Страница 10: ДБН В.2.3 - 4 - 2000. Споруди транспорту АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ (29566)

Водовідвідні споруди та пристрої

4.40 Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами і розмиву, а також для забезпечення виконання робіт по спорудженню земляного полотна слід передбачати системи поверхневого водовідводу (планування території, влаштування канав, лотків, швидкотоків, випаровувальних басейнів, поглинальних колодязів тощо) з забезпеченням при необхідності безпечного переїзду через них транспорту.

Дно канави повинно мати поздовжній похил не менше 5 %о (у виняткових випадках - не менше 3 %о).

Ймовірність перевищення розрахункової повені при проектуванні водовідвідних канав і кюветів слід призначати для доріг І і II категорій - 2 %, III категорії - 3 %, IV і V категорії - 4 %, а при проектуванні водовідвідних споруд з поверхні мостів і доріг слід призначати для доріг І і II категорій - 1 %, III категорії - 2 %, IV і V категорії -3%.

Найбільший поздовжній похил водовідвідних споруд слід призначати залежно від типу грунту, типу укріплення укосів і дна канави з урахуванням допустимої швидкості протікання води. При неможливості забезпечення допустимих похилів слід передбачати швидкотоки, перепади та водобійні колодязі.

Випаровувальні басейни дозволяється влаштовувати в дорожньо-кліматичній зоні У-ІІІ. Для цього дозволяється використовувати пониження місцевості, розроблені кар'єри та резерви завглибшки не більше 0,4 м. На ділянках, де під випаровувальний басейн використовується резерв, слід передбачати насип з бермою завширшки не менше 3 м.

4.41 Грунтові і поверхневі води, що можуть впливати на міцність та стійкість земляного полотна або на умови виконання робіт, слід перехоплювати або знижувати їх рівень.

В гірських умовах в перезволожених місцях влаштовують поздовжній дренаж під узбіччям з верхової сторони додатково до верхового кювету, а також поперечний дре-

ДБН В.2.3-4-2000 c.38

наж під дорожнім одягом під кутом від 60 до 70 градусів до осі дороги залежно від поздовжнього похилу. При цьому слід запобігати попаданню води в поперечні дрени з верхового кювету та поздовжнього дренажу. Конструкція оглядових колодязів повинна запобігати проникненню води в земляне полотно.

4.42 Висоту насипів і огороджувальних гребель біля середніх та великих мостів і на підходах до них, а також насипів на заплавах слід призначати з таким розрахунком, щоб брівка земляного полотна підвищувалась не менше, як на 0,5 м, а брівка незатоп-лених регуляційних споруд і берм - не менше, ніж на 0,25 м над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору і висоти набігання хвилі на укіс.

4.43 Брівка земляного полотна на підходах до малих мостів і труб повинна підвищуватись над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору не менше, ніж на 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди і не менше, ніж на їм при напірному та напівнапірному режимах.

Ймовірність перевищення повені при проектуванні насипів на підходах до малих мостів і труб слід приймати за таблицею 4.13.

Таблиця 4.13- Ймовірність перевищення повені на підходах до малих мостів і труб

4.44 Укріплення земляного полотна та водовідвідних споруд повинно відповідати умовам роботи укріплюваних споруд, враховувати властивості грунтів, особливості погодно-кліматичних факторів, конструктивні особливості земляного полотна та за-безпечувати можливість механізації робіт при мінімумі приведених витрат на будівництво і експлуатацію. При виборі типу укріплення слід розробляти варіанти і враховувати умови та час виконання робіт по спорудженню земляного полотна і його укріпленню.

В гірських умовах особливу увагу потрібно приділяти укріпленню підвідних і відвідних русел малих штучних споруд. На схилах, що розмиваються, відвідні русла водоперепускних споруд слід укріплювати до рівня базису ерозії.

Підтоплені укоси насипів слід захищати від хвильових дій відповідними типами укріплень залежно від гідрологічного режиму ріки або водоймища. Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення виконується у відповідності з СНіП 2.06.15.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні замість укріплень дозво-ляється застосовувати зменшення крутизни укосів. Крутизну стійкого проти дії води укосу слід визначати розрахунком залежно від гідрологічних та кліматичних умов і виду грунту насипу. Орієнтовно крутизну таких укосів слід приймати за таблицею 4.14.

