3.36 Будинки гуртожитків, як правило, слід розміщувати: для учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів - на земельних ділянках, призначених для цих навчальних закладів; для колгоспників, робітників і службовців - на відокремлених ділянках житлової території. Норму площі земельної ділянки на одного жильця в гуртожитку слід приймати залежно від кількості жильців:
------------------------------------------------------------------
|а) місткість гуртожитку, | 50 | 100 | 200; |
|чол. | | | |
|--------------------------+------------+------------+-----------|
|б) площа ділянки на одного| 45 | 35 | 30. |
|мешканця, кв.м | | | |
------------------------------------------------------------------
На земельній ділянці гуртожитків слід передбачати майданчики для відпочинку, ігор та фізкультури (див. п. 3.33).
3.37 Відстані між житловими, громадськими, житловими і громадськими будинками слід приймати відповідно до поверхні будинку, що затіняє, і не менше величин, наведених у таблиці 3.3.
Санітарні розриви від шкіл, дитячих і лікувальних установ до житлових і громадських будинків при розміщенні їх з боку дитячих кімнат, класів і палат слід приймати не менше 2,5 висот протилежного найвищого будинку (не баштового типу).
Таблиця 3.3
------------------------------------------------------------------
| Тип розриву | Кількість | Величина |
| | поверхів | розриву, м |
|-----------------------------------+-------------+--------------|
|Між поздовжніми сторонами будинку | 2-4 | 20 |
|-----------------------------------+-------------+--------------|
|Між поздовжніми сторонами і торцями| 2-4 | 15 |
|будинків | | |
|-----------------------------------+-------------+--------------|
|Між торцями будинків, які мають | 2-4 | 15 |
|вікна із житлових кімнат | | |
|-----------------------------------+-------------+--------------|
|Між торцями будинків, які не мають | 2-4 | За |
|вікон із житлових кімнат | |протипожежними|
| | | вимогами |
| | |(додаток 3.1) |
|-----------------------------------+-------------+--------------|
|Між одноповерховими будинками | 1 | Те саме |
------------------------------------------------------------------
Забудова нових і реконструкція існуючих територій дачних і садівницьких товариств та об'єднань громадян
3.38* Території дачних і садівницьких товариств і об'єднань в залежності від їх розміщення розділяються на дачні і садівницькі поселення та райони. Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.
Дачні і садівницькі райони - це переважно існуючі території дачних і садових товариств, що розташовані в межах існуючих населених пунктів або безпосередньо прилягають до них і можуть бути адміністративно приєднані до території існуючого населеного пункту.
3.39* Будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів не допускається.
3.40* Будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановлені чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, а також на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та поселень, інженерної і транспортної інфраструктури, не допускається.
3.41* Території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків.
Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.
3.42* Дачні поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умови додержання природноохоронних вимог. Садівницькі поселення - на землях, які придатні для ведення садівництва та городництва.
3.43* У межах одного поселення або району можуть передбачатися і змішані типи використання земельних ділянок для відпочинку, ведення садівництва та городництва, з будівництвом як дачних, так і садових будинків.
3.44* Граничний розмір площі земельних ділянок, що надаються громадянам для ведення дачного або садівницького господарства, встановлюється місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах норми, що встановлена земельним законодавством України.
3.45* Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються на малі - від 30 до 100 ділянок, середні - від 101-300, крупні - більше ніж 300.
Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі). Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району).
У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%.
3.46* На ділянках, які передбачені для загального користування, розміщуються будівлі і споруди, перелік яких та орієнтовно потрібна територія наведені у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
--------------------------------------------------------------------
| Перелік будівель | Дачні і садівницькі райони |
| | (поселення) |
| |-----------------------------------|
| | малі | середні | крупні |
|------------------------------------------------------------------|
| Обов'язкові: |
|------------------------------------------------------------------|
|Споруда для охоронника | 100 кв.м | 100 кв.м | 100 кв.м |
| |на об'єкт |на об'єкт |на об'єкт |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Споруди для зберігання засобів| 0,5 | 0,4 | 0,25 |
|пожежогасіння | | | |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Майданчики для сміттєзбірників| 0,1 | 0,1 | 0,1 |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Майданчики для стоянки | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
|автомобілів | | | |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Магазини змішаної торгівлі | 2,5 | 2,0 | 1,5 |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Правління товариства, медпункт| 1,0 | 1,0 | 1,0 |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Майданчики для ігор дітей | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
|------------------------------------------------------------------|
| Рекомендовані: |
|------------------------------------------------------------------|
|Універсальні спортивні | 4,0 | 3,4 | 2,8 |
|майданчики | | | |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Розсадник для розсади та | 2,0 | 1,5 | 1,0 |
|саджанців | | | |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Склад добрив та | 0,1 | 0,05 | 0,05 |
|отрутохімікатів | | | |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Овочесховища | 1,0 | 0,9 | 0,6 |
|------------------------------+----------+----------+-------------|
|Фруктосховища | 1,1 | 1,0 | 0,9 |
|------------------------------+-----------------------------------|
|Пасіки | За завданням на проектування |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітка 1. Об'єкти загального користування доцільно|
|поєднувати у громадсько-господарський центр. Розсадник і пасіку|
|слід розміщувати на окремих ділянках у найбільш віддалених від|
|руху людей і транспорту місцях. |
| Примітка 2. На ділянці пасіки вулики слід розміщувати на|
|відстані не менше ніж 3 м від сусідніх садових (дачних) ділянок|
|льотками, які направлені від них. Огорожа навколо пасіки у|
|напрямку вильоту бджіл повинна бути суцільною (дерев'яною,|
|залізною) або живою огорожею заввишки не менше 2 м. Вулики|
|допускається розміщувати на садових (дачних) ділянках при|
|додержанні вищевказаних вимог за умови, що огорожа не порушує норм|
|інсоляції. |
| Примітка 3. Умови розміщення складу добрив та отрутохімікатів|
|повинні відповідати чинним санітарно-гігієнічним нормативам. |
--------------------------------------------------------------------
3.47* На територіях дачних та садівницьких поселень трасування доріг і проїздів, розміщення вбудовано-прибудованих або окремо розташованих гаражів, дачних та садових будинків, інших споруд та відстані між ними слід приймати у відповідності з вимогами розділів "Садибна забудова" та "Протипожежні вимоги" (додаток 3.1).
