• для торфів і заторфованих ґрунтів - генезис і геоморфологічний тип боліт, поширенняй потужність, умови залягання болотних відкладень, склад і властивості товщі болот-них відкладень та підстильних мінеральних ґрунтів;
  • для похованих слабких ґрунтів різних типів - генезис, глибини, умови залягання, складі властивості, а також склад та властивості підстильних і перекриваючих ґрунтів;
  • вміст органічних речовин, ступінь розкладання та зольності для торфів і заторфованихґрунтів.

2)враховують особливі властивості слабких ґрунтів, що характеризуються:

  • високими значеннями пористості й вологості (ступінь вологості дорівнює абобільше 0,8);
  • відсутністю жорстких структурних зв'язків;
  • модулем деформації, що дорівнює або менше 5 МПа;
  • малою міцністю і високою стискуваністю, а також тривалістю консолідації приущільненні та падінням міцності при повзучості;
  • істотною зміною деформаційних, міцнісних і фільтраційних властивостей ґрунтівпри порушенні їх природної будови, а також у процесі ущільнення або висихання(осушення);
  • чутливістю до динамічних впливів;
  • проявом усадки з утворенням усадочних тріщин у процесі висихання (осушення);
  • нестійкістю в зоні аерації органічних сполук, рослинних залишків і продуктів їхньогорозкладання;
  • підвищеною агресивністю та корозійною активністю ґрунтів і підземних вод до бетонуй металів;

3)отримані при вишукуваннях матеріали повинні забезпечувати:

  • оцінку доцільності збереження слабких ґрунтів як основи споруди або необхідності їхвидалення, заміни або прорізання фундаментами;
  • вибір способу інженерної підготовки території та благоустрою прилеглої території;
  • вибір основи і типу фундаментів, що забезпечать експлуатаційну надійність зводжува-них споруд, із урахуванням очікуваних змін інженерно-геологічних умов на території,що забудовується;

С. 18 ДБН А.2.1-1:2008

4)при проведенні вишукувань на ділянках поширення заторфованих ґрунтів встановлю-ють і додатково наводять у звіті (див. дод. Н):

  • тип торфу (низинний, верхівковий);
  • різновиди заторфованих ґрунтів, їх склад і властивості;
  • джерела обводнювання покладу (атмосферні, ґрунтові, поверхневі або води змішаноготипу), місце розташування виходу джерел, наявність озер і сплавин;
  • загальну тенденцію розвитку болота (його деградацію або прогресуюче заболочуванняприлеглої території);
  • для торфів і заторфованих ґрунтів - вологість, щільність у водонасиченому стані, вмісторганічних речовин, ступінь розкладання, зольність, ботанічний склад (за спеціальнимзавданням);
  • для мулу і сапропелів - гранулометричний склад, вміст органічних речовин, карбо-натів, склад і зміст водорозчинних солей (для осадів солоно-водних водойм);
  • показники консолідації й повзучості (за спеціальним завданням);

5)при вишукуваннях у районах поширення слабких ґрунтів необхідно додатково до по-казників, зазначених вище, встановлювати та наводити у звіті:

  • нормативні та розрахункові значення показників міцнісних і деформаційних власти-востей слабких ґрунтів з урахуванням їх можливого ущільнення або осушення в процесі будівництва та експлуатації;
  • зміни міцнісних властивостей при ущільненні й повзучості, а також під впливоммеліоративних заходів, що намічаються, із підвищення несучої здатності ґрунтів таінженерної підготовки території;

3.2.6.6.4 під час вишукувань у районах поширення засолених ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • умови залягання засолених ґрунтів - потужність, літологічний склад, поширення вплані та за глибиною;
  • якісний склад і кількісний вміст водорозчинних солей у ґрунтах;
  • генезис, взаємозв'язок ступеня та характеру засоленості з літологічним складом і умо-вами залягання ґрунтів;
  • форму, розмір і характер розподілу солей у ґрунтах;
  • ступінь кристалізації й дисперсності солей;
  • структурні особливості ґрунтів, пов'язані з наявністю солей;
  • наявність виражених проявів процесу вилуговування і механічної суфозії засоленихґрунтів у рельєфі, їх форми і розміри;
  • наявність ділянок сучасного засолення ґрунтів у результаті господарської діяльностілюдини, вплив господарської діяльності на розвиток процесів засолення та розсоленняґрунтів;
  • фізичні» міцнісні й деформаційні властивості ґрунтів природної вологості та при водо-насиченні, значення відносного суфозійного стиску і початкового тиску суфозійногостискування, зміни фізико-механічних і хімічних властивостей ґрунтів у процесі засо-лення або вилуговування солей;
  • гідрохімічні умови (мінералізація та хімічний склад підземних вод, їх розчинювальназдатність відносно засолених ґрунтів, характер можливого переміщення води в ґрун-тах, зміни хімічного складу підземних вод у процесі засолення або розсолення ґрунтів);
  • склад і характеристику поверхневих вод, що впливають на засоленість ґрунтів;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 19

