Страница 4: ДБН В.1.1 -25-2009. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення (29851)

4.24 Технологія робіт із штучного підвищення поверхні території підсипанням або намиванням ґрунту має передбачати переміщення ґрунтових мас у напрямку з незатоплюваних ділянок корінного берега або заплави на затоплювані. У разі дефіциту ґрунтів належить використовувати корисні виїмки (зроблені під час поглиблення русел річок для судноплавства, розчищення і благоустрою стариць, проток та інших водойм) на території, що захищається, або поблизу.

Акумуляція, регулювання та відведення поверхневих вод із територій

1. Споруди для акумуляції, регулювання та відведення поверхневих вод із міських територій і промислових площадок слід проектувати у відповідності з вимогами до проектування зливової каналізації.
2. Акумуляція річкового стоку здійснюється шляхом улаштування водосховищ у верхів'ях річок.
3. Для запобігання підтопленню та затопленню сільськогосподарських територій слід застосовувати споруди і заходи з регулювання стоку та руслових процесів прилеглих до цих територій незарегульованих середніх та малих річок. Склад таких споруд і заходів визначається у залежності від:

• масштабів і часу затоплення території;
• природних факторів – підтоплення і водної ерозії;
• техногенних факторів, що посилюють масштаби затоплення і підтоплення земель у зоні об'єктів, що захищаються;
• типу руслового процесу.

4.28 Регулювання і відведення поверхневих вод із сільськогосподарських земель належить виконувати з урахуванням можливої водної ерозії ґрунтового покриву (в залежності від норми опадів, випаровування, уклону поверхні, природної дренованості тощо). У процесі регулювання і відведення поверхневих вод слід забезпечувати:

• у вологій зоні – захист земель від затоплення зливовими і талими водами, відведення надлишкових поверхневих вод, зниження рівня ґрунтових вод (якщо він наближений до поверхні), осушування боліт та перезволожених земель;
• у слабкозасушливій та засушливій зонах – захист від площинної та лінійної водної ерозії шляхом обробки орних земель упоперек схилів, задернування (засівання травами) схилів, висаджування дерев та чагарників у зонах утворення яруг та лісосмуг уздовж меж сівозмінних ділянок, створення водоутримуючих пристроїв, глибокого об'ємного розпушування.

4.29 Стокорегулюючі споруди на територіях, що захищається, повинні забезпечувати відведення поверхневого стоку до гідрографічної мережі або інших водоприймачів.

Для перехоплення та відведення поверхневих вод належить застосовувати огороджувальне обвалування у поєднанні із нагірними канавами.

1. Споруди з регулювання русел улаштовуються на водотоках, які перетинають території, що захищаються. Для забезпечення незатоплюваності територій такі споруди мають розраховуватися на пропускання максимальних витрат, які відповідають розрахунковим рівням води під час повені. Крім того, ці споруди мають забезпечувати розрахункове наповнення русла річки та запобігання висушуванню заплавних територій, вони не повинні порушувати умов забору води в існуючі канали, змінювати твердий стік потоку, а також режим пропускання льоду й шуги.
2. Захист територій від техногенного затоплення мінералізованими водами шляхом застосування поглинальних свердловин та колодязів допускається здійснювати тільки як виняток і лише в разі дотримання вимог законодавства про надра та наявності дозволів відповідних державних установ.

5 ГОЛОВНІ РОЗРАХУНКОВІ ПОЛОЖЕННЯ

Захист територій та споруд від підтоплення

5.1 Необхідне обґрунтування під час проектування запобіжних заходів від підтоплення та затоплення включає такі розрахунки та дослідження:

• оцінку складових водного балансу території (атмосферні опади, поверхневий стік, інфільтраційне живлення ґрунтових вод, фільтрація підземних вод), у тому числі техногенні складові балансу (додаткове живлення ґрунтових вод, екранування непроникними поверхнями);
• гідрогеологічні розрахунки зон зниження рівнів ґрунтових вод під впливом запобіжних дренажів або штучних водотоків;
• гідрологічні розрахунки обсягів поверхневого стоку, середніх та екстремальних витрат води та рівнів води у водних об'єктах, розподілу стоку всередині року та багаторічних коливань стоку;
• гідравлічні розрахунки захисних споруд та конструктивних параметрів систем поверхневого водовідведення.

