ДБН 360-92 сторінка 8 з 29
Зона відпочинку
5.14 Розміщення зон відпочинку слід передбачати на ландшафтно-рекреаційних територіях міст (внутрішньоміські), приміських зон (заміські), у системах розселення (міжселищні).
Зони короткочасного відпочинку треба розміщувати з урахуванням доступності їх на громадському транспорті, як правило, не більше 1,5 год.
Зони тривалого відпочинку треба розміщувати за межами населених пунктів у найбільш сприятливих умовах.
Примітка 1. За відсутності сприятливих природних ресурсів у зоні впливу населеного пункту допускається збільшувати транспортну доступність зон короткочасного відпочинку до 2 год.
Примітка 2. Зони тривалого відпочинку (заміські і міжсельбищні) слід проектувати за нормами, встановленими для курортних зон з такою самою розрахунковою кількістю відпочиваючих.
5.15 Розміри територій зон короткочасного відпочинку слід приймати з розрахунку 500-1000 кв.м на 1 відвідувача, у тому числі та частина, яка інтенсивно використовується для активних видів відпочинку, повинна становити не менше 100 кв.м на 1 відвідувача.
Відстані між зонами короткочасного відпочинку і ділянками курортно-рекреаційних установ, садівницьких товариств, автомобільних доріг загальної мережі і залізниць слід приймати не менше 500 м.
5.16 При розміщенні установ і підприємств обслуговування у зонах короткочасного відпочинку слід формувати громадські центри.
Розміри територій різного функціонального призначення центру слід приймати, % загальної площі:
| а) культурно-видовищних установ | 1-2 |
|---|---|
| б) фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд | 2-4 |
| в) пляжу і пристроїв для відпочинку на воді | 4-8 |
| г) майданчиків відпочинку дорослих | 75-85 |
| д) майданчиків відпочинку дітей | 3-6 |
| е) адміністративно-господарських споруд | 4-5. |
Примітка. Для зон короткочасного відпочинку, розміщених поблизу міської забудови, територія відпочинку дітей може бути збільшена, але не більше як на 20%.
5.17 Розміри території річкових і озерних пляжів, які розміщуються у зонах короткочасного відпочинку, слід приймати не менше 8 кв.м на одного відвідувача.
Розміри річкових і озерних пляжів, які розміщуються на землях, придатних для сільськогосподарського використання, треба приймати з розрахунку 5 кв.м на одного відвідувача.
Довжину берегової смуги річкових і озерних пляжів слід приймати не менше 0,25 м на одного відвідувача.
На прилеглих до пляжів територіях слід створювати припляжну і акваторіальну зони. Для орієнтовних розрахунків площу території вказаних зон на одного відвідувача слід приймати: припляжної - 15 кв.м, акваторіальної - 5 кв.м (для купання).
Площу території різного функціонального використання у припляжній, пляжній і акваторіальній зонах слід визначати з урахуванням показників, наведених у таблиці 5.3.
5.18 Рекреаційне навантаження на ландшафт зон короткочасного відпочинку слід приймати відповідно до диференційованих показників за таблицею 5.4.
