Инструкция по разработке и определению стоимости схем комплексного использова-ния и охраны водных ресурсов ВТЭН 33-5.1-01-99 (укр) (45277)

Відомчі нормативні документи

ІНСТРУКЦІЯ

щодо розробки та визначення вартості схем комплексного

використання і охорони водних ресурсів

ВТЕН 33-5.1-01-99

Видання офіційне

Державний комітет України по водному господарству

Київ 1999

ПЕРЕДМОВА

3 Введена вперше

1 Галузь використання

Ці ВТЕН регламентують склад, зміст і вартість розробки "Схем комплексного використання та охорони водних ресурсів" (СКВОВР).

Схема - це позастадійний проектний документ, що визначає масштаби, черговість (послідовність) реалізації та економіку водогосподарських об’єктів, пов’язаних з комплексним використанням та охороною водних ресурсів.

Призначення схем комплексного використання та охорони водних ресурсів – науково обгрунтована регламентація перспективного міжгалузевого і територіального розподілу водних ресурсів, а також розробка складу, обсягу та черговості (послідовності) заходів, що забезпечують регулювання, комплексне використання та охорону цих ресурсів. До завдань схеми також належить визначення переліку проблем, які ще недостатньо вивчені й потребують проведення наукових досліджень та додаткових проектно-вишукувальних робіт.

Відповідно до "Водного кодексу України" (Розділ II, глава 2) державні, міждержавні та регіональні програми використання й охорони вод і відтворення водних ресурсів розробляються на основі даних державного обліку вод, водного кадастру, схем комплексного використання і охорони водних ресурсів.

Дія цих ВТЕН поширюється на розробку схем басейнів середніх (площа водозбору перевищує 2000км2) та великих річок (площа водозабору понад 50000км2), територіальних схем у межах однієї або більше адміністративних областей, а також окремих регіонів та України в цілому.

2 нормативні посилання

При розробці ВТЕН використано ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування", "Водний кодекс України", "Інструкція щодо розробки заходів для поліпшення екологічного стану річок України".

3 визначення

У цій інструкції подані такі терміни та визначення.

Водні ресурси - об’єми поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Водні ресурси, доступні для використання - частина водних ресурсів, що може бути використана на даному рівні регулювання стоку та його територіального перерозподілу у режимі існуючого або прогнозного водоспоживання відповідної території.

Водогосподарський баланс - співвідношення доступних для використання водних ресурсів і потреб води для даної території на розрахункових рівнях економіки.

Розрахунок водогосподарського балансу по багаторічних стокових рядах - співвідношення доступних для використання водних ресурсів у місячному або декадному розрізі кожного року з прийнятого репрезентативного ряду (як правило, 40-60 і більше років) і потреб у воді галузей господарства. Водоспоживання меліорації, величина випаровування приймаються з урахуванням конкретних гідрометеорологічних умов кожного року багаторічного ряду.

Повне водоспоживання - об’єм води, що забирається з водного об’єкта для тих чи інших потреб.

Безповоротне водоспоживання - частина забраної з водного об’єкта води, що витрачається безповоротно - на випаровування, або як складова частина продукції промисловості та ін.

Вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, чи кар'єрної води.

Асинхронність стоку і дефіциту природного зволоження - незбіг забезпеченості стоку річки і забезпеченості природного зволоження якої-небудь розрахункової ділянки басейну річки.

4 СКЛАД І ЗМІСТ СХЕМ

4.1 Загальні положення

4.1.1 Розробка СКВОВР базується на програмних і директивних документах уряду щодо вирішення економічних, соціальних і екологічних завдань на тривалу перспективу, наукових прогнозах, концепції розвитку і розміщення продуктивних сил України на розрахунковий період, яка готується Радою по вивченню продуктивних сил НАН України разом з іншими організаціями.

Враховуючи складність довготермінового прогнозування розвитку народного господарства, в СКВОВР розвиток (потреба у воді) найбільш водоємних галузей (зрошення, чорна металургія, нафтохімія та ін.) необхідно розглядати варіантно.

4.1.2 Комплексні схеми використовуються при підготовці проектів основних напрямків економічного і соціального розвитку України, вирішенні екологічних проблем, для переліків намічених новобудов і переліків проектів, що розробляються, а також є вихідною базою для розробки техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО), розрахунків (ТЕР) будівництва водогосподарських об’єктів.

4.1.3 Метою розробки комплексних схем є визначення основних водогосподарських, водоохоронних та інших заходів, що мають здійснюватись для задоволення перспективної потреби у воді населення, галузей народного господарства, а також заходів щодо охорони вод і запобігання їх шкідливому впливу.

4.1.4 Намічені в СКВОВР заходи повинні забезпечувати найбільш ефективне для народного господарства використання води шляхом ощадливого витрачання і припинення скидання недостатньо очищених стічних вод на основі вдосконалення технології виробництва і схем водопостачання, регулювання стоку та територіального його перерозподілу, а також запобігання затопленню і підтопленню міст, населених пунктів, сільськогосподарських угідь та інших об’єктів.

4.1.5 На підставі аналізу водогосподарської обстановки визначається перелік комплексних водогосподарських об’єктів, що забезпечують потребу у воді й збереження або відновлення належної якості водних ресурсів у водних об’єктах і основні техніко-економічні показники об’єктів з розподілом часткових витрат по галузях господарства на території, що розглядається.

