ДБН В.2.3-5-2001 С. 12
|
Примітка 4. Найменша відстань видимості у плані (для зупинки автомобіля) - відстань, що забезпечує видимість будь-яких предметів заввишки і більше з місця водія, який знаходиться у середині смуги руху. Примітка 5. Відстань видимості зустрічного автомобіля - відстань, що забезпечує видимість будь-яких предметів заввишки від поверхні вулиці (дороги) з місця водія за умови розташування точки зору (ока водія) на висоті від поверхні проїзної частини. Відстань видимості зустрічного автомобіля у 2 рази більша відстані видимості в плані. |
2.28 На під'їздах до перехресть та примикань вулиць і доріг, а також на ділянках з горизонтальними кривими менше слід зменшувати найбільші поздовжні похили на 10 ‰, а з горизонтальними кривими менше в районах з частою ожеледицею- на 20 ‰. Протяжність під'їздів слід приймати не менше до стоп-лінії або початку кривої з'їзду.
Примітка. Найменшу відстань видимості в плані у зоні перехресть вулиць і доріг у одному рівні слід визначати побудовою трикутника видимості (додаток Г), в зоні якого не допускається розміщувати будь-які будови, тимчасові споруди та зелені насадження заввишки більше .
2.29 Поздовжні похили вулиць і доріг залежно від типів дорожніх покриттів слід визначати за таблицею 2.9.
Таблиця 2.9
|
Дорожні покриття |
Похил, ‰ |
||
|
|
найменший (по лотках) |
найбільший |
винятковий |
|
Удосконалені капітальні: асфальтобетонні: без поверхневої обробки з поверхневою обробкою цементобетонні брущаті мостові |
5(4) 5(4) 5(4) 5 |
50 70 60 80 |
60 80 80 90 |
|
Удосконалені полегшені: перехідні з щебеню |
5 5 |
70 80 |
80 90 |
|
Мостові з колотого та булижного каменю |
5 |
100 |
110 |
|
Примітка 1. У дужках наведені значення для умов реконструкції Примітка 2. Виняткові поздовжні похили допускаються в гірських і в особливо складних умовах при відповідному обгрунтуванні. Примітка 3. Найбільш допустимий поздовжній похил на житлових вулицях - 80‰. |
2.30 Для забезпечення плавності руху автомобілів, у разі переходу з прямої на криву по колу, на магістральних вулицях і дорогах радіусом менше , а на вулицях і дорогах місцевого значення за радіусів менше необхідно передбачати перехідні криві, довжини яких залежно від радіуса кривої по колу слід приймати за таблицею 2.10.
Таблиця 2.10
|
Радіус кривої по колу, м |
30 |
50 |
60 |
80 |
100 |
150 |
200 |
250 |
300 |
400 |
500 |
600-1000 |
1000-2000 |
|
Довжина перехідної, м кривої, м |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
110 |
120 |
100 |
|
Примітка. На під’їздах до перехресть і в стиснених умовах допускається влаштування кривих по колу без перехідних. У цьому разі для відгону віражів необхідно використовувати прямі ділянки перед кривою по колу протяжністю, встановленою до перехідної кривої. |
2.31 У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити вимоги з похилів лотків поздовжні похили по лотку проїзної частини за наявності міських закритих водостоків необхідно проектувати пилоподібного профілю з забезпеченням необхідного похилу.
ДБН В.2.3-5-2001 С. 13
2.32 Радіуси заокруглень проїзних частин вулиць і доріг по їх бортовому каменю та розділювальних смуг на магістральних вулицях (дорогах) і дорогах у промислових і комунально-складських зонах слід приймати не менше ; на транспортних площах - не менше . В обмежених умовах і при реконструкції допускається зменшувати зазначені радіуси відповідно до 6 та 10м. На інших вулицях і дорогах радіуси заокруглень повинні бути не менше .
Зупинки громадського транспорту
2.33 Розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту на вулицях і дорогах повинне здійснюватися з урахуванням вимог ДБН 360, СНіП 2.05.09, КДП-204/12 Укр 240, ДБН В.2.3-4 і цих норм.
2.34 Одиничні зупинки, в тому числі й суміщені (автобусно-тролейбусні), улаштовують за умови, якщо сумарна частота руху маршрутних транспортних засобів, які користуються однією зупинкою, не перевищує 30 од./год; подвійні - коли обслуговується декілька маршрутів одного виду транспортних засобів з сумарною частотою руху більше як 30 од./год. За частоти руху автобусів і тролейбусів більше 30 од./год їх зупинки слід розосереджувати: розміщується тролейбусна, а за нею автобусна зупинка; відстань між їх посадочними площадками повинна бути не менше .