Таблиця 5.3
| Зона | Сектор | Площа сектора, % загальної площі зони |
|---|---|---|
| Акваторіальна | Купання | 75-90 |
| Дитячий | 3-5 | |
| Спортивний | 5-10 | |
| Риболовства | 3-5 | |
| Пляжна | Солярію, аерарію | 40-60 |
| Обслуговування і пішохідних комунікацій | 8-13 | |
| Дитячий | 5-7 | |
| Спортивний | 8-10 | |
| Відпочинку на озеленених ділянках | 20-40 | |
| Припляжна | Адміністративно- господарський | 3-5 |
| Рятувально-медичний | 1-2 | |
| Обслуговування і пішохідних комунікацій | 19-27 | |
| Спортивний | 7-12 | |
| Відпочинку на озеленених ділянках | 50-70 |
Таблиця 5.4
| Ландшафт | Рекреаційні навантаження, люд./га | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Темно- хвойні ліси | Світло- хвойні ліси | Змі- шані ліси | Широко- листяні ліси | Дрібно- листяні ліси | Заплавні лісолуки | |
| Ліс зеленої зони | 0,7 | 1,0 | 1,5 | 2,3 | 3,5 | 5,0 |
| Рекреаці- йний ліс | 2,5 | 3,0 | 3,6 | 4,5 | 6,0 | 8,0 |
| Лісопарк | 7,0 | 8,0 | 9,0 | 10,0 | 12,0 | 15,0 |
| Парк зони коротко- часного відпочинку | 13,0 | 15,0 | 17,0 | 19,0 | 22,0 | 26,0 |
| Примітка 1. Вказані навантаження застосовуються для кращих умов виростання рослинності (ліси I бонітету). Для лісів II бонітету показники навантаження знижуються на 10-15%, III - на 15-25%, IV - на 20-25%. Ліси V бонітету виключаються із рекреаційного використання або використовуються при мінімальних навантаженнях. Примітка 2. Рекреаційні ліси формуються на базі лісів Держлісфонду. Примітка 3. Норми навантажень допускається знижувати при стрімкості рельєфу, застосовуючи знижувальні коефіцієнти: при схилах 10-20%0 - 0,8; 20-30%0 - 0,6; 30-50%0 - 0,4; понад 50%0 - 0,2. | ||||||
5.19 Розміри стоянок автомашин, які розміщуються біля меж зон короткочасного відпочинку, треба визначати за завданням на проектування, а при відсутності даних - за таблицею 5.5.
Таблиця 5.5
| Рекреаційні території, будинки і споруди | Розрахункова одиниця | Кількість машино-місць на розрахункову одиницю |
|---|---|---|
| Пляжі і парки | 100 одночасних відвідувачів | 15-20 |
| Лісопарки, заповідники і рекреаційні ліси | Те саме | 7-10 |
| Бази короткочасного відпочинку (спортивні, туристські, риболовецькі, мисливські та ін.), маломірного флоту | - " - | 10-15 |
| Підприємства громадського харчування | - " - | 7-10 |
| Садівницькі товариства | 100 ділянок | 4-7 |
| Примітка. Довжина пішохідних підходів від стоянок для тимчасового зберігання легкових автомашин до об'єктів у зонах короткочасного відпочинку не повинна перевищувати 1000 м. | ||
5.20 При розміщенні автостоянок біля об'єктів масового відпочинку слід враховувати витрати часу на пішохідний підхід від автостоянок до окремих об'єктів відпочинку у межах 8-15 хв. (умовна довжина пішохідного шляху 450-1000 м), а з використанням громадського транспорту - до 25 хв.
Курортна зона
5.21 Курортні зони (курорти) слід розміщувати на територіях, які мають природні лікувальні ресурси, найбільш сприятливий мікроклімат, ландшафт і санітарно-гігієнічні умови. На території курортних зон треба передбачати будівництво курортно-рекреаційних установ (санаторіїв, установ відпочинку і туризму), установ, підприємств і центрів загальнокурортного обслуговування, організацію і благоустрій парків і пляжів, а також створення спеціальних балеотехнічних, берегозміцнювальних та інших інженерних об'єктів.
Курортні зони можуть бути відокремленими, розміщеними за межами міських і сільських поселень або бути функціональними зонами курортних міст і селищ, а також інших поселень (промислових, портових, сільськогосподарських), які мають на своїй території курортно-рекреаційні установи.
5.22 Кількість тих, що лікуються й відпочивають у курортно-рекреаційних установах, встановлюється за показниками одночасної місткості цих установ з урахуванням кількості цілорічних і сезонних місць.
Кількість неорганізовано відпочиваючих (включаючи тих, що користуються курсовками, абонементами на окремі види загальнокурортного обслуговування) визначається на підставі статистичних даних за ряд років з урахуванням наявного придатного житлового фонду у місцевого населення.
