Страница 4: ДБН В.2.3 - 4 - 2000. Споруди транспорту АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ (29566)

При призначенні елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри слід призначати такими:

- поздовжній похил - не більше 30 %о ;

- відстань видимості за умови зупинки автомобіля перед перешкодою - не менше 450 м;

- радіус кривої у плані - не менше 3000 м;

- радіус кривої у поздовжньому профілі:

опуклої - не менше 70000 м;

угнутої - не менше 8000 м;

- довжину кривої у поздовжньому профілі:

опуклої - не менше 300 м;

угнутої - не менше 100 м.

У місцях зламу проектної лінії в поздовжньому профілі при алгебраїчній різниці похилів 5 %о і більше на дорогах І і II категорії, 10 %о і більше на дорогах III категорії і 20 %о і більше на дорогах IV і V категорій слід вписувати вертикальні криві.

В усіх випадках, коли за місцевими умовами можлива поява на дорозі людей або

ДБН В.2.3-4-2000 c.14

тварин, слід забезпечувати бокову видимість придорожньої смуги на відстані 25 м від крайки проїзної частини для доріг І-ІІІ категорій та 15 м для доріг IV і V категорій.

2.19 Якщо за умовами рельєфу та іншими місцевими умовами неможливо виконати вимоги 2.18 або виконання їх пов'язане зі значними обсягами робіт і вартістю будівництва, при проектуванні доріг допускається знижувати нормативні параметри до гранично допустимих, визначених відповідно до розрахункових швидкостей за таблицею 2.2 та таблицею 1.3.

При проектуванні ділянок доріг в гірській місцевості Карпат та Криму на підходах до тунелів найбільший поздовжній похил проїзної частини не повинен перевищувати 45 %о на ділянці 250м від порталу тунелю.

2.20 Перехідні криві слід передбачати при радіусі кривої в плані 2000 м і менше. Найменшу довжину перехідної кривої слід приймати за таблицею 2.8.

Таблиця 2.8 - Мінімальні довжини перехідних кривих У метрах

2.21 Найбільший поздовжній похил на кривій у плані з радіусом ??50 м слід зменшувати до значень, наведених в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на горизонтальних кривих

2.22 Ширину смуг розчистки лісу та кущів, величину зрізування укосів виїмок та відстань перенесення будівель на ділянках кривих в плані з внутрішнього боку для забезпечення розрахункової видимості слід визначати розрахунком. Зрізування укосів виїмок слід виконувати на рівні бровки земляного полотна - згідно з ДСТУ 3587.

2.23 На складних ділянках доріг в гірській місцевості допускаються затяжні похили (понад 60 %о ) з обов'язковим влаштуванням ділянок зі зменшеним поздовжнім похилом (до 30 %о ) або влаштуванням майданчиків для зупинки автомобілів чи додаткових смуг для зупинки автомобілів на відстані не більше довжини ділянок, наведених в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Довжина ділянок з затяжним похилом в гірських умовах

Розміри майданчиків для зупинки автомобілів визначаються розрахунком, але вони повинні вміщувати не менше трьох автопоїздів завдовжки 22 м кожний. Вибір місця їх розташування визначається з умов безпеки зупинки, бажано в місцях за ме-

ДБН В.2.3-4-2000 c.15

жами появи осипів, каменепадів тощо.

Незалежно від наявності майданчиків для зупинки автомобілів на затяжних спусках з похилами понад 50 %о слід проектувати протиаварійні з'їзди в зоні кривих з радіусами <100 м (крім серпантин), в кінці спуску, а також на прямих ділянках спуску через кожні 0,8-1,0 км. Елементи протиаварійних з'їздів визначають розрахунком для безпечної зупинки автопоїзда.

2.24 На крутих гірських схилах доцільно прокладати дорогу серпантинами Норми проектування серпантин слід приймати за таблицею 2.11.

Таблиця 2.11- Норми проектування серпантин

Серпантина радіусом менше 30 м дозволяється тільки на дорогах IV і V категорій при забороні руху транспортних засобів з габаритами по довжині більше 11 м.

2.25 Відстань між кінцями кривих двох сусідніх серпантин слід призначати не менше 400 м для доріг II та III категорії, 300 м - для доріг IV категорії і 200 м - дій доріг V категорії.

2.26 Проїзну частину на серпантинах допускається розширювати на 0,5 м за рахунок зовнішнього узбіччя, а решту розширення - за рахунок внутрішнього узбіччя та додаткового розширення земляного полотна.

2.27 Криві в плані і поздовжньому профілі доцільно суміщати. При цьому крив в плані повинні бути на 100-150 м довші за криві в поздовжньому профілі.

Слід уникати сполучення кінців кривих у плані з початком кривих в поздовжньому профілі. Відстань між ними рекомендується призначати не менше 150 м.

2.28 При малих кутах повороту дороги в плані радіуси колових кривих рекомендується приймати за таблицею 2.12.

Таблиця 2.12 - Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту

2.29 Якщо крива у плані розташована в кінці спуску завдовжки понад 500 м і з похилом понад 30 %о, радіус її повинен бути збільшений не менш ніж в 1,5 рази і порівнянні з величинами, наведеними в таблиці 2.12, з суміщенням кривої в плані угнутої кривої в поздовжньому профілі в кінці спуску.

2.30 Не рекомендується коротка пряма вставка між двома кривими в плані, як направлені в один бік. При довжині її менше 100 м рекомендується замінювати обидві

ДБН В.2.3-4-2000 c.16

криві однією кривою більшого радіуса. При довжині 100-300 м пряму вставку доцільно замінювати перехідною кривою більшого радіуса. Пряма вставка як самостійний елемент траси допускається для доріг І та ІІ категорій при довжині понад 700 м, для доріг ІІІ та IV категорій – понад 300 м.

2.31 Не бажано допускати довгих прямих вставок у поздовжньому профілі, максимальні граничні їх довжини наведено в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 – Граничні довжини прямих вставок у поздовжньому профілі

Велосипедні доріжки і тротуари

2.32 Велосипедні доріжки слід проектувати вздовж автомобільних доріг на ділянках, де інтенсивність руху велосипедів і мопедів за перші п'ять років експлуатації дороги досягне в одному напрямку 60 і більше велосипедів (мопедів) за годину При максимальній інтенсивності руху, або 400 одиниць за добу. Велосипедні доріжки, як правило, проектують для однобічного руху завширшки не менше 1,5 м, а для двобічного - не менше 2,2 м на відокремленому земляному полотні, біля підошви насипу або за межами укосів виїмок, а також на спеціально збудованих бермах або полках.

Велосипедні доріжки що складаються з однієї смуги, для руху в обох напрямках, слід розміщувати з підвітряного боку дороги (в розрахунку на пануючі влітку вітри), а велосипедні доріжки, що складаються з двох смуг, для руху у протилежних напрямках, слід розміщувати окремо з обох боків дороги. В ускладнених умовах та на підходах до штучних споруд дозволяється будівництво велосипедних доріжок на узбіччі. В таких випадках узбіччя слід відокремлювати від проїзної частини бордюром заввишки 0,20 м, а відстань між ближніми крайками велосипедної доріжки і проїзної частини дороги (вертикальною гранню бордюру) повинна бути не менше 1,5 м.

2.33 Велосипедна доріжка, якщо вона є самостійним об'єктом, проектується в індивідуальному порядку.

2.34 Велосипедні доріжки в зоні розв'язок слід прокладати за межами земляного полотна доріг. Проїзну частину автомобільних доріг велосипедні доріжки повинні перетинати під прямим (±10°) кутом.

При перехрещенні автомобільної дороги велосипедна доріжка на відстані по 3 м з кожного боку від крайки проїзної частини повинна бути прямою у плані.