4.1.6 Комплексні схеми розробляються не менше, ніж на 15 років (по п’ятиріччях, з більш докладним обгрунтуванням першого п’ятиріччя) по басейнах річок відповідно до прийнятого водогосподарського районування: СКВОВР України - у розрізі басейнів основних річок, автономної республіки і адміністративних областей; басейнові схеми - у розрізі областей, адміністративних районів (у разі потреби); територіальні та регіональні - в розрізі басейнів річок і адміністративних областей; обласні - в розрізі басейнів річок і адміністративних районів.

1. Комплексні схеми, що зачіпають інтереси двох і більше адміністративних областей, розробляються провідною проектною організацією по комплексному використанню водних ресурсів Украсїни із залученням інших проектних і науково-дослідних інститутів. Комплексні схеми у межах однієї області розробляються відповідною територіальною водогосподарською проектною організацією під методичним керівництвом провідної організації.
2. Замовником комплексних схем є Держводгосп України в особі басейнових водогосподарських об’єднань або обласних водогосподарських організацій. Держводгосп України затверджує технічне завдання і програму на розробку схем.

4.1.9 Головні розробники, за узгодженням із Замовником, визначають організації-виконавці, розробляють програму і координаційний графік розробки комплексних схем.

4.1.10 Схеми комплексного використання та охорони водних ресурсів після проходження екологічної експертизи і узгодження із зацікавленими міністерствами і відомствами затверджуються Держводгоспом України.

Питання, що стосуються використання підземних вод і охорони їх від забруднення і вичерпання, підлягають узгодженню з Держкомгеології, як з контролюючим органом з цих питань.

4.2 Вступ

У вступі обґрунтовується необхідність розробки схеми.

Висвітлюються основні завдання схеми з урахуванням специфіки басейну або регіону, що розглядаються. Зазначається період (розрахункові рівні по роках), на який розробляється схема.

Наводиться перелік організацій - співвиконавців із зазначенням питань розроблених цими організаціями.

4.3 Фізико-географічна і кліматична характеристика

Наводиться стисла фізико-географічна і кліматична характеристика території, що розглядається, її площа, адміністративний поділ, населення, дані про загальний напрямок господарської діяльності та економічний розвиток галузей народного господарства, основні водогосподарські проблеми.

Подаються стисла характеристика інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов рослинного і тваринного світу, дані про кліматичну вивченість району, температурний режим, кількість і характер опадів, а також дані про швидкість і розподіл напрямку вітру, вологості повітря, випаровування з суші та водної поверхні.

4.4 Водні ресурси

4.4.1 Розглядаються поверхневі та підземні водні ресурси у розрізі прийнятого водогосподарського районування.

Водогосподарське районування провадиться таким чином:

• басейн річки або регіон, що розглядається, поділяється на водогосподарські райони відповідно до "Водогосподарського районування", прийнятого для України;
• у межах водогосподарського району виділяються водогосподарські ділянки з урахуванням природних і господарських факторів, призначаються розрахункові створи, замикаючі ділянки, як правило:
• у гирлах найбільших притоків;
• у створах великих гідротехнічних споруд;
• на кордонах адміністративних областей;
• на основному руслі річки вище найбільших притоків;
• у створах гідрометричних станцій з тривалими рядами спостережень.

Розрахунковим створам надаються порядкові номери. Для розрахункових створів, що збігаються зі створами водогосподарського районування України, наводиться порівняльна таблиця із зазначенням відповідних номерів.

4.4.2 Вивчаються поверхневі водні ресурси і умови їх формування.

Наводяться загальні відомості про гідрографічну мережу (притоки, озера, водосховища, канали та інші гідротехнічні споруди, що впливають на водний режим).

Характеризується оснащеність території пунктами гідрометричних спостережень. Подається схема розміщення гідрометеорологічних станцій. Визначаються опорні пункти-аналоги для оцінки водних ресурсів території, що розглядається.

Оцінюються кількісні зміни водного режиму річок внаслідок антропогенного впливу. Кількісні показники зміни річкового стоку під впливом антропогенних факторів використовуються для відновлення природних рядів стоку в опорних створах.

Дається характеристика водного режиму басейну, особливості живлення. Виділяються основні фази водного режиму, гідрологічні сезони.

Дається оцінка гідрологічних рядів, відновлюється стік до натуральних витрат у місячному розрізі, встановлюється циклічність стоку. Наводиться аналіз характеру чергування групувань багатоводних і маловодних років, встановлюється репрезентативність вибраного багаторічного ряду.

Визначаються параметри річного стоку в розрахункових створах: норма, коефіцієнти варіації та асиметрії.

Ув'язуються параметри річного стоку по басейну і довжині річки.

Визначається внутрішньорічний розподіл стоку.

Вибираються характерні за водністю роки.

Наводяться окремо дані стосовно максимального стоку весняно-літніх повеней і літньо-осінніх паводків , що формуються дощовими опадами.

Характеризуються умови формування паводків та їх частка в річному стоці, терміни початку і закінчення паводків, максимальні витрати паводків у розрахункових створах. Подається характеристика затоплення заплави і тривалість стояння води. Визначаються розрахункові параметри об’ємів паводків. Наводяться розрахункові гідрографи паводків у розрахункових створах і для бічної припливності.

Провадиться вибірка мінімальних добових і мінімальних 30-денних витрат води за зимовий і літньо-осінній періоди. Визначаються параметри забезпеченості мінімальних середньомісячних витрат року 95%-ної забезпеченості в розрахункових створах.

Наводяться дати настання льодоставу, осіннього і весняного льодоходу і очищення річки від льоду, максимальна товщина льоду, наявність зажорів, заторів, намерзлої криги, максимальні заторні й зажорні рівні та їх повторюваність.