5.23 Кількість персоналу курортно-рекреаційних установ слід приймати не менше таких показників (одиниць постійного персоналу на одне місце):
| а) дитячі санаторії, санаторні позашкільні табори | 1,0 |
|---|---|
| б) санаторії для хворих на туберкульоз | 0,9 |
| в) санаторії для дорослих, для батьків з дітьми | 0,5 |
| г) санаторії-профілакторії, мотелі | 0,4 |
| д) будинки (пансіонати) відпочинку для дорослих і для сімей з дітьми, курортні й туристські готелі | 0,3 |
| е) бази відпочинку підприємств і організацій, молодіжні табори, дачі дошкільних установ, позашкільні табори, туристські бази для дорослих і для сімей з дітьми | 0,2 |
| ж) кемпінги | 0,15 |
| з) оздоровчі табори для старшокласників | 0,1 |
Кількість персоналу, зайнятого в обслуговуванні загальнокурортних установ, слід приймати з розрахунку 25-30% (від загальної кількості персоналу, зайнятого в курортно-рекреаційних установах) для бальнеологічних (грязьових) курортних зон і 20-25% - для кліматичних курортних зон.
У курортних зонах із сезонним збільшенням тих, що лікуються й відпочивають, слід додатково передбачати тимчасовий обслуговуючий персонал (студентів, практикантів, пенсіонерів) для об'єктів сезонного функціонування з розрахунку 0,05 на одне сезонне місце і 0,02 на одного неорганізовано відпочиваючого. Коефіцієнт сімейності для цих категорій населення слід приймати 1,2.
Примітка 1. У загальнокурортних установах цілорічного функціонування, які додатково обслуговують тих, що лікуються й відпочивають неорганізовано (з урахуванням 80-100% їхньої середньорічної кількості), слід збільшувати кількість персоналу з розрахунку 0,1-0,15 одиниць на одного неорганізовано відпочиваючого.
Примітка 2. При відповідних обґрунтуваннях кількість персоналу курортних і туристських готелей міжнародного класу допускається приймати 0,5-0,8 з урахуванням складу об'єктів обслуговування.
5.24 При проектуванні нових і реконструкції тих курортних зон, які склалися, слід передбачати:
а) розміщення курортно-рекреаційних установ на територіях з допустимими рівнями шуму;
б) винесення за межі курортних територій промислових і комунально-складських об'єктів;
в) пристосування житлової забудови і громадських споруд, розміщених у курортній зоні, у рекреаційний фонд для обслуговування тих, що лікуються й відпочивають;
г) повне виключення в межах курортних зон транзитних транспортних потоків.
Розміщення нової житлової забудови для розселення обслуговуючого персоналу курортно-рекреаційних установ треба передбачати за курортною зоною в існуючих або створюваних сельбищних зонах у межах 30-хвилинної доступності транспортом.
5.25 Відстань від меж земельних ділянок курортно-рекреаційних установ, що проектуються заново, слід приймати не менше, м:
| а) до житлової забудови, установ комунального господарства і складів | 500 (100) |
|---|---|
| б) до автомобільних доріг категорій: | |
| 1) I, II, III | 500 |
| 2) IV | 200 |
| в) до садівницьких товариств | 300 |
Примітка. В дужках наведена відстань в умовах реконструкції.
5.26 Розміри земельних ділянок курортно-рекреаційних установ слід приймати відповідно до додатка 6.1. Розміри територій загального користування курортних зон слід встановлювати з розрахунку, кв.м на одне місце в курортно-рекреаційних установах: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 10, озеленених - 100; на одного неорганізовано відпочиваючого: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 2, озеленених - 25.
Примітка. В курортних зонах приморських курортів Криму, які склалися, а також гірських курортів Карпат, розміри територій загального користування допускається зменшувати, але не більше як на 50%.
5.27 Розміри території морських пляжів, які розміщуються в курортних зонах, слід приймати не менше, кв.м на одного відвідувача:
| а) для дорослих | 5 |
|---|---|
| б) для дітей | 4 |
Розміри території спеціалізованих лікувальних пляжів для тих, що лікуються з обмеженою рухливістю, слід приймати з розрахунку 8-12 кв.м на одного відвідувача.
Довжину берегової смуги морського пляжу на одного відвідувача слід приймати не менше 0,2 м.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН 360-92** вид.2002р.
(зі змінами №1 - №10) Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДБН 360-92** Градостроительство