під час їх виготовлення на заводі.

Відкривати робочий рух за відсутності передбаченої проектом гідроізоляції проїзної частини моста з захисним шаром не дозволено.

13.2.3 Влаштування конструкції дренажу

13.2.3.1 Дренаж на проїзній частині мостових споруд із дренажних трубок, з'єднаних дренажними каналами поздовжнього та поперечного напрямку, з метою збирання та відведення води зверху гідроізоляції, що потрапила крізь конструкцію дорожнього одягу, слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.3-14, проекту та цього підрозділу Норм.

Дренажні канали на залізобетонній плиті розташовують над гідроізоляцією у товщині захисного шару, на ортотропній плиті - у товщині нижнього шару асфальтобетонного покриття.

13.2.3.2 Не допускається установлення дренажних трубок у опалубку під час бетонування проїзної частини.

13.2.3.3 На металевих прогонових будівлях для унеможливлення протікання води між стінкою трубки і плитою проїзної частини трубки установлюють зварюванням.

13.2.3.4 Отвори слід свердлити у залізобетонній плиті прогонової будівлі на всю товщину плити способом колонкового буріння. Спочатку свердлять отвір (діаметр трубки плюс ) на глибину вирівнювального шару плюс . Потім у отвір установлюють трубку. Отвори у бетоні навколо трубки заповнюють мастикою типу "Бітурел" або "Гідрофор", крім того, поліетиленові трубки також змащують герметиком.

Після закріплення трубки в отворі укладають гідроізоляцію, яку трубки прорізують в місці їх установлення, а розсічені крайки гідроізоляції приклеюють на мастиці з внутрішнього боку трубки.

Для уникнення попадання матеріалів із дренажних каналів на трубку слід укладати склосітки розміром х з чарунками від х до х . Верх трубок на залізобетонній плиті необхідно ретельно ізолювати.

13.2.4 Влаштування деформаційних швів

13.2.4.1 Під час ремонту деформаційного шва, якщо зазори між кутиками звужені до , слід встановлювати в старе ложе профіль К-35р (для переміщень до ).

13.2.4.2 При переміщеннях до у ДШ-80 слід застосовувати профіль з масло-бензостійкої нестаріючої гуми за проектом. Монолітні ділянки в місцях установлення ДШ-80 бетонуються після встановлення конструкцій деформаційного шва.

13.2.4.3 При підсиленні прогонової будівлі монолітною плитою порядок улаштування на монолітній плиті деформаційного шва і вимоги щодо матеріалів приймаються за типовими проектами. Установочний розмір зазору між кутиками деформаційного шва залежить від температури повітря під час монтажу.

13.2.4.4 Порядок улаштування деформаційного шва типу "Тормаджоінт" наступний: уздовж стику моста завширшки до роблять два розрізи пилою з алмазним напиленням, після чого розрізи обробляють пневматичним свердлом, вилучають асфальт між розрізами на мостовому полотні, сколотий відбійним молотком, прочищають заглиблення до у мостовому полотні моста.

Коли стик повністю готовий і очищений, його обробляють гарячим стисненим повітрям. Дно і стінки заглиблення вирівнюють складом еласторизованої в'яжучої речовини. Потім уздовж стику укладають в одному рівні сталеві пластини метрової довжини, після чого останні обробляють в'яжучою речовиною.

Підігрітий до 150 °С щебінь розміром фракції до укладають у ложе стику, зверху укладають розігрітий матеріал типу асфальтової пробки "Тормаджоінт" завтовшки . Другий шар наносять аналогічно. Ущільнювач застосовують, аби зрівняти нанесений матеріал з мостовим полотном. Останній шар матеріалу, що з'єднує мостове полотно, наносять зверху ущільнювача разом із шаром щебеню розміром від до .

13.2.5 Влаштування захисного шару

13.2.5.1 На наплавну гідроізоляцію наносять бітумну емульсію у кількості 0,5 л/м2. Довжина захватки розливання емульсії має знаходитись у межах від до .

13.2.5.2 Після нанесення емульсії, не чекаючи її розпаду, влаштовують захисний шар з піщаної полімерасфальтобетонної суміші типу Г завтовшки з температурою укладання суміші у межах від 135 °С до 140 °С. Суміш наносять на всю ширину покриття, що забезпечує надійне поздовжнє стикування смуг. Мінімальна температура в зоні стику смуг не повинна бути нижче ніж 110 °С.

