Страница 6: НПАОП 40.1-1.02-01. Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (1630)

Дозволяється скидати сміття з висоти до 3 м - без застосування жолобів або інших пристосувань. Місце, на яке скидають сміття, слід з усіх боків обго­родити або біля нього повинен стояти працівник, який попереджує про небезпеку.

4.7.3. Під час проведення робіт з використанням риштувань працівниками кількох підрядних організацій відповідальність за їхній стан несе організація, що прийняла риштування в експлуатацію.

Якщо під час проведення робіт використовуються риштування працівни­ками кількох підрядних організацій, то кожний керівник робіт цих орі анізацій повинен оглядати їх щодня.

4.7.4. Установлювати і розбирати риштування слід під керівництвом і на­глядом виконавця робіт з дотриманням послідовності виконання робіт, перед­баченої ППР.

Працівників, які установлюють і розбирають риштування, повинен проінс­труктувати керівник робіт щодо способів і послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки.

Доступ сторонніх осіб у зону, де установлюються або розбираються риш­тування чи поміст, заборонено.

4.8. Зварювальні та інші вогневі роботи

4.8.1. Електрозварювальні, газополуменеві та інші вогневі роботи слід про­водити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затвердже­них наказом МВС України 22.06.95 № 400, зареєстрованих в Мін'юсті України 14.07.95 за № 219/755, та Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємс­твах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Мі­ненерго України 25.01.99 № 27, зареєстрованих в Мін'юсті України 01.04.99 за № 203/3496.

4.8.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устатку­вання і у виробничих приміщеннях, слід проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.

У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід за­значити, крім заходів щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт.

Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних міс­цях у цехах, майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлен­ня наряду. Місця проведення таких робіт повинні бути обгороджені і мати від­повідні написи.

4.8.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом тощо) наряд повинен узгоджувати голо­вний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки, зазначені у наряді, -посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.

4.8.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозво­ляється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу) або за його вказівкою під наглядом ін­шого відповідального інженерно-технічного працівника цього цеху (підрозділу).

4.9. Радіографічна дефектоскопія обладнання

4.9.1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, організації ви­робничого процесу і засобів захисту працівників від радіоактивного випромі­нювання повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по радиоизотопной дефектоскопии", затверджених МОЗ СРСР 07.08.74, № 1171/74.

4.9.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, збері­гання і видавання дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої про­філактики, система організації, обсяг і порядок проведення радіаційного конт­ролю, включаючи розроблення заходів щодо попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 № 208, та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист

від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000), затверджених по­становою Головного державного санітарного лікаря України 12.07.2000 № 116.

4.9.3. До проведення робіт з дефектоскопії повинні допускатись працівни­ки, які пройшли навчання з правил безпеки проведення таких робіт і мають у посвідченні про перевірку знань запис на право проведення робіт з дефектоскопії.

4.9.4. Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання джерел іонізуючого випромінювання і забезпечення таких умов збереження, одержан­ня, використання, витрачання і списування з обліку усіх джерел випромінюван­ня, за яких неможливо їх загубити або безконтрольно використати.

4.9.5. Ремонт, заряджання (перезаряджання), розкривання захисних блоків радіаційних головок і вилучення джерел випромінювання повинна проводити тільки спеціалізована організація.

4.9.6. Потужність еквівалентної дози випромінювання від переносних і стаціонарних дефектоскопічних апаратів не повинна перевищувати: 100 мбер/год - на відстані 0,1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання; 3 мбер/год - на відстані 1 м від поверхні блока захисту апара­та з джерелом випромінювання.

4.9.7. Роботи з дефектоскопії повинна виконувати бригада, яка складається не менше ніж з двох працівників.

Бригада повинна виконувати роботи з дефектоскопії з дотриманням вимог пункту 4.9.1 цих Правил.

З метою убезпечення роботи бригади слід розробити заходи щодо знижен­ня потужності дози у разі зовнішнього опромінювання всього тіла на робочих місцях до 2,9 мбер/год, а в суміжних приміщеннях - до 0,24 мбер/год.

Граничнодопустима доза опромінювання протягом календарного року для працівників, які виконують роботи із застосуванням джерел іонізуючого ви­промінювання, не повинна перевищувати 5 бер.

4.9.8. Зону, у межах якої потужність дози опромінювання перевищує 0,24 мбер/год, слід обгородити легким переносним бар'єром і на межі цієї зони вивісити знаки радіаційної безпеки.

4.9.9. Пересувні і переносні радіоізотопні дефектоскопи слід зберігати у спеціально відведених приміщеннях (сховищах), — що убезпечують зберігання їх і перешкоджають доступу до них сторонніх осіб.

