11) під час переміщення вантажу, а також вантажозахоплювального органа та знімних вантажозахоплювальних пристроїв без вантажу, у горизо­нтальному напрямку вони мають бути попередньо підняті на 500 мм вище предметів, що зустрічаються на шляху;

12) під час пересування стрілового крана з вантажем або без нього положення стріли та навантаження на кран мають установлюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації крана;

13) опускати вантаж дозволяється лише на призначене для цього місце, де унеможливлене його падіння, перекидання або сповзання. На місце встановлення вантажу мають бути попередньо покладені підкладки відповідного розміру і міцності для того, щоб стропи або ланцюги можна було легко й без пошкоджень витягнути з під нього. Установлювати вантаж у місцях, не призначених для цього, не дозволяється. Укладання та розбирання вантажу слід проводити рівномірно, не порушуючи встановлених для складування вантажу розмірів і не захаращуючи проходу. Укладати вантаж у напіввагони, на платформи, у автомашини необхідно так, щоб забезпечувалася можливість зручного й безпечного стропування під час розвантаження. Для цього мають застосовуватися прокладки, багатооборотні стропи, контейнери тощо. Навантаження та розвантаження напіввагонів, платформ, автомашин, вагонеток має здійснюватися без порушень їх рівноваги;

14) не дозволяється опускати вантаж на автомашини та на піввагони або підіймати вантаж, що знаходиться на них, під час перебування працівників у кузові чи кабіні автомашини або в напіввагоні. Дозволяється перебу вання працівників у напіввагоні під час навантаження чи розвантаження його гаковими кранами, якщо з кабіни добре оглядається площа підлоги напіввагона і працівник може відійти від вантажу, що висить на гаку, на безпечну відстань. Навантаження та розвантаження напіввагонів мають проводитися за технологічними картами, розробленими і затвердженими підприємством (організацією), що здійснює такі роботи. У технологічній карті зазначаються місця знаходження стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки. Перебування працівників на платформах, автомашинах, у напіввагонах та іншому рухомому складі під час навантаження та розвантаження їх магнітними і грейферними кранами не дозволяється;

15) навантажувальнорозвантажувальні роботи, переміщення та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах, у виробничих та інших приміщеннях мають виконуватися за технологічними картами, розробленими і затвердженими підприємством (організацією), що провадить указані роботи, з якими ознайомлені (під підпис) працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машиністи кранів і стропальники.

У місцях постійного проведення робіт з навантаження і розвантаження напіввагонів улаштовуються стаціонарні естакади або навісні площадки, призначені для безпечного і зручного доступу стропальників у напіввагони та виходу з них під час проведення навантажувальнорозвантажувальних робіт;

16) не дозволяється перебування людей і проведення будь-яких робіт у зоні дії магнітних і грейферних кранів. Працівники, що обслуговують магнітні та грейферні крани, можуть допускатися до виконання своїх обов’язків тільки під час перерви в роботі вантажопідіймального крана, коли грейфер або магніт опущені на землю, крім випадків, коли суб’єктом господарювання заздалегідь розроблені та затверджені заходи, що забезпечують безпечні умови роботи цих працівників;

17) не дозволяється використання грейфера для підіймання працівників або виконання робіт, для яких грейфер не призначений;

18) після закінчення або під час перерви в роботі вантаж не повинен залишатися в підвішеному стані, увідний пристрій у кабіні або на порталі баштового крана має бути вимкнений і замкнений. Після закінчення роботи баштового, портального, козлового крана та перевантажувача має бути замкнена кабіна і кран закріплений всіма наявними на ньому протиугінними пристроями. Для портальних кранів можуть бути застосовані інші заходи проти угону (переміщення) крана вітром;

19) кантування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин мають проводитися на кантувальних майданчиках або в спеціально відведених місцях. Виконання цієї роботи дозволяється тільки за заздалегідь розробленою та затвердженою підприємством, що здійснює цю роботу, технологією, де визначається послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

20) підіймання і переміщення вантажів з води стріловими самохідними кранами проводиться за технологічними картами, розробленими та затвердженими підприємством, що здійснює цю роботу, де визначається послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

21) підіймання і переміщення вантажів стріловими самохідними кра­нами мають виконуватися відповідно до технологічних карт. До початку робіт автомобільним краном працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, мають бути заповнені карти прив’язки технологічної карти до місцевих умов.

7.5.28. Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини не дозволяється:

1) вхід на вантажопідіймальний кран під час його руху;

2) перебування біля стрілового або баштового крана, що працює, для запобігання затиску між поворотною та неповоротною частинами крана;

3) підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, або вантажу, підвішеного за один ріг дворогого гака;

4) підіймання і переміщення вантажу з людьми, що знаходяться на ньому. Підіймання працівників вантажопідіймальними кранами для виконання робіт дозволяється за умови використання для цього спеціальних колисок і розроблення ПВР, який установлює порядок проведення робіт і захо­ди щодо здійснення безпечного виконання цих робіт. Зазначений ПВР підлягає в установленому порядку експертизі з питань охорони праці;

5) підіймання вантажу, що засипаний землею або примерз до землі, закладеного іншими вантажами, закріпленого болтами або залитого бетоном, а також металу і шлаку, який захолонув у печі або приварився після зливання;

6) підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також переміщення залізничних вагонів, платформ, вагонеток або візків гаком без застосування напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажних канатів, за винятком кранів, що працюють на лісозаготівлях. В останньому випадку виконуються правила охорони праці на лісозаготівлях і під час вирубування лісу;

7) звільнення за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин затиснених вантажів, стропів, канатів або ланцюгів;

8) відтягування вантажу під час підіймання, переміщення та опускання. Для розвороту довгомірних і громіздких вантажів під час їх підіймання, переміщення та опускання застосовуються довгомірні гаки або відтяжки;

9) вирівнювання вантажу, що підіймається, переміщується та опускається вагою тіла працівника, а також поправлення стропів з підвішеним вантажем;

10) подавання вантажу у віконні прорізи та на балкони без спеціальних приймальних площадок або спеціальних пристроїв;

11) навантаження та розвантаження автомашин, якщо в кабіні або кузові перебувають люди;

12) використання кінцевих вимикачів як робочих органів для автоматичної зупинки механізмів за винятком випадку, коли мостовий кран підходить до посадкової площадки, улаштованої в торці споруди;

13) робота з виведеними з ладу або несправними приладами безпеки та гальмами;

14) увімкнення механізмів вантажопідіймального крана під час перебування працівників на крані поза його кабіною (галереї, машинному приміщенні, стрілі, противазі тощо). Дозволяється знаходження працівників, що ведуть огляд і регулювання механізмів та електрообладнання. У цьому разі вмикання механізмів проводиться за сигналом працівника, що проводить огляд.

8. ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ АВАРІЙ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час мон­тажу, демонтажу, експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування вантажопідіймальних кранів і машин, здійснюється відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 „Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

Особи, винні в порушенні вимог цих Правил, несуть відповідальність згідно з покладеними на них функціями відповідно до чинного законодавства України.


Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду


В. І. Іванченко


Додаток 1
до пункту 4.1.2 Правил будови і
безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів

Визначення групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і механізмів у цілому

1. Група класифікації (режиму робота) кранів у цілому визначається за табл. 1.1 залежно від класу використання (Uo U9), що характеризується величиною максимального числа циклів за заданий термін служби, та режи­му навантаження (Q1Q4).

1.1. Режим навантаження крана характеризується величиною коефіцієнта розноділу навантажень Кр„ що визначається за формулою

,

де Сі середня кількість робочих циклів з частинним рівнем маси вантажу Рі,

СТ сумарне число робочих циклів за весь термін служби крана:

,

Рі значення має окремих вантажів (рівні навантаження) при типовому використанні крана;

Pmax маса найбільшого вантажу (номінальний вантаж), який дозволяється піднімати краном;

m = 3.

2. Група класифікації (режиму робота) механізмів у цілому визначається за табл. 1.2 залежно від класу використання механізму (Т0 Т9), що характеризується загальною тривалістю використання механізму (у годинах), та режимом навантаження (L1 L4).

2.1. Режим навантаження механізму характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантаження Кm, що визначається за формулою

,

де ti середня тривалість використання механізму при частинних рівнях навантаження Рi,

tT загальна тривалість при всіх частинних рівнях навантаження:

Рi значення частинних навантажень (рівні навантажень), характерних

для застосування даного механізму;

Рmax значення найбільшого навантаження, що прикладається до механізму;

m = 3.


Таблиця 1.1.

Групи класифікації (режиму роботи) кранів у цілому

Режим навантаження

Коефіцієнт навантаження Km

Характеристика вантажів, що пiдiймаються кранами

Клас використання

нерегулярне використання

регулярне використання за легких умов

регулярне використання з перервами

регулярне інтенсивне використання

інтенсивне використання

Uo

U1

U2

U3

U4

U5

U6

U7

U8

U9

Максимальна кількість робочих циклів

1,6104

3,2104

6,3104

1,25105

2,5105

5105

1106

2106

4106

Понад 4106

Q1– легкий

0,125

легкі – регулярно, а номінальні – зрідка



А1

А2

A3

А4

А5

А6

А7

А8

Q2– середній

0,25

середні – регулярно, а номінальні – досить часто


А1

А2

A3

А4

А5

А6

А7

А8


Q3важкий

0,5

важкі – регулярно, а номінальні – часто

А1

А2

A3

А4

А5

А6

А7

А8



Q4

дуже важкий

1,0

близькі до номінальних – регулярно

А2

A3

А4

А5

А6

А7

А8





Таблиця 1.2.

Групи класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому

Режим навантаження

Номінальний коефіцієнт навантаження

Характеристика дії навантажень, яких зазнають механізми

Клас використання механізмів

Нерегулярне використання

Регулярне використання за легких умов

Регулярне використання з перервами

Регулярне інтенсивне використання

Інтенсивне використання

Т0

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Загальна тривалість використання, годин

200

400

800

1600

3200

6300

12500

25000

50000

100000

L1 легкий

0,125

Маля регулярно, а найбільші зрідка



М1

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8

L2 середній

0,250

Помірні – регулярно, а найбільші – досить часто


М1

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8


L3 важкий

0,5

Великі – регулярно, а найбільші часто

М1

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8



L4 – дуже важкий

1,0

Найбільші регулярно

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8

















Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду







В. І. Іванченко