10.2.8. Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і хлораторної устано­вки необхідно забезпечити інструкціями з обов'язковим описом в них властиво­стей хлору та способів захисту від отруєння ним, а також дій працівників під час аварійних ситуацій.

10.2.9. На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хлору: 2 %-ний розчин гіпосульфіту і 0,5 %-ний розчин питної соди.

10.2.10. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено; якщо їх необхідно відремонтувати, слід попередньо припинити подавання хлору і вида­лення його залишків.

10.2.11. Обладнання хлораторних установок перед початком ремонту слід очистити інтенсивним промиванням гарячою водою і продути сухим повітрям -до повного видалення хлору.

10.2.12. У разі надходження балонів різних марок і різної довжини під'єднувати їх до одного колектора заборонено.

10.2.13. В хлораторних установках для недопущення попадання води у хлор слід дотримуватись таких вимог:

- повітря, що надходить від компресора для перекачування хлору, пови­нно бути висушене;

- посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бути сухими;

- у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігатись над­лишковий тиск газу.

Під час вимкнення ежекторів слід уникати попадання води в газову лінію.

10.2.14. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:

- газоаналізатором;

- за обмерзанням місця витікання;

- за низькою температурою посудини, що визначається дотиком;

- за густою білою хмарою,  що утворюється у разі наближення до місця витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).

10.2.15. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні слід вимкнути ве­нтиляцію.

10.2.16. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні не менше ніж два працівники. Цю роботу вони повинні виконувати у протигазах -за умови відкритих виходів з приміщень.

10.2.17. Усі працівники хлораторних установок зобов'язані під час чергу­вання мати при собі справний, відповідного розміру протигаз. Решту часу про­тигаз слід зберігати в особистій закритій шафі.

10.2.18. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2 — 4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.

10.2.19. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів слід визначати за графіком, але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки слід записувати в спеціальний журнал.

10.2.20. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, слід використовувати змочені у воді хустки або частини одягу.


10.3. Робота з хлорним вапном

10.3.1. Хлорне вапно слід зберігати в спеціальному складському примі­щення, під навісом.

10.3.2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря на годину.

10.3.3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому приміщенні з достатньою вентиляцією і освітленістю.

Наявність води на підлозі приміщення не допускається.

10.3.4. Під час проведення робіт з хлорним вапном необхідно уникати його розсипання і попадання на шкіру і одяг.

10.3.5. Розсипане на підлогу хлорне вапно слід залити розчином гіпосуль­фіту із содою і змити водою в дренаж.

10.3.6. Працівники, які виконують роботу із застосуванням вапна, повинні надягати протипиловий респіратор, бавовняний костюм, прогумований фартух, захисні герметичні окуляри, гумові рукавиці і гумове взуття.

Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання підчас проведення робіт із застосуванням хлорного вапна можуть бути багатошарові марлеві пов'язки.


11. Вимоги безпеки під час хімічного очищення обладнання


11.1. Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання слід прово­дити за програмою, затвердженою керівником підприємства.

11.2. У разі проведення хімічного очищення обладнання відповідальним за підготовку схеми, організацію проведення хімічного очищення обладнання і безпечні умови праці працівників, призначених виконувати ці роботи, є началь­ник цеху, у віданні якого перебуває це обладнання.

11.3. Відповідати за проведення інструктажу з питань безпеки праці підчас роботи з хімічними реагентами та за процес хімічного очищення обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за проведення інструктажу з питань без­пеки праці та за очищення у разі проведення пароводокисневого очищення кот­лів - начальник котельного (котлотурбінного) цеху.

11.4. У разі проведення хімічного очищення обладнання спеціалізованою

організацією відповідальність за проведення хімічного очищення і безпеку пра­цівників, внесених до наряду, повинна покладатись на керівника робіт цієї ор­ганізації.

11.5. До початку проведення хімічного очищення в зоні обладнання, що підлягає промиванню, та в зоні насосів промивання необхідно:

 - перевірити площадки і сходи на відсутність на них сторонніх предметів;

- забезпечити достатнє освітлення всіх робочих місць, проходів, площа­док, контрольно-вимірювальних приладів, покажчиків рівня, пробовідбірників;

- обгородити зону і вивісити застережні знаки безпеки;

- передбачити засоби для нейтралізації мийних розчинів  у разі пору­шення щільності промивального контура;

- забезпечити працівників, які проводять промивання, спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту, що відповідають виду хімічного очищення;

- оснастити робоче місце аптечкою з набором медикаментів, необхідних для надання долікарської допомоги у разі попадання на шкіру працівників мий­них розчинів.

11.6. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні працівникам, які не беруть участі у промиванні.

11.7. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного очищення слід проводити тільки після його вентиляції та аналізу в ньому повітря на відсу­тність шкідливих речовин, з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.


12. Вимоги безпечного обслуговування обладнання

хімічних цехів і споруд з очищення стічних вод


12.1. Обслуговування реагентного господарства та установки з гідразинної

обробки води


12.1.1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень іонітових установок і місць зберігання сипких матеріалів.

12.1.2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші сипкі реагенти повинні зберігатись в сухих приміщеннях закритого типу із заасфальтованою підлогою. Такі приміщення повинні бути оснащені системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує трикратний обмін повітря, та пристроями механізованого розвантажування і навантажування реагентів. Для кожного ви­ду реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік.

12.1.3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами, повинна бу­ти водопровідна вода та аптечка для надання долікарської допомоги.

12.1.4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та іонообмінних мате­ріалів повинні бути сухими, мати опалення та достатню вентиляцію.

12.1.5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні сполуки, пара яких ад­сорбується іонітами, не повинні зберігатись в одному приміщенні з іонітами.

12.1.6. Іоніти слід складувати у заводській упаковці на дерев'яних настилах штабелями за типами та марками. Відстань від штабелів до опалювальних при­ладів (радіаторів) повинна бути не менше 1 м.

12.1.7. Сульфовугілля слід зберігати в упаковці виробника в закритому складському приміщенні в штабелях. Розміри штабеля повинні бути до 2x2x2 м і прохід між штабелями повинен бути завширшки 1 м.

Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, - внаслідок контакту з повітрям воно може спалахнути.

12.1.8. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реаген­ти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, за­хисних окулярах, брезентових, гумових рукавицях, гумовому взутті і протипи-ловому респіраторі.

12.1.9. Слід пам'ятати, що концентровані розчини кислот, лугів, аміаку, гі­дразину належать до шкідливих речовин.

12.1.10. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих ре­човин слід зберігати в ізольованих від робочих приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути чітко написано назву реагенту.

Концентровану сірчану кислоту, "чорну кислоту" (розчин низькомолеку­
лярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберігати у стале­
вих герметичних резервуарах, соляну кислоту у герметичних сталевих прогу­
мованих резервуарах.

Товарний гідразингідрат, що містить 64 % гідразину, слід транспортувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або алюмінію.

Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30 %) дозволяється зберігати в єм­костях з вуглецевої сталі або в поліетиленових банках.

12.1.11. Ємкості для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з атмо­сферою за допомогою повітряних клапанів і мати покажчики рівня та переливні труби.

12.1.12. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично перебу­вають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.

Щомісяця- слід проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внутрішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог правил Держнаглядохоронпраці. Результати оглядів і випробувань слід фіксувати в журналі (довільної форми).

12.1.13. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кож­ного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема і інструкція із зливання і зберігання кожного реагенту повинні бути на робочому місці.

Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути пофарбо­вані у розпізнавальні кольори.

Зливати отруйні і агресивні рідини повинні тільки спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи, підкері­вництвом старшого чергового зміни цеху (дільниці).

12.1.14. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цистерн слід через верхній розвантажувальний пристрій за допомогою сифона або ство­ренням в них тиску стисненим повітрям не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/см2).

Розрідження в приймальній ємкості необхідно створювати вакуум-насосом або ежектором.

Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Забо­ронено також для зливання кислоти та лугів використовувати шланги із матері­алів, не стійких до дії кислот та лугів.

12.1.15. Зливати гідразингідрат з бочок слід за допомогою сифона або ви­готовленого з нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак, заповнений до половини водою.

Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разівво­дою - до нейтральної реакції промивальних вод за індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в приймальний бак гідразину.

12.1.16. Установку для приготування розчинів гідразингідрату слідрозта­шовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вен­тиляцією, до якого підведено технічну воду та влаштовано приямок для зби­рання і нейтралізації дренажних вод. У приміщенні повинен бути запас хлорно­го вапна - для нейтралізації розлитого розчину гідразингідрату.

Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені напис "Гідразингідрат" і запобіжні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".

Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші реагенти і ма­теріали заборонено.

12.1.17. Приміщення гідразинної установки слід замикати на замок, ключі від якого повинні зберігатись у старшого чергового зміни хімічного цеху; вида­вання та повернення ключів повинно контролюватись.

12.1.18. Під час роботи з гідразингідратом необхідно користуватись про­гумованим фартухом, гумовими рукавицями, захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз, підготовлений до використання.

12.1.19. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови увімкненої вентиляції.

Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути окисників, го­рючих речовин, а також азбесту, активованого вугілля, піску та інших пористих матеріалів.

До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні гідразинної устано­вки це обладнання слід промити водою.

12.1.20. Установка для дозування робочого розчину гідразингідрату пови­нна мати огородження з бетонною відбортовкою і приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.

На огородженні установки повинні вивішуватись написи "Гідразингідрат" і застережні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".

12.1.21.Арматура на трубопроводах та баках розчину гідразингідрату по­винна бути захищена від випадкового відкривання — її слід замкнути на замок або зняти з неї маховики.

12.1.22. Випадково розлитий концентрований або розбавлений гідразингі-драт слід змивати водою у дренажний приямок і нейтралізувати хлорним вап­ном.

12.1.23. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних цехів, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються в цих цехах, заходи безпеки у разі роботи з ними і користуватись захисним спецодягом і за­собами індивідуального захисту.

12.1.24. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих розчинів кислот, лугів, аміаку, гідразину мають бути чіткі написи і забарвлення згідно з підрозділом 4.3 цих Правил.

12.1.25. Перед початком проведення ремонту арматури, трубопроводів і насосів, що застосовуються для транспортування агресивних або отруйних ре­човин, трубопроводи і насоси слід випорожнити, промити (продути). Продукти промивання слід здренувати у спеціально призначене для цього місце.

Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру слід з дотри­манням вимог підрозділу 4.11 цих Правил.

Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути послаблені в ни­жній частині - для зливання рідини, що залишилась, у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємкість.

Під час розкриття фланцевих з'єднань слід стояти збоку від них.

Послаблювати затяг болтів фланцевих з'єднань слід поворотом гайок на два-три оберти. Послаблювати і демонтувати всі болти дозволяється тільки піс­ля повного витікання рідини.