3.48* Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок.
Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.
3.49* Існуючі дачні і садівницькі райони дозволяється реконструювати у райони садибної забудови за умови приведення вулично-дорожньої мережі та інженерного обладнання до нормативів садибної забудови міських поселень, а у разі розміщення цих територій у межах сільських населених пунктів - до нормативів для сільських населених пунктів.
3.50* В існуючих дачних і садівницьких районах використання садових або дачних ділянок їх власниками для створення об'єктів торгівлі, культурно-побутового обслуговування допускається за умови:
а) відповідності площі земельної ділянки показникам, наведеним у таблиці 6.1;
б) організації під'їзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання відповідно до санітарних та протипожежних вимог.
3.51* Будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садиби для постійного проживання в існуючих районах допускається за умови:
а) додержання нормативних вимог щодо житлового будинку;
б) організації під'їзду до ділянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїжджої частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 м.
У садівницьких та дачних поселеннях - за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв'язку та медичною допомогою.
4 Промислова територія
Промислова зона
4.1 До складу промислово-виробничої зони, функціонально-спеціалізованої частини території міста входять об'єкти матеріального виробництва, комунального господарства, виробничої інфраструктури, науки і наукового обслуговування, підготовки кадрів, інші об'єкти невиробничої сфери, які обслуговують матеріальне і нематеріальне виробництво.
4.2* При виділенні території промислових зон на підставі загального функціонального зонування міста треба враховувати ефективність їх зв'язків із сельбищними, рекреаційними та іншими територіями. При планувальному формуванні промислової зони необхідно, щоб:
а) частка території з виробничими функціями становила не менше 60-65% загальної території зони;
б) виробничі об'єкти розміщувалися досить компактно і між ними не було великих функціонально сторонніх утворень;
в) зона була забезпечена транспортними магістралями загальноміського значення, які зв'язували б її з іншими функціональними зонами міста і формували основу її планувального каркаса.
При розміщенні промислових зон (районів) слід керуватися збалансованістю місць прикладення праці і місць проживання. При цьому слід формувати взаємозв'язану систему обслуговування працюючих на підприємствах і населення, прилеглих до промислової зони житлових районів.
Для повноцінного функціонування зони необхідні також наявність одного або декількох громадських центрів обслуговування, які б розміщувалися переважно на стику із сельбищними територіями. До складу громадського центру треба включати установи як провідних функцій (управлінські, науково-проектного, інформаційного обслуговування), так і супутніх з вибірковою номенклатурою послуг (об'єкти культурно-побутового обслуговування, громадського харчування, пункти охорони здоров'я та ін.).
До складу громадського центру обслуговування слід включати також споруди фізкультурно-оздоровчого призначення з розрахунку на 1000 працюючих: відкритих площинних спортивних споруд - 0,02 га, спортивних залів - 60 кв.м площі підлоги, басейнів - 82 кв.м дзеркала води, приміщень реабілітаційного призначення - 15 кв.м загальної площі.
4.3 Промислову зону слід розчленовувати залежно від розмірів на структурні елементи, промислові райони, промислові вузли, територіальні групи підприємств, окремі підприємства. Формування структурних елементів повинне здійснюватись у рамках загальної програми функціонально-територіальної та архітектурно-планувальної організації промислової зони.
4.4 При виділенні територій промислових районів як спеціалізованої функціонально-планувальної одиниці треба поряд з виробничими критеріями враховувати планувальні фактори: конфігурацію міського плану, мережу міських вулиць, рельєф, ландшафтні обмеження тощо.
4.5 Промислові райони у місті за архітектурно-планувальними умовами і факторами формування слід поділяти на містобудівні категорії, для кожної з яких призначений функціонально-адекватний склад підприємств, що розміщуються, які:
виділяють виробничі шкідливості і вимагають залізничного транспорту, а також характеризуються особливими умовами виробництва (пожежонебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні), їх розміщують на віддаленні від сельбищних територій відповідно до санітарних і протипожежних норм;
не виділяють шкідливих речовин, але вимагають залізничних під'їзних шляхів, що зумовлює необхідність і доцільність їх розміщення у периферійній частині міста. Віддалення таких підприємств від житлової забудови на значну відстань не є суворою необхідністю;
