2.5.2 Креслення ескізного проекту реставрації включають (рекомендований перелік, див. додаток И):
- ситуаційний план із позначенням меж території пам'ятки;
- генеральний план території пам'ятки або ансамблю;
- плани поверхів, основних ярусів, основні перерізи;
- картограми елементів пам'ятки або їх фрагментів із визначенням основних реставраційних або консерваційних робіт;
- фасади, характерні фрагменти та деталі;
- принципові інженерні та конструкторські рішення;
- колірні рішення (паспорти) фасадів та інтер'єрів;
- принципові рішення з благоустрою, вертикального планування і озеленення території пам'ятки;
- принципові рішення щодо сучасного пристосування пам'ятки.
2.5.3 Основні положення організації робіт виконуються у відповідності з обгрунтуванням науково-проектних рішень і включають:
- ситуаційний план;
- схематичний будгенплан із зазначенням тимчасових споруд, огорожі майданчика, небезпечних зон, будівельних риштувань, місць складування матеріалів і напівфабрикатів, під'їзних доріг, розміщення механізмів, схеми тимчасового енерго- та водопостачання, засобів сигналізації і пожежогасіння, попереджувальних знаків;
- схему організації руху транспорту;
- пояснювальну записку з обгрунтуванням прийнятої технології і послідовності виконання робіт з переліком обсягів робіт, специфікацією основних матеріалів, розрахунком потреби в будівельних машинах і механізмах та енерговитрат, заходи щодо протипожежної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища;
- укрупнений план-графік виконання робіт;
- графік руху робочої сили та будівельних машин.
2.6 Робоча документація включає:
- пояснювальну записку з короткою характеристикою об'єкта реставрації, прийнятих науково-проектних і конструкторських рішень, матеріалів, видів благоустрою, особливих умов виконання робіт; технологічними вказівками щодо виконання та методиками на проведення окремих видів робіт;
- робочі креслення (рекомендований перелік, див. додаток К):
- плани та перерізи пам'ятки з позначеннями всіх втрачених або збережених елементів, що вимагають реставрації, з нанесенням розмірів, відміток, маркуванням цих елементів; виготовлення;
- креслення елементів і конструкцій, які підлягають реставрації, підсиленню, укріпленню та відтворенню;
- конструктивні креслення з вказівкою нормативних та розрахункових навантажень, розрахункові характеристики ґрунтів, гідрогеологічні умови, порядок виконання робіт та правила техніки безпеки;
- креслення виробів, шаблонів, елементів декору з вказівкою матеріалів і технології виготовлення;
- розгортки фасадів та інтер'єрів із специфікацією всіх видів робіт;
- специфікації видів та обсягів робіт по об'єкту з методичними рекомендаціями з виконання робіт;
- відомість реставраційних та опоряджувальних робіт, за необхідності з картограмою робіт;
- відомості та специфікації потреби в матеріалах, виробах, напівфабрикатах, обладнанні, цінних металах;
- об'єктні і локальні кошториси за робочими кресленнями;
- відомості ресурсів до локальних кошторисів.
2.7 Порядок визначення вартості проектування та реставрації
Вартість науково-проектних робіт і послуг визначається згідно з ДБН Д.1.1-7 та чинними нормативними документами щодо визначення цін на науково-проектні роботи, на пам'ятках.
Вартість реставраційних робіт визначається відповідно до ДБН Д.1.1-5 з врахуванням ДБН Д.1.1-1 та згідно з Ресурсними елементними кошторисними нормами на реставраційно-відновлювальні роботи (ДБН Д 2.5-1 - ДБН Д 2.5-25).
2.7.1 Для визначення кошторисної вартості робіт із реставрації об'єктів культурної спадщини розробляється така документація:
- у складі розділу "Попередні роботи" - об'єктні і локальні кошторисні розрахунки, об'єктні і локальні кошториси на протиаварійні і тимчасові консерваційні роботи і кошторисні розрахунки (або калькуляція) на розроблення науково-проектної документації;
- у складі ескізного проекту - локальні, об'єктні розрахунки та зведений кошторисний розрахунок вартості робіт** і кошториси на проектні та вишукувальні роботи, науково-методичне керівництво і авторський нагляд;
- у складі робочої документації - об'єктні та локальні кошториси за робочими кресленнями і відомостями, що містять перелік і обсяги робіт;
- у ході виконання реставраційних робіт - об'єктні і локальні кошториси на виявлені в процесі реставрації додаткові роботи за робочою документацією, розробленою на основі актів дослідження пам'ятки
в процесі реставрації і записів у "Журналі авторського нагляду за реставрацією пам'ятки та науково-технічного супроводу".
