Страница 7: ДСТУ 4100-2002. Виготовлення знаків пожежної безпеки та дорожних знаків (29559)

5.5 Колориметричні характеристики

5.5.1 Зображення знаків слід виконувати поліграфічними або іншими фарбами, які забезпечують колориметричні характеристики, наведені в таблиці 15.

Таблиця 15

5.5.2 Для знаків з внутрішнім освітлюванням координати кольоровості х, у і коефіцієнти яскравості В, які визначають в колориметричній системі МКО (Публікація Міжнародної Комісії з освітлювання № 15 (Е-1.3.1), 1971 р. Центральне бюро МКО, том 4), за джерела світла С у відповідності до вимог ГОСТ 7721, повинні відповідати таблиці 15 і рисунку 10.

6ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Щоб перевірити відповідність дорожніх знаків вимогам цього стандарту підприємство-виробник повинно проводити приймально-здавальні і періодичні випробування.
2. Обсяг випробувань та їх періодичність повинні зазначатись у технічних умовах на знаки конкретних видів.

7МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

1. Випробовування повинні проводитись за температури повітря +(25 ± 10) °С, відносної вологості (45—80) %, атмосферного тиску 630—800 мм рт.ст.
2. Міцність лакофарбового покриття (п.5.2.4) перевіряють шляхом нанесення на покриття сталевим вістрям перехресних подряпин до основного матеріалу. В місці перетину подряпин не повинно бути відшарування покриття.

7.3Відповідність вимогам п.5.2.6 перевіряють таким чином:

• знаки встановлюють у робоче положення і спрямовують на них дрібні струмені води під тиском 203,68 кПа, що падають з висоти 1,5—2 м від верхньої точки знаків під кутом (ЗО ± 2)° до вертикалі і перекривають габаритні розміри знаків не менш ніж на 200 мм. Температура води — від +3 до +20 °С. Тривалість випробовування — 15 хв. Через кожні 3 хв знаки повертають навколо вертикальної осі на кут 90°. Допускається переривати випробовування на час повороту знаків;
• після закінчення випробувань із зовнішніх поверхонь витирають воду, відкривають і оглядають знаки. Знаки вважають такими, що витримали випробовування, якщо на лампах і контактах не буде виявлено крапель води.

1. Опір ізоляції (п.5.3.2) перевіряють без ламп. Опір ізоляції повинен вимірюватись мегомметром постійного струму напругою 500 В з похибкою вимірювання ±15 %.
2. Електричну міцність ізоляції (п.5.3.3) перевіряють без ламп на високовольтному обладнанні змінного струму частотою 50 Гц, потужністю не менш ніж 500 Вт. Напругу підвищують плавно від нуля або від значення, що не перевищує номінального, до випробувального значення протягом 20 с.

Під випробувальною напругою знаки витримують протягом 1 хв після чого напругу плавно, не менш ніж за 10 с, знижують до нуля. Похибка вимірювання не повинна перевищувати ± 5 %.

1. Щоб перевірити яскравість (п.5.4.1), зображення знака розділяють на рівні ділянки квадратної форми зі стороною не більш ніж 50 мм. Яскравість вимірюють фотоелектричним фотометром у центрі кожної ділянки і визначають її середньоарифметичне значення для кожного кольору.
2. Рівномірність розподілу яскравості (п.5.4.2) проводять для зібраних знаків в такій послідовності:

для кожного кольору візуально виділяють на поверхні знака дві площадки з центрами в точках 1 і 2 з найбільшим можливим перепадом яскравості, розташованих на відстані 50 мм одна від одної. Схему виконання наведено на рисунку 11;

вимірюють фотоелектричним фотометром величини яскравості L1, L2, Lz (кд-м-2) відповідно в точках 1, 2 і Z, симетрично розміщеній між точками 1 і 2, і визначають рівномірність розподілу яскравості, яку вважають допустимою у разі дотримання нерівності:

L1 - L2<= 0.5 Lz

1. Питомий коефіцієнт сили світла (п.5.4.3) перевіряють фотоелектричним методом. Для вимірювання використовують пристрої і обладнання призначені для вимірювання питомого коефіцієнта сили світла.

