4.1.5 Залежно від специфіки об'єкта стандартизації, сфери застосування стандарту та виду стандарту він може мати інші схеми поділу на структурні елементи.

Назва елемента українською мовою

Назва елемента англійською мовою

Приклад нумерації елемента

Частина

Part

XXXXX-1.XXXXX-2...

Розділ

Clause

1

Підрозділ

Subclause

1.1

Пункт

Subclause

1.1.1

Підпункт

Subclause

1.1.1.1

Підпункт

Subclause

1.1.1.1.1...

Абзац

Paragraph

Без номера

Додаток

Annex

А, Б, В...

Таблиця 1 — Назви структурних елементів стандарту за рівнем підпорядкованості

Тип структурного елемента

Назва елемента за його підпорядкованістю

Вміст елемента

Передній структурний елемент (preliminary element)

Титульний аркуш (Title page)

Назва і позначення

Передмова

(Foreword)

Текст

Примітки

Виноски

Зміст (Table of contents!

Номери та назви елементів згідно з 4.4

Вступ (Introcuction)

Текст

Рисунки

Таблиці

Примітки

Виноски

Загальний нормативний структурний елемент (general element)

Назва

(Title)

Текст

Сфера застосування (Scope)

Текст

Рисунки

Таблиці

Примітки

Виноски

Нормативні посилання (Normative reference(s))

Перелік НД

Виноски

Технічний нормативний структурний елемент (normative technical element)

Терміни та визначення понять (Terms and definitions)

Познаки та скорочення (Symbols and abbreviated terms)

Вимоги до об'єкта стандартизації (Requirements)

Обов'язкові додатки (Normative annexes)

Текст

Рисунки

Таблиці

Примітки

Виноски

Довідковий чи додатковий структурний елемент (informative supplementary element)

Довідкові додатки (Informative annexes)

Текст

Рисунки

Таблиці

Примітки Виноски

Довідковий додаток "Бібліографія" (Bibliography)

Перелік документів Виноски

Код класифікаційного угруповання, ключові слова (Indexes)

Згідно з 4.13

Примітка. Напівгрубим прямим шрифтом подано обов'язкові елементи, світлим прямим — технічні елементи, похилим світлим — довідкові елементи, напівгрубим похилим — довідкові обов'язкові елементи.

Таблиця 2 — Приклад типової побудови стандарту

4.2 «Титульний аркуш»

4.2.1 На титульному аркуші стандарту має бути:

— зображення Державного Герба України;

— назва стандарту;

— повне позначення стандарту;

— назва установи, що видала стандарт, рік і місце опублікування;

— для стандарту, опублікованого у кількох томах (згідно із 7.3), — відомості про кількість томів і номер тому.

4.2.2 Форми титульного аркуша національного стандарту подано в додатку А.

4.2.3 За зразками, поданими в додатку А, можна оформлювати титульний аркуш стандартів інших видів і рівнів прийняття.

4.3 «Передмова»

4.3.1 Структурний елемент «Передмову» розміщують після титульного аркуша стандарту.

4.3.2 У цьому структурному елементі наводять повідкові відомості про стандарт. У разі перегляду стандарту наводять відомості про останню публікацію стандарту. Ці відомості нумерують арабськими цифрами і подають у такій послідовності;

1) відомості про організацію-розробника. охоплюючи всі організації-співрозробники:

РОЗРОБЛЕНО:______________________________________________________________________

назва організації-розробника (організацій-розробників) у називному відмінку та відомості про розробників;

РОЗРОБНИКИ:__________________________________________________________________

Імена та прізвища розробників або, якщо стандарт — упровадження міжнародного чи регіонального стандарту:

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ:___________________________________

імена та прізвища виконавців

Рекомендовано прізвища розробників (виконавців) подавати за абеткою, зазначаючи перед прізвищем першу літеру імені, а після прізвища, за наявності, науковий ступінь. Керівника розробки чи керівника науково-технічного редагування зазначають текстом «науковий керівник» у круглих дужках після прізвища та його наукового ступеня (за наявності). Якщо стандарт розробляли кілька організацій, текст «науковий керівник» можна зазначати для кожної організації.

