ДБН 360-92** сторінка 19 з 29
В охоронних зонах ПЛ напругою 110 - 220 кВ допускається за технічними умовами власників цих мереж та органів державної пожежної охорони розташування колективних гаражів легкових транспортних засобів, виробничих будинків і споруд, виконаних із вогнетривких матеріалів та під'їзд до них в межах всієї охоронної зони, в тому числі під проводами ПЛ.
Технічні умови повинні мати вимоги чинних нормативних актів з будівництва експлуатації, охорони, пожежної та електричної безпеки енергооб'єктів.
Охоронні зони електричних мереж також встановлюються за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 м від огорожі або споруди; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених під тротуарами в населених пунктах, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстані 0,6 м у напрямку будинків і споруд та на відстані 1 м у напрямку проїжджої частини вулиці.
Таблиця 8.5а*
| Тип ліній | Напру- га, кВ | Охорон- на зона*) м | Санітарно- захисна зона**), м | Відстань по горизонталі від проекцій крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, та гаражів, м |
|---|---|---|---|---|
| Повітряна лінія електро- передачі (ПЛ) | До 20 включ. | 10 | - | 2 |
| - " - | 35 | 15 | - | 4 |
| - " - | 110 | 20 | - | 4 |
| - " - | 150 | 25 | - | 5 |
| - " - | 220 | 25 | - | 6 |
| - " - | 330 | 30 | 20 | 8 |
| - " - | 500 | 30 | 30 | - |
| - " - | 750 | 40 | 40 | - |
| Кабельна лінія електро- передачі в грунті | До 220 включ. | 1 | - | - |
| Кабельна лінія електро- передачі у воді | До 220 включ. | 100 | - | - |
| Трансфор- маторна підстанція, розподільний пункт, пристрій | До 220 включ. | 3 (від огоро- жі) | - | - |
| Трансфор- маторна підстанція | 330 та вище | 3 (від огоро- жі) | За результатами замірів | - |
| *) Охоронна зона ліній електропередачі - це зона уздовж лінії електропередачі, що є земельною ділянкою повітряним простором, обмеженими вертикальними уявними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їхнього положення. **) Санітарно-захисна зона - це територія уздовж траси ПЛ напругою 330 кВ та вище, на якій напруженість електричного поля перевищує 1 кВ/м, або яка має границі земельної ділянки по обидві сторони ПЛ на відстанях від проекції крайніх проводів на землю за умови невідхиленого їхнього положення. | ||||
8.24 Лінії електропередачі до понижувальних підстанцій глибокого вводу напругою 110 кВ і вище у значних і найзначніших містах, а також електричні мережі напругою до 35 кВ включно у межах сельбищних територій усіх видів поселень із будинками заввишки 4 поверхи і вище, слід виконувати кабелем.
8.25* На виробничих територіях населених пунктів найменші відстані від високовольтних проводів повітряних ліній до поверхні землі, будинків і споруд, збудованих з неспалимих матеріалів, приймати відповідно до таблиці 8.6*.
Таблиця 8.6*
| Умови роботи | Ділянка, споруда | Найменша відстань, м, при напрузі ВЛ, кВ | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| до 35 | 110 | 150 | 220 | 330 і 500 | |||
| Нормальний режим | До поверхні землі | 7 | 7 | 7,5 | 8 | 8 | 8 |
| До будинків і споруд | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | ||
| Обрив проводу у сусідньому прогоні | До поверхні землі | 4,5 | 4,5 | 5 | 5,5 | 6 | |
| Примітка. Лінії електропередачі не повинні перешкоджати безпечній роботі пожежних автодрабин і колінчастих підйомників. | |||||||
8.26 Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) слід розміщувати за межами сельбищної території, як правило, з мінімальною довжиною магістральних теплотрас до центрів теплових навантажень.
