У містах-курортах розміри комунально-складських зон для обслуговування тих, що лікуються й відпочивають, слід приймати з розрахунку 6 кв.м на одного, який лікується, а при розміщенні у цих зонах оранжерейно-тепличного господарства - 8 кв.м.
4.20 У містах загальна площа колективних сховищ сільськогосподарських продуктів визначається з розрахунку 4-8 кв.м на одну сім'ю. Кількість сімей, які користуються сховищами, установлюється завданням на проектування.
4.21 Для підприємств комунально-складських зон, що заново будуються і реконструюються, з метою підвищення інтенсивності освоєння ділянок слід передбачати використання багато- і високоповерхових будинків, освоєння підземного простору, збільшення щільності забудови.
Виробнича зона сільських поселень
4.22 Виробничі зони сільських поселень є частиною їхньої території. Проектування виробничих зон повинне здійснюватися відповідно до вимог РСН 320-86/Держбуд УРСР "Планування, забудова і благоустрій виробничих зон сільських населених пунктів України".
4.23 У виробничих зонах слід розміщувати різні типи агропромислових підприємств і цехів галузевих господарських центрів колгоспів, держгоспів, виробничих об'єктів, які належать акціонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та ін., а також підприємства несільськогосподарських галузей (філіали підприємств, цехи).
4.24 При організації виробничих зон, у тому числі фермерських господарств, перевагу слід віддавати розвитку виробничих центрів, що склалися, які мають капітальні будинки, зручно розташовані стосовно до населених пунктів, транспортних комунікацій, кормових угідь і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруднення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.
4.25 При взаєморозміщенні сельбищної і виробничої зон слід створювати між ними відповідні санітарно-захисні і зооветеринарні розриви.
Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських виробничих об'єктів і комплексів до меж житлової забудови установлюються згідно з нормативами (таблиця 4.2).
4.26 Малі тваринницькі ферми (фермерські господарства) у селищах міського типу, селах з утриманням великої рогатої худоби або свиней від 10 до 250 голів, овець - до 500 голів, птиці - до 1000 голів слід розміщувати на відокремлених ділянках з дотриманням розмірів санітарно-захисних зон, наведених у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
--------------------------------------------------------------------
|Направленість | Розміри санітарно-захисних зон, м |
| господарства |---------------------------------------------------|
| | 25 | 50 | 75 | 100 |150 | 200 |300 |400 |500 |
| |---------------------------------------------------|
| | Допустима величина стада, поголів'я |
|--------------+---------------------------------------------------|
|Свиноферма | 15 | 30 | 50 | 75 |100 | 125 |150 |200 |Більше|
| | | | | | | | | |200 |
|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|
|Ферма ВРХ | 20 | 40 | 60 | 100 |150 | 200 | Більше 200 |
|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|
|Птахоферма | 100 | 200 | 250 | 300 |500 | 750 | Більше 750 |
|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|
|Вівцеферма | 50 | 75 | 100 | 150 |200 | 400 | Більше 400 |
|--------------+-----+-----+-----+---------------------------------|
|Кролеферма | 150 | 300 | 400 | Більше 400 |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітка. Шириною санітарно-захисної зони слід вважати|
|відстань між місцями виділення в атмосферу або ґрунт виробничих|
|шкідливостей і житловою забудовою населеного пункту. |
--------------------------------------------------------------------
4.27* У санітарно-захисній зоні допускається розміщення бань, пралень і гаражів за умови, що щільність забудови не буде перевищувати 10%.
Розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, лікувально-профілактичних і оздоровчих установ, а також насадження плодоягідних дерев та чагарників на території санітарно-захисної зони не допускається.
4.28 Тваринницькі, птахівницькі, звірівницькі ферми, ветеринарні установи, склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку стосовно до інших сільськогосподарських об'єктів у сельбищній зоні. Території виробничих зон не повинні розділятися на відокремлені ділянки залізничними або автомобільними дорогами загальної мережі.
Розриви між будинками і спорудами сільськогосподарських виробничих об'єктів слід приймати відповідно до вимог чинних нормативних документів.
5 Ландшафтно-рекреаційна територія
Озеленені території міста
5.1 У міських і сільських поселеннях слід передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону.
Зовнішні межі комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях.
5.2 При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.
5.3 Номенклатуру елементів території комплексної зеленої зони міста треба приймати згідно з додатком 5.1.
Питома вага озеленених територій різного призначення в межах забудови міст (рівень озеленення території забудови) повинна мати не менше 40% для районів IIВ, 45% - IIIВ, Б і 50% - IVВ2, а у межах території міста за структурними елементами приймати згідно з додатком 5.2.
Примітка. У містах з теплоелектроцентралями і котельними, підприємствами хімічної, металургійної, нафтопереробної промисловості I класу санітарної шкідливості рівень озеленення території забудови слід збільшувати не менше як на 15%.
5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.
У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.