2.8 Науково-технічний супровід об'єкта культурної спадщини здійснюється згідно з ДБН В. 1.2-5:
- у ході виконання ремонтно-реставраційних робіт із метою подальшого дослідження і фіксації пам'ятки, контролю якості матеріалів і робіт, нагляду за станом пам'ятки, своєчасного вирішення проблемних питань, розроблення необхідних змін і доповнень до науково-проектної документації, розроблених на основі досліджень у процесі реставрації;
- за необхідності, після завершення ремонтно-реставраційних робіт, у ході експлуатації пам'ятки та під час тривалих перерв між окремими етапами робіт із метою нагляду за її станом, технічного контролю за наслідками прийнятих рішень та застосованих реставраційних матеріалів і методик; науково-методичного керівництва щодо її збереження.
2.9 Науково-реставраційний звіт (далі - звіт) про проведені науково-проектні і виробничі роботи є обов'язковою складовою науково-проектної документації. У звіті подаються наукові висновки за результатами досліджень та реставрації, а також рекомендації з подальшого функціонального використання, технічного утримання та експлуатації об'єкта культурної спадщини і прилеглої території.
2.9.1 Науково-реставраційний звіт включає:
- перелік вихідних документів, згідно з якими були проведені науково-дослідні, проектні та реставраційні роботи;
- короткий аналіз історико-архівних та бібліографічних матеріалів;
- дані відносно проведених комплексних наукових досліджень, перелік проведених вишукувань з додатками або посиланнями на обміри, звіти про зондажі, шурфи та інші розкриття, фотофіксацію;
- коротку характеристику прийнятих проектних рішень;
- результати науково-реставраційних досліджень у ході виконання ремонтно-реставраційних робіт;
- опис та обґрунтування змін, що внесені в проект у процесі виконання робіт;
- документи, які вплинули на хід реставрації;
- опис проведених видів реставраційних робіт, їх технологію і методику виконання;
- опис використаних будівельних та оздоблювальних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання;
- наукові висновки за результатами виконаних робіт.
До звіту додаються:
- акти приймання робіт та акти на приховані роботи;
- комплект виконавчих креслень - плани, фасади, розрізи;
- виконавча проектно-кошторисна документація;
- акти та протоколи нарад щодо внесення змін до проектної документації та ведення робіт;
- матеріали фіксацій пам'ятки - до початку, в процесі і після завершення робіт із реставрації;
- рекомендації з подальшої експлуатації пам'ятки.
ЗПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
3.1 Реставраційне завдання розробляється спеціалізованою організацією за замовленням власника або уповноваженого ним органу чи користувача (далі - замовник) об'єкта культурної спадщини (додаток Ж).
На пам'ятки національного значення реставраційне завдання погоджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та затверджується центральним спеціально уповноваженим органом із питань містобудування та архітектури.
На пам'ятки місцевого значення та щойно виявлені об'єкти культурної спадщини реставраційне завдання погоджується місцевим органом у сфері охорони культурної спадщини та затверджується місцевим органом містобудування та архітектури.
Право погодження та затвердження реставраційного завдання може бути делеговано відповідно до чинного законодавства.
3.2 Затверджене реставраційне завдання разом із листом-замовленням замовник передає виконавцю науково-проектної документації (проектувальнику). До нього додаються вихідні дані:
- топоплан території із зазначенням меж земельної ділянки об'єкта культурної спадщини в масштабі 1:500 та 1:2000;
- акти технічного стану об'єкта культурної спадщини;
- акт визначення категорії складності;
- акт втрати первісного вигляду;
- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта культурної спадщини та матеріали, інженерно-геологічних вишукувань;
- інші вихідні дані, необхідні для проектування, на вимогу виконавця.
3.3 Науково-проектна документація розробляється на підставі договорів (контрактів), укладених між замовником та проектувальником.
3.4 Науково-проектна документація виготовляється виконавцем у чотирьох примірниках і передається замовнику для погодження та затвердження згідно з цими нормами. Один екземпляр затвердженої науково-проектної документації передається в архів (центр документації) відповідного державного органу
збереження пам'яток, другий - генпідрядній організації для ведення ремонтно-реставраційних робіт, третій - повертається виконавцю для ведення авторського нагляду та зберігання в його архіві.