8.27 У житлових районах при забудові будинками більше двох поверхів за відсутності можливості підключення споживачів до діючих джерел централізованого теплопостачання (виробничо-опалювальних котелень, ТЕЦ та ін.) слід передбачати будівництво укрупнених опалювальних котелень. Ступінь їх укрупнення визначається у кожному окремому випадку техніко-економічним розрахунком.
8.28 Районні опалювальні котельні необхідно розміщувати за межами житлових районів на спеціально виділених ділянках (у кварталах комунально-господарського призначення або комунально-складських територіях).
8.29 При реконструкції житлових районів необхідно передбачати централізоване теплопостачання як для нової, так і для тієї забудови, що зберігається, відповідно до розроблюваних схем теплопостачання.
8.30 У житлових районах, забудованих одно- і двоповерховими житловими будинками з підвищеною щільністю населення, допускається передбачати їх централізоване теплопостачання при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.
8.31 У закритих і відкритих системах централізованого теплопостачання необхідність улаштування центральних теплових пунктів для житлових і громадських будинків повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.
8.32 У містах, розташованих у IV кліматичному районі, слід передбачати при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні геліокотельні, геліосистеми для гарячого водопостачання, а також централізовані системи холодопостачання відповідно до нормативів щодо опалення, вентиляції.
8.33 Можливість застосування електроенергії як єдиного енергоносія (для традиційних освітлювальних і побутових електроприладів, харчоприготування, для теплопостачання, гарячого водопостачання, з акумуляцією теплової енергії) повинна бути обґрунтована техніко-економічним розрахунком.
8.34 Розміри земельних ділянок для окремо розташованих опалювальних котелень, які розташовані у районах житлової забудови, слід приймати з урахуванням розміщення обладнання з очищення газів котелень, що відходять, для охорони повітряного басейну.
Розміри земельних ділянок для опалювальних котелень, що стоять окремо і розміщуються у районах житлової забудови, слід приймати за таблицею 8.7.
Таблиця 8.7
| Теплопродуктивність котелень, Гкал/год. (МВт) | Розміри земельних ділянок, га, котелень, що працюють на паливі | |
|---|---|---|
| твердому | газоподібному | |
| 5 - 10 (6 - 12) | 1,0 | 1,0 |
| Більше 10 - 50 (12 - 58) | 2,0 | 1,5 |
| Більше 50 - 100 (58 - 116) | 3,0 | 2,5 |
| Більше 100 - 200 (116 - 233) | 3,7 | 3,0 |
| Більше 200 - 400 (233 - 466) | 4,3 | 3,5 |
| Примітка 1. Розміри земельних ділянок опалювальних котелень, які забезпечують споживачів гарячою водою з безпосереднім водозабором, а також котелень, доставка палива яким передбачається залізницею, слід збільшувати на 20%. Примітка 2. Розміщення золошлаковідвалів слід передбачати за сельбищною територією. Умови розміщення золовідвалів і визначення розмірів майданчиків для них треба передбачати за нормами для котельних установок. Примітка 3. Розміри санітарно-захисних зон від котелень визначаються відповідно до чинних санітарних норм. | ||
8.36 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних станцій (ГНС) залежно від їх продуктивності слід приймати за проектом, але не більше, га, для станцій продуктивністю:
| а) 10 тис.т/рік | 6 |
|---|---|
| б) 20 тис.т/рік | 7 |
| в) 40 тис.т/рік | 8 |
8.37 Розміри земельних ділянок газонаповнювальних пунктів (ГНП) і проміжних складів балонів (ПСБ) слід приймати не більше 0,6 га.
Відстані від них до будинків і споруд різного призначення слід приймати відповідно до норм газопостачання (таблиці 8.8 і 8.9).
