Страница 2: ДСТУ Б В.2.7-129:2006. Емульсії бітумні дорожні. Технічні умови (67319)

Дисперсія полімеру (статистичних сополімерів стиролу та бутадієну) у водному розчині катіонного емульгатора

Бітум із поліпшеними властивостями, що виготовляють на основі в’язких або розріджених дорожніх бітумів шляхом введення одного або декількох модифікаторів: полімерів, адгезійних добавок, природних бітумів, добавок на основі синтетичних восків, хімічних реагентів тощо

Емульсія, що вміщує латекс або отримана на основі модифікованого бітуму

Руйнування емульсії, внаслідок чого утворюється залишкове в’яжуче та водна фаза

Емульсія, що змішується з мінеральними сумішами щільного і пористого складу або має індекс розпаду від 170 % до 230 %

Емульсія, що змішується з мінеральними сумішами пористого складу і не змішується з сумі­шами щільного складу або має індекс розпаду від 120 % до 170 %

Емульсія, яка не змішується з мінеральними сумішами або має індекс розпаду від 50 % до 120 %

Познаки та скорочення, використані у цьому стандарті:

ПАР - поверхнево-активна речовина;

pH - показник концентрації водневих іонів, що кількісно дорівнює від’ємному десятковому логарифму концентрації іонів водню.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ЕМУЛЬСІЙ

   1. За знаком заряду емульгатора емульсії поділяють на класи:

• катіонні (ЕК);

• аніонні (ЕА).

• немодифіковані;

• модифіковані (М).

• швидкорозпадні (Ш);

• середньорозпадні (С);

• повільнорозпадні (П).

• від 38 % до 47 % (ЕКШ-40, ЕКШМ-40);

• від 48 % до 52 % (ЕКШ-50, ЕКШМ-50, ЕАШ-50, ЕАШМ-50, ЕАС-50, ЕАСМ-50, ЕАП-50, ЕАПМ-50);

• від 53 % до 57 % (ЕКШ-55, ЕКШМ-55, ЕКС-55, ЕКСМ-55, ЕКП-55, ЕКПМ-55);

• від 58 % до 62 % (ЕКШ-60, ЕКШМ-60, ЕКС-60, ЕКСМ-60, ЕКП-60, ЕКПМ-60, ЕАШ-60, ЕАШМ-60, ЕАС-60, ЕАСМ-60, ЕАП-60, ЕАПМ-60);

• від 63 % до 67 % (ЕКШ-65, ЕКШМ-65, ЕКС-65, ЕКСМ-65, ЕКП-65, ЕКПМ-65);

• від 68 % до 71 % (EKLU-70, ЕКШМ-70, ЕАШ-70, ЕАШМ-70, ЕАС-70, ЕАСМ-70, ЕАП-70, ЕАПМ-70).

5

Приклад умовної познаки:

Емульсія катіонна дорожня немодифікована швидкорозпадна із вмістом в’яжучого від 48 % до 52 %

ЕКШ-50 ДСТУ Б В.2.7-129:2013;

Емульсія катіонна дорожня модифікована повільнорозпадна із вмістом в’яжучого від 63 % до 67 %

ЕКПМ-65 ДСТУ Б В.2.7-129:2013;

Емульсія аніонна дорожня модифікована середньорозпадна із вмістом в’яжучого від 58 % до 62 %

ЕАСМ-60 ДСТУ Б В.2.7-129:2013.

4. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Емульсії повинні відповідати вимогам цього стандарту та виготовлятись за технологічним регламентом, що затверджений у встановленому порядку.

   2. Фізико-технічні показники катіонних емульсій повинні відповідати значенням, що наведені в таблиці 1, аніонних - таблиці 2.

   3. Залишкове в’яжуче, отримане з емульсії, повинно відповідати вимогам ДСТУ 4044; або [2]; отримане з модифікованої емульсії - вимогам ДСТУ Б В.2.7-135 або [1] чи [3], або відповідним чинним нормативним документам.

   4. Для приготування емульсій використовують такі матеріали:

• бітуми нафтові дорожні в’язкі - згідно з ДСТУ 4044 або [2];

• бітуми модифіковані - згідно з ДСТУ Б В.2.7-135, [1] чи [3] та іншими чинними в Україні нормативними документами;

• вода - за вмістом солей жорсткості згідно з ДСанПіН 2.2.4-171;

• емульгатори катіонні або аніонні - що відповідають чинним нормативним документам або мають сертифікат відповідності згідно з ДСТУ 3498, або декларацією постачальника про від­повідність згідно з ДСТУ ISO/IEC 17050-1, або технічне свідоцтво згідно з [4];

• кислоти (для катіонних емульсій): соляна - згідно з ДСТУ 2904, оцтова - згідно з ГОСТ 6968, ортофосфорна - згідно з ГОСТ 10678;

• луги (для аніонних) емульсій: їдкий натр - згідно з ГОСТ 2263, калію гідроксид - згідно з ГОСТ 24363;

Таблиця 1 - Вимоги до фізико-технічних показників катіонних емульсій

*) У чисельнику наведені значення для бітумних емульсій, а у знаменнику - для модифікованих бітумних емульсій.

**> Випробування за п.6 не проводять, коли емульсію використали протягом 7 діб, та не проводять за п.7, коли емульсію використали строком від 8 діб до ЗО діб.

*“> Допускається визначити один із показників: "Змішуваність із сумішами зернових складів" або "Індекс розпаду"".

ДСТУ Б В.2.7-129:2013