— ванілін — згідно з ГОСТ 16599.

барвникифаДіНН'Л^ьоУ

  • аннато Я— згідно з чигіШйи норматданиМи документами;'* а хо^'
  • бета-каротин мікробіологічний або бета-каротин в олії «каролін» мікробіологічний — згідно з чинними нормативними документами.

емульгатори:■

  • моногліцериди здистильовані — згідно з чинними нормативними документами;
  • моногліцериди м'які — згідно з чинними нормативними документами;
  • эмульгатор ІУІФТ — згідно з чинними нормативними документами, дозволений у встановленому порядку для застосовування в харчовій промисловості.

с/л а б/л/затори:

  • крохмаль кукурудзяний — згідно з ДСТУ ЗЭ76;
  • крохмаль картопляний — згідно з ДСТУ 4286;
  • карбоксиметилкрохмаль — згідно з чинними нормативними документами, дозволений у встановленому порядку для застосовування в харчовій промисловості;
  • натрій-карбоксиметилцелюлоза — згідно з чинними нормативними документами, дозволена У встановленому порядку для застосування в харчовій промисловості;

■— пектин — згідно з ГОСТ 29186;

  • желатин — згідно з ГОСТ 11293, консерванти:
  • кислота сорбінова — згідно з чинними нормативними документами, дозволена до застосовування в харчовій промисловості;
  • натрієва, калієва та кальцієва солі сорбінової кислоти — згідно з чинними нормативними документами, дозволені до застосовування в харчовій промисловості;
  • кислота бензойна згідно з чинними нормативними документами, дозволена до застосовування в харчовій промисловості;
  • натрієва сіль бензойної кислоти — згідно з чинними нормативними документами, дозволена до застосовування в харчовій промисловості.

регулятори кислотності, антиоксиданти:

  • кислота молочна харчова вищого та першого ґатунку згідно з ГОСТ 490;
  • кислота цитринова харчова згідно з ГОСТ 908.

Б.3.1.4 Наповнювачі

  • цукор-пісок — згідно з ДСТУ 2316 або цукор-рафінад згідно з ДСТУ 2213;
  • сіль кухонну харчову «Екстра» або вищого ґатунку — згідно з ДСТУ 3583;
  • какао-порошок — згідно з ДСТУ 43S1;

■— цикорій розчинний — згідно з чинними нормативними документами;

  • соки плодові і ягідні концентровані — згідно з ГОСТ 8192;

^'1 Визначають згідно з ДСТУ ISO 3960 або ДСТУ ISO 3976.

  • кріп свіжий — згідно з чинними нормативними документами або сушений — згідно з '
  • петрушка — зелень молода свіжа — згідно з чинними нормативними документами або
  • часник свіжий — згідно з ДСТУ 3233, сушений — згідно з ГОСТ 15729, зелений свіжий —
  • цибуля сушена — згідно з ГОСТ 75S7, цибуля ріпчаста свіжа — згідно з ДСТУ 3234, цибуля порей, свіжа — згідно з чинними нормативними документами;
  • ретинол (вітамін А) — згідно а чинними нормативними документами,
  1. Дозволено застосовувати інші аналогічні види сировини (за показниками якості не нижчі вимог, наведених у цьому стандарті) вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами та закордонного виробництва, дозволених до застосування Центральним органам виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
  2. Сировина за показниками безпеки повинна відповідати вимогам МБТіСН № 5061 [2],

заВМІСТОМ залишкових кількостей радіонуклідів — вимогам ДР-97 [6],,

  1. Кожну партію сировини, що надходить на підприємство, супроводжують документом,
  2. Кожну партію сировини тваринного походження потрібно супроводжувати ветеринарним документом, що підтверджує безпечність продукції у ветеринарно-санітарному відношенні.
  3. Для визначання якості та безпеки сировини підприємство-виробник проводить вхідне
    1. Під час виробництва продуктів необхідно керуватися вимогами щодо безпеки, встанов-
    2. Технологічний процес виробництва продуктів проводять відповідно до вимог
    3. Технологічне устаткування за показниками безпеки повинно відповідати вимогам
    4. Рівень шуму повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037 [8].

