До проведення випробувань на висмикування значення Рn допускається визначати за формулою
При глибині 6 м < h < hsl значення τi приймається постійним, яке дорівнює значенню τi на глибині 6 м;
8.5.5.13 Несучу здатність Fd, кН, паль, що працюють на стискувальне навантаження, слід визначати:
а) за результатами статичних випробувань паль із локальним замочуванням – як різницю між несучою здатністю паль довжиною l на вдавлювальне навантаження і несучою здатністю паль довжиною hsl на висмикувальне навантаження;
б) розрахунком відповідно до 8.5.5.7 в умовах повного водонасичення ґрунтів у межах шарів ґрунту нижче за глибину hsl.
8.5.5.16 При розрахунках пальових фундаментів за деформаціями основ необхідно враховувати можливість проявлення (виникнення) просідання ґрунтових нашарувань основи при замочу ванні. Розрахунки виконують для випадків ґрунтів основи природної вологості і можливого замочування при підйомі рівня підземних вод або з локальних джерел (ДБН В.1.1-5, ч.II).
Для ґрунтів природної вологості модулі деформації визначають у межах діючих напружень і при цих значеннях розраховують осідання пальових фундаментів за додатком П.
8.5.5.17 У розрахунках на просідання за методикою стрижня в пружному півпросторі (підрозділ П.1) в основах, де просідання від власної ваги ґрунту відсутнє, модулі деформації знижують у залежності від відносного просідання ґрунтів при діючих сумарних напруженнях від власної ваги ґрунту і навантажень", що розподіляються, при ступені вологості Sr > 0,6.
Якщо в основі можливе просідання від власної ваги ґрунту, то на бічній поверхні пальових фундаментів можлива поява довантажувальних сил тертя. У цьому випадку в розрахунках на замочування основи модулі деформації визначають як і в першому випадку, а до ваги фундаментів додають довантажувальні сили тертя від просідання основи від власної ваги ґрунту, визначені за формулою (8.5.5.3) при периметрі u, м, що дорівнює периметру ростверка в межах його висоти і периметра групи по зовнішніх гранях паль.
8.5.5.18 У розрахунках пальових фундаментів на просідання основи за методикою умовного фундаменту (підрозділ П.2) необхідно враховувати наступне.
Якщо в основі відсутнє просідання від власної ваги ґрунту, площа умовного фундаменту формується від позначки підошви просідючого ґрунту Hsl до позначки вістря або п'яти паль фундаменту під кутом φll, i/4 для ґрунту в замоченому стані. Осідання умовного фундаменту розраховують за модулями деформації ґрунтів у замоченому стані.
Якщо в основі пальового фундаменту можливе просідання ґрунтів від власної ваги ґрунту, то умовний фундамент формується аналогічно, а до навантажень на умовний фундамент додаються довантажувальні сили тертя, визначені за формулою (8.5.5.3) при периметрі u, м, який дорівнює периметру ростверка в межах його висоти і периметру групи по зовнішніх гранях паль.
У виробничих будівлях промислових підприємств, обладнаних кранами, крім того, мають бути передбачені конструктивні заходи, що забезпечують можливість рихтування підкранових колій на подвоєне значення розрахункового осідання пальових фундаментів, але не менше половини просідання ґрунту від власної ваги.
Пальові фундаменти у набрякливих ґрунтах
8.5.5.28 Підйом hsw, p, м, забивних паль, занурених у заздалегідь пробурені лідерні свердловини, набивних паль без розширення, а також паль-оболонок, що не прорізають зону набрякливих ґрунтів, слід визначати за формулою
Граничні значення підйому споруд, а також значення підйому поверхні ґрунту hsw і підйому шару набрякливого ґрунту в рівні розташування нижніх кінців паль hsw, р слід визначати відповідно до ДБН В.2.1-10.
Таблиця 8.5.5.1 – Значення коефіцієнтів Ω, ω
Глибина занурення палі, м |
Коефіцієнт Ω при значеннях α, м-1 |
Коефіцієнт ω, м2/кН |
||||
|
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
|
3 |
0,72 |
0,62 |
0,53 |
0,46 |
0,40 |
|
4 |
0,64 |
0,53 |
0,44 |
0,36 |
0,31 |
1,5 |
5 |
0,59 |
0,46 |
0,36 |
0,29 |
0,24 |
1,1 |
6 |
0,53 |
0,40 |
0,31 |
0,24 |
0,19 |
0,7 |
7 |
0,48 |
0,35 |
0,26 |
0,20 |
0,15 |
0,5 |
8 |
0,44 |
0,31 |
0,22 |
0,17 |
0,13 |
0,4 |
9 |
0,40 |
0,27 |
0,19 |
0,14 |
0,11 |
0,3 |
10 |
0,37 |
0,24 |
0,17 |
0,12 |
0,09 |
0,2 |
11 |
0,34 |
0,21 |
0,15 |
0,10 |
0,08 |
0,2 |
12 |
0,31 |
0,19 |
0,13 |
0,09 |
0,07 |
0,1 |
8.5.5.29 При прорізанні палями набрякливих шарів ґрунту і заглибленні їх у ґрунти, що не набрякають, підйом пальового фундаменту буде практично виключений за дотримання умови
8.5.5.30 Підйом паль діаметром більше 1 м, що не прорізають набрякливих шарів ґрунту, повинен визначатися як для фундаменту на природній основі відповідно до ДБН В.2.1-10. При цьому підйом палі з розширенням повинен визначатися при дії навантаження Fu:
8.5.5.31 При проектуванні пальових фундаментів у набрякливих ґрунтах між поверхнею ґрунту і підошвою ростверка має бути передбачена відстань не менша ніж максимальне значення підйому ґрунту при його набряканні.
При товщині шару набрякливого ґрунту менше 12 м допускається влаштовувати ростверк, що спирається безпосередньо на ґрунт, при дотриманні розрахункової умови (формула 8.5.5.6).
Пальові фундаменти у здимальних ґрунтах
8.5.6 Проектування пальових фундаментів в особливих умовах
8.5.6.1 При розробленні проекту пальових фундаментів в особливих умовах необхідно враховувати дані, зазначені в 8.5.5.1.
Пальові фундаменти на територіях із підземними виробками
а) жорсткі – при жорсткому сполученні голів паль із ростверком;
б) податливі – при умовно-шарнірному сполученні палі з ростверком.
8.5.6.6 Розрахунок пальових фундаментів і їх основ на підроблюваних територіях повинен виконуватися з урахуванням:
а) змін фізико-механічних властивостей ґрунтів, викликаних підробкою території, відповідно до 8.5.6.7;
б) перерозподілу вертикальних навантажень на окремі палі, викликаного нахилом, викривленням і утворенням уступу земної поверхні, відповідно до 8.5.6.8;
в) додаткових навантажень у горизонтальній площині, викликаних відносними горизонталь ними деформаціями ґрунтів основи, відповідно до 8.5.6.9.
8.5.6.7 Несучу здатність за властивостями ґрунтової основи Fcr , кН, паль всіх видів, що працюють на стискувальне навантаження, на підроблюваних територіях слід визначати за формулою
Примітка. У разі пластів крутого падіння, крім того, слід враховувати залежний від значення відносної горизонтальної деформації εh, мм/м, додатковий коефіцієнт γcr = 1/(1 + 100 εh).
8.5.6.8 Перерозподілені і додаткові вертикальні навантаження (± ΔN) на палі або палі-оболонки слід визначати залежно від розрахункових значень вертикальних переміщень паль, викликаних нахилом, викривленням, утворенням уступів земної поверхні, а також горизонтальними деформаціями ґрунтів основи.
Для споруд із жорсткою конструктивною схемою пальові фундаменти з висячих паль допускається замінювати умовним фундаментом на природній основі згідно з підрозділом П.2. Основа умовного фундаменту приймається лінійно-деформованою з постійними по довжині споруди або виділеного в ньому відсіку модулем деформації чи коефіцієнтом жорсткості ґрунту.
Визначення додаткових вертикальних навантажень виконується відносно поздовжньої і поперечної осей будівлі.