13.2.5.3 Ущільнення сумішей здійснюють котками з гладкими вальцями. Спочатку ущільнення виконують середніми котками масою від 5 т до 7 т шість-вісім проходів у один слід, а потім - масою від 10 т до 12 т до повного ущільнення. За необхідності додаткового ущільнення суміші використовують важкі котки масою 15 т.

Температура асфальтобетонної суміші на стику із гідроізоляцією на початку ущільнення має бути у межах від 110 °С до 120 °С.

Котки мають рухатись по ущільнювальному покриттю від країв смуги до середини, потім від середини до країв, перекриваючи кожну смугу на - . Перші проходи виконують по поздовжньому стикуванню з раніше ущільненою смугою. Для забезпечення рівності покриття у процесі ущільнення необхідно слідкувати за тим, щоб коток рушав або змінював напрямок руху плавно, без ривків. Заборонено зупиняти коток на гарячій не до кінця ущільненій асфальтобетонній суміші.

На початку ущільнення швидкість котка має бути у межах 1,5-2 км/год, а після п'яти-шести проходів у один слід її збільшують для моторних котків з гладкими вальцями до 3-5 км/год.

13.2.5.4 Під час ущільнення після двох-трьох проходів котка перевіряють поперечний ухил та рівність. Дефекти усувають добавкою суміші у занижені місця та розпушуванням граблями завищених місць. Залишки видаляють.

13.2.5.5 Після охолодження шару піщаного асфальтобетону до температури навколишнього середовища наносять емульсію у кількості за 3-5 год до початку влаштування шару дрібнозернистої полімерасфальтобетонної суміші типу Б завтовшки . Температура суміші повинна бути у межах від 175 °С до 180 °С.

Температура на початку ущільнення повинна бути у межах від 155 °С до 165 °С, а наприкінці - від 120 °С до 130 °С.

Технологія ущільнення полімерасфальтобетонної суміші типу Б аналогічна типу Г. Відмінність - в обов'язковому використанні на заключному етапі ущільнення важких котків масою не менше ніж 15 т.

13.3 Влаштування елементів мостового полотна на ортотропних плитах

13.3.1 На ортотропних плитах сталевих прогонових будівель постійних мостів конструкція одягу їздового полотна, як правило, має бути багатошаровою, що складається з антикорозійного та захисно-зчіпного шарів із розсипаним по поверхні щебенем та двошаровим асфальтобетонним покриттям.

У разі включення до складу захисно-зчіпного шару інгібітора корозії антикорозійний шар дозволяється не влаштовувати.

13.3.2 Антикорозійний захист здійснюють нанесенням ґрунтовки пневматичним або безповітряним розпилювачем.

13.3.3 Захищають поверхню ортотропної плити від електрохімічної або хімічної корозії пофарбуванням (11.4) або металізацією (11.5) - газотермічним (газополум'яним) нанесенням алюмінієвого порошку або електрометалізацією - металевим дротом.

13.3.4 Підготовку поверхні ортотропної плити до влаштування гідроізоляції здійснюють очищенням металевого листа від ґрунтувальної фарби, іржі або прокатної плівки (окалини) піскоструминною обробкою.

13.3.5 Технологічна перерва між закінченням очищення і нанесенням антикорозійного покриття не повинна перевищувати 7 год за вологості повітря до 70 % і 3 год за більшої вологості повітря.

13.3.6 На готовому антикорозійному покритті не повинно бути дефектів: глянцю, пузирів, зморщок, кратерів, незафарбованих місць. Не допускаються відшарування покриття та сліди іржі.

Не дозволяється рух людей та транспорту по нанесеному ґрунтувальному шару. За потреби укладання полімерасфальтобетонної суміші на емульсію, яка не розпалася, необхідно збільшити температуру на 10 °С.

13.3.7 Ділянки, захищені ґрунтовкою, перед нанесенням на них захисно-зчіпного шару, приймає будівельна лабораторія та оформляє прийняття відповідним записом у журналі.

Усі компоненти полімерних компаундів захисно-зчіпного шару перед приготуванням мають бути ретельно перемішані, цемент просушений та просіяний, дьоготь зневоднений.

13.3.8 Полімерні компаунди готують у такій послідовності: дьоготь розігрівають до температури не вище ніж 60 °С, у місткість заливають необхідну кількість смоли та скипидару, засипають портландцемент, після чого заливають дьоготь, усі компоненти змішують; до отриманої суміші подають компонент твердіння та знов ретельно змішують.

З моменту приготування компаунда до його укладання повинно бути не більше ніж 30 хв.

13.3.9 Відразу після укладання захисно-зчіпного шару (до твердіння) по його поверхні розподіляють чистий сухий гранітний щебінь.

13.3.10 Рух людей після укладання захисно-зчіпного шару з розсипаним гранітним щебенем дозволяється тільки за 4-5 год, а рух будівельних транспортних засобів - за 24 год; щоб запобігти пошкодженню покриття, слід розсипати пісок шаром не менше ніж , який покриватиме щебінь.

Перед укладанням асфальтобетонного покриття пісок видаляють механічною щіткою, а по-верхню промивають струменем води.

13.3.11 Асфальтобетонне покриття влаштовують двошаровим з гарячого асфальтобетону із сумішей типів Б, В, Г, не нижче II марки згідно з ДСТУ Б В.2.7-119.

13.3.12 Технічні вимоги щодо виконання робіт з улаштування елементів мостового полотна і види контролю наведені у таблиці 28.

Таблиця 28

Технічні вимоги

Контроль

Вид контролю

1 Арматурна сітка для армування (згідно з ГОСТ 23279):

-захисного шару-;

-цементобетонного покриття -;

Кожен міст

Перевірка згідно з ГОСТ 23279

2 Допустима температура навколишнього повітря при влаштуванні гідроізоляції не нижче ніж:

- на заводі - 5 °С;

- на будівельному об'єкті із застосуванням бітумних мастик - 5 °С;

- те саме з гумоподібних та таких, що наклеюються методом наплавлення рулонних бітумних матеріалів - мінус 10 °С;

- те саме з поліетиленової плівки - не нижче ніж мінус 15 °С

Температура повітря у межах кожного моста

Вимірювальний (термометром)

3 Температура робочих складів гарячих бітумних мастик -160 - 180 °С

Температура робочих складів кожної партії мастики

Те саме

4 Допускний напуск і зсув стиків рулонних гідроізоляційних матеріалів та армуючих основ:

- напуск у першому шарі - не менше ніж ;

- зсув у наступних шарах стосовно стиків попереднього шару -не менше ніж

Величина напуску і зсуву кожного шару гідроізоляції

Вимірювальний (лінійкою)

5 Покриття місцевих пошкоджень гідроізоляційного килима латкою від краю пошкодження - не менше ніж

Величина покриття кожного пошкодження

Те саме

6 Діаметр дренажної трубки повинен бути у межах від до

Діаметр кожної трубки

Вимірювання (лінійкою або штангенциркулем)

7 Верх дренажних трубок повинен бути нижче гідроізоляції або захисно-зчіпного шару на їх товщину

Рівень верху кожної дренажної трубки

Операційний, (вимірювання штангенциркулем)

8 Довжина дренажної трубки не повинна спричиняти попадання води на несучі конструкції і опори

Те саме

Візуальний, вимірювальний (лінійкою)

9 Матеріал трубок:

- металеві - з нержавіючих сталей або латуні;

- поліетиленові або поліпропіленові з температурою крихкості не нижче ніж 40 °С

Показники кожної партії матеріалу і трубок

Візуальний

10 Зріз нижнього кінця трубки повинен бути під кутом у межах від 30° до 40°

Вимірювальний (транспортиром)

11 Порядок влаштування отворів:

- на ортотропній плиті - до початку влаштування захисно-зчіпного шару;

- на залізобетонній плиті - після влаштування вирівнювального шару під гідроізоляцію

Порядок улаштування отворів кожної плити

Візуальний

12 Склад компонентів компаунда дренажної суміші повинен бути у межах:

- гравій фракції від до або щебінь фракції від до - від 1700 до 1800 масової частки;

- пластифікатор - фуриловий спирт - від 8 до 15 масової частки; компонент твердіння - поліетиленполіамін за НД - від 9 до 12 масової частки або УП 0633М за НД - від 18 до 20 масової частки

Компоненти кожної партії компаунду

Вимірювальний (дозатором, терезами)