7 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

^7.1 Контролюють шкідливі викиди в атмосферу — відповідно до вимогГОСТ 17.2.3.02

  1. Стічні води від виробництва підлягають очищанню і повинні відповідаливимогам СанПиН
  2. Охороняють ґрунт від-забруднювання побутовими та промисловими відходами — відпо-
  • назву-підприємства-виробника. його адресу та місце вигет^влення^товарний знак (за на— назву масшбС^чи холод^і^ника, я^і відвантажують або фасують продукти, його адре- і/

су, товарний знак (за наявності), місце виготовлення;

~ назв(гкпродукту|^власну назву (за наявнос^ 7^^'^ ьс бя

  • масову частку загального жиру, зокрема молочного жиру (% від загального вмісту жиру);
  • масу нетто паковальної одиниці, г;;
  • кількість паковальних одиниць (для розфасованих продуктів) — на транспортному пакованні;
  • масу нетто, кг;
  • склад продукту в порядку переваги складників, зокрема харчових добавок, що використовувались підчас виробництва;
  • номер партії (на транспортному пакованні);
  • кінцеву дату споживання «Вжити до...» або дата виробництва (фасування) та строк при-' датності;
  • умови зберігання;.
  • інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г (розраховує виробник відповідно до конкретної рецептури продукту);Т(р®'-И.СлОйГИЬЙ'ГX
  • штрих код EAN згідно з ДСТУ 3147 (на спожитковому пакованні);■
  • позначення цього стандарту.
  1. Транспортне марковання здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з .нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від нагрівання» та «Оберігати від вологи».
  2. Марковання. наносять на етикетку, ярлик, поверхню спожиткового та транспортного паковання будь-яким способом, який забезпечує чіткість читання.
  • 8.4 Марковання дрібнофасованих спредів (15 г, 20 г і ЗО г) повинно містити такі дані:
  • назву та адресу підприємства-виробника, товарний знак (за наявності), телефон, адресу потужностей виробництва;
  • назву продукту, власна назву (за наявності);

■— масову частку загального жиру, зокрема молочного жиру (% від загального вмісту жиру);

  • — масу нетто, г;
  • склад продукту в порядку переваги складників, зокрема харчових добавок, що використовувались під час виробництва;
  • позначення цього стандарту.,
  1. Іншу інформацію для споживача дрібнофасованих спредів (15 г, 20 г І ЗО г) згідно з 8.1 зазначають на ярликах, які вкладають у групове паковання.
    1. Марковання та додаткову інформацію для продуктів, що постачають на експорт, обумовлюють договором-контрактом із замовником.
    2. Приклад познаки; «Спред солоний

(власна назва)

82 % загального жиру, зокрема молочного жиру ЗО % від загального вмісту жиру згідно з ДСТУ ХХХХ;200Х».

9 ПАКУВАННЯ'

  1. Продукти пакують масою нетто від 15 г до 3000 г у спожиткове паковання; пергамент, алюмінієву кашировану фольгу; коробочки, стаканчики з полімерних матеріалів; металеві, скляні та інші банки: інше спожиткове паковання, дозволене для контакту з харчовими продуктами,
  2. Паковання закривають способом, який гарантує зберігання продуктів під час транспортування, зберігання та реалізування._-
  3. Брикети із спредами масою нетто 15 г, 20 г і ЗО г укладають у групове паковання; коробки або ящики з картону, паперу або іншого матеріалу..
  4. Запаковані у спожиткове та групове паковання продукти з підприємства-виробника випускають у транспортній тарі — картонних ящиках згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13513, ГОСТ 13515 або іншій транспортній тарі масою нетто не більшою ніж 20 кг. У кожний ящик вкладають продукти однієї партії та однакового паковання,
  5. Продукти пакують в чисті ящики з картону, у цілу і санітарно-оброблену багатообігову тару (дерев’яну та полімерну), а також в тару-устатковання та спеціалізовані контейнери.
  6. Продукти пакують щільним монолітом у транспортну тару, яка попередньо повинна бути вистелена: пергаментом або алюмінієвою кашированою фольгою, або поліетиленовою плівкою або Іншим паковальним матеріалом масою нетто від З кг до 24 кг.'
  7. Суміші жирові пакують у транспортну тару: бочки, ящики, алюмінієві фляги або фляги, виготовлені з полімерних матеріалів та іншу транспортну тару.
  8. Всі зазначені у розділі 9 види спожиткового, групового паковання та транспортної тари, паковальних матеріалів вітчизняного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, а закордонного виробництва повинні бути дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для пакування харчових жиромістких продуктів, та забезпечувати якість продуктів під час зберігання, транспортування та реалізування.
  9. Допустимі відхили маси нетто продуктів в паковальній одиниці наведено у таблиці 5.
  10. Допустимі відхили маси нетто продуктів в транспортній тарі не більше ніж 0,2 %.