Вимірювання координат кольоровості X, У коефіцієнта яскравості ß (п.5.5.1) проводять за освітлення джерелом світла С згідно з вимогами ГОСТ 7721 під кутом 45°, а спостерігання — в напрямку перпендикуляра до поверхні.

Допускається контроль кольору проводити візуально методом порівняння за зразками кольору, затвердженими в установленому порядку.

7.10 Світлоповертальний ефект (п.5.2.1), наявність марковання (п.5.3.5) перевіряють візуально.

8МАРКУВАННЯ, ПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1На корпусі знака або спеціальній табличці, прикріпленій до знака, повинно бути нанесене

маркування, що містить такі відомості:

товарний знак підприємства-виробника;

дату виготовлення;

позначення цього стандарту і технічних умов.

Крім цього, на знаках з внутрішнім освітленням необхідно зазначати:

номінальну напругу у вольтах;

кількість ламп;

номінальну потужність кожної лампи.

1. Готові знаки повинні бути обгорнуті в пакувальний згідно з ГОСТ 8273 або вологонепроникний згідно з ГОСТ 515 папір і складені в дощані обрешітки згідно з ГОСТ 12082 або фанерні ящики згідно з ГОСТ 5959. Дозволяється в обґрунтованих випадках упаковувати знаки в пакувальний картон згідно з ГОСТ 7376.
2. Маркування транспортної тари — згідно з ГОСТ 14192.
3. У разі транспортування світлоповертальних знаків повинні застосовувати прокладкові матеріали.
4. Умови зберігання і транспортування знаків для врахування впливу кліматичних факторів — за групою умов зберігання ОЖ4 ГОСТ 15150.

9ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Підприємство-виробник повинно гарантувати відповідність знаків вимогам цього стандарту у разі дотримання умов експлуатації, транспортування і зберігання.
2. Гарантійний строк для знаків з внутрішнім і зовнішнім освітленням —два роки, а для знаків з світлоповертальною поверхнею — один рік від дня введення в експлуатацію.

10ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ

10.1 Загальні положення

10.1.1Дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього рухуяк у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а такожбуло неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасниківдорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітленнятощо.).

Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.

На ділянках доріг, де дорожню розмітку важко побачити (сніг, бруд тощо) або не можна відновити, повинні бути установлені відповідні за змістом дорожні знаки.

10.1.2Встановлення чи демонтаж дорожніх знаків без узгодження з підрозділами Державто-інспекції МВС України заборонено.

10.1.3Дорожні знаки, застосування яких було викликане причинами тимчасового характеру (дорожньоремонтні роботи, сезонні особливості руху тощо), повинні виконуватися на жовтому тлі або установлюватися на щитах жовтого кольору, розміри яких повинні перевищувати розміри знака не меншеніж на 0,1 м. Ці знаки повинні бути негайно демонтовані після усунення зазначених причин тимчасового характеру. При цьому знаки допускається закривати чохлами.

10.1.4Дорожні знаки допускається застосовувати у випадках, не передбачених цим стандартом,якщо необхідність їхнього застосування обґрунтована конкретними умовами дорожнього руху.

10.1.53 дозволу Головного Управління Державтоінспекції МВС України та НДЦ БДР МВСУкраїни в експериментальному порядку допускається застосовувати дорожні знаки, не встановленічинними стандартами і технічними умовами, зокрема керовані дорожні знаки і табло із змінною інформацією. При цьому в необхідних випадках для своєчасного інформування учасників руху на експериментальній ділянці дороги повинні бути установлені транспаранти, які б пояснювали зміст і значення експерименту, що проводиться.

10.1.6Дозволяється експлуатація встановлених дорожніх знаків із зображенням символів відповідно до попереднього видання цього стандарту до закінчення терміну експлуатації.