2) відомості про документи органу виконавчої влади, який ухвалив стандарт:

ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:_____________________________________

дата і номер документа органу виконавчої впади

3) відомості про міжнародний, регіональний чи національний стандарт іншої країни, упроваджуваний в Україні як національний стандарт. Ці відомості подають згідно з ДСТУ 1.7.

4) відомості про введення стандарту:

— якщо стандарт уведено вперше, то зазначають:

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ:

— якщо стандарт уводять уперше і одночасно скасовують в Україні міждержавний стандарт, зазначають:

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні_______________________________________ );

позначення міждержавного стандарту

— якщо стандарт уведено на заміну чинному, зазначають:

НА ЗАМІНУ__________________________________________________________________________

позначення нормативного документа або (якщо документ скасовують не повністю):

НА ЗАМІНУ_________________________________________________________________________

позначення нормативного документа

у частині___________________________________________________________________________

5) відомості про перевидання стандарту:

ПЕРЕВИДАННЯ__________________або

рік, місяць

ПЕРЕВИДАННЯ____________________

рік, місяць

зі змінами (і (або) поправками)________________________________________________

номери змін, поправок, наказів про їх ухвалення

4.3.3 За потреби до «Передмови» можна долучати інші довідкові відомості про стандарт.

4.3.4 Згідно з наведеними у цьому розділі положеннями можна оформлювати «Передмову» стандартів Інших видів і рівнів прийняття.

4.4 «Зміст»

4.4.1 Структурний елемент «Зміст» розташовують після «Передмови», починаючи з нової сторінки.

4.4.2 Залежно від обсягу та вмісту конкретного стандарту «Зміст» може містити відомості про структурні елементи такого рівня підпорядкованості:

— розділи;

— підрозділи;

— структурні елементи нижчого рівня підпорядкованості, що мають заголовки;

— додатки.

За потреби до «Змісту» можна вносити відомості про наявні у стандарті таблиці та рисунки.

4.4.3 Відомості про структурні елементи стандарту подають у такому вигляді:

— порядкові номери структурних елементів;

— назви структурних елементів:

— номери сторінок, на яких розпочинаються структурні елементи.

4.5 «Вступ»

4.5.1 Структурний елемент «Вступ» (за наявності) розташовують після «Змісту», починаючи з нової сторінки.

4.5.2 У «Вступі» не викладають вимоги до об'єкта стандартизації.

4.5.3 «Вступ» може містити лише відомості про стандарт, які викладають у довільній формі:

— обґрунтовання потреби розробити стандарт;

— загальну характеристику структури стандарту, перелік частин, додатків, їхній статус;

— характеристику взаємопов'язаних нормативних документів, на які є посилання, і ступінь їхньої відповідності.

4.5.4 За потреби у «Вступі» можна подати іншу довідкову інформацію про стандарт.

4.5.5 Якщо національний стандарт — це впровадження міжнародного чи регіонального стандарту, то у «Вступі» можна подати відомості про його впровадження. Ці відомості подають згідно з ДСТУ 1.7.

4.5.6 «Вступ» дозволено розташовувати в основній частині стандарту і нумерувати цифрою «0».

4.6 Назва стандарту

4.6.1 Назву стандарту як структурний елемент розміщують на новій сторінці, яку нумерують арабською цифрою «1».

4.6.2 Назва стандарту має бути стисла і точно характеризувати об'єкт стандартизації, забезпечуючи правильну класифікацію стандарту в системі класифікування нормативних документів.

4.6.3 У назві стандарту не рекомендовано вживати будь-які скорочення та математичні знаки, якщо ці скорочення та знаки не належать до літерної познаки продукції.

4.6.4 Назву складають з окремих складників, починаючи із загального і закінчуючи конкретним. Кожен складник повинен мати одне речення, зрідка — два речення. У назві можна використовувати не більше ніж три складники:

— груповий складник, що визначає сферу, до якої належить стандарт (групова назва);

— основний складник, який формулює тему, що її розглядають у межах означеної сфери (власне назва стандарту);

— додатковий складник, який вказує на особливі аспекти теми або наводить такі деталі, за якими можна відрізнити цей стандарт від інших стандартів або частин того самого стандарту (вид стандарту або назва частини багаточастинного стандарту).

