НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ ЦЕМЕНТУ
Частина 1
ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ
(EN 196-1:2005, IDT)
Київ
МІНБУД УКРАЇНИ
2007
ПЕРЕДМОВА
3Національний стандарт відповідає EN 196-1:2005 Priifverfahren fur Zement - Teil 1:Bestimmung der Festigkeit; Deutsche Fassung EN 196-1:2005
(Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності.
Німецька редакція EN 196-1:2005)
Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)
Переклад з німецької (de)
4УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ЗМІСТ
С.
Національний вступIV
ВступV
5 Компоненти цементного розчину11
6 Приготування цементного розчину12
7 Виготовлення зразків для випробування12
8 Витримування зразків13
9 Методи випробування14
10 Результати 14
11 Випробування на прийняття стандартного піску CEN та альтернативних ущільнювачів . 16
Додаток А (обов'язковий)
Альтернативні вібраційні ущільнювачі та методи ущільнення, рівноцінність яких
підтверджена рекомендованим струшуючому столу та методу ущільнення20
Додаток НА (довідковий)
Бібліографія24
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт "Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності, Німецька редакція EN 196-1:2005" ідентичний DIN EN 196-1:2005 "Prüfverfahren für Zement - Teil 1: Bestimmung der Festigkeit; Deutsche Fassung EN 196-1:2005".
Національний орган, відповідальний за цей стандарт, - Державне підприємство "Орган з серти-фікації цементів "СЕПРОЦЕМ".
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.
Цей стандарт діє паралельно з чинним на цей час в Україні ГОСТ 310.4-81 "Цементы. Методы определения предела прочности при изгибе и сжатии" і призначається, в першу чергу, для контролю виробництва цементу, а також якості цементу, що експортується або застосовується при будівництві в Україні за європейською технологією.
Застосування цього стандарту сприятиме поступовому переходу підприємств цементної промис-ловості України на методи випробування цементів відповідно до європейських норм.
До стандарту внесені такі редакційні зміни:
ВСТУП
Цей документ (EN 196-1:2005) було розроблено Технічним Комітетом CEN/TC 51 "Цемент та будівельне вапно", Секретаріат якого знаходиться в Бельгійському інституті з стандартизації (ІBN).
Цей документ замінює EN 196-1:1994.
Цей Європейський стандарт щодо методів випробування цементу складається з наступних частин:
Примітка. Попередня частина стандарту - EN 196-21 Методи випробування цементу: Визначення хлориду, вуглець діоксиду та лугів у цементі - була перероблена та увійшла до EN 196-2.
Наступний документ - ENV 196-4 Методи випробування цементу; Частина 4: Кількісне визначення компонентів - був розроблений і буде опублікований як технічний звіт CEN.
У це видання на підставі відгуків, отриманих Секретаріатом, були введені наступні технічні зміни:
е) метод випробування на прийняття стандартного піску CEN (11.2) включає перше сертифікаційне випробування, критерії для прийняття, документоване підтверджуюче випробування та щорічні випробування на підтвердження;
f) перероблено метод випробування на прийняття альтернативного обладнання для ущільнення і введено нормативний додаток (Додаток А), в якому описані два альтернативних вібраційних у ущільнювачі, що були прийняті.
У відповідності з регламентом діяльності CEN/CENELEC національні інститути зі стандартизації Бельгії, Данії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Ісландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Австрії, Польщі, Португалії, Швеції, Швейцарії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Чеської Республіки, Угорщини, Об'єднаного Королівства та Кіпру зобов’язані прийняти цей Європейський Стандарт.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Методи випробування цементу Частина 1: Визначення міцності
Методы испытания цемента Часть: 1 Определение прочности
Methods of testing cement
Part 1: Determination of strength
Чинний від 2007-08-01
1СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей документ описує методи визначення міцності цементів при стиску, а також міцності при згині. Метод стосується звичайних та інших цементів та матеріалів, стандарти яких посилаються на ці методи випробування. Можливо він не знайде застосування для інших видів цементів, наприклад тих, що мають короткий час тужавлення.
Національна примітка. Під звичайними цементами в Україні слід розуміти цементи загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46.
Цей метод застосовувають для оцінки відповідності міцності цементу при стиску пред'явленим вимогам, а також для випробування на прийняття стандартного піску CEN за EN 196-1 або альтернативного обладнання для ущільнення.
Цей документ описує рекомендовані прилади та методи, а також допускає альтернативні прилади та методи за умови, що їх придатність перевірена відповідно до положень цього документа. У спірних випадках застосовують виключно рекомендовані прилади та методи.
2НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Для застосування цього документа необхідні наведені нижче документи. При посиланні на датовані документи слід використовувати виключно видання, вказані в посиланнях. Щодо недатованих документів, то слід мати на увазі їх останні видання (включно з усіма змінами).