  1. проходку гірничих виробок потрібно здійснювати в місцях максимального вмісту со-лей і у місцях прояву несприятливих процесів і явищ, пов'язаних із засоленням ґрунтів абовилуговуванням із них солей. За нерівномірної засоленості під кожною проектованоюбудівлею і спорудою відбирають зразки ґрунту не менше ніж із двох виробок для будівель іспоруд І й II рівнів відповідальності, з однієї - для III рівня відповідальності;
  2. зразки, призначені для хімічного аналізу за відносно рівномірного розподілу солей уґрунті, відбирають у вигляді суцільної борознової проби масою 1... 1,5 кг із інтервалом випро-бування 0,5... 1 м. Проби відбирають на всю глибину пройденої виробки і по розрізу встанов-люють верхню та нижню межі засоленості. У ґрунтах, які містять солі у вигляді лінз,прошарків, окремих скупчень тощо, відбір здійснюють із кожної характерної ділянки товщі.При цьому роблять опис сольових включень (їх кількість на одиницю площі або об'єму, фор-му, розмір тощо). Описуючи шурфи та інші відкриті виробки, виконують зарисовку стінок ізвиділенням сольових прошарків і включень;
  3. при прогнозі зміни властивостей ґрунтів, що містять легкорозчинні солі та перебува-ють у природних умовах у необводненому стані, необхідно враховувати практично повнийвинос зазначених солей при обводнюванні основи проектованих будинків і споруд.

При вишукуваннях у районах поширення загіпсованих ґрунтів оцінку й прогноз можливості та інтенсивності розчинення і виносу солей виконують із урахуванням агресивності підземних та інфільтраційних вод відносно цих ґрунтів.

Урахування зміни властивостей ґрунтів, що містять важкорозчинні солі, виконують лише за наявності в підземних водах агресивної вуглекислоти або при інфільтрації в ґрунт розчинів, що мають розчинювальну здатність відносно карбонатних солей.

За спеціальним завданням у пилуватих і глинистих ґрунтах визначають ємність поглинання і склад обмінних катіонів, а у водонасичених засолених ґрунтах - склад порових вод;

  1. визначення відносного суфозійного стиску ґрунтів для споруд І й II рівнів відповідаль-ності виконують із урахуванням розчинювальності солей;
  2. у районах поширення засолених ґрунтів, за відповідного обґрунтування в програмі ви-конання робіт, проводять стаціонарні спостереження за:

  • процесами засолення і розсолення, формами їх прояву;
  • характером і величиною суфозійно-просадних деформацій;
  • режимом підземних вод;
  • інтенсивністю процесу механічної суфозії.

3.2.6.6.5 під час вишукувань у районах поширення елювіальних ґрунтів (елювію):

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • структуру та вік кори вивітрювання, тектонічні порушення;
  • зони в профілі кори вивітрювання;
  • літологічний і петрографічний склад, структуру, текстуру, тріщинуватість ґрунтів корививітрювання;
  • склад, властивості виділених інженерно-геологічних елементів покривних, елювіаль-них і материнських порід;
  • схильність вивітрілих ґрунтів до деформації морозного здимання, суфозійного вилуго-вування, набухання й просадності;
  • склад материнської гірської породи, елементи падіння та простягання (азимут простя-гання, азимут і кут падіння), наявність прошарків, карманів і гнізд;
  • морфометричні особливості, склад і кількість уламкових включень;

С. 20 ДБН А.2.1-1:2008

-виділення інженерно-геологічних елементів за ступенем вивітрілості та властивостямиелювіальних ґрунтів;

- склад, вологість і щільність елювіальних ґрунтів;

-показники просадності, набухання (при обґрунтуванні у програмі виконання робіт);

  1. у найменуваннях великоуламкових, пилуватих і глинистих ґрунтів при вмісті великоу-ламкової фракції більше 30 відсотків додатково наводять ступінь вивітрілості великоуламко-вої фракції відповідно до ДСТУ Б В.2.1-2;
  2. для встановлення інженерно-геологічного розрізу, умов залягання й відбору монолітівелювіальних ґрунтів у дисперсній та уламковій зонах вивітрювання частину виробок прохо-дять шурфами (дудками);
  3. на ділянках будинків і споруд І й II рівнів відповідальності деформаційні та міцнісні-властивості елювіальних ґрунтів дисперсної й уламкової зон вивітрювання визначають по-льовими методами (випробування штампом, пресіометрами, на зріз ціликів ґрунту).