10.2 Загальні вимоги

10.2.1Знаки із світлоповертальною поверхнею повинні застосовуватись на ділянках доріг без стаціонарного освітлення, знаки з внутрішнім освітленням — на ділянках доріг із стаціонарним освітленням, увімкненим на весь темний час доби.

Знаки із світлоповертальною поверхнею допускається застосовувати на ділянках доріг із стаціонарним освітленням, якщо буде забезпечено видимість знаків з відстані не менш ніж 100 м як у світлий, так і в темний час доби.

10.2.2В одному поперечному перетині дороги допускається встановлювати не більше як три знаки, без урахування дублюючих знаків і табличок до дорожніх знаків.

Черговість розміщення знаків різних груп на одній опорі (зверху-вниз або зліва-направо) повинна бути наступна:

• знаки пріоритету;
• попереджувальні знаки;і(
• наказові знаки;
• заборонні знаки;
• інформаційно-вказівні знаки;
• знаки сервісу.

У разі розміщення на одній опорі знаків однієї групи, їх розташовують відповідно до номера знака в групі.

1. Знаки, установлені на дорозі послідовно, за винятком знаків, установлених на перехресті, повинні бути розташовані поза населеними пунктами на відстані не менш ніж 50 м, а в населених пунктах — не менш ніж 25 м між поперечними перетинами дороги в яких встановлені знаки.
2. Дорожні знаки повинні встановлюватись з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускаєтся установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом. На дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки можуть дублюватись. Необхідність дублювання знаків визначають залежно від конкретних дорожніх умов. Дублюючі знаки повинні установлюватись на розділювальній смузі, а у разі її відсутності — над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху у зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
3. Відстань від краю проїзної частини, а за наявності узбіччя — від брівки земляного полотна до найближчого до неї краю знака, установленого збоку від проїзної частини, повинна становити від 0,5 до 2 м, а до краю інформаційно-вказівних знаків 5.45 — 5.48, 5.51, 5.53, 5.54, 5.56, 5.58.2, 5.59, 5.61.1 —5.61.3 — від 0,5 до 5,0 м.
4. За складних умов (біля урвищ, виступів скель, парапетів тощо) допускається установлювати знаки на узбіччях. У цьому разі відстань між краєм проїзної частини і найближчим до неї краєм знака повинна становити не менш ніж 1 м, а висота установлення має бути не менш ніж 2 м.
5. У разі відсутності огороджень бар'єрного або парапетного типу знаки, розташовані на узбіччі, а також на розділювальній смузі, повинні установлюватись на безпечних опорах (згідно з ГОСТ 25458 або ГОСТ 25459). Верхній обріз фундаменту опори знака повинен бути виконаний урівень з поверхнею узбіччя, розділювальної смуги або присипної берми.

1. В місцях проведення робіт на проїзній частині і у разі оперативних змін у схемах організації руху тимчасові знаки на переносних опорах допускається установлювати на проїзній частині. На дорогах поза населеними пунктами тимчасові дорожні знаки допускається установлювати на опорах жовтого кольору.
2. Відстань від нижнього краю знака (без урахування попереджувальних знаків 1.31.1—1.31.6 і табличок до дорожніх знаків) до поверхні дорожнього покриття (висота установлення) крім випадків, спеціально обумовлених стандартом, повинна становити:

• від 1,5 до 2,2 м — у разі установлення збоку від дороги поза населеними пунктами, від 2,0 до 4,0 м — у населених пунктах;
• не менш ніж 0,6 м — у разі установлення на острівцях безпеки і на проїзній частині дороги;
• від 5,0 до 6,0 м — у разі розміщення над проїзною частиною; у разі розміщення знаків на прогінних конструкціях штучних споруд і за відстані від поверхні дорожнього покриття до низу прогінної конструкції споруди менш ніж 5 м, знаки не повинні виступати за їхній нижній край.