Залежно від змісту стандарту його назва може мати одну з таких структур:

— груповий, основний та додатковий складники;

— основний та додатковий складники;

— груповий та додатковий складники;

— основний складник.

Приклади

1 Системи оброблення інформації.

ПОДАВАННЯ ДАНИХ.

Терміни та визначення понять

2 ВОДИ МІНЕРАЛЬНІ ПИТНІ.

Технічні умови

3 Системи енергетичні.

Основні терміни та визначення понять

4 КОДИ НАЗВ КРАЇН СВІТУ

Правила складання назви стандарту докладно подано в додатку Б.

4.6.5 Складники назви стандарту відокремлюють один від одного знаком «крапка».

4.6.6 Назву зазначають (див. додаток В):

1) на титульному аркуші українською мовою;

2) на першій сторінці стандарту:

— для національного стандарту — українською, російською та англійською мовами;

— для стандартів інших рівнів прийняття — згідно з нормативними документами відповідних органів влади чи організацій.

4.7 «Сфера застосування»

4.7.1 Структурний елемент «Сфера застосування» розміщують після «Назви» стандарту.

Цей розділ має однозначно окреслювати об'єкт стандартизації, сферу застосування стандарту і за потреби може уточнювати, на які саме об'єкти він поширюється. Його положення формулюють так:

— «Цей стандарт установлює...»;

— «Цей стандарт застосовний ...»;

— «Цей стандарт застосовують...»;

— «Цей стандарт поширюється на ...».

Для чіткішого окреслення сфери застосування стандарту використовують формулювання: «Стандарт не поширюється на ....» чи «Стандарт не застосовний ...».

4.7.2 У стандартах на продукцію, процеси та послуги, що мають вимоги, спрямовані на безпеку життя, здоров'я та майна громадян, охорону довкілля та вимоги до методів випробовування цих показників, треба зазначати: «Вимоги щодо безпечності продукції (роботи, процесу, послуг) викладено в _______________________________ ».

познаки розділів, підрозділів, пунктів

4.7.3 У «Сфері застосування» стандартів на продукцію, вилучену з виробництва, треба зазначати, що стандарт поширюється тільки на виготовлення запасних частин до виробленої продукції, що перебуває в експлуатації.

4.8 «Нормативні посилання»

4.8.1 Цей розділ подають, якщо в тексті стандарту є посилання на інші чинні в Україні нормативні документи, положення яких разом з положеннями стандарту становлять сукупність його положень та вимог.

4.8.2 Список нормативних документів починають словами: «У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:».

Потрібно зазначати конкретний вид нормативного документа: «У цьому стандарті...». «У цьому кодексі...», «У цій настанові», «У цьому класифікаторі...» тощо.

4.8.3 Список нормативних документів повинен містити повні позначення документів, їхні назви мовою оригіналу та переклад назви українською мовою у круглих дужках. Документи у списку не нумерують і розташовують за зростанням їхніх реєстраційних номерів.

4.8.4 Стандарти та інші нормативні документи подають у такому порядку:

— нормативно-правові акти центральних органів державної влади (у разі обґрунтованої потреби);

— національні стандарти України;

— інші нормативні документи загальнодержавного значення;

— міждержавні стандарти;

— міжнародні і (або) регіональні стандарти.

4.8.5 Якщо до списку внесено всі частини багаточастинного стандарту, дозволено після його реєстраційного номера у круглих дужках записати «усі частини», а як назву навести спільні для всіх частин складники назви.

4.8.6 Якщо до списку внесено ще не опублікований стандарт, його відмічають знаком виноски, а наприкінці сторінки у тексті виноски зазначають: «На розгляді».

4.8.7 Перед позначенням нормативного документа i після його назви ніяких розділових знаків не ставлять.

4.9 «Терміни та визначення понять»

4.9.1 У цьому розділі наводять науково-технічні терміни, не встановлені іншими стандартами, а за потреби — загальновідомі слова чи вислови (далі — терміни), які можуть мати кілька значень, що може призвести до неоднозначного розуміння вимог і положень стандарту.

Примітка. У разі потреби дозволено наводити терміни, установлені іншими стандартами, обов’язково посилаючися на них.