4.9.10. Організацію тимчасових сховищ поза територією підприємства слід попередньо узгодити з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і органами внутрішніх справ.

Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні такого сховища або на його огородженні, що перешкоджає доступу сторонніх осіб, повинна бути до 0,1 мбер/год, а у сховищах, що розташовані в санітарно-захисній зоні підприєм­ства, - до 2,9 мбер/год.

4.9.11. Джерела іонізуючого випромінювання повинен видавати виконав­цям робіт відповідальний працівник з місць їхнього зберігання - з обов'язковою

реєстрацією у прибутково-видатковому журналі.

Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел іонізуючого випромінювання з моменту отримання і до повернення або списування їх.

4.9.12. Вивезення джерел іонізуючого випромінювання для проведення ро­біт з використанням їх поза межами підприємства повинно проводитись згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіацій­ної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційно­го опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

4.9.13. Під час застосування пересувних або переносних дефектоскопів слід дотримуватись таких вимог:

- направляти випромінювання переважно у бік землі або у той бік, де від­сутні люди;

- віддаляти джерела від обслуговувальних працівників та інших осіб на можливо більшу відстань;

- обмежити тривалість перебування працівників поблизу джерел випромі­нювання;

- використовувати пересувні огородження і захисні екрани;

- вивішувати застережні плакати безпеки, які повинні бути чітко видні на відстані більше 3 м.

4.9.14. Радіаційний контроль при використанні переносних і пересувних дефектоскопів повинен містити:

- вимірювання потужностей експлуатаційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів на відстанях 0,1 і 1 м від поверхні радіа­ційної головки-- не рідше двох разів на місяць;

- контроль ефективності захисту транспортних засобів, сховищ і суміжних з ними приміщень — не рідше двох разів на рік;

- вимірювання потужностей експозиційних доз випромінювання, густини потоків швидких нейтронів на робочих місцях і визначення розмірів радіацій­но-небезпечних зон - один раз на квартал, а також кожного разу у випадку змі­нювання технології просвічування;

- визначення рівнів радіоактивного забруднення дефектоскопів, транспор­тних засобів і сховищ - не рідше одного разу на квартал;

- вимірювання індивідуальних доз опромінювання працівників, які здійс­нюють виробничий процес, — постійно.

4.9.15. Працівників, які виконують роботи із застосуванням пересувних і переносних дефектоскопів, необхідно забезпечувати двома типами дозиметрів -прямопоказувальними і фотодозиметрами або термолюмінісцентними, які слід розміщувати у верхній кишені спецодягу.

4.9.16. Для проведення виробничого процесу за допомогою стаціонарних дефектоскопів необхідно обладнати спеціальні приміщення (робочі камери). Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати по-

за робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не викорис­товується у виробничому процесі.

4.9.17. Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механізмом переміщування джерел випромінювання.

Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у ро­бочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і сиг­налізацією заборонено.

4.9.18. У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пуч­ком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі - у разі роз­міщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, - на зовнішній бік примі­щення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.

4.9.19. Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робо­чою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів повинен поля­гати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання і (або) гус­тини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. Потужність експози­ційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповідно до Норм радіаційної безпе­ки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіа­ційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

4.9.20. Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщувати в окре­мому приміщенні - переважно в окремому будинку або окремому крилі будин­ку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за будь-яких по­ложень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні забезпечувати по­слаблення первинного і розсіяного випромінювання у суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

4.9.21. На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упаковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях сховищ слід на­носити знаки радіаційної небезпеки.

4.9.22. Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випроміню­вання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своєму безпосере­дньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлуатацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).

4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах.

Газонебезпечні роботи

4.10.1. Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1,4,6,7 Правил без­пеки систем газопостачання України.

4.10.2. Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, пе­ред тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність ки­сню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).

Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком проведення робіт.

Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному примі­щенні або газонебезпечній підземній споруді в період проведення робіт пови­нен визначати керівник робіт.

Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керів­ника робіт.

4.10.3. Характеристика вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчасті­ше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих Правил.

4.10.4. Працівники цеху (району, дільниці) повинні знати перелік газонебе­зпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.

Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір).

4.10.5. Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підзем­ній споруді, газонебезпечному приміщенні допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відповідний запис на право виконання таких робіт.

4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за допо­могою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного приміщення.

Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше 1 м - у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за пові­тря, та на 20 - 30 см - у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.

4.10.7. Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газонебез­печні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.

4.10.8. До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній спо­руді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або при­мусову вентиляцію їх.