3.2.6.6.6 під час вишукувань на ділянках поширення техногенних ґрунтів:

Г) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • поширення, умови залягання, будову, склад і властивості техногенних ґрунтів;
  • змінюваність характеристик фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів упросторі, а за необхідності - у часі, при зміні температурно-вологісного режиму;
  • наявний досвід будівництва на техногенних ґрунтах;
  • ступінь завершеності консолідації й зміни властивостей техногенних ґрунтів у часі.

З цією метою в поєднанні з іншими видами робіт проводять стаціонарні спостереження (на спеціально обладнаних дослідних ділянках), які включають визначення фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів і, у тому числі, вимірювання порового тиску (за спеціальним завданням);

2)у випадку передбачуваного використання техногенних ґрунтів як основи фундаментівтехнічне завдання на вишукування повинне містити:

  • наявні відомості про спосіб і час формування техногенних ґрунтів;
  • дані про виконання робіт і технологію утворення планомірно намитих або відсипанихґрунтів (споруд) і накопичувачів промислових відходів;
  • результати геотехнічного контролю;
  • відомості про склад та інші особливості ґрунтів у зв'язку з технологічними особливос-тями виробництва - джерела їхнього накопичення;

  1. глибину виробок призначають більше повної потужності техногенних ґрунтів. Заглиб-лення виробок у підстильні ґрунти природного походження встановлюється залежно від ве-личини стискуваної товщі основи. У випадку, якщо підстильні ґрунти відносяться дослабких, проходку ведуть із заглибленням виробок у більш міцні підстильні шари;
  2. однорідність будови та змінюваність властивостей техногенних ґрунтів встановлюютьздебільшого зондуванням і геофізичними роботами в поєднанні з іншими інженерно-гео-логічними роботами;

5)при визначенні нормативних і розрахункових значень властивостей техногеннихґрунтів враховують їх зміни в часі з урахуванням періодів формування ґрунтів, часу прове-дення вишукувань, зведення будівель (споруд) і встановлюють ці значення, здебільшого, по-льовими методами.

ДБН А.2.1-1-2008 С.21

3.2.7 Гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишукувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови території і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель, споруд і територій від небезпечних процесів.

3.2.7.1Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призна-ченням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території. Ступінь вивченості те-риторії оцінюють із урахуванням вивченості басейну стоку (природного або виділеного вмежах урбанізованої території) і складових балансу ґрунтових вод (а за необхідності - іншихводоносних горизонтів у зоні активної взаємодії), фільтраційних характеристик ґрунтів, при-родних і техногенних процесів.

3.2.7.2Під час територіальних інженерно-гідрогеологічних вишукувань, а також длябудівництва об'єктів підвищеного рівня відповідальності або групи будівель закладання ме-режі гідрогеологічних свердловин спостереження виконують у період виконання передпроек-тних робіт для подальшого використання при розробленні проекту.

3.2.7.3Джерела і методи (див. дод. П) одержання інженерно-гідрогеологічної інформації:

  • літературні і фондові - результати наукових досліджень, стаціонарних спостережень,балансових розрахунків, вишукувань минулих років;
  • моніторингові - дані багаторічних або сезонних спостережень у процесі проведення ви-шукувальних робіт;
  • польові дослідні роботи - дані кущових та одиничних відкачок і наливів;
  • лабораторні роботи;
  • геофізичні роботи;
  • аналітичні і камеральні - результати моделювання і оброблення наявної інформації таодержання вихідних даних для гідротехнічних розрахунків, пошукових і нормативнихпрогнозів.

3.2.7.4Для одержання достовірних даних і використання їх при розробленні проектівосновний обсяг гідрогеологічних вишукувань виконують на стадії, що передує робочомупроектуванню та з урахуванням природних гідрогеологічних меж.

На стадіях П, РП, Р інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують з метою:

  • розроблення нормативних прогнозів;
  • розроблення проектів захисту;
  • оцінки впливів на підземну гідросферу;
  • оцінки ефективності раніше виконаних заходів.

  1. Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують на основі комплексної абоспеціальної програми робіт, розроблюваної з урахуванням технічного завдання, гідроген-логічної вивченості території та складності інженерно-гідрогеологічних умов (див. дод. Р).
  2. Технічне завдання на інженерно-гідрогеологічні вишукування має містити: