ДСТУ 1.5:2003. ПРАВИЛА ПОБУДОВИ, ВИКЛАДАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ


Таблиця_______

Назва показника

Значення

Метод випробовування

1 Зовнішній вигляд поліетиленової плівки

Гладка, однорідна, з рівнообрізаними

кінцями

Згідно з 5.2

2 Руйнівна напруга за розтягання, МПа (кгс/мм2)

12.8(1.3)

Згідно з ГОСТ 14236

Рисунок 16

5.4.2.21 Цифри в колонках таблиці треба писати так. щоб розряди чисел у колонці було розташовано один під одним, якщо вони належать до одного показника. В одній колонці потрібно зберігати здебільшого однакову кількість десяткових знаків для всіх значень величини.

5.4.2.22 Якщо треба відбити в таблиці основну використовуваність певних числових величин чи типів (марок тощо) продукції, можна вживати умовні познаки, пояснюючи їх у тексті стандарту.

5.4.2.23 Щоб виділити основну номенклатуру або щоб обмежити числові значення величин чи типів (марок) тощо, які стосуються продукції, дозволено подавати в дужках ті їхні значення, які мають обмежене вживання або не рекомендовані для вживання, пояснюючи в примітці інформацію, наведену в дужках (рисунок 17).

Таблиця_______

Довжина гвинта

Номінальне значення

Граничний відхил

(18)

±0,43

20

±0,52

(21)

25

Примітка. Розміри в дужках, бажано не вживати.

Рисунок 17

5.4.2.24 Для продукції, кожна одиниця якої має масу меншу ніж , дозволено подавати масу певної кількості одиниць продукції; для продукції, виготовленої з різних матеріалів, можна подати масу основних матеріалів (рисунки 18 — 20).

Таблиця______ Таблиця_______

Довжина, мм

Маса, кг, не більше

Довжина, мм

Маса. 1000шт.. кг, не більше

70

1,25

12

0,780

100

1,50

15

1,275

Рисунок 18 Рисунок 19

Таблиця_______

Довжина, мм

Маса, кг. не більше

сталі

латуні

12

1,20

1,30

15

1,50

1,64

Рисунок 20

5.4.2.25 Замість того, щоб зазначити в таблиці масу продукції, виготовленої з різних матеріалів, можна в примітці до таблиці посилатися на поправкові множники.

Приклад

Щоб визначити маси гвинтів, виготовлених з різних матеріалів, значення маси, наведені в таблиці, потрібно помножити на множник:

— 1,080 — для латуні;

— 0,356 — для алюмінієвого сплаву.

5.4.2.26 За наявності у стандарті невеликого за обсягом цифрового матеріалу його доцільно оформлювати як текст, а не таблицею, розташовуючи цифрові дані колонками.

Приклад

Граничні відхили розмірів профілів усіх номерів:

за висотою ± 2,5 %

за шириною полиці ± 1,5 %

за товщиною стінки ± 0,3 %

за товщиною полиці ± 0.3 %

5.4.2.27 У таблиці з показниками та номерами можна виділити колонку, щоб зазначати позначення стандарту (або його вимоги), які містять правила та методи контролювання цих показників (рисунок 16).

5.5 Рисунки

5.5.1 Усі графічні матеріали (ескізи, діаграми, графіки, схеми, малюнки, кресленики тощо) повинні мати однаковий підпис: «Рисунок».

5.5.2 Рисунки долучають до стандарту для унаочнення встановлених ним властивостей або характеристик об'єкта стандартизування.

5.5.3 Рисунки, крім рисунків додатків, треба нумерувати наскрізне арабськими цифрами, починаючи з цифри «1».

5.5.4 Рисунки кожного додатка мають свою окрему нумерацією, що складається з літери познаки додатка та порядкового номера рисунка в цьому додатку, сполучених крапкою.

5.5.5 Якщо в тексті або в додатку тільки один рисунок, його нумерують так: «Рисунок 1» або «Рисунок В.1»

5.5.6 Дозволено нумерувати рисунки в межах кожного розділу. У цьому разі номер рисунка складають з номера розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі, які сполучають крапкою.

5.5.7 Назва рисунка повинна відображати його зміст, бути конкретною та стислою. Якщо з тексту стандарту зрозуміло зміст рисунка, його назву можна не подавати.

Назву рисунка друкують з першої великої літери і розташовують під ним так:

Рисунок____________—___________________________________.

номер назва рисунка

5.5.8 За потреби пояснювальні дані до рисунка подають безпосередньо після графічного матеріалу перед назвою рисунка.

