Страница 4: ДСТУ 1.5:2003. ПРАВИЛА ПОБУДОВИ, ВИКЛАДАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ (29579)

— відмінкові закінчення при ініціальних скороченнях.

У нормативних документах у всіх сумнівних випадках необхідно користуватися застандартизо-ваною науково-технічною термінологією, установленою стандартами на терміни та визначення понять. якщо застандартизованих термінів немає — Словником української мови [3].

Якщо немає потрібних слів у словниках, їх можна утворити за правилами українського словотворення, зокрема наведеними в ДСТУ 3966.

5.1.7 Стандарт на продукцію, що має обов'язкові вимоги, повинен містити тільки ті характеристики та вимоги, які можна перевірити об'єктивними методами.

5.1.8 Залежно від особливостей і змісту стандарту його положення та вимоги викладають у формі тексту, таблиць, рисунків або їх поєднання.

5.1.9 Викладаючи обов'язкові вимоги, у тексті стандарту треба вживати слова і словосполуки «потрібно», «треба», «треба, щоб», «повинен», «має», «дозволено тільки», «не можна», «заборонено» тощо, а також дієслова у третій особі множини, наприклад; «виконують», «виробляють». Викладаючи інші положення, треба вживати такі слова і словосполуки: «можна», «можуть бути», «за потреби», «можуть мати», «у разі», «дозволено» тощо.

5.1.10 Потрібно використовувати безособову форму викладання тексту стандарту, яка не потребує означення виконавця дії, а лише наголошує на подію, що відбулася, наприклад: «застосовано метод», «зазначено в настанові» тощо.

5.1.11 Коли наводять найбільше або найменше значення величини, треба вживати словосполуки «повинно бути не більше(-ий, -а) ніж (від, за)», «не менше(-ий, - а) ніж (від, за)», «не повинно(-ен,-а) перевищувати ».

Коли наводять допустимі значення відхилів зазначених у стандарті норм, вимог, граничні значення допустимих похибок виміру, треба вживати словосполуки «не повинен бути більший ніж (від, за)», «менший ніж (від, за)», «не повинен перевищувати».

Для характеристики значення тиску, напруги, температури тощо треба вживати звороти «має бути не вище ніж (від, за)», «не нижче ніж (від, за)».

Для характеристики параметрів з від'ємними значеннями треба вживати словосполуку «повинен бути не гірший ніж (від, за)», «кращий ніж (від, за)».

Приклади

1 Масова частка вуглекислого натрію у технічній кальцинованій соді має бути не менша ніж 99. 4 %.

2 Температура повітря не повинна перевищувати 50 °С, атмосферний тиск — 100 кПа ( рт.ст).

3 Чутливість радіоприймача повинно бути не гірша за мінус 45 дБ.

5.1.12 Познаки одиниць фізичних величин подають згідно з 5.13.

5.1.13 Установлені стандартом числові значення фізичних величин треба подавати згідно з 5.14.

5.1.14 Дані про фізичні сталі треба подавати згідно з ДСТУ 3651.2. Дані про властивості речовини та матеріалу треба подавати, зазначаючи їхні категорії згідно з ДСТУ 2568.

5.1.15 Римські цифри треба писати тільки, позначаючи категорію, клас тощо виробу, валентності хімічних елементів, кварталів року, півріччя. В інших випадках пишуть арабські цифри.

5.1.16 Римські цифри, дати, та кількісні числівники, подані арабськими цифрами, не повинні мати

відмінкових закінчень.

5.1.17 У тексті стандарту, за винятком формул, таблиць і рисунків, заборонено:

— уживати математичний знак мінус (-) перед від'ємним значенням величини (треба писати слово

«мінус»);

— уживати символ «Ø» як познаку діаметра (треба писати слово «діаметр»). Зазначаючи розмір або граничні відхили діаметра на рисунках, перед його числовим значенням треба ставити знак «Ø»;

— уживати без числових значень математичні знаки, наприклад: > (більше), < (менше), = (дорівнює), ≥ (більше або дорівнює), ≤ (менше або дорівнює), ≠(не дорівнює), а також № (номер), % (відсоток) та °С (градус Цельсія);

— уживати познаку одиниці фізичної величини, не подаючи її числове значення; у разі потреби цю одиницю подають повністю словами, а не умовною познакою.

5.1.18 Заборонено вживати індекс стандарту без реєстраційного номера. Коли йдеться про сам індекс, його треба подавати в лапках, наприклад: «ДСТУ», «ГОСТ» тощо. Індекс та реєстраційний номер стандарту треба розташовувати в одному рядку.

5.1.19 Якщо в документі наводять пояснювальні написи, які наносять безпосередньо на виріб (наприклад, на панель приладу, на таблички до елементів керування тощо), їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад: УВІМК, ВИМК, або лапками, якщо напис складено з цифр і (або) інших знаків.

Назви команд, режимів, сигналів тощо в тексті треба виділяти лапками, наприклад: «Сигнал +27 В увімкнено».

5.2 Переліки

5.2.1 У пунктах або підпунктах за потреби можна подавати переліки.

5.2.2 За наявності в тексті переліку одного рівня підпорядкованості, на який у стандарті не посилаються, перед кожною його позицією ставлять знак «тире».

5.2.3 За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий — знаками «тире».

Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку.

5.2.4 Розташовання переліків різних рівнів підпорядкованості наведено у прикладі.