Таблиця 5.1
--------------------------------------------------------------------
| Озеленені | Групи | Площа озеленених територій, кв.м/чол. |
| території | міст за |-------------------------------------------|
| загального |кількістю|Полісся, |Лісостеп | Степ | Південний |
|користування| насе- | Прика- | II В-2, | III-В, | берег Криму |
| у межах | лення, |рпаття, | II В-3 | III-Б | IV В-2 |
| міста | тис.чол.| Зака- | | | |
| | | рпаття | | | |
| | |II В-1, | | | |
| | | II В-4 | | | |
|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|
|Загально- | 100 - | 10 | 11 | 12 | 15 |
|міські | 1000 і | | | | |
| | більше | | | | |
| |---------+---------+---------+---------+-------------|
| |50-100 | 7 | 8 | 9 | 11 |
| |---------+---------+---------+---------+-------------|
| | До 50 | 8 (10) | 9 (11) | 10 (12) | 12 (15) |
| |---------+---------+---------+---------+-------------|
| |Сільські | 12 | 13 | 14 | 17 |
| |поселення| | | | |
|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|
|Житлових | 100 - | 6 | 6 | 7 | 8 |
|районів | 1000 і | | | | |
| | більше | | | | |
| |---------+---------+---------+---------+-------------|
| |50-100 | 6 | 6 | 7 | 8 |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітка 1. У містах, де розміщуються промислові підприємства|
|I і II класу шкідливості, наведені норми загальноміських|
|озеленених територій загального користування слід збільшувати на|
|15-20%. У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми|
|загальноміських озеленених територій загального користування треба|
|збільшувати на 5-10%. У середніх, малих містах і сільських|
|поселеннях, розміщених в оточенні існуючих лісів, у прибережних|
|зонах великих річок і водойм, площу озеленених територій|
|загального користування допускається зменшувати, але не більше як|
|на 20%. |
| Примітка 2. У дужках наведені розміри для малих міст з|
|кількістю населення до 20 тис.чол. |
--------------------------------------------------------------------
5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%.
Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів - не більше 15 хв.
Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів.
5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше:
а) для міських парків 100
б) для парків зон тривалого відпочинку 70
в) для парків-курортів 50
г) для парків зон короткочасного відпочинку 20
д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10
е) для лісів 1-3.
Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на узліссях полян - ґрунтозахисні посадки; при кількості одночасних відвідувачів 50 люд./га і більше - заходи щодо перетворення лісового ландшафту у парковий.
5.7 У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення слід передбачати спеціалізовані - дитячі, спортивні, виставкові, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.
Орієнтовні розміри дитячих парків допускається приймати з розрахунку 0,5 кв.м/люд., спортивних - 1-2 кв.м/люд., включаючи майданчики і спортивні споруди.
5.8 На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки. Архітектурно-просторова організація національних і природних парків повинна передбачати використання їх територій у наукових, культурно-освітніх і рекреаційних цілях з виділенням, як правило, заповідної, заповідно-рекреаційної, рекреаційної та господарської зон.
5.9 При розміщенні парків і садів слід максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.
Площу території парків, садів і скверів слід приймати, виходячи із конкретних містобудівних і природних умов.
У загальному балансі території парків і садів площу озеленених територій слід приймати за додатком 5.2.
5.10 Бульвари і пішохідні алеї слід передбачати у напрямі масових потоків пішохідного руху. Розміщення бульвару, його довжину і ширину, а також місце у поперечному профілі вулиці треба визначати з урахуванням архітектурно-планувального рішення вулиці та її забудови. На бульварах і пішохідних алеях слід передбачати майданчики для короткочасного відпочинку. Ширину бульварів з однією повздовжньою пішохідною алеєю треба приймати не менше 10 м при розміщенні з одного боку вулиці між проїжджою частиною і забудовою.
5.11 Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки) слід трасувати за можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки повинна бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однієї людини).
5.12 Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників слід приймати за таблицею 5.2.
Таблиця 5.2
--------------------------------------------------------------------
|Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, |
| благоустрою | споруди, об'єкта до осі |
| |---------------------------|
| | стовбура | чагарника |
| | дерева | |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Зовнішня стіна будинку і споруди | 5,0 | 1,5 |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Край трамвайного полотна | 5,0 | 3,0 |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Край тротуару і садової доріжки | 0,7 | 0,5 |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Край проїзної частини вулиць (кромка | 4,0 | 1,5 |
|укріпленої смуги узбіччя дороги, | | |
|брівка канави) | | |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Щогла і опора освітлювальної мережі, | 4,0 | - |
|трамвая, мостова опора і естакада | | |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Підошва схилу, тераси тощо | 1,0 | 0,5 |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Підошва або внутрішня грань підпірної | 3,0 | 1,0 |
|стінки | | |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|Підземні мережі: | | |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|газопровід, каналізація | 1,5 | - |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|теплова мережа (стінка каналу тунелю | 2,0 | 1,0 |
|або оболонка при безканальній | | |
|прокладці) | | |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|водопровід, дренаж | 2,0 | - |
|--------------------------------------+------------+--------------|
|силовий кабель і кабель зв'язку | 2,0 | 0,7 |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітка 1. У нових житлових районах відстань від краю|
|проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше|
|4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною|
|цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть|
|розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини. |
| Примітка 2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю|
|проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати|
|50 см. |
| Примітка 3. Відстань від повітряних ліній електропередачі до|
|дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок. |
| Примітка 4. Дерева, що висаджують біля будинків, не повинні|
|перешкоджати інсоляції та освітленості житлових і громадських|
|приміщень, а також проїзду пожежних автомашин. |
--------------------------------------------------------------------
5.13 У зелених зонах міст слід передбачати розсадники деревних і чагарникових рослин та квітково-оранжерейних господарств з урахуванням забезпечення посадочним матеріалом груп міських і сільських поселень. Нормативний показник площі розсадників повинен прийматися з розрахунку забезпеченості рівня озеленення об'єктів системи озеленених територій у межах населеного пункту. Площа розсадників повинна бути не менше 80 га. Загальну площу квітково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 кв.м/люд.
