НПАОП 0.00-1.38-05. (Попередня редакція) Правила охорони праці в архівних установах


7.1.3. Архівосховища аудіовізуальних документів

7.1.3.1. Загальні вимоги

Документи з плівковими носіями, інші легкозаймисті матеріали не мають знаходитися поблизу нагрівальних приладів.

Апаратура, на якій проводиться робота з кіно-, фото-, фоно-, відеодокументами, повинна бути обладнана засобами захисту від ураження персоналу електричним струмом згідно з ДСН 3.3.6.096-2002, за своїми параметрами і режимом роботи відповідати ДНАОП 0.00-1.21-98, Державним санітарним правилам і нормам роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року № 7 (далі - ДсанПіН 3.3.2.007-98).

7.1.3.2. Кінодокументи

Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт з кінодокументами, а також вимоги до обладнання архівосховищ, температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання кінодокументів встановлює ГСТУ 55.003-2003 Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.

7.1.3.3. Фотодокументи

Вимоги до обладнання архівосховищ, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання фотодокументів встановлює ГСТУ 55.002-2002 Фотодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.

Фотодокументи мають зберігатися на відстані не менш ніж 1 м від нагрівальних приладів.

7.1.3.4. Фоно- і відеодокументи

Вимоги до обладнання архівосховищ фоно- і відеодокументів, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів їх зберігання встановлює ГОСТ 7.68-95 "СИБИД. Фоно- и видеодокументы. Общие технические требования к архивному хранению", ОСТ 55.3-84 "Фонодокументы. Правила государственного хранения оригиналов и страховых копий. Технические требования".

7.2. Приміщення, де встановлено комп'ютерну техніку

7.2.1. На дільницях із застосуванням комп'ютерної техніки необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 лютого 1999 року № 21, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 382/3675 (ДНАОП 0.00-1.31-99), та ДсанПіН 3.3.2.-007-94.

7.2.2. Приміщення із комп'ютерною технікою мають бути обладнані мережами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Параметри мікроклімату мають бути такі: температура 21 ... 22° C, вологість 40 ... 60 %, швидкість руху повітря 0,1 м/сек.

7.2.3. Підлога має бути рівною, з антисептичними властивостями.

7.2.4. Площа одного робочого місця має бути не менше 6 м2, а об'єм - не менше 20 м3.

7.2.5. Особи, які працюють за комп'ютерами, підлягають обов'язковому медичному огляду раз на два роки.

(підпункт 7.2.5 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 06.11.2007 р. № 251)

7.2.6. Працівникам, що здійснюють комп'ютерний набір, призначаються регламентовані перерви - 10 хв. після кожної години роботи. У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи на комп'ютерах не повинна перевищувати 4 години.

7.3. Лабораторні приміщення

7.3.1. Лабораторні та виробничі приміщення для спеціального оброблення та реставрації документів повинні бути обладнані центральним водяним опаленням, забезпечені питною водою, мати загальну припливно-витяжну вентиляцію та місцеву витяжку повітря на окремих технологічних ділянках (раковини для миття, витяжні та сушильні шафи, апаратуру з потужними джерелами світла, столи для знепилювання тощо) згідно з СНиП 2.04.05-91 і забезпечені протипожежним обладнанням згідно з НАПБ Б 01.006-2003. Необхідно підтримувати умови мікроклімату, норми освітленості, шуму та вібрації відповідно до чинних гігієнічних вимог.

7.3.2. Лабораторне устатковання, робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, що призначені для роботи з пожежовибухонебезпечними речовинами, повинні мати негорюче покриття.

7.3.3. Загальні вимоги безпеки під час проведення реставраційних робіт і спеціального оброблення документів (дезінфекції, дезінсекції, акліматизації, знепилювання) встановлює ГОСТ 12.0.001-82 "ССБТ. Основные положения", ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования" та ГОСТ 12.1.008-76 "ССБТ. Биологическая безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.005-88.

7.3.4. Вимоги до безпечної роботи з легкозаймистими та горючими рідинами встановлює ОСТ 11.091.430.10-82 "ССБТ. Жидкости легковоспламеняющиеся и горючие. Требования пожарной безопасности".

7.3.5. У лабораторіях одночасно може зберігатися не більш ніж денна норма ацетону, спирту та інших вогненебезпечних рідин. Ацетон чи клей, що використовують під час склеювання плівки, треба зберігати в посудині з притертим корком, ємність якої не перевищує 50 мл. Після закінчення робочого дня всі матеріали зачиняють у металеві шафи.

7.3.6. На робочих місцях треба зберігати тільки таку кількість матеріалів (у готовому для користування стані), яка не перевищує денної виробничої потреби. При цьому ємності з вогненебезпечними речовинами повинні бути щільно закритими.

7.3.7. Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами слід застосовувати столи й шафи, виготовлені з матеріалів, стійких до їхньої дії.

7.3.8. Розливати ЛЗР та ГР безпосередньо з ємностей не дозволяється. Для відпуску, розливу ЛЗР та ГР необхідно використовувати спеціальні прилади (насоси, сифони тощо).

7.3.9. Приміщення для хіміко-фотографічного оброблення плівки і приміщення для зберігання хімікатів необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією.

7.3.10. До роботи зі шкідливими речовинами допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці.

7.3.11. Під час роботи з хімічними речовинами необхідно користуватися халатами, гумовими рукавичками, захисними окулярами, респіраторами тощо.