1. Для обґрунтування параметрів захисних споруд від підтоплення виконують гідрогеологічні розрахунки зон їх дії, гідравлічні розрахунки та підбір фільтрувальних обсипок.
2. Гідрогеологічні розрахунки під час проектування запобіжних заходів та захисних споруд від підтоплення виконують методами аналогії, водного балансу, аналітичним методом або за допомогою математичного моделювання.

Метод аналогії застосовується для наближених розрахунків і ґрунтується на використанні фактичних даних спостережень за об'єктами, на яких вже впроваджено захист від підтоплення в аналогічних умовах.

Метод водного балансу застосовується для визначення загального припливу води до території, що захищається, у районах з обмеженими областями живлення й розвантаження підземних вод. Цей метод слід використовувати, як правило, у поєднанні з іншими методами.

Аналітичні методи розрахунків дренажів та інших захисних споруд застосовуються в гідрогеологічних умовах, до яких можлива адаптація спрощених розрахункових схем.

Математичне моделювання застосовується у випадках складних гідрогеологічних умов, при неоднорідній будові водоносної товщі ґрунтів тощо.

1. Гідрогеологічні розрахунки дренажів у слабкопроникних ґрунтах (коефіцієнти фільтрації 0,01-1,0 м/добу) дозволяється виконувати із припущенням необмежених у плані пластів.
2. Гідрогеологічні розрахунки з обґрунтування запобіжних заходів виконуються для року високої водності. Розрахункові ймовірності перевищення граничних глибин залягання рівнів ґрунтових вод р % призначаються відповідно до класів наслідків (відповідальності) будівель або споруд, що знаходяться під загрозою, згідно з ДБН В.1.2-14: для СС3 приймається р = 1 %, для СС2 р = 4 %, для СС1 р = 10 %.

Граничні умови водоносних шарів для обґрунтування запобіжних заходів приймаються відповідно до заданої розрахункової водності року.

Гідрогеологічні розрахунки захисних споруд слід виконувати з урахуванням зменшення живлення ґрунтових вод і зміни граничних умов, обумовлених здійсненням запобіжних заходів.

Інфільтраційне живлення ґрунтових вод від атмосферних опадів і поверхневого стоку належить визначати з урахуванням умов відведення поверхневого стоку, нерівномірності втрат стоку за площею, потужності зони аерації, наявності непроникних покриттів поверхні ґрунту тощо.

Захист територій та споруд від затоплення

5.6 Гідрологічні розрахунки виконуються відповідно до вимог будівельних норм із визначення розрахункових гідрологічних характеристик (СНиП 2.01.14).

Розрахунки припливу до споруд поверхневого стоку виконуються згідно з нормами проектування зливової каналізації (СНиП 2.04.03).

5.7 Гідравлічні розрахунки захисних споруд виконуються для:

• визначення профілів дамб обвалування та підбору матеріалів дамб (СНиП 2.06.05);
• підбору діаметрів водовідвідних труб, лотоків, каналів (СНиП 2.04.03);
• перевірки відсутності умов замулення й розмивання водопропускних споруд;
• визначення водопропускної здатності фільтрувальних обсипок та постель.

Підбирати діаметри дренажних труб, колекторів, лотоків і визначати ступінь їх наповнення слід виходячи з максимально можливого припливу ґрунтових вод, характерного для початкового етапу експлуатації.

Підбирати фільтрувальні обсипки, дренажні постелі та конструкції, що їх замінюють, слід виходячи з умов недопущення суфозїї у ґрунті, що дренується, та відсутності кольматації обсипок, засмічування фільтрів і труб.

Перевірку максимальної і мінімальної швидкості течії води у водовідвідних спорудах належить виконувати, виходячи відповідно з максимального і мінімального розрахункових припливів води до споруд згідно зі СНиП 2.04.03.

5.8 Захист від підтоплення конструкцій і опор споруд належить проектувати з дотриманням передбачених чинними будівельними нормами основних розрахункових положень щодо стійкості будівельних конструкцій та опор (ДБН В.1.1-5, ДБН В.2.1-10, СНиП 2.02.02).