5.5.9 Рисунок виконують на одній сторінці. Якщо він не вміщується на одній сторінці, його можна переносити на чергові сторінки. У такому разі назву рисунка зазначають тільки на першій сторінці, пояснювальні дані — на тих сторінках, яких вони стосуються, і під ними друкують:

Рисунок_________, аркуш____________.

номер номер

5.5.10 Рисунок подають відразу після тексту, де вперше посилаються на нього, або якнайближче до нього (на черговій сторінці), а за потреби — у додатку до стандарту.

5.5.11 Виконання рисунків має відповідати вимогам стандартів на конструкторську документацію.

5.6 Формули

5.6.1 Формули, крім формул у додатках, треба нумерувати наскрізне арабськими цифрами, починаючи з цифри «1».

Формули в кожному додатку мають свою окрему нумерацію, складену з літери познаки додатка та порядкового номера формули в цьому додатку, сполучених крапкою.

Номер формули друкують на її рівні праворуч у круглих дужках. Якщо формулу пишуть у кілька рядків, її номер ставлять на рівні першого рядка.

Якщо в тексті або в додатку тільки одна формула, її нумерують так: (1) або (В.1).

5.6.2 Дозволено нумерувати формули в межах кожного розділу. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі, які сполучають крапкою.

5.6.3 У посилках на формули в тексті стандарту подають їхні номери у круглих дужках Приклад

...у формулі (1)

...у формулі (В.1)

...у формулі (3.1).

5.6.4 У формулах треба використовувати умовні познаки фізичних величин, установлені в комплексі стандартів ДСТУ 3651.

Пояснення до познак і числових множників, якщо їх не було раніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.

Пояснення кожної познаки, що міститься у формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Перший рядок пояснення треба починати зі слова «де». Після пояснення познаки через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.

Приклад

Густину кожного зразка р в кілограмах на кубічний метр обчислюють за формулою:

P = m / V (1)

де m — маса зразка, кг;

V — об'єм зразка, м3.

5.6.5 Формули, які подають одну за одною і не відокремлюють текстом, відділяють комою і розташовують у стовпчик.

Переносити формулу на черговий рядок дозволено тільки на знакові виконуваної операції, який пишуть в кінці одного рядка і на початку чергового. У разі перенесення формули на знакові множення застосовують знак «х».

5.7 Посилання

5.7.1 У стандарті можна посилатися на структурні елементи безпосередньо самого стандарту та на інші нормативні документи.

5.7.2 Посилаючись на самий стандарт у цілому, використовують форму «Цей стандарт...» («Цей документ ...»). У разі посилання на елементи тексту самого стандарту вказують відповідно на номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, позицій переліків, рисунків, формул, таблиць, додатків (зокрема номери їхніх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, позицій переліків, рисунків, формул, таблиць), а також на колонки і рядки таблиць стандарту та позиції складників виробу на рисунках.

5.7.3 Посилаючись, треба використовувати такі словосполуки: «відповідно до розділу 2», «згідно з 3.1», «відповідно до 4.1.1.1», «(рисунок 5)», «згідно з формулою (3)», «відповідно до таблиці 4.1», «(додаток Г», «згідно з Г.5.2» тощо.

5.7.4 Посилаючись, можна використовувати загальноприйняті або застандартизовані скорочення (див. ДСТУ 3582): «згідно з рис. 5», «відповідно до табл. 4», «див. рис. 21»

5.7.5 Посилатися на елементи таблиці треба так: «рядок 3 таблиці 5», «колонка 4 таблиці 8».

5.7.6 Посилаючись на позиції переліку, треба зазначати номер структурного елемента стандарту та номер позиції переліку з круглою дужкою, відокремлені комою. Якщо переліки мають кілька рівнів підпорядкованості, зазначають обидва рівні.

Приклади

згідно з 4.1.2,1);

відповідно до 5.4.2, в), 2).

5.7.7 Посилаючись на структурний елемент стандарту, номером якого є одне число, треба подавати назву цього елемента повністю, наприклад:

«відповідно до розділу 5».

Якщо номер складено з чисел, сполучених крапкою, назву структурного елемента не зазначають, наприклад:

«згідно з 4.11»,

«відповідно до 5.3.2».

5.7.8 Якщо вимоги, що поширюються на об'єкт стандартизації, установлено в іншому стандарті, то замість їх повторення треба посилатися на відповідний стандарт, подавши його позначення без року ухвалення.

Приклад

Визначають втрати способом гальмування — згідно з ДСТУ 10169.

Примітка. У цьому підрозділі в прикладах позначення стандартів наведено умовно.