На прохання замовника можуть бути виготовлені додаткові примірники науково-проектної документації за додаткову оплату.
3.5 Науково-проектна документація, розрахунки, матеріали експертизи підлягають архівному зберіганню згідно з чинними нормативними документами та правилами.
3.6 Дослідження та фіксація об'єкта культурної спадщини продовжуються в ході виконання реставраційних робіт і можуть здійснюватися в рамках науково-технічного супроводу та авторського
нагляду за реставрацією пам'ятки.
3.7 При виявленні в процесі, виконання комплексних наукових досліджень або реставраційних робіт даних, які вимагають внесення змін до науково-проектної документації або виконання реставраційних робіт, необхідно про це інформувати всіх учасників реставраційного процесу для прийняття рішення та погодження змін.
Внесення змін оформляється відповідними актами та коригуваннями (доповненнями) проектної документації, погодженими з органами, що затверджували проектну документацію, та інвестором (за необхідності).
За необхідності внесення змін до науково-проектної документації укладаються окремі (або додаткові) угоди.
3.8 Після закінчення реставрації об'єкта культурної спадщини організацією, яка здійснює науково-проектні роботи, в трьохмісячний термін виготовляється науково-реставраційний звіт.
При виконанні робіт на пам'ятці протягом кількох років по закінченні календарного року видається короткий річний звіт про виконані роботи.
3.9 Складається звіт керівником авторського колективу або автором за участю спеціалістів, що здійснюють авторський нагляд за реставрацією пам'ятки та науково-технічний супровід.
4ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО - ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
4.1 Науково-проектна документація на реставрацію пам'ятки повинна відповідати вимогам, які визначені міждержавними стандартами (Системою правил документації для будівництва (СПДБ) - ДСТУ Б А.2.4.-4 (ГОСТ 21.101), ДСТУ Б А.2.4-5 (ГОСТ 21.001), ДСТУ Б А.2.4-7 (ГОСТ 21.501), ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110), ДСТУ Б А.2.4-11 (ГОСТ 21.144-95) та (Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД) СТ СЭВ 1633, СТ СЭВ 4409, СТ СЭВ 4937.
4.2 Звіти про наукові дослідження пам'ятки повинні відповідати вимогам ДСТУ 30008.
4.3 У текстових матеріалах, що входять до складу науково-проектної документації, приймається посторінкова нумерація.
При цьому графічні матеріали, таблиці та ілюстративні матеріали одержують свої порядкові номери і розміщуються безпосередньо за текстом, у якому є посилання на них, або, якщо їх досить велика кількість, виносяться в додаток.
Загальні вимоги до проектної та робочої документації - згідно з ДСТУ Б А.2.4-4 (ГОСТ 21.101).
4.4 Науково-проектну документацію комплектують у томи за окремими розділами, передбаченими цими нормами та ДБН В.3.2-1. Кожен том нумерують арабськими цифрами. За необхідності томи ділять на частини (книги, альбоми, частини тощо) (додаток Л).
4.5 Кожному розділу науково-проектної документації (документу), що входить до тому, надають позначення, яке вказують на обкладинці, титульному аркуші та в основних написах. До складу позначення включають базове позначення, яке встановлюють за діючою в організації системою, та через дефіс - марку (шифр) розділу проекту (див. додаток Л).
Креслення основних розділів науково-проектної документації оформляються окремими томами.
Приклад
123 - ОК Обмірні креслення, де:
123 - базове позначення (шифр об'єкта, номер договору тощо);
ОК - марка (шифр) розділу проекту Обмірні креслення.
4.6 Офіційна назва пам'ятки є єдиною (загальною) назвою для всіх основних розділів науково-проектної документації щодо цієї пам'ятки.
4.7 Науково-проектна документація, яка передається до затвердження, брошурується і повинна мати:
- титульний аркуш;
- аркуш погодження;
- список авторського колективу;
- склад (перелік) науково-проектної документації;
- зміст.
Кожен том (книга) науково-проектної документації повинен мати:
- титульний аркуш;
- аркуш погодження (за необхідності);
- список виконавців;
- зміст.
4.8 Титульний аркуш повинен містити:
- назву організації-виконавця (заповнюється в точній відповідності з юридичною назвою організації);
- назву пам'ятки;
- назву науково-проектної документації;
- позначення документа;
- назву тому (частини, книги);
- номер та назву тому;