ДБН В.2.3-4-2000 c.39

Таблиця 4.14 - Крутизна укосів насипів в умовах підтоплення

4.45 При техніко-економічному обгрунтуванні для укріплення укосів дозволяється використовувати геотекстильні матеріали. На геотекстильному полотні, що виходить на поверхню, слід влаштовувати захисне покриття шляхом одно-, дво- або триразової обробки органічним в'яжучим з посилкою піском залежно від необхідних жорсткості та водостійкості покриття.

4.46 Для забезпечення відведення ґрунтових вод з насипу та основи слід застосовувати дренуючі прошарки і перфоровані труби з пластмас та інших матеріалів.

4.47 Для утримання та забезпечення стійкості укосів в гірських умовах слід застосовувати спеціальні конструкції. На гірських дорогах IV-V категорій дозволяється застосовувати конструкції з місцевих матеріалів.

5 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ

5.1 Дорожній одяг повинен включати покриття, основу, а при необхідності - додаткові прошарки, що відрізняються за функціональним призначенням.

5.2 За механічними властивостями дорожній одяг слід поділяти на два види:

жорсткий та нежорсткий. До жорсткого слід відносити дорожній одяг, покриття та основа якого спроможні працювати на розтягування, а їх міцність та жорсткість практично не залежать від температури, вологості, тривалості дії навантаження (змінюються не більше ніж на 15 % із зміною цих величин на всьому можливому діапазоні умов експлуатації) і які на протязі всього терміну служби зберігають суцільність. Жорстким є одяг, що має цементобетонне монолітне покриття; збірне покриття із цементобетонних і армобетонних плит; асфальтобетонне покриття на основі з цементобетону. До нежорстких слід відносити всі інші конструкції дорожніх одягів.

5.3 В залежності від строку служби та рівня надійності дорожні одяги поділяються на три типи: капітальні, полегшені та перехідні. При виборі типу дорожнього одягу виходять із інтенсивності руху, складу транспортного потоку, вимог безпеки і комфортності руху, природних умов та техніко-економічних розрахунків.

5.4 Типи дорожніх одягів, основні матеріали покриттів і область їх використання наведені в таблиці 5.1.

5.5 Дорожній одяг проектують з урахуванням надійності - ймовірності безвідмовної роботи конструкції протягом наміченого строку експлуатації до капітального ремонту. Кількісним показником надійності є рівень надійності, що являє собою частку довжини (чи площі по смугах накату) ділянок без пошкоджень і деформацій, пов'язаних з втратою міцності конструкцій, в загальній довжині ділянки дороги, яка розглядається. Розрахункові рівні надійності дорожніх одягів наведені в таблиці 5.2

ДБН В.2.3-4-2000 c.40

Таблиця 5.1 - Типи дорожніх одягів

Таблиця 5.2 - Розрахункові рівні надійності дорожніх одягів

Основні вимоги до елементів дорожнього одягу

5.6 Матеріали шарів дорожнього одягу, його загальна товщина і товщини окремих шарів повинні забезпечувати шорсткість і стабільну у часі рівність поверхні, а також

ДБН В.2.3-4-2000 c.41

міцність і морозостійкість всієї конструкції.

5.7 При конструюванні дорожнього одягу належить обрати оптимальні дорожньо-будівельні матеріали і визначити раціональне розміщення шарів в комплексі з земляним полотном для подальшого їх розрахунку.

5.8 Товщина шару дорожнього одягу призначається з урахуванням процесу формування стійкої структури шару і його сполучення з існуючою конструкцією. Товщину шару слід призначати не меншою за величину, наведену в таблиці 5.3. Крім того, товщина шару повинна у 1,5 раза і більше перевищувати розмір найбільшої фракції зерен матеріалу цього шару.

Таблиця 5.3 - Технологічна товщина шарів дорожнього одягу

У сантиметрах