Приклад

а)__________________________________________________________________________

б)__________________________________________________________________________

1)_______________________________________________________________________

−______________________________________________________________________

−______________________________________________________________________

2)_______________________________________________________________________

в)__________________________________________________________________________

5.2.5 Якщо в тексті треба послатися на переліки, використовують рівні переліків, позначені літерами та цифрами.

5.2.6 Заборонено в межах одного структурного елемента використовувати переліки з однаковою літерною або цифровою познакою їхніх позицій.

5.2.7 Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.

5.3 Назви організацій і продукції та їх скорочення

5.3.1 Назви організацій треба подавати згідно з ЄДРПОУ [4].

5.3.2 Назви організацій, продукції тощо треба скорочувати згідно з правописними нормами та ДСТУ 3582.

5.3.3 Використовувати торговельні марки як назви продукції не рекомендовано, навіть якщо це продукція загальної призначеності.

Приклад

Замість «тефлон®» у стандартах треба писати «політетрафторетилен».

5.4 Таблиці

5.4.1 Загальні положення

5.4.1.1 Таблиці використовують для кращого унаочнення та зручності порівнювання показників.

5.4.1.2 Цифрові дані треба оформлювати як таблицю, що звичайно повинна мати форму, наведену на рисунку 1.

Рисунок 1

5.4.1.3 На кожну таблицю має бути посилання в тексті стандарту із зазначенням її номера.

5.4.1.4 Таблиці, крім таблиць додатків, треба нумерувати наскрізне арабськими цифрами, починаючи з цифри «1». Якщо в тексті тільки одна таблиця, її нумерують так: «Таблиця 1».

5.4.1.5 Таблиці кожного додатка нумерують окремо. Номери складають з літери — познаки додатка та порядкового номера таблиці в додатку, які сполучають крапкою.

5.4.1.6 Дозволено нумерувати таблиці в межах кожного розділу. У такому разі номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, які сполучають крапкою.

5.4.1.7 Назва таблиці повинна відображати зміст таблиці, бути конкретною і стислою. Якщо з тексту стандарту можна зрозуміти зміст таблиці, дозволено не давати їй назву.

5.4.1.8 Назву таблиці друкують з першої великої літери і розташовують над таблицею (починаючи над верхнім лівим кутом):

Таблиця_______—________________________

номер назва таблиці

5.4.1.9 Якщо частину таблиці перенесено на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами подають тільки номер таблиці з таким написом:

«Продовження таблиці__________________» — на тій самій сторінці чи на

номер таблиці подальших сторінках;

«Кінець таблиці________________» — на тій самій сторінці чи на

номер таблиці

останній сторінці, де розміщено таблицю.

5.4.1.10 Заголовки колонок та рядків таблиці треба друкувати з великої літери, підзаголовки колонок — з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках — однина. Заголовки колонок та текст рядків таблиці сцентровують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.

5.4.1.11 Розділяти заголовки та підзаголовки боковика і колонок діагональними лініями заборонено.

5.4.1.12 Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволено не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею.

Головку таблиці обов'язково відокремлюють лінією від решти таблиці.

5.4.1.13 Заголовки колонок друкують здебільшого паралельно рядкам таблиці. За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендикулярно до рядків.

5.4.1.14 Дозволено як виняток нумерувати колонки таблиці арабськими цифрами (рисунки 2 та 4):

— коли в тексті стандарту треба посилатися на певну колонку;

__коли головка має великі розміри, а таблицю треба переносити на чергову сторінку; у цьому разі головку таблиці на подальших сторінках не наводять.

Примітка. Таблиці в тексті цього стандарту подано умовно для унаочнення відповідних вимог стандарту.

Таблиця_______ Розміри у міліметрах

Рисунок 2

5.4.1.15 Спеціальну колонку зліва «Чергове число» («Ч.ч.») в таблиці стандарту (див. рисунок 3б) подають як виняток (наприклад, за великої кількості параметрів).

5.4.1.16 Якщо нумерують показники, параметри чи інші дані, чергове число рекомендовано зазначати в першій колонці (боковику) таблиці, безпосередньо перед їх назвою (рисунок За). Перед числовими значеннями величин і познаками типів, марок продукції тощо чергове число не ставлять.

а) для кількох параметрів

Таблиця_______

а) для кількох параметрів

Таблиця_______

Рисунок З

5.4.1.17 Таблицю залежно від ЇЇ розміру подають відразу після тексту, де на неї посилаються, або якнайближче до першого посилання (на черговій сторінці), а за потреби — у додатку до стандарту.

5.4.1.18 Дозволено розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша.

5.4.1.19 Якщо розміри таблиці перевищують розміри аркуша, таблицю можна поділити на частини, які розташовують одну під одною, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і (або) боковик.

5.4.1.20 Якщо таблицю поділено на частини, можна її головку і (або) боковик на перенесених частинах замінити відповідно номерами колонок і (або) рядків, обов'язково проставивши ці номери у першій частині таблиці (рисунок 4).

5.4.1.21 Таблицю ліворуч, праворуч, згори і знизу здебільшого обмежують лініями. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається, то в першій частині таблиці нижню обмежувальну горизонтальну лінію не наводять (рисунок 4). Якщо таблиця перериваєтся праворуч, тобто частина колонок переноситься нижче або на іншу сторінку, у першій частині таблиці праву обмежувальну вертикальну лінію не наводять.

Таблиця_______________________

У міліметрах