ДСТУ Б В.2.6-200:2014 сторінка 2 з 10

Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу

Завантажити документ

1. Конструкції, вироби і матеріали, що застосовуються при виконанні монтажних робіт, повинні відповідати вимогам відповідних стандартів і робочих креслень КМ, КМД.
2. Якість монтажних робіт здійснюється на всіх етапах виконання у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-5, розділу 11 цього стандарту і робочих креслень КМ, КМД.
ТРАНСПОРТУВАННЯ, СКЛАДУВАННЯ ТА ПІДГОТОВКА МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ДО МОНТАЖУ
1. Транспортування, складування та підготовка металевих конструкцій до монтажу виконується у відповідності з вимогами робочих креслень КМ, КМД; ПВР, технологічних карт.
2. Конструкції, вироби і матеріали, що застосовуються на монтажі, повинні відповідати вимогам робочих креслень КМ, КМД.
3. Виконавчими робочими кресленнями є креслення КМ, КМД.
4. Перевезення та тимчасове складування конструкцій (виробів) у зоні монтажу виконується відповідно до вимог стандартів на ці конструкції (вироби), а для нестандартизованих конструкцій (виробів) дотримуються таких вимог:

конструкції повинні знаходитись, як правило, в положенні, що відповідає проектному, а за неможливості виконання цієї умови - в положенні, зручному для транспортування і передавання до монтажу за умови забезпечення їх міцності та стійкості;
конструкції повинні обпиратися на інвентарні підкладки та прокладки прямокутного перерізу, що розташовуються в місцях, зазначених у робочих кресленнях КМ, КМД.

Товщина підкладок повинна бути не менше ЗО мм і не менше ніж на 20 мм перевищувати висоту стропувальних петель та інших виступних частин конструкцій.
При багатоярусному навантаженні і складуванні однотипних конструкцій підкладки розміщуються на одній вертикалі по лінії підйомних елементів (монтажних петель, отворів) або в інших місцях, вказаних у робочих кресленнях.
Конструкції надійно закріплюються і захищаються від перекидання, поздовжнього та поперечного зсуву, взаємних ударів одна об одну або конструкцію транспортних засобів.
Кріплення забезпечують можливість вивантаження кожного елемента конструкції з транспортних засобів без порушення стійкості інших.
Оброблені поверхні захищають від ушкоджень та забруднення.
Заводське маркування виконується доступним для огляду.
Дрібні деталі монтажних з'єднань прикріплюються до відправних елементів або відправляються одночасно з конструкціями в тарі, забезпеченій ярликами із зазначенням марок деталей та їх кількості, деталі оберігають від прямої дії атмосферних опадів.
Кріпильні вироби зберігаються в закритому приміщенні, розсортованими за видами і марками, болти і гайки - за класами міцності та за діаметром, а високоміцні болти, гайки, шайби - за партіями окремих заводів-виробників.
Усі конструкції на складі:

сортуються за об'єктами, марками та послідовністю монтажу;
оглядаються (при цьому виявлені пошкодження повинні бути виправлені);
підготовлюються до монтажу (очищуються від бруду та іржі, опорні частини змащуються, об- лаштовуються монтажним пристосуванням за необхідності; на елементи конструкцій наносяться риски осей, центрів ваги, позначаються! місця стропування).

Розвантаження і зберігання конструкцій, а також їх транспортування проводиться без пошкодження конструкції і її фарбування. Скидання конструкцій з транспортних засобів забороняється.
Укладання конструкцій на складі, на транспортні засоби виконується на підкладках, відстань між якими виключає утворення залишкових деформацій.
Конструкції, що деформовані або мають пошкодження, виправляються або замінюються новими за узгодженням з авторами проекту.
Виправлення може виконуватися без нагрівання пошкодженого елемента (холодне виправлення) або з попереднім підігріванням (виправлення в гарячому стані) термічним або термомеханічним методом. Холодне виправлення конструкцій проводиться способами, що виключають утворення вм'ятин, вибоїн та інших пошкоджень на поверхні прокату.
Холодне виправлення допускається лише для плавно деформованих елементів.
Для роботи за низьких температур застосовується монтажне та слюсарне обладнання, придатне для експлуатації в цих умовах, відповідно до чинних нормативно-технічних вимог.
При виконанні монтажних робіт забороняються ударні дії на зварні конструкції, виготовлені зі сталей з границею текучості:

до 390 МПа (40 кгс/мм²) включно - за температури нижче мінус 25 °С:
понад 390 МПа (40 кгс/мм²) - за температури нижче 0 °С.

УКРУПНЮВАЛЬНЕ СКЛАДАННЯ
1. Укрупнювальне складання конструкцій виконується на складах на спеціально облаштова- них стендах, що забезпечують якість і безпечне виконання робіт.
2. Укрупнювальне складання в зоні монтажу допускається при малих обсягах робіт і неможливості подачі укрупненого блока в зону монтажу.
3. З'єднання деталей при складанні конструкцій виконується методами, що забезпечують задані геометричні розміри укрупнених конструкцій.
4. Граничні відхили розмірів, що визначають складаність конструкцій, наводяться в технічній документації.
5. За відсутності в технічній документації спеціальних вимог граничні відхили розмірів, що визначають складність конструкцій (довжина елементів, відстань між групами монтажних отворів), при укрупнювальному складанні окремих конструктивних елементів не повинні перевищувати величин, наведених у таблиці 1.

Таблиця 1 - Граничні відхили розмірів при складанні конструкцій

Номінальне значення, мм	Граничні відхили, мм		Контроль
Номінальне значення, мм	лінійних розмірів	розмірів діагоналей	Контроль
Від 2500 до 4000 включ.	±5	±12	Вимірювальними мето- дами для кожного кон- структивного елемента і блока із реєстрацією в журналі робіт
Понад 4000 » 8000 »	±6	±15
8000 » 16000 »	±8	+20
16000 » 25000 »	±10	±25
25000 » 40000 »	±12	±30

1. При кантуванні складених елементів, а також при їх транспортуванні вживають заходів, що забезпечують незмінність заданої геометричної форми при складанні і виключають виникнення місцевої залишкової деформації елементів та їх місцевого деформування.
2. При укрупнювальному складанні монтажних елементів, монтажних блоків у готові елементи встановлються всі деталі, пристосування, засоби підмощування, які призначені для виконання монтажних робіт.
3. При укрупнювальному складанні монтажних блоків, до яких входять колії підвісного транспорту та інші елементи, що обпираються на конструкції покриття (містки для обслуговування світильників, балки і монорейки експлуатаційних ремонтів кранів з площадками обслуговування), доцільно встановлювати їх на блоці до його піднімання.
4. Блоки покриття з конструкцій типу "структур" скпадються і в подальшому монтуються у відповідності з технічними вимогами робочих креслень КМ, КМД.
ВСТАНОВЛЕННЯ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ В ПРОЕКТНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ВИВІРЕННЯ ТА ЇХ ЗАКРІПЛЕННЯ
1. Перед підйомом кожного монтажного елемента, укрупненого монтажного блока перевіряється і виконується:

відповідність його проектній та заводській марці:
стан закладних виробів і установочних рисок, відсутність бруду, снігу, льоду, ушкоджень опорядження, ґрунтовки і фарбування;
наявність на робочому місці необхідних з'єднувальних деталей та допоміжних матеріалів;

правильність та надійність закріплення вантажозахватних пристроїв;
оснащення у відповідності з ПВР засобами підмощування, драбинами і огорожами.

Стропування елементів, що монтуються, виконується в місцях, вказаних в робочих кресленнях КМ, КМД, і забезпечується їх підйом і подача до місця встановлення в положенні, близькому до проектного. За необхідності зміни місць стропування вони узгоджуються з розробником робочих креслень КМ, КМД.
Забороняється стропування конструкцій у місцях, не вказаних в робочих кресленнях КМ, КМД.
Схеми стропування укрупнених плоских та просторових блоків повинні забезпечувати міцність, стійкість і незмінність геометричних розмірів форм при їх підніманні.
Елементи, що монтуються, піднімаються плавно, без ривків, розгойдування і обертання, як правило, із застосуванням відтяжок.

Кількість відтяжок визначається в ПВР.

Конструкції піднімаються за два прийоми: спочатку на висоту від 20 см до ЗО см, а потім, після перевірки надійності стропування, виконується подальше піднімання.
Під час монтажу елементів, що монтуються, забезпечується:

стійкість і незмінюваність положення частин конструкцій споруди на всіх стадіях;
перевірка точності положення конструкцій за допомогою постійного геодезичного контролю;
міцність монтажних з'єднань.