7.3.12. Працівники лабораторій повинні знати властивості пожежовибухонебезпечних хімічних речовин і матеріалів, що застосовуються, і дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

7.4. Дільниця оперативного тиражування інформації

7.4.1. Загальна площа приміщення, в якому встановлюється копіювально-тиражувальна апаратура типу ЕРА, повинна бути не менше 25 м2. Приміщення має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з п'ятикратним обміном повітря.

Копіювально-тиражувальну апаратуру обладнують витяжною вентиляцією і встановлюють таким чином, щоб відстань до стіни приміщення становила не менше 1,5 м, а джерело світла та вікна в приміщенні не розташовувалися позаду апарата. У робочій зоні оператора необхідно забезпечити видалення озону, захист від ультрафіолетового випромінювання, діелектричний килимок.

7.4.2. Робоче місце на копіювально-тиражувальній апаратурі типу "Ксерокс", "Різограф" обладнується припливно-витяжною вентиляцією.

7.5. Поліграфічні дільниці. Брошурувально-палітурні та реставраційні дільниці

7.5.1. Брошурувально-палітурні і реставраційні процеси необхідно організовувати й виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности", НАОП 1.9.40-2.09-85 Виробництво поліграфічне. Палітурно-брошурувальні та оброблювальні процеси. Вимоги безпеки, Правил охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18 липня 1996 року № 123 (ДНАОП 1.9.40-1.01-96), та інструкцій з охорони праці.

7.5.2. Нормовані параметри мікроклімату на брошурувально-палітурних та реставраційних дільницях повинні складати: температура 20 ... 22° C, відносна вологість 40 ... 60 %, швидкість руху повітря 0,3 м/сек. Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Температура поверхонь обладнання не повинна перевищувати 35° C, концентрація токсичних речовин повинна відповідати ГОСТ 12.1.005-88.

7.5.3. Працівники дільниці повинні забезпечуватися спецодягом (бавовняними халатами, бавовняними та гумовими рукавичками тощо) та засобами індивідуального захисту (окулярами захисними, респіраторами) згідно з ДНАОП 0.05-3.40-80. Раз на рік вони повинні проходити медогляд.

8. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ

8.1. Параметри повітря робочої зони

8.1.1. Параметри повітря виробничих приміщень архівної установи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.

8.2. Вимоги до влаштування освітлення

8.2.1. Освітленість виробничих і побутових приміщень архівних установ має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Всі приміщення архівних установ, за винятком архівосховищ та фотолабораторій, мають бути забезпечені природним освітленням.

8.2.2. Природне та штучне освітлення у робочих кімнатах має забезпечувати сприятливі умови для загальної та зорової працездатності.

8.2.3. Під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

8.2.4. Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівня освітленості.

8.2.5. З метою запобігання погіршенню природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки.

8.2.6. Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення - загальне плюс місцеве.

8.2.7. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.

Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.

8.2.8. Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30°. 

8.2.9. Для обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати таким чином, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не збігалося з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрана.

8.2.10. В архівній установі належить періодично чистити світильники загального освітлення і здійснювати заміну перегорілих та застарілих джерел світла.

8.2.11. Усі елементи освітлювальних установок підлягають планово-попереджувальним оглядам і ремонтам за графіком, розробленим окремо для кожної архівної установи. При цьому слід передбачити:

своєчасну заміну перегорілих ламп;

періодично, не рідше одного разу на рік, а також після чергового чищення та заміни перегорілих ламп перевіряти рівень освітленості на робочих місцях;

періодично перевіряти стан освітлювальних установок (наявність світлорозсіювачів, решіток у світильниках, справність ущільнення світильників спеціального виконання).

8.2.12. Роботи з встановлення і чищення світильників загального освітлення, заміни перегорілих ламп і ремонту освітлювальної мережі виконуються тільки електротехнічним персоналом при знятій напрузі.

8.2.13. Освітлювальні установки з висотою підвісу не більше 5 м обслуговуються з приставних або розсувних драбин не менше ніж двома працівниками.

8.2.14. Перегорілі газорозрядні лампи із вмістом ртуті належить зберігати упакованими в спеціальних приміщеннях і періодично вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах.

8.3. Шум

8.3.1. Рівень шуму в приміщеннях архівних установ не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

9. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЩОДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПРОВЕДЕННЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

9.1. Перевезення документів у межах міста (населеного пункту) здійснюється в закритих автомашинах у супроводі співробітника архівної установи.

9.2. Вантажно-розвантажувальні роботи, під'їзні та транспортні шляхи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" та ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

9.3. Граничнодопустимі маси вантажу при підійманні та переміщенні вручну становлять: для юнаків від 16 до 18 років - 16 кг, для чоловіків віком понад 18 років - 50 кг згідно з НАОП 1.9.40-2.04-84 "ОСТ 29.12.0.006-84 Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки", затвердженим Держкомвидавом СРСР 1984 року.

9.4. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів жінками згідно з Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194 (ДНАОП 0.03-3.28-93), становлять:

підіймання вантажів, їх переміщення при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10 кг;

підіймання і переміщення вантажів постійно впродовж робочого дня - 7 кг;

сумарна вага вантажу, який переміщується впродовж кожної години робочої зміни з робочої поверхні, - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

Не дозволяється переносити та пересувати вантажі, що перевищують встановлені норми.

 

Начальник Управління
організації державного нагляду
в АПК, машинобудуванні,
на транспорті та у зв'язку
Держнаглядохоронпраці України 

 
 
 
 
В. А. Маціяшко 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Головний державний
санітарний лікар України, 
перший заступник Міністра
охорони здоров'я України 

 
 
 
О. В. Лапушенко