Таблиця 8.8
| Загальна місткість резервуарів, куб.м | Максимальна місткість одного резервуара, куб.м | Відстань від резервуарів до будинків (житлових, громадських, виробничих та ін.), що не належать до ГНП, м | |
|---|---|---|---|
| наземних | підземних | ||
| Від 50 до 100 | 25 | 80 | 40 |
| Те саме | 50 | 100 | 50 |
| Більше 100 до 200 | 50 | 150 | 75 |
Таблиця 8.9
| Будинки і споруди | Відстані від будинку, складу і навантажувально-розвантажувальних майданчиків залежно від кількості наповнених 50-метрових балонів, м | |||
|---|---|---|---|---|
| До 400 | Від 400 до 1200 | Більше 1200 | Незалежно від місткості | |
| Будинки і споруди на території ПСБ | 20 | 25 | 30 | - |
| Житлові будинки | - | - | - | 50 |
| Громадські будинки невиробничого характеру | - | - | - | 100 |
| Будинки промислових і сільськогосподарських підприємств, а також підприємства побутового обслуговування виробничого характеру, автомобільні дороги (до краю дороги), залізниці, включаючи під'їзні (до осі) колії | - | - | - | 20 |
Зв'язок, радіомовлення, телебачення
8.38 У сучасних містах телефонний зв'язок здійснюється на базі автоматичних телефонних станцій (АТС).
8.39 Ємність АТС повинна враховувати:
а) потребу квартирного сектора з розрахунку один телефон на одну сім'ю;
б) потребу народногосподарського сектора з розрахунку 20-25% від кількості сімей.
8.40 АТС слід передбачати в окремих будинках, розміщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території:
а) будинок АТС необхідно розміщувати на вільному майданчику в середині житлового кварталу з максимально можливим віддаленням від промислових підприємств (не менше 0,5-1 км), магістральних вулиць і площ, залізничних вокзалів і колій, ліній електропередачі і шосейних доріг;
б) площа і конфігурація ділянки під будинок АТС повинні дозволяти розміщення як технічного будинку, так і підсобних споруд;
в) площі будинків АТС повинні забезпечувати розвиток на їхню кінцеву ємність, визначену з урахуванням перспективи на 15-20 років.
8.41 Для попередніх розрахунків площі будинків АТС слід визначати виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних у таблиці 8.10.
Таблиця 8.10
| Одиниця ємності | Площа, кв.м | |
|---|---|---|
| координат- них АТС | електронних і квазіелектронних АТС | |
| Один абонентський номер (РАТС) | 0,11 | 0,05 |
| Один еквівалентний номер (РАТС з вузловим обладнанням) | 0,15 | 0,07 |
8.42 Відстань між будинком АТС і житловими, громадськими і виробничими будинками слід приймати на підставі розрахунків інсоляції та освітленості, а також відповідно до протипожежних вимог.
Між довгими сторонами будинків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи - не менше 20 м, між довгими сторонами будинку АТС і торцями житлових будинків з вікнами із житлових кімнат - не менше 10 м. Вказані відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості.
8.43 Обладнання підстанцій ємністю 1000-2000 номерів може розміщуватися у пристосованих житлових приміщеннях з дотриманням необхідних заходів пожежної і вибухонебезпеки.
8.44 Розвиток радіотрансляції у містах повинен здійснюватися шляхом впровадження трипрограмного мовлення. Міські телефонні та радіотрансляційні мережі, як правило, робляться підземними (кабельними).
8.45 Підведення кабельної каналізації до будинку АТС повинне здійснюватись, як мінімум, з двох сторін; кабелі зв'язку на міській телефонній мережі слід прокладати у кабельній каналізації і, як виняток, при відповідних обґрунтуваннях безпосередньо у ґрунті. Прокладання кабелів у ґрунті не допускається на ділянках, які не мають закінченого горизонтального планування, піддаються здиманню, заболочені, а також по вулицях, які підлягають закриттю при переплануванні або реконструкції міста, у приміських зонах.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН 360-92** вид.2002р.
(зі змінами №1 - №10) Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДБН 360-92** Градостроительство