EN 197-1 |
Zement - Teil 1: Zusammensetzung, Anforderungen und Konformitatskriterien von Normalzement |
EN 196-7 |
Prufverfahren für Zement - Teil 7: Verfarben für die Probennahme und Probenauswahi von Zement |
EN ISO 1302 |
Geometrische Produktspezifikationen (GPS) - Andabe der Oberflächenbeschaffenr in der technischen Produktdokumentation (ISO 1302:2002) |
EN ISO 7500-1 |
Metallische Werkstoffe - Prtifung von statischen einachsigen Prüfmaschinen – Teil 1: Zug- und Druckprufmaschinen - Prüfung und Kalibrierung der Kraftmesseinrichtung (ISO 7500-1:2004) |
ISO 565 |
Test sieves - Metal wire cloth, perforated metal plate and electroformed sheet – Nominal sizes of openings |
ISO 1101 |
Geometrical Product Specifications (GPS) - Geometrical tolerancing - Tolerancing of form, orientation, location and run-out |
ISO 3310-1 |
Test sieves - Technical requirements and testing - Part 1: Test sieves of metal wire cloth |
ISO 4200 |
Plain end steel tubes, welded and seamless - General tables of dimensions and masses per unit length |
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
|
|
EN 197-1 |
Цемент - Частина 1: Склад, вимоги та критерії відповідності звичайного цементу |
EN 196-7 |
Методи випробування цементу - Частина 7 : Методи відбору та підготовки пробцементу |
EN ISO 1302 |
Технічне креслення (GPS) - Позначення шорсткості поверхонь в технічній документації (ISO 1302: 2002) |
EN ISO 7500-1 |
Металеві матеріали - Випробування статичних одноосьових машин - Частина 1: Машини для випробування на розтяг та на стиск - Випробування та калібруванняприладів для вимірювання сили (ISO 7500 -1:2004) |
ISO 565 |
Сита для випробування: сита з металевого дротяного полотна, перфоровані з металевого листа та отриману електричним шляхом - Номінальні розміри отворів |
ISO 1101 |
Технічне креслення (GPS). Допуски. Допуски форми, розміщення та направлення |
ISO 3310-1 |
Сита для випробування - Технічні умови та випробування - Частина 1: Сита длявипробування з металевого дротяного полотна |
ISO 4200 |
Сталеві труби з плоским торцем, зварені та безшовні. Загальні таблиці розмірів і маси на одиницю довжини |
3СУТЬ МЕТОДУ
Метод включає визначення міцності при стиску та додатково міцності при згині зразків-призм розмірами 40 мм × 40 мм × 160 мм.
Ці зразки готують з цементного розчину пластичної консистенції, що містить у частинах за масою: одну частину цементу, три частини стандартного піску CEN та половину частини води (водоцементне відношення 0,50). Для випробування на міцність можна використовувати стандартний пісок CEN різних родовищ та країн за умови, що він документовано забезпечує показники міцності цементу, які суттєво не відрізняються від отриманих при застосуванні еталонного піску CEN (розділ 11).
Відповідно до даного методу цементний розчин отримують механічним змішуванням та ущільнюють у формі за допомогою струшуючого столу. Можуть застосовуватись інші пристрої та методи ущільнення, якщо вони документовано забезпечують показники міцності цементу, які суттєво не відрізняються від отриманих при застосуванні рекомендованого струшуючого столу (розділ 11 та додаток А).
Зразки витримують у формі в кліматичній камері або шафі протягом 24 год, а після розформування зберігають у воді до моменту визначення міцності.
Після закінчення терміну зберігання зразки виймають з води та розламують на дві половини під дією згинального навантаження, причому за необхідності може бути визначена міцність при згині. Розламування зразків можна також виконувати іншим способом, який не викликає в половинах додаткових напружень. Кожну половину зразка випробовують на міцність при стиску.
4ЛАБОРАТОРІЯ ТА УСТАТКУВАННЯ
4.1 Лабораторія
В приміщеннях лабораторії, де виготовляють зразки, повинні підтримуватись температура (20 ±2) °С та відносна вологість повітря не менше ніж 50 %.
В кліматичній камері або шафі для зберігання зразків у формах треба підтримувати температуру (20,0 ±1,0) °С та відносну вологість повітря не менше ніж 90 %.
Ємкості для тверднення зразків у воді, а також решітки, якими вони мають бути обладнані, повинні бути виготовлені з матеріалу, який не реагує з цементом. Температура води має становити (20,0 ±1,0) °С.
Температуру та відносну вологість повітря в лабораторії і температуру води в ємкостях для її зберігання слід реєструвати не менше ніж один раз протягом робочого дня. Температуру та відносну вологість у кліматічній камері або відповідно у шафі слід фіксувати кожні чотири години.
Цемент, стандартний пісок CEN (5.1.3), воду та обладнання для виготовлення та випробування зразків зберігають при температурі (20 ±2) °С.
Для дотримання температурного режиму номінальним значенням, у відповідності з яким здій-снюють регулювання, має бути середнє значення температури в заданому діапазоні її коливань.