Таблиця 5 —Допустимі відхили маси нетто продуктів

Маса нетто е паковальній одиниці, г

Маса нетто в паковальній одиниці, г

Допустимий відхил від номінального значення, г

Допустимий відхил від номінального значення, г

450

600

350

2700

2800

У полімерних матеріалах і тарі 150,6

200,8

ЗО1,0

501,5

1002,0

2003,0

2503,5

500■5,0

100010,0

300015,0

в скляних банках

4,5

6.0

В металевих банках

3.5

  1. 14,0

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  1. Транспортування
  2. Транспортування продуктів здійснюють усіма видами критого транспорту відповідно до правил перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, які чинні на певному виді транспорту.,
  3. В пакетованому вигляді продукти транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби скріплювання вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами —■ згідно з ГОСТ 24597.
  4. Продукти залізницею перевозять в ізотермічних вагонах.

10.2 Зберігання.

  1. Продукти зберігають на підприємствах-виробниках, маслобазах, розподільчих холодильниках, у торговельній мережі і підприємствах ресторанного господарства за відносної вологості повітря не більше ніж (75 ± 5) % і за таких температурних режимах:

режим 1 — температура від О до мінус 5 °С включно;

режим.2 — температура від мінус 5 °С до мінус 11 °С включно;

режим З — температура від мінус 11 °С до мінус 18 °С включно.

  1. Строки придатності до споживання продуктів у транспортній тарі наведено у таблиці 6,

Режим 1

Режим 2

Режим З

Назва групи

Спред З масовою часткою загального жиру від 70 % до 85 %

Спред з масовою часткою загального жиру від 60 % до 69,5 %

Спред з масовою часткою загального жиру від 50 % до 59,5 %

Спред з наповнювачами

12

Суміші жирові

Примітка. Строк придатності продуктів з масовою часткою загального жиру від 70 % і вище за температури зберігання не вище ніж мінус 25 “С становить 24 місяці (тривале зберігання).

  1. Строк придатності продуктів у спожитковому пакованні наведено у таблиці 7
  2. Строк придатності продуктів у спожитковому пакованні за температури від 6 °С до О °С не більше З діб.
  3. На підприємствах ресторанного господарства та у роздрібній торговельній мережі продукти можна зберігати за температури від 6 °С до О °С та відносної вологості повітря не більше, ніж 80 %-зі строком.пр.идатності:.
  • для спредів у моноліті — не більше 10 діб;
  • для сумішей жирових у моноліті та транспортній тарі згідно з 9,7 — не більше 15 діб.
  1. Не дозволено зберігати і транспортувати продукти разом з харчовими продуктами, які мають різкий специфічний запах.

Таблиця 7 — Строки придатності до споживання продуктів у спожитковому пакованні

Група продуктів та паковання

Строки придатності до споживання, не більше ніж

Режим 1

Режим 2

Режим 3

Спред 3 масовою часткою загального жиру від 70 % до 85 %:

Діб

— герметичне паковання масою нетто до 50 г

15

ЗО

60

— герметичне паковання масою нетто від 50 г

45

75

90

— негерметичне паковання масою нетто від 50 г

35

60

75

Спред 3 масовою часткою загального жиру від 50 % до 69,5 %

Д і б

Спред 3 наповнювачами:

15

25

~

— герметичне паковання масою нетто від 50 г

. ЗО

45

55

— негерметичне паковання масою нетто від 50 г .

15

20

25

Суміші жирові:

місяців

— у банках скляних; .

2

3

4

— у банках металевих;

12

6

— у полімерній тарі негерметичній;

1

2 -

3

— у полімерній тарі герметичній.

2

3

4

Примітка 1. Строк придатності до споживання продуктів у пергаменті марки В, згідно з ГОСТ 1341, не більше 15 діб незалежно від режимів зберігання. ' Примітка 2, Строки придатності до споживання продуктів у транспортній тарі визначають з дня виготовлення; у спожитковому пакованні — з дня фасування.

Примітка З..У разі фасування в спожиткове паковання продуктів з моноліту, що вже зберігався, дата виготовлення під час маркування повинна співпадати з датою фасування, а термін придатності до споживання розфасованих продуктів не повинен перевищувати терміну придатності до споживання продуктів у моноліті.