Вимоги документа, на який посилаються в стандарті, мають ту саму обов'язковість, що й вимога, в якій посилаються на цей документ.

Посилатися можна лише на стандарт, в якому однозначно викладено відповідні вимоги до об'єктів, на які поширюється цей стандарт.

5.7.9 Посилаються на стандарт у цілому або на його структурні елементи. Посилання на структурні елементи треба подавати у формі, наведеній у 5.7.2 — 5.7.6, додавши позначення відповідного стандарту, наприклад:

«згідно з додатком Б ДСТУ 2538»,

«відповідно до 7.8 ДСТУ 3125».

5.7.10 У тексті стандарту можна повторювати вміст розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів інших стандартів, подавши після наведеного положення в дужках позначення стандарту без номера розділу (підрозділу, пункту, підпункту тощо), звідки зроблено витяг.

5.7.11 Якщо в тексті стандарту є посилання на інший стандарт, зазначають лише його індекс, реєстраційний номер і (за наявності) частину.

5.7.12 Якщо посилаються на багаточастинний стандарт чи комплекс стандартів у цілому, номер частини чи стандарту в комплексі можна не зазначати.

5.7.13 Посилаючись на декілька стандартів, треба зазначати індекс та реєстраційний номер кожного стандарту.

Приклад

ДСТУ 1.5, ДСТУ 1.7, ДСТУ ISO 2222, ДСТУ EN 33333

5.7.14 Якщо в стандарті зазначено продукцію, яку виробляють за іншим стандартом, треба посилатися на цей стандарт, а назву продукції треба зазначати згідно з її назвою в стандарті, на який посилаються.

Приклад

Калій марганцевокислий технічний — згідно з ДСТУ 5777.

5.7.15 Якщо стандарт, на який посилаються, містить кілька типів (марок, моделей та ін.) продукції, а в цьому стандарті зазначають тип цієї продукції, треба подати також і позначення цього типу продукції.

Приклад

Матеріал робочої частини розгортки — сталь швидкорізальна Р18 згідно з ГОСТ 19265.

5.7.16 Посилаючись на позначення матеріалу, напівфабрикату, комплектату тощо, у складі якої є позначення стандарту, завжди треба подавати повне позначення.

Приклад

Муфта перекладна МПШГ 20 -1 в ДСТУ EN 555555.

5.7.17 Посилання на джерело інформації, наведене в додатку «Бібліографія», рекомендовано подавати так: номер у квадратних дужках, за яким це джерело в ньому зазначене, та, за потреби, позначення (за наявності) чи назва джерела.

5.8 Примітки

5.8.1 Примітки подають у стандарті, якщо є потреба в коментарях або поясненнях щодо змісту тексту, таблиць або рисунків. В них не повинно бути вимог.

5.8.2 Примітки, внесені до тексту, можуть стосуватися будь-якого структурного елемента, крім титульного аркуша, назви стандарту та виносок.

Примітки треба подавати безпосередньо за текстом, фрагментом рисунка або в кінці таблиці, яких вони стосуються. Примітку в межах таблиці відокремлюють від її основної частини.

5.8.3 Якщо подають одну примітку, їй повинно передувати слово «Примітка», яке треба друкувати напівгрубим шрифтом меншого розміру з абзацу, з великої літери і після нього ставити крапку. Далі в тому самому рядку через проміжок з великої літери друкують текст самої примітки світлим шрифтом меншого розміру.

Приклад

Примітка._______________________________________________________________________

5.8.4 Якщо у структурному елементі дві і більше приміток, їх подають після тексту, якого вони стосуються, оформлюють згідно з 5.8.3 і нумерують арабськими цифрами.

Приклад

Примітка 1. ____________________________

Примітка 2. ____________________________________________

5.8.5 Якщо в одному пункті (підпункті) є кілька приміток, що стосуються різних положень, можна використовувати наскрізну нумерацію приміток.

Приклад

Текст положення

Примітка 1. ___________________________________________________

_______________________________________________________________

Текст положення

Примітка 2. _______________________________________________.

Примітка 3. _______________________________________________.

5.9 Приклади

5.9.1 Приклади наводять тоді, коли треба пояснити положення чи вимоги стандарту або для коротшого їх викладення.

5.9.2 Слово «Приклад» («Приклади») треба друкувати світлим похилим шрифтом (курсивом) з абзацу і з великої літери. Текст прикладу(-ів) друкують з нового рядка після слова «Приклад(и)» з подвійного абзацу. За потреби приклади можна нумерувати арабськими цифрами