6 ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ

6.1 Запобіжні заходи і захисні споруди від підтоплення та затоплення призначені для забезпечення стійкості фундаментів та нормальних умов використання міських територій за призначенням, безпечної експлуатації підвалів, підземних частин будинків і споруд, підземних комунікацій.

Проектування заходів інженерного захисту від підтоплення та затоплення дозволяє:

• утримувати рівні ґрунтових вод на заданих відмітках;
• запобігати затопленню територій та споруд поверхневими водами під час злив, повеней та паводків;
• запобігати розвитку корозійних процесів у бетонних, залізобетонних і інших елементах споруд;
• зберігати несучу здатність ґрунтів основ;
• обмежувати вплив промислових об'єктів, який може призвести до змін рівневого, температурного режимів та хімічного складу ґрунтових вод та водних об'єктів.

Захист від підтоплення та затоплення стосується також охорони навколишнього середовища.

6.2 Планове розташування споруд для захисту від підтоплення та затоплення визначається:

• рельєфом території, наявністю бокових припливів підземних та поверхневих вод;
• типом та призначенням захисних споруд;
• характером і щільністю забудови території, характером використання підземного простору.

Допустимі відстані від споруд відведення поверхневого стоку та дренажів до інших міських інженерних мереж визначені у будівельних нормах містобудування, планування і забудови територій поселень (ДБН 360).

За умови пересікання дренажних трубопроводів з іншими трубопроводами відстань між ними по вертикалі має бути не менше 0,2 м.

6.3 Планове розміщення систем поверхневого водовідведення та дренажів визначається з урахуванням перспективи будівельного освоєння або реконструкції забудови території. При цьому вимагається дотримання наступних правил:

- довжина лінійних споруд водовідводу й дренажу повинна бути мінімальною;

• скидання води з дренажних систем та дощової каналізації виконується у природні водні об'єкти або у зниження гідрографічної мережі за умови дотримання природоохоронних вимог;
• скидання дренажних вод на рельєф забороняється;
• допускається скидання дренажних вод до мереж дощової каналізації за умови виконання від повідних вимог приймання стічних вод.

6.4 Для вибору глибини закладання елементів захисних споруд необхідно враховувати:

• генеральні плани забудови та інженерних мереж міст і селищ;
• розташування ділянки по відношенню до основних водоприймачів;
• інженерно-геологічну будову території (глибину залягання водопроникних шарів та водотриву);
• фізико-механічні та фільтраційні властивості ґрунтів;
• глибину залягання ґрунтових вод у запланований період будівництва;
• існуючий та проектний рельєфи території, яка захищається, та глибину сезонного промерзання ґрунтів.

Захист територій та споруд від затоплення

Дренажні системи та дренажі

6.5 Характеристика різних типів горизонтальних дренажів та рекомендовані глибини їх закладання наведені в таблиці 2.

Під час проектування профілів горизонтальних дренажів уклони визначаються гідравлічним розрахунком і повинні прийматися не меншими від величин, наведених у таблиці 3.

1. Для зниження рівня ґрунтових вод у містах і селищах належить, як правило, передбачати дренажі закритого типу. Відкрита осушувальна мережа допускається в районах малоповерхової садибної забудови, на територіях парків та скверів.
2. Конструктивно закритий дренаж виконується у вигляді перфорованих труб з обсипкою піщано-гравійною сумішшю або обгорнутих геотканиною, або із застосуванням трубофільтрів (з крупнопористого фільтраційного бетону або синтетичних матеріалів). Дренажні труби виготовляються з синтетичних матеріалів (у тому числі ПВХ та склопластику), кераміки, азбесту, бетону. Матеріал дренажу обирається з урахуванням корозійних, температурних та механічних властивостей ґрунту та хімічного складу дренажних вод.
3. На ділянках із піщаними ґрунтами застосовують головні та берегові дрени по фронту схилового та руслового припливу ґрунтових вод. До них підключаються вуличні дрени для збирання та перехоплення інфільтраційного живлення та витоків. На ділянках із глинистими ґрунтами належить додатково передбачати місцеві кільцеві і попутні дрени, що забезпечують захист від підтоплення окремих будинків, споруд та інженерних мереж.

Таблиця 2 – Характеристика та глибина закладання горизонтальних дренажів (рекомендована)