Заходи щодо забезпечення стійкості в процесі монтажу конструкцій передбачаються в робочих кресленнях КМ, КМД з урахуванням конструктивно-компонувальних рішень (включаючи монтажні з'єднання), матеріалу конструктивних елементів і місцевих умов.
Стійкість і геометрична незмінюваність положення конструкцій будівель і споруд, що монтуються, забезпечуються дотриманням послідовності встановлення і проектного кріплення конструктивних елементів блоків у відповідності з вимогами робочих креслень КМ, КМД. Це досягається шляхом ділення будівель і споруд у плані і по висоті на окремі стійкі секції (прогони, поверхи, яруси, частини каркаса між температурними швами тощо), послідовність монтажу яких забезпечує стійкість і геометричну незмінюваність конструкцій, що змонтовані у даній частині будівлі, споруди.
Розрахунок стійкості елементів конструкцій під час монтажу виконується відповідно до вимог ДБН В.2.6-198 з урахуванням навантажень і впливів під час додаткових монтажних станів, які визначаються умовами монтажу. За необхідності забезпечення стійкості конструкцій під час монтажу необхідні вказівки наводяться в робочих кресленнях КМ, КМД.
Монтаж конструкцій будівель, споруд починається, як правило, з просторово-стійкої частини: в'язевої комірки, ядра жорсткості тощо.
Монтаж конструкцій будівель і споруд великої протяжності або висоти виконується просторово-стійкими секціями (прогони, яруси, температурні блоки тощо).
Конструкції встановлюються в проектне положення за прийнятими орієнтирами (рисками, штирями, упорами, гранями тощо).
Конструкції, що мають спеціальні закладні або інші фіксуючі пристосування, встановлюються за цими пристроями.
Монтажні елементи, що встановлюються, надійно закріплюються до їх розстропування.
Монтаж конструкцій кожного вище розташованого ярусу проводиться після надійного закріплення елементів конструкцій нижче розташованого ярусу постійними проектними або тимчасовими кріпленнями, передбаченими ПВР. До закінчення перевірки проектного положення і надійного (тимчасового або проектного) закріплення встановленого елемента не допускається обпирати на нього вище розміщені конструкції, якщо таке обпирання не передбачено ПВР.
За відсутності в проектній документації спеціальних вимог граничні відхили суміщення орієнтирів (граней або рисок) при встановленні з'єднувальних елементів, а також відхили від проектного положення змонтованих (зведених) конструкцій не повинні перевищувати значень, наведених у відповідних розділах цього стандарту.
Відхили при встановленні монтажних елементів, положення яких може змінюватися в процесі їх проектного закріплення і навантаження подальшими конструкціями, визначаються в ПВР виходячи з того, щоб вони не перевищували граничних значень після завершення всіх монтажних робіт. У разі відсутності в ПВР спеціальних вказівок величина відхилу елементів при встановленні не повинна перевищувати 0,4 граничних значень відхилів при прийманні.
Використання встановлених стаціонарних конструкцій для прикріплення до них монтажних поліспастів, відвідних блоків і інших вантажопідйомних пристосувань допускається тільки у випадках, передбачених ПВР за узгодженням з розробниками робочих креслень КМ, КМД.
Відповідність кожного змонтованого блока металевих конструкцій вимогам робочих креслень КМ, КМД і можливість виконання в ньому суміжних робіт (загальнобудівельних, електро- і ме- ханомонтажних тощо) оформлюється актом проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою додатка В.
Проектне закріплення конструкцій (окремих елементів, блоків), встановлених в проектне положення з монтажними з'єднаннями на болтах, виконується одразу після інструментальної перевірки точності положення і вивірення конструкцій, крім випадків, обумовлених вимогами робочих креслень КМ, КМД.
Кількість болтів і пробок для тимчасового кріплення конструкцій визначається розрахунком. У всіх випадках болтами повинні бути заповнені 1/3 і пробками 1/10 всіх отворів, але не менше двох.
Конструкції з монтажними зварними з'єднаннями закріплюються у два етапи - спочатку тимчасово, потім за проектом. Спосіб тимчасового закріплення вказується в робочих кресленнях КМ, КМД.
Прихватки, призначені для з'єднання збірних деталей, розміщуються в місцях розташування зварних швів.