2.35 Автобусні та тролейбусні зупинки, як правило, повинні розміщуватися за перехрестями на відстані не менше 5 і відповідно від пішохідного переходу та перехрестя до посадочної площадки.
Як виняток, розміщення автобусних і тролейбусних зупинок допускається до перехрестя вулиць і доріг у випадках, коли:
- до перехрестя розташований великий пасажироутворюючий об'єкт або вхід у підземний пішохідний перехід;
- резерв пропускної здатності проїзної частини вулиці (дороги) до перехрестя більший ніж за ним;
- за перехрестям починається під'їзд до моста, тунелю або шляхопроводу.
При цьому відстань від зупинки до перехрестя повинна бути не менше .
2.36 На перегонах магістралей безперервного руху зупинки необхідно розміщувати одна проти одної при одночасному будівництві між ними підземних пішохідних переходів, а на магістралях регульованого руху та районного значення - пов'язувати з розміщенням пішохідних переходів з світлофорами. Посадочну площадку в цьому разі слід улаштовувати за пішохідним переходом на відстані від нього. Організація руху пішоходів при цьому забезпечується встановленням пішохідних огороджень.
2.37 Розміщення зупинок відносно входів у підземні переходи повинне здійснюватися з таким розрахунком, щоб очікуючі пасажири не заважали пішоходам, які користуються підземним переходом.
За умови розміщення зупинок поблизу штучних споруд слід забезпечувати безперешкодний рух основних транспортних потоків. Для перестроювання автобуса чи тролейбуса в потрібний ряд руху після виїзду з зупинки відстань від дорожнього знака, що позначає зупинку транспорту, до лівого повороту на перехресті, в'їзду в тунель, на міст або шляхопровід повинна бути не менше 60, 90 і при перестроюванні відповідно на другу, третю і четверту смуги руху.
Біля залізничних переїздів автобусні та тролейбусні зупинки слід розміщувати на відстані не менше за ними (відстань від колії до межі посадочної площадки), причому на прямолінійних ділянках проїзної частини або на кривих з радіусом у плані не менше 1000, 600 і для вулиць і доріг відповідно загальноміського, районного та місцевого значення.
2.38 Місце автобусної чи тролейбусної зупинки може бути звичайним при незмінній ширині проїзної частини або влаштованим, при можливості, за рахунок розширення проїзної частини у вигляді відкритої "кишені" (відокремлення "кишень" від проїзної частини бордюром чи іншою перешкодою для руху забороняється). Ширина "кишені" приймається такою, що дорівнює ширині смуги руху, але не менше за рахунок технічних і розділювальних смуг між проїзною частиною і тротуаром, а також смуг зелених насаджень; довжина перехідної ділянки на в'їзді до зупинки - , на виїзді - (в обмежених умовах може бути зменшена до 10м).
У стиснених умовах ширина "кишені" може бути зменшена до і виконана за рахунок тротуару, якщо його залишена ширина забезпечує нормальне функціонування посадочної площадки та належні умови для руху пішоходів по тротуару.
ДБН В.2.3-5-.14
2.39 У разі розміщення "кишені" за перехрестям на відстані від межі пішохідного переходу розширення проїзної частини слід улаштовувати так, щоб воно розпочиналось на перехресті від його заокруглення (тобто без вхідної перехідної ділянки "кишені").
2.40 Трамвайні зупинки та роз'їзди слід розміщувати на прямих ділянках міських вулиць і доріг з поздовжнім похилом проїзної частини не більше 30 ‰.
В обмежених умовах допускається розміщення зупинок і роз'їздів на ділянках радіусом не менше , а також на проїзній частині з поздовжнім похилом до 40 ‰ за складного рельєфу місцевості.
2.41 Трамвайні зупинки слід розташовувати до перехрестя міських вулиць і доріг перед пішохідним переходом на відстані не менше від перехрестя.
Розміщення трамвайних зупинок за перехрестям вулиць і доріг допускається як виняток у випадках, коли за перехрестям розташований великий об'єкт масового відвідування, вхід у підземний пішохідний перехід або пропускна здатність проїзної частини вулиці (дороги) за перехрестям більша ніж до нього.
2.42 У разі розташування трамвайної колії на відокремленому полотні трамвайну зупинку з боку проїзної частини слід зміщувати від автобусних чи тролейбусних зупинок на довжину посадочної площадки.
За умови розташування трамвайної колії в межах проїзної частини (посередині або зі зміщенням в один чи обидва боки) і влаштування посадочних площадок на тротуарах автобусні та тролейбусні зупинки повинні бути віддалені від трамвайних на відстань між їх посадочними площадками не менше .
Розворотні петлі на кінцевих зупинках трамвайних маршрутів слід улаштовувати поза проїзною частиною вулиць і площ.
2.43 Посадочні площадки на автобусних і тролейбусних зупинках улаштовуються на тротуарах на вище поверхні проїзної частини; на трамвайних зупинках, суміщених з проїзною частиною, - на 15- вище її поверхні, а за умови розміщення трамвайної колії на відокремленому полотні - на 10- над верхом головок рейок.
Поперечний похил площадок повинен бути у межах 10-15‰ і спрямований: на автобусних і тролейбусних зупинках - у бік лотка проїзної частини, а на трамвайних - на протилежний від трамвайної колії бік.
2.44 Довжина посадочної площадки визначається типами і кількістю маршрутних транспортних засобів, що одночасно здійснюють висадку-посадку пасажирів на зупинці, і повинна прийматися згідно з таблицею 2.11.
Таблиця 2.11
|
Типи маршрутних транспортних засобів |
Довжина посадочної площадки, м |
|
|
|
одиничної |
подвійної |
|
Звичайні |
20 |
35 |
|
Зчленовані |
25 |
45 |
|
Здвоєні |
35 |
65 |
|
Тривагонні |
50 |
- |
2.45 Ширину посадочної площадки слід приймати залежно від пасажирообігу зупинки, часу чекання пасажирами маршрутних транспортних засобів, виходячи з розрахункової щільності пасажирів на площадці 2 чол./м2, але не менше .
2.46 Розміщення зупинок міського транспорту на площах дозволяється тоді, коли вони мають значний резерв пропускної здатності проїзної частини, а розміщені зупинки не будуть створювати перешкод транспортним потокам.
2.47 На зупинках необхідно передбачати павільйони або навіси для пасажирів, які не повинні погіршувати видимість для водіїв і заважати руху пішоходів.
Дорожні знаки, які позначають зупинки міського транспорту, розміщуються відповідно до ДСТУ 2586 та ДСТУ 3308.
ДБН В.2.3-5-2001 С.15
Автомобільні стоянки
2.48 Рівень автомобілізації, розрахункову кількість машино-місць на стоянках постійного та тимчасового зберігання легкових автомобілів, вимоги до розміщення відкритих, закритих наземних або підземних автостоянок в різних функціональних зонах населених пунктів і автостоянок біля громадських будинків і споруд масового відвідування, а також відстані від автостоянок до стін житлових будинків та громадських будинків і споруд, меж земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних установ, лікувальних установ із стаціонаром необхідно приймати згідно з СанПіН і ДБН 360, а щодо їх розміщення в межах вулиць і доріг - згідно з цими нормами.
2.49 Розміщувані в межах червоних ліній усіх, крім безперервного руху, вулиць і доріг на їх резервних (завширшки ) і розділювальних (завширшки ) смугах, а також у "кишенях" проїзної частини (завширшки 2,5- залежно від прийнятої схеми розставлення автомобілів) та відокремлені від основної проїзної частини огородженням або острівками безпеки переважно тимчасові автостоянки повинні бути забезпечені зручними в'їздами-виїздами на бічні (місцеві) проїзди та на прилеглі вулиці (дороги).
2.50 На автостоянках малої місткості (до 50 машино-місць) допускається суміщений в'їзд-виїзд; на автостоянках середньої та великої місткості (від 50 до 300 і більше машино-місць) необхідно передбачати роздільні в'їзди-виїзди завширшки кожний.
В'їзди-виїзди з автостоянок повинні мати заокруглення бортів тротуарів радіусом не менше .
2.51 Перед воротами та шлагбаумами, які перекривають основний в'їзд на автостоянку, слід улаштовувати площадку накопичення місткістю не менше 10 % від найбільшої годинної кількості транспортних засобів, що прибувають на автостоянку.
2.52 Ширина проїздів на автостоянках з двостороннім рухом повинна бути не менше , з одностороннім - не менше , з рухом автомобілів в одному напрямку